Провадження № 1-кп/234/61/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,

прокурора Магідіна Б.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015000000000405 відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Одеса, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має малолітніх синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, полковника СБУ, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_8, 43-2, не судимого,

обвинуваченого за ст.368 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором та підтриманого ним у суді, ОСОБА_5 обвинувачується в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб дії з використанням службового становища та у прийнятті пропозиції неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах третіх осіб дії з використанням службового становища, вчиненої повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, а саме у тому, що –

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно зі ст.2 вказаного Закону на СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законний інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань СБУ також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що для організації і проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр.

Відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції, є: Служба безпеки України, яка є головним органом у загальнодержавній системі боротьби з терористичною діяльністю. Координацію діяльності суб’єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України. Вказаний Центр складається з Міжвідомчої координаційної комісії та штабу, а також координаційних груп та їх штабів, які створюються при регіональних органах СБУ. Поточну роботу з виконання завдань, покладених на Антитерористичний центр при Службі безпеки України, організовує його штаб.

Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №87ог від 02.03.2015 року затверджені положення про Координаційний центр та Координаційні групи з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування.

Відповідно до п.1.1 «Положення про Координаційний центр з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування» Координаційний центр з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування це підрозділ при керівнику Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до п.п.1.1, 2.1, 3.1 «Положення про Координаційні групи з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування» Координаційна група з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування це підрозділ при керівнику сектора в районі проведення антитерористичної операції. Завданням групи, окрім іншого, є: організація та координація підготовки і проведення заходів щодо недопущення неправомірного переміщення осіб, транспортних засобів та вантажів через лінію зіткнення в межах відповідного сектору в районі проведення АТО; проведення заходів, визначених «Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей», затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №27ог від 22.01.2015 року; організація взаємодії з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування в межах відповідного сектору в районі проведення АТО, між СБУ, ЗСУ, МВСУ, НГУ, ДПСУ, ДФСУ. Керівник координаційної групи призначається наказом керівника АТО та підпорядковується керівнику Координаційного центру.

Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №52ог від 07.02.2015 року до складу Координаційної групи з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування «сектору Б» Координаційного центру при штабі АТО (далі – Координаційної групи сектору «Б») на посаду керівника Координаційної групи сектору «Б» зараховано військовослужбовця Служби безпеки України полковника ОСОБА_5

Відповідно до вимог ч.1 ст.68 Конституції України, ОСОБА_5 зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та Законів України.

Статтею 3 Закону України «Про Службу безпеки України» визначено, що діяльність СБУ, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.

Частиною 1 ст.28 вказаного Закону визначено, що військовослужбовці СБУ при виконанні покладених на них обов’язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.

Згідно з п.«е» ч.1 ст.4, ч.1 ст.21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (в редакції від 25.01.2015 року) суб’єктами відповідальності за вчинення корупційного правопорушення є посадові та службові особи органів Служби безпеки України, які притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення.

Відповідно до п.1.2 вищенаведеного «Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» у зоні проведення антитерористичної операції діють Координаційні групи – підрозділ з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування, яка створена при управліннях (відділах) МВС України районів (міст), та до складу якої входять представники Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішні справ України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної фіскальної служби України, інших сил і засобів суб’єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції з метою своєчасної та якісної перевірки осіб, які виявили бажання перетнути лінію зіткнення у межах Донецької, Луганської областей, та організації прийому документів та видачі перепусток для фізичних та юридичних осіб, транспортних засобів та вантажів.

Пунктом 1.3 вказаного Тимчасового порядку передбачено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд в район проведення антитерористичної операції і виїзд з нього через блокпости та контрольні пункти за умови пред’явлення паспортних документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та перепустки, яка видається Координаційним центром та Координаційними групами. Перепустки підписуються керівниками Координаційного центру та Координаційних груп.

Відповідно до п.7.11 вказаного Тимчасового порядку видача перепусток або прийняття рішення про відмову у видачі здійснюється керівником Координаційного центру або керівниками Координаційних груп.

