ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 29/5005/6381/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.
за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
за участю представників: ТОВ "М.Р.С." - Александрової Т.В., Чумаченка А.В.,
ТОВ "Ольга" - Білоцерковця Н.В., ТОВ "ФК "Поліс" - Савченка Б.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Р.С."
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017
у справі № 29/5005/6381/2011
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Р.С."
про витребування майна та визнання права власності
в межах справи № 29/5005/6381/2011 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2011 порушено провадження у справі № 29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "Ольга" в порядку, передбаченому ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 ТОВ "Ольга" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ліквідатор ТОВ "Ольга" - арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. в межах даної справи про банкрутство звернувся з позовом про витребування у ТОВ "М.Р.С." майна та визнання права власності.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 у справі № 29/5005/6381/2011 (суддя - Камша Н.М.) заяву ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до ТОВ "М.Р.С." про витребування майна та визнання права власності задоволено.
Витребувано у ТОВ "М.Р.С." на користь ТОВ "Ольга." об'єкт нерухомого майна - місця спільного користування, загальною площею 405,5 кв.м., в літ. Е-10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168769463101, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.
Витребувано у ТОВ "М.Р.С." на користь ТОВ "Ольга." об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення в літ. Е-10, загальною площею 2 731,0 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168715063101, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.
Визнано за ТОВ "Ольга" право власності на об'єкт нерухомого майна - місця спільного користування, загальною площею 405,5 кв. м. в літ. Е-10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168769463101, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.
Визнано за ТОВ "Ольга" право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення в літ. Е-10, загальною площею 2 731,0 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168715063101, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 (колегія суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 у справі № 29/5005/6381/2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "М.Р.С." звернулося з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 у справі № 29/5005/6381/2011, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, заявник касаційної скарги посилається на те, що судами було невірно застосовано норми ст. 388 ЦК України, а також помилково не були застосовані до спірних правовідносин норми ст. 92 ЦК України.
ТОВ "М.Р.С." вважає, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано послався на обставини відчуження нерухомого майна за останнім у ланцюгу договором купівлі-продажу майна між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С." з огляду на те, що зазначені висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15.
Заявник касаційної скарги зазначає, що:
- нерухоме майно - багатофункціональний комплекс літ. Е-10 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 ніколи не знаходилось у фактичному володінні ТОВ "Ольга", а тому не міг вибути з його володіння в 2016 році, про що необґрунтовано зазначено в оскаржуваній постанові судом апеляційної інстанції;
- з 2014 року до 09.02.2017 зазначений об'єкт нерухомості знаходився у фактичному володінні ТОВ "Кротон Компані" на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.04.2014 у справі № 643/5721/14-ц;
- з 09.02.2017 багатофункціональний комплекс літ. Е-10 припинив своє існування у зв'язку з його поділом на чотири окремі об'єкта нерухомості, у зв'язку з чим відповідний розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу було закрито, а реєстраційний номер скасовано.
Заявник касаційної скарги стверджує, що ТОВ "М.Р.С." на момент подання ліквідатором позову про витребування майна та визнання права власності було власником двох новостворених об'єктів нерухомості, які ніколи не належали ТОВ "Ольга" та не були в його віданні., а саме:
- місця спільного користування, загальною площею 405,5 м. кв. в літ. Е-10
- нежитлове приміщення в літ. Е-10, загальною площею 2 731,0 м. кв.
ТОВ "М.Р.С." вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи про витребування майна та визнання права власності судами не оцінювалися дії ТОВ «Ольга» щодо відчуження ним майна першим договором в ланцюгу договорів, а саме включення ліквідатором у 2012 році спірного нерухомого майна до ліквідаційної маси та продажу з аукціону.
При цьому, скаржник послався на необхідність застосування ст. 92 ЦК України, відповідно до якої дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи
На думку ТОВ "М.Р.С.", у 2012 році нерухоме майно - багатофункціональний комплекс за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 було включене до ліквідаційної маси ТОВ "Ольга" та продано з торгів ліквідатором банкрута за власною ініціативою, тобто самою юридичною особою - ТОВ "Ольга", відтак, відсутні належні докази та законні підстави, визначені ст. 388 ЦК України, для витребування майна від ТОВ "М.Р.С.".
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ольга" проти поданої ТОВ "М.Р.С." касаційної скарги заперечує та просить оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Обґрунтовуючи свою позицію посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було досліджено та встановлено всі обставини вибуття спірного майна з володіння ТОВ "Ольга" як у 2012 році так і в 2017 році, на момент укладення з ТОВ "М.Р.С." договору купівлі-продажу (09.02.2017) ТОВ "Кротон Компані" було відомо про те, що законним власником багатофункціонального комплексу літ. Е-10 є саме ТОВ "Ольга".
