У Х В А Л А
Справа № 127/12068/17
10 липня 2018 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Вінницького національного аграрного університету про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Вінницького національного аграрного університету до Вінницької районної ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області".
Не погоджуючись із судовим рішенням, Вінницька районна рада Вінницької області та Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області оскаржили його в апеляційному порядку.
Ухвалами Вінницького адміністративного апеляційного суду від 06 липня 2018 року розгляд апеляційних скарг призначено на 16 серпня 2018 року о 10:15 год.
10 липня 2018 року до суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області".
Як вбачається зі змісту заяви, в обґрунтування доводів забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року порушуються інтереси позивача, а тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також вказує на очевидні ознаки протиправності рішення.
Ознайомившись із поданою заявою, дослідивши матеріали справи та надавши правову оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих вище обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Підставою для забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає про те, що оскаржуваним рішенням Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року порушуються інтереси позивача, а тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29.01.2016 року встановлено та змінено межі території с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, зокрема, включено межі населеного пункту с. Агрономічне 474, 6783 га земель ДП "Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція".
Так, Головне управління Держземагенства у Вінницькій області наказами від 17.01.2014 року (з урахуванням внесених змін наказами від 12.04.2017 №2-4671/25-17-сб, №2-4667/25-17-сб, №2-4669/25-17-сб, №2-4662/25-17-сб, №2-4666/25-17-сб, №2-4660/25-17-сб, №2-4672/25-17-сб) надало дозвіл університету на виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області загальною площею 519,5 га, а саме: наказ №ВН/0520680200:01:006/00002218 - 77,2000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002208 - 67,4000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002206 - 24,6000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002215 - 30,0000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002217 - 91,9000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002204 - 77,0000 га; наказ №1311/0520680200:01:006/00002205 - 35,0000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002216 - 70,0000 га; наказ №ВН/0520680200:01:006/00002200 -40,4000 га; наказ №1311/0520680200:01:006/00002218 - 6,0000 га.
Судом встановлено, що зазначені вище накази були предметом дослідження і розгляду у справі № №802/854/17-а за позовом Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вінницький національний аграрний університет, про визнання протиправними та скасування наказів за 2017 р. Відповідно до постанови у даній справі від 22.06.2017, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції ухвалою від 11.07.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено. У цьому ж рішенні вказано, що виділення Державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції" з Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції не призвело до припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке в порядку правонаступництва в деякій частині перейшло до університету.
Крім того, відповідно до змісту судового рішення у справі № 802/854/17-а наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №94 від 28.02.2012 року Державне підприємство "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України" перейменовано на Державне підприємство "Агрономічне", яке в подальшому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2012 року №492 реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького національного аграрного університету в якості відокремленого структурного підрозділу без права юридичної особи. Визначено, що Вінницький національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства "Агрономічне".
Згідно з актом приймання-передачі Державного підприємства "Агрономічне" до Вінницького національного аграрного університету, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України, від 13.11.2012 року, здійснено приймання-передачу цілісного майнового комплексу та земельних ділянок, що закріплені за державним підприємством "Агрономічне" згідно документів, які додаються до акту та є його невід'ємною частиною, станом на 12.11.2012 року. Вищезначені обставини встановлені рішенням у справі №802/854/17-а.
Таким чином, після отримання відповідних дозволів на виготовлення технічної документації, університет став претендувати на зазначені в оскаржуваному рішенні землі, а отже у нього виник інтерес на спірну землю.
Вищенаведені обставини вказують на те, що оскаржуваним рішенням Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року порушуються інтереси позивача.
Колегією суддів також приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що з лютого 2016 року по даний час, Агрономічною сільською радою прийнято більше 100 рішень, які стосуються питань поділу кварталів та найменування вулиць, надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, надання дозволів на будівництво гаражів, надання дозволів на зміну цільового призначення садових будинків щодо земельних ділянок, які рішенням Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29.01.2016 року включені в межі населеного пункту с. Агрономічне.
Разом з тим, в судовому засіданні, як заазначає позивач, яке відбулось 05 липня 2018 року, представник відповідача пояснив, що на виконання спірного рішення № 1 від 29.01.2016 року радою будуть надаватись дозволи на розроблення проектів землеустрою на вказаних землях.