Видача перепусток особам, які бажають перетнути лінію зіткнення, здійснюється Координаційними групами протягом 10 діб з дня подачі особою, передбачених розділом 7 Тимчасового порядку, документів, або ж протягом доби через контрольні пункти в’їзду-виїзду або блокпости першого рубежу на напрямках руху при наявності відповідних документів (телеграма, завірена закладами охорони здоров’я, про смерть або хворобу близьких осіб; документ, що підтверджує місце поховання близьких осіб) за письмовим (усним) погодженням керівників Координаційних груп.

ОСОБА_5 будучи керівником структурної одиниці Координаційного центру при Штабі антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Антитерористичного центру при Службі безпеки України, як органу державної влади, уповноважений на прийняття остаточного рішення щодо видачі зазначених вище перепусток або відмови у видачі в межах територіальної відповідальності сектору «Б» на час проведення антитерористичної операції.

ОСОБА_5 відповідно до примітки 1 ст.368 КК України, як керівник Координаційної групи, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, на яку покладено здійснення організаційно-розпорядчих обов’язків при виконанні службових завдань за посадою.

Однак ОСОБА_5 в порушення вищевказаних вимог нормативних актів, будучи службовою особою, яка відповідно до своєї посади займає відповідальне становище, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів став на шлях злочинної діяльності та одержав неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб, дії з використанням наданого йому службового становища за наступних обставин –

ОСОБА_5, будучи керівником Координаційної групи та уповноваженим на прийняття рішення про відмову у видачі перепусток, діючи умисно, організував роботу підлеглого персоналу таким чином, що вказаною групою першочергово розглядалися документи та видавалися перепустки тим особам, які надали ОСОБА_5 неправомірну вигоду за їх оформлення та видачу.

При цьому, розгляд питання про необхідність видачі перепусток особам, які не надавали ОСОБА_5 неправомірну вигоду за оформлення таких перепусток, останній здійснював в останню чергу з порушенням, передбаченого п.7.4 Тимчасового порядку 10-деного строку.

Тим самим, ОСОБА_5 створив умови, за яких громадяни, що подають на розгляд до Координаційної групи документи на отримання перепустки, з метою їх оперативного оформлення надавали останньому неправомірну вигоду матеріального характеру.

З 01.12.2008 року на посаді юрисконсульта гіпермаркета «Епіцентр К» у м.Донецьку працює громадянка ОСОБА_9.

Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 01.08.2012 року генеральним директором ТОВ «Епіцентр К», ОСОБА_9, серед іншого, надає допомогу в оформленні документів і актів майнового та правового характеру, виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

Окрім того, у зв’язку з особливим режимом в’їзду на неконтрольовану територію Донецької та Луганської областей та виїзду з неї, керівництвом гіпермаркету «Епіцентр К» покладено на ОСОБА_9 обов’язок оформлення відповідних перепусток на працівників гіпермаркету для отримання можливості виїзду з неконтрольованої території.

В один з днів на початку лютого 2015 року ОСОБА_9, як представник гіпермаркету «Епіцентр К» у містах Донецьку, Макіївці та Горлівці, звернулася до керівника Координаційної групи сектору «Б» ОСОБА_5 з проханням організації першочергового та безперешкодного оформлення перепусток на працівників вказаних гіпермаркетів для забезпечення їх належної діяльності.

Тоді ж між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 досягнуто спільної домовленості з приводу того, що останній, як керівник Координаційної групи сектору «Б», забезпечуватиме першочергове та безперешкодне оформлення перепусток для працівників гіпермаркетів «Епіцентр К» у разі, якщо ОСОБА_9 надаватиме йому неправомірну вигоду в розмірі 100 грн. за оформлення однієї перепустки.

В подальшому, розуміючи наявність можливості першочергового та безперешкодного оформлення перепусток, обумовленої існуючою між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 домовленістю, ОСОБА_9 вирішила, окрім оформлення перепусток на співробітників гіпермаркетів «Епіцентр К», також здійснювати оформлення перепусток для рідних та знайомих співробітників гіпермаркетів «Епіцентр К» та інших мешканців тимчасово неконтрольованої території Донецької області.