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, вирішуючи в межах даної справи про банкрутство спір про витребування майна та визнання права власності, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до ТОВ "М.Р.С.".
Відповідно до ст.41 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) справи про банкрутство розглядаються господарськими судами в порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Ольга" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом судового розгляду є вимога ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до ТОВ "М.Р.С." про витребування майна та визнання права власності.
У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанції було досліджено та встановлено обставини вибуття спірного майна, що знходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 з володіння ТОВ "Ольга".
Так, як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 28.12.2012 Товарною біржею "Європейська" проведено цільовий аукціон по реалізації майна в процедурі банкрутства - нежитлової будівлі літ. "Е-9" загальною площею 3 698,1 м. кв., що розташована в м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, переможцем аукціону визнано ТОВ "Ортія", яке мало оплатити банкруту за нерухоме майно 5 127 907,40 грн. Однак, грошові кошти переможцем аукціону не були перераховані на ліквідаційний рахунок, договір купівлі-продажу з переможцем аукціону не укладався. Незважаючи на відсутність оплати та не укладення договору купівлі-продажу, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 у справі №922/296/13-г за ТОВ "Ортія" визнано право власності на спірне нерухоме майно.
Під час розгляду справи місцевим та апеляційним судами було з'ясовано, що згідно протоколу № 1 від 20.11.2013 на загальних зборах засновників ТОВ "Кротон Компані" вирішено створити ТОВ "Кротон Компані", при цьому ТОВ "Ортія" здійснила вклад до статутного капіталу у вигляді нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120, а саме нежитлові приміщення літ. Е-9, загальною площею 3 698,1 м. кв.
Судами встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.04.2014 у справі № 643/5721/14ц визнано право власності ТОВ "Кротон Компані" на багатофункціональний комплекс Е-10, загальною площею 4 043,6 м. кв. за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, будинок, 120, на підставі якого за ТОВ "Кротон Компані" 05.06.2014 було зареєстровано право власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 (номер запису про право власності - 5967483). При цьому судами з'ясовано, що зазначеним рішенням суду було підтверджено, що в приміщенні літ. Е-9 проведено реконструкцію і майно змінило свій опис з літ. Е-9 на літ. Е-10.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2015 у даній справі № 29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "Ольга" визнано недійсними результати прилюдних торгів у формі цільового аукціону з реалізації майна, що належало на праві власності ТОВ "Ольга", проведеного в процедурі банкрутства, а саме: лот № 4 - нежитлова будівля літ. Е-9, загальною площею 3 698,1 м. кв., що розташована за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 120, які відбулись 28.12.2012 на Товарній біржі "Європейська" шляхом визнання недійсним протоколу № 4 від 28.12.2012 про проведення цільового аукціону та акту № 4 про проведення цільового аукціону від 28.12.2012.
При цьому, як з'ясовано місцевим та апеляційним судами, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі № 922/296/13-г скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013, згідно з яким право власності на спірне нерухоме майно було визнано за ТОВ "Ортія".
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 у даній справі № 29/5005/3681/2011 на об'єкт нерухомого майна - багатофункціональний комплекс літ. Е-10, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120 накладено арешт та заборонено Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції Харківської області або іншим органам державної реєстрації вчиняти дії, які пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обмежень речових прав на нерухоме майно.
До того ж, судами встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2015, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.10.2016 у справі № 922/4705/15, на зазначений об'єкт нерухомого майна - багатофункціональний комплекс літ. Е-10 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120, загальною площею 4 043,6 м. кв. накладено арешт та заборонено ТОВ "Кротон Компані" вчиняти дії, які пов'язані з відчуженням та передачею в іпотеку (заставу) вказаного нерухомого майна.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання вказаних вище ухвал від 28.05.2015 та 20.08.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - багатофункціональний комплекс літ. Е-10 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120 накладено два обтяження: номер запису про обтяження 9989073, дата та час державної реєстрації - 10.06.2015 року 20:52:37, вид обтяження - заборона на нерухоме майно; номер запису про обтяження 9988934, дата та час державної реєстрації - 10.06.2015 19:29:04, вид обтяження - арешт нерухомого майна.
При цьому, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у даній справі про банкрутство було відмовлено ТОВ "Кротон Компані" у задоволенні заяви про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015.