Тому, колегія суддів вважає, що до вирішення цього спору по суті, вчинення будь-яких дій щодо спірних земельних ділянок відповідною радою, яка діє на підставі наявного і не скасованого рішення районної ради від 29.01.2016 року № 1, призведе до порушення не лише прав позивача щодо неможливості реалізації свого права користування на включені до с. Агрономічне земельні ділянки, а й до порушення прав інших осіб, які, наприклад, звернулися із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність, надання дозволів на будівництво гаражів тощо.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам позивача внаслідок надання спірної земельної ділянки у власність чи користування іншим особам, а тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Щодо очевидних ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає наступне.
Керуючись рішенням Вінницької районної ради від 29.01.2016 року № 1, 02 грудня 2016 року Агрономічна сільська рада прийняла рішення №195, яким визнала комунальними державні землі.
Поряд з цим, положеннями статті 117 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
При цьому, до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність (ч. 2 ст. 117 ЗК України).
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Отже, саме за рішенням органу виконавчої влади землі державної власності можуть передаватись до комунальної за наявності на те визначених законом підстав. При цьому, у відповідному рішенні має бути зазначено: кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 10 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Аналіз цієї норми вказує на те, що рішення про скликання сесії має доводитись до відома як депутатів ради, так і населення із переліком питань, що виноситься на розгляд.
Відповідно до п. 16.5 Регламенту районної ради 7 скликання, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, затвердженого на 2 сесії Вінницької районної ради рішенням №10 від 26.11.2015 (надалі по тексту Регламент районної ради), пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії ради або до затвердження порядку денного сесії ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням. Документи, що подаються до ради пізніше як за 20 робочих днів до відкриття сесії, на розгляд сесії та постійних комісій ради не виносяться, крім виняткових випадків.
Пунктом 16.12. Регламенту вказано, що у виняткових випадках після видання розпорядження голови ради про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання, а саме: про затвердження або внесення змін до районного бюджету та суміжних з цим питань; кадрові питання; питання, що потребують негайного розгляду.
Відтак, пунктом 16.12 Регламенту чітко окреслено коло питань, які можуть бути включені додатково до порядку денного. Питання про затвердження землеустрою не підпадає під жодне із ознак, що вказані у п. 16.12 Регламенту.
Однак, постійною комісією Вінницької районної ради, яка відбулася 29 січня 2016 року, винесено проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" на розгляд позачергової сесії районної ради, що підтверджується Протоколом постійної комісії №4 від 29 січня 2016 року. Тобто таке питання було винесено на розгляд позачергової сесії в день засідання відповідної сесії.
Крім того, за змістом витягу з протоколу № 5 пленарного засідання 5-ї позачергової сесії районної ради 7 скликання, проекту рішення на руках у депутатів немає.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що зібрані по справі докази щодо прийняття рішення Вінницької районної ради Вінницької області від 29 січня 2016 року свідчать про те, що не було зазначено кадастрові номери земельних ділянок, місце їх розташування, площу та цільове призначення, невідкладну необхідність позачергового скликання сесії, завчасного повідомлення питань, які передбачається внести на розгляд сесії, що може свідчити про існування очевидних ознак протиправності рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Разом з тим, відповідно рішенням № 1 від 29.01.2016 року затверджено Проект землеустрою, за яким згідно з висновком експертизи ряд земельних ділянок державної власності переходять у комунальну власність. Однак, дану частину із проекту виокремити не можна, розпорядчий документ із переліком земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), для їх ідентифікації відсутній. Виходячи із приписів положень ст. 46 Закону України "Про землеустрій" відповідно до якої, рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення, враховуючи, що Проект землеустрою є цілісним документом, і його не можна скасувати в якійсь частині.
А тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Вінницької районної ради від 29.01.2016 року № 1 підлягає зупиненню в цілому.
Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання заяви про забезпечення адміністративного позову, належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та наявності очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, а тому подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог .
Керуючись ст.ст.150, 154, 243,325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву Вінницького національного аграрного університету про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області" - задовольнити.
Зупинити дію рішення Вінницької районної ради Вінницької області №1 від 29 січня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області".
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий
Полотнянко Ю.П.
Судді
Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.