Так, наприкінці лютого 2015 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 досягнуто домовленості про організацію першочергового та безперешкодного оформлення перепусток для мешканців тимчасово окупованої території Донецької області, які не є співробітниками гіпермаркетів «Епіцентр К» у разі, якщо ОСОБА_9 надаватиме йому необхідні для оформлення перепусток документи та неправомірну вигоду в розмірі 300 грн. за оформлення однієї такої перепустки.

У березні 2015 року, у зв’язку з виробничою потребою гіпермаркетів «Епіцентр К» у містах Донецьку, Макіївці та Горлівці, для отримання можливості виїзду з тимчасово неконтрольованої території Донецької області на підконтрольну українській владі територію працівникам зазначених гіпермаркетів, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 виникла потреба в оформленні перепусток на вказаних осіб, а також за проханням інших співробітників гіпермаркетів та на їх рідних і знайомих: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, всього на 31 особу.

Від вказаних осіб ОСОБА_9 отримала копії документів та грошові кошти в сумі 3100 грн.

Крім того, у березні 2015 року ОСОБА_9 від невстановлених досудовим слідством осіб отримала для передачі ОСОБА_5 за вирішення питання щодо першочергового та безперешкодного оформлення перепусток грошові кошти в сумі 132600 грн. та документи для оформлення перепусток близько 550 громадянам, які не є співробітниками гіпермаркетів «Епіцентр К».

19.03.2015 року ОСОБА_9, зібравши зазначені документи для оформлення перепусток і грошові кошти, вирушила на автомобілі до ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30, де дислокується Координаційна група сектору «Б».

19.03.2015 року о 13-00 годині поблизу населеного пункту Дачне Мар’їнського району Донецької області працівниками військової прокуратури та співробітниками СБУ автомобіль, в якому їхала ОСОБА_9, був зупинений для перевірки, в ході проведення якої ОСОБА_9 повідомила про злочинну діяльність ОСОБА_5 щодо систематичного отримання ним неправомірної вигоди за першочергове та безперешкодне оформлення перепусток, надавши добровільну згоду на викриття злочинної діяльності останнього.

Далі, 19.03.2015 року о 15-00 годині ОСОБА_9 під контролем військової прокуратури та співробітників СБУ прибула до приміщення Великоновосільківського РВ ГУМВС України в Донецькій області, у якому розміщується Координаційна група сектору «Б», де за раніше обумовленою домовленістю з ОСОБА_5 надала документи для оформлення перепусток на ім’я вищевказаної 31 особи, зазначивши їх як співробітників гіпермаркетів «Епіцентр К».

ОСОБА_5 знаючи, що ОСОБА_9 відповідно до раніше обумовленої між ними домовленості, яка мала місце на початку лютого 2015 року, за оформлення перепусток на 31 особу співробітників гіпермаркетів «Епіцентр К» надасть йому неправомірну вигоду в розмірі 3100 грн. з розрахунку 100 грн. за кожну перепустку, бажаючи одержати вказані грошові кошти, надав розпорядження своєму підлеглому ОСОБА_39 прийняти від ОСОБА_9 відповідні документи та здійснити оформлення перепусток цього ж дня.

Того ж дня, відповідно до наданої ОСОБА_5 вказівки ОСОБА_39 здійснив перевірку документів, поданих ОСОБА_9 для оформлення перепусток на ім’я вищевказаної 31 особи, після чого підготував 31 перепустку на зазначених осіб, які передав на підпис ОСОБА_5

Приблизно о 19-30 годині 19.03.2015 року ОСОБА_5, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №18 ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30, у присутності ОСОБА_9 поставив підписи на бланках 31 перепустки, які одразу передав останній. Після цього ОСОБА_9, дотримуючись раніше обумовленої домовленості між нею та ОСОБА_5, надала останньому неправомірну вигоду в розмірі 3100 грн. за першочергове та безперешкодне оформлення зазначених перепусток із розрахунку 100 грн. за кожну перепустку.

Таким чином, 19.03.2015 року о 19-30 годині ОСОБА_5, будучи керівником Координаційної групи в секторі «Б» Координаційного центру при Штабі антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, на яку покладено здійснення організаційно-розпорядчих обов’язків при виконанні службових завдань за посадою, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, перебуваючи у службовому кабінеті №18 ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30, одержав від юрисконсульта гіпермаркету «Епіцентр К» ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 3100 грн. за першочергове оформлення 31 перепустки, що надають право громадянам в’їзду, проходу на неконтрольовані території Донецької та Луганської областей та виїзду, виходу з них.