Як вбачається з матеріалів справи, іншою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у даній справі, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017, витребувано у ТОВ "Кротон Компані" багатофункціональний комплекс літ. Е-10, розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, загальною площею 4 043,6 м. кв., а саме: приміщення 1 поверху №№ 96-98, 102-103, 105-110, 112, 114-116, 118-128, 132-133, 135-139, загальною площею 607,5 м. кв.; приміщення 2 поверху №№ 1-25, загальною площею 425,0 м. кв.; приміщення 3 поверху №№ 1-5, 8-13, 15-20, 23-30, загальною площею 408,1 м. кв.; приміщення 4 поверху №№ 1-4, 6, 7, 10-27, загальною площею 410,5 м. кв.; приміщення 5 поверху №№ 1-27, загальною площею 408,0 м. кв.; приміщення 6 поверху №№ 1-25, загальною площею 405,4 м. кв.; приміщення 7 поверху №№ 1-3, 6, 7, 10, 11, 14-22, 24, 28-33, загальною площею 338,5 м. кв.; приміщення 8 поверху №№ 1-13, 15-25, загальною площею 346,0 м. кв.; приміщення 9 поверху №№ 1-20, загальною площею 348,0 м. кв.; приміщення 10 поверху №№ 1-16, загальною площею 346,6 м. кв. Визнано право власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10, розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, загальною площею 4 043,6 м. кв., а саме: приміщення 1 поверху №№ 96-98, 102-103, 105-110, 112, 114-116, 118-128, 132-133, 135-139, загальною площею 607,5 м. кв.; приміщення 2 поверху №№ 1-25, загальною площею 425,0 м. кв.; приміщення 3 поверху №№ 1-5, 8-13, 15-20, 23-30, загальною площею 408,1 м. кв.; приміщення 4 поверху №№ 1-4, 6, 7, 10-27, загальною площею 410,5 м. кв.; приміщення 5 поверху №№ 1-27, загальною площею 408,0 м. кв.; приміщення 6 поверху №№ 1-25, загальною площею 405,4 м. кв.; приміщення 7 поверху №№ 1-3, 6, 7, 10, 11, 14-22, 24, 28-33, загальною площею 338,5 м. кв.; приміщення 8 поверху №№ 1-13, 15-25, загальною площею 346,0 м. кв.; приміщення 9 поверху №№ 1-20, загальною площею 348,0 м. кв.; приміщення 10 поверху №№ 1-16, загальною площею 346,6 м. кв. за ТОВ "Ольга.", зобов'язано ТОВ "Кротон Компані" повернути ТОВ "Ольга." вищезазначене майно.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у даній справі № 29/5005/3681/2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луніною Т.А. було зареєстровано за ТОВ "Ольга" право власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова,120, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 76142611 від 17.12.2016). Після реєстрації за ТОВ "Ольга." права власності на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 було припинено право власності ТОВ "Кротон Компані" за записом номер 5967483 та створено новий запис номер 18102317.
Місцевим та апеляційним господарськими судами було досліджено відповідні докази та матеріали, зокрема, щодо вчинення несанкціонованих дій щодо зняття обтяжень з нерухомого майна, та встановлено, що в результаті вчинення технічного внесення змін до запису про право власності 08.02.2017 було припинено право власності ТОВ "Ольга." на багатофункціональний комплекс літ. Е-10 що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.
Так, з інформаційної довідки № 81001165 від 22.02.2017 вбачається, що в існуючий запис номер 18102317 Державного реєстру внесені зміни, зокрема, щодо власника багатофункціонального комплексу літ. Е-10, який розташований за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова,120, замінено з ТОВ "Ольга." на ТОВ "Кротон Компані", а також внесено зміни щодо підстав набуття ним права власності - видалено посилання на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2016 у справі № 29/5005/6381/2011 та додано посилання на рішення Московського районного суду м. Харкова від 30.04.2014 у справі № 643/5721/14-ц.
Після зняття обтяжень та зміни власника 09.02.2017 між ТОВ "Кротон Компані" (продавець) та ТОВ "М.Р.С." (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - багатофункціонального комплексу літ. Е-10, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. за № 529.
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності № 18934638, рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславської К.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33784210 від 09.02.2017, власник - ТОВ "М.Р.С.".
З матеріалів справи вбачається, що на момент подання ліквідатором позову про витребування майна та визнання права власності ТОВ "М.Р.С." було власником двох об'єктів нерухомості, які були зареєстровані після поділу багатофункціонального комплексу літ. Е-10, на 4 окремих (поділених) об'єкта нерухомості, а саме: 1) об'єкт нерухомого майна - місця спільного користування, загальною площею 405,5 кв.м., в літ. Е-10, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168769463101, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120; 2) об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення в літ. Е-10, загальною площею 2 731,0 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1168715063101, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомості про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача.
