КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 22-ц /824/2443/2018
У Х В А Л А
18 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд у складі судді Кулішенка Ю.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онищенко Марії Олександрівни, третя особа - орган опіки та піклування Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року позов ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3 задоволено.
Визнано частково недійсним договір дарування укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_1, в частині дарування ОСОБА_1 ? частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Скасовано рішення держаного реєстратора Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. в частині державної реєстрації в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності за ОСОБА_1 ? частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2
Визнано за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частину житлового будинку загальною площею 299,5 кв.м, житловою площею 142,2 кв.м розташованого за адресою: АДРЕСА_3
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 19 лютого 2018 року подала апеляційну скаргу із пропуском строків на апеляційне оскарження, які просила поновити посилаючись на те, що про розгляд справи судами їй не повідомлялось та копія оскаржуваного рішення не направлялась.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про безпідставність наведених апелянтом посилань на поважність причини пропущення строку на апеляційне оскарження.
Згідно із вимогами ст. 294 ЦПК України ( в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 2147-VIIІ) апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, була залучена до справи у якості відповідача. За весь час розгляду справи вона неодноразово викликалась судами в судові засідання по даній справі (Т.1 а.с. 22, 30, 36, 40, 42, 64, 114, 135, 139).
18 грудня 2015 року ОСОБА_1 зверталась до суду першої інстанції з заявою про відкладення розгляду справи, з якої вбачається, що їй було відомо про розгляд даної справи зі слів її матері, відповідача по справі ОСОБА_4. Також в заяві ОСОБА_1 зазначила адресу свого проживання: АДРЕСА_4., куди і направлялись судові повістки.
Про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлялась через SMS- повідомлення на її мобільний телефон НОМЕР_1. (т. 1 а.с. 67).
На поштову адресу ОСОБА_1 направлялась копія оскаржуваного рішення суду від 15 березня 2016 року та апеляційна скарга ОСОБА_4 ( т. 1 а.с. 156, а.с. 180) .
ОСОБА_1 як сторона у справі викликалась в судове засідання до Апеляційного суду Київської області в зв'язку з розглядом скарги ОСОБА_4 ( т 1 а.с. 180, 187, 206, 225).
При цьому, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ на адресу проживання ОСОБА_1 направлялась копія ухвали суду про відкриття касаційного провадження від 29 вересня 2016 року та копія касаційної скарги позивача з доданими до неї матеріалами.
Разом з тим, в період із 12 грудня 2015 року по 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 не дивлячись на те, що була обізнана про розгляд судом справи щодо неї не продемонструвала належної сумлінності у захисті своїх власних інтересів, не цікавилась її подальшим розглядом, не отримувала направлену судом кореспонденцію. Цесвідчить про невиконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків.
Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що якщо сторони у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними (рішення у справі «Каракуця проти України» (Karakutsya v. Ukraine), заява № 18986/06, пункт 57, від 16 лютого 2017 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Враховуючи викладене та обставини на які посилається скаржник, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані в клопотанні причини пропуску строку є неповажними. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що їй перешкоджало отримати оскаржуване судове рішення суду своєчасно, враховуючи, що їй було відомо про розгляд справи.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України,
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357, 358 ЦПК України, суддя ,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2016 року залишити без руху та надати строк протягом 10 ( десяти) днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку ОСОБА_1 буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Ю.М.Кулішенко