Крім того, одразу після передачі ОСОБА_5 вищевказаної неправомірної вигоди, діючи повторно 19.03.2015 року приблизно о 19-35 годині у приміщенні службового кабінету №18 ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30, юрисконсульт гіпермаркету «Епіцентр К» ОСОБА_9, маючи при собі документи для оформлення перепусток в’їзду, проходу на неконтрольовані територію Донецької та Луганської областей та виїзду, виходу з неї для 320 осіб, а також грошові кошти в сумі 96000 грн., отримані нею від невстановлених досудовим слідством осіб та заздалегідь приготовлені ОСОБА_9 для надання в якості неправомірної вигоди ОСОБА_5 за оформлення вказаних перепусток, діючи під контролем працівників правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5, повідомила останньому про необхідність оформлення перепусток на вищевказану кількість осіб, які не є співробітниками гіпермаркету «Епіцентр К», та готовність передати йому неправомірну вигоду за їх оформлення.

При цьому ОСОБА_9 розкрила пакет та показала ОСОБА_5 документи для оформлення перепусток та гроші, які вона передасть йому як неправомірну вигоду за їх оформлення.

ОСОБА_5, діючи повторно, усвідомлюючи, що відповідно до раніше обумовленої між ним та ОСОБА_9 домовленості про надання йому неправомірної вигоди за здійснення першочергового та безперешкодного оформлення перепусток для осіб, котрі не є співробітниками гіпермаркету «Епіцентр К» в розмірі 300 грн. за кожну оформлену перепустку, впевнившись у наявності у ОСОБА_9 грошових коштів для надання йому неправомірної вигоди та готовності ОСОБА_9 надати йому таку неправомірну вигоду, розуміючи, що ОСОБА_9 відповідно до існуючої між ними домовленості у випадку оформлення перепусток відносно 320 громадян надасть йому неправомірну вигоду в сумі 96000 грн. з розрахунку 300 грн. за кожну перепустку, та бажаючи отримати вказану неправомірну вигоду, прийняв від ОСОБА_9 пропозицію одержання неправомірної вигоди за першочергове та безперешкодне оформлення 320 перепусток. При цьому, враховуючи необхідність оформлення значного обсягу перепусток, ОСОБА_5 переніс оформлення цих перепусток та відповідно одержання за них неправомірної вигоди на наступний день, зобов’язавши ОСОБА_9 додатково підготувати документи у електронному вигляді для прискорення виготовлення перепусток та звернення керівника ТОВ «Епіцентр К».

Таким чином, 19.03.2015 року о 19-35 годині ОСОБА_5, будучи керівником Координаційної групи в секторі «Б» Координаційного центру при Штабі антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, на яку покладено здійснення організаційно-розпорядчих обов’язків при виконанні службових завдань за посадою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, перебуваючи у службовому кабінеті №18 ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області, розташованого за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30, прийняв від юрисконсульта гіпермаркету «Епіцентр К» ОСОБА_9 пропозицію одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 96000 грн. за першочергове та безперешкодне оформлення 320 перепусток, які надають право в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію.

Дослідивши у судовому засіданні сукупність наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів суд дійшов висновку про недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 (ст.373 ч.1 п.1 КПК України).