Враховуючи викладене, дослідивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для внесення змін 08.02.2017 до запису в Державному реєстрі щодо зміни власника багатофункціонального комплексу літ. Е-10 були відсутні. Відтак, встановив, що на час укладення 09.02.2017 договору купівлі-продажу багатофункціонального комплексу літ. Е-10 між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С." власником вказаного майна було ТОВ "Ольга."
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у даній справі визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.02.2017, укладений між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., зареєстрований в реєстрі за № 529.
Цивільним Кодексом України передбачено засади захисту права власності.
Зокрема, ст.387 ЦК України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Отже, для застосування приписів ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.
До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.
Разом з цим, вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
При цьому, ч. 5 ст. 12 ЦК України передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом, тобто за змістом цієї норми добросовісність набувача презюмується.
Добросовісність набуття в розумінні ст. 388 ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.
Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).
У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК.
У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Суду України, зокрема, у постанові від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та у постанові від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, який дійшов висновку, що витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.
Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.
Разом з тим, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Надавши оцінку наведеним вище обставинам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановив, що ліквідатором доведено, що ТОВ "Ольга" є власником спірного майна, яке перебуває у незаконному володінні ТОВ "М.Р.С." на час звернення з позовом до суду. При цьому також встановлено, що належне ТОВ "Ольга" майно - багатофункціональний комплекс літ. Е-10 вибуло з володіння банкрута поза його волею шляхом безпідставного внесення змін до запису Державного реєстру щодо власника майна і підстав набуття ним права власності та укладення 09.02.2017 договору купівлі-продажу майна між ТОВ "Кротон Компані" та ТОВ "М.Р.С.", який визнано судом недійсним.
Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій, що ТОВ "Ольга" як власник майна, а саме: місць спільного користування, загальною площею 405,5 м. кв. в літ. Е-10 та нежитлового приміщення в літ. Е-10, загальною площею 2 731,0 м. кв., має право витребувати спірне майно від ТОВ "М.Р.С." шляхом пред'явлення віндикаційного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє як помилкові аргументи заявника касаційної скарги про те, висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15 та від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15.
Аргументи ТОВ "М.Р.С." стосовно того, що майно, про витребування якого ліквідатор звернувся з позовом в межах даної справи про банкрутство, ніколи не належало ТОВ "Ольга" на праві власності, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.
Виникнення речових прав на новостворене майно врегульовано статтею 331 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, багатофункціональний комплекс літ. Е-10, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 120, був поділений шляхом створення чотирьох нових записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Судами досліджено, що жодного нового майна не створювалось, а лише було поділено в реєстрі вже існуюче майно. Створені внаслідок формального поділу об'єкти не можуть вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України.
Правова позиція про те, що не є новоствореним об'єктом об'єкт нерухомого майна, створений з прив'язкою до вже існуючої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, викладена Верховним Судом України у постанові від 06.07.2016 у справі № 6-1213цс16.
Згідно ч. 3 ст. 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2015) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів про наявність підстав для витребування у ТОВ "М.Р.С." спірного майна відповідно до ст. 388 ЦК України.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого та апеляційного судів щодо задоволення вимоги ліквідатора банкрута про визнання права власності на місця спільного користування, загальною площею 405,5 м. кв. в літ. Е-10 та нежитлового приміщення в літ. Е-10, загальною площею 2 731,0 м. кв., виходячи з наступного.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, право власності ТОВ "Ольга" на спірне нерухоме майно не визнається ТОВ "М.Р.С.", а дії останнього перешкоджають ТОВ "Ольга" реалізовувати належним чином свої права власності на майно, порушуючи права кредиторів банкрута.
При цьому, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку із наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 07.11.2012 у справі № 6-107цс12.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов законного і обґрунтованого висновку про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Ольга" - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про витребування у ТОВ "М.Р.С." майна та визнання права власності.
При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що місцевий та апеляційний господарські суди відповідно до ст. ст. 47, 43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішили спір у справі.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Відтак, наведені ТОВ "М.Р.С." у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді в межах даної справи про банкрутство спору про витребування майна та визнання права власності.
Водночас, колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними ТОВ "Ольга" у відзиві на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на встановлених у справі фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 у справі №29/5005/6381/2011 прийняті судами у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладаються на ТОВ "М.Р.С.".
Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Р.С." залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2017 у справі № 29/5005/6381/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Білоус В.В.
Пєсков В.Г.