Так обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні, заперечуючи свою винуватість, показав, що з лютого 2015 року займав посаду керівника Координаційної групи сектору «Б», яка розмістилася у ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області. Координаційна група займалася зокрема перевіркою документів та видачею перепусток для перетину громадянами лінії зіткнення. У своїй службовій діяльності група керувалася зокрема «Тимчасовим порядком здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» від 22.01.2015 року та Положеннями про Координаційний центр та Координаційні групи від 02.03.2015 року. Відповідно до Тимчасового порядку строк видачі перепусток становив до 10 діб, в першу чергу перепустки оформлювалися для громадян, потреба яких ґрунтувалася на випадках смерті, тяжкої хвороби, поховання родичів. Разом з тим вважає, що нормативно-правовим документом не можуть бути передбачені всі життєві ситуації, у зв’язку з чим при визначенні черговості оформлення перепусток враховувалися й інші об’єктивні дані, наприклад потреба отримання лікування, інвалідність, доставка гуманітарних вантажів тощо. Також свої корективи у строки видачі перепусток вносив непередбачуваний великий наплив заяв, основна кількість яких прийшлася на ОСОБА_38 напрямок. Процес перевірки документів та видачі перепусток налагоджувався в ході безпосередньої роботи, зокрема з часом була введена подача документів у електронному вигляді для прискорення їх обробки. Безпосередньо він, як керівник координаційної групи, документів не приймав, лише підписував перепустки після перевірки документів працівниками групи (по базам розшуку, податкової, іншим) та видавав. Заяви та документи на видачу перепусток від юридичних осіб приймали працівники групи ОСОБА_39 і ОСОБА_40. В силу службової діяльності він був знайомий з юрисконсультом ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9, яка неодноразово зверталася до координаційної групи з метою оформлення перепусток для працівників гіпермаркету, однак ніякої домовленості між ними щодо привілеїв в оформленні перепусток не існувало. Заяви та документи на 31 особу, що вказані в обвинуваченні, надійшли завчасно, були перевірені членами групи, підготовлені перепустки, які представлені 19.03.2015 року йому на підпис. Він запросив ОСОБА_9 до свого кабінету №18, у зв’язку з тим, що вона діяла за довіреністю, а також з метою з’ясування можливості купівлі генераторів для лікарні смт.Велика Новосілка через мережу гіпермаркетів «Епіцентр К». Він підписав та видав перепустки, а також на запитання ОСОБА_9 роз’яснив порядок оформлення перепусток на родичів осіб, які є працівниками юридичної особи. Ніяких грошових коштів в якості неправомірної вигоди від останньої не вимагав та не отримував, пропозиції від неї не звучало. По завершенню він разом із ОСОБА_9 залишив свій кабінет та попрямував до кабінету начальника райвідділу, де обговорювали електрону базу даних. Не пригадує, чи зачиняв він свій кабінет на ключ, оскільки райвідділ поліції є режимним охоронюваним об’єктом. Його затримання відбулося приблизно через 20 хвилин у кабінеті начальника райвідділу. Огляд кабінету №18 відбувався у його присутності, однак рішення слідчого судді на дану процесуальну дію йому не оголошувалося та вручалося. На його робочому столі був виявлений аркуш паперу, скріплений степлером, з грошовими коштами в сумі 3200 грн., походження яких йому невідомо. Можливо їх залишила перед уходом ОСОБА_9, чи будь-яка інша особа чи працівник, оскільки протягом робочого дня до нього заходять багато людей у справах та він виписує біля тисячі перепусток у день. Однозначно заявляє, що свідомо та умисно він вказані грошові кошти в якості подяки чи неправомірної вигоди не отримував та підстав для цього не було, вважає їх підкинутими. Ніяких пропозицій неправомірної вигоди не отримував та відповідно на це не погоджувався. Просить суд його виправдати.

Для доведення факту вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину сторона обвинувачення послалася та забезпечила присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення – ОСОБА_41, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_31, ОСОБА_29, ОСОБА_25 для їх допиту перед незалежним та неупередженим судом, а також був наданий відеозапис допиту в порядку ст.225 КПК України свідка ОСОБА_53

Разом з тим показання вказаних осіб, отримані у судовому засіданні, в сукупності з іншими безпосередньо дослідженими судом доказами (ст.23 КПК України) не доводять висунутого ОСОБА_5 обвинувачення.

Так, свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні показала, що є співробітником ОСОБА_38 відділення поліції Волноваського ВП ГУНП, з січня 2015 року по даний час входить до складу Координаційної групи сектору «Б». Група складається з працівників поліції, податкової, СБУ, військових тощо, допомагали волонтери. Пам’ятає таких членів групи як ОСОБА_40, ОСОБА_39, Савицький, інших - по іменам. На момент лютий-березень 2015 року керівником групи був ОСОБА_5 В роботі керувалися Тимчасовим положенням, яким передбачався строк видачі перепусток протягом 10 днів. В першу чергу перепустки видавалися хворим, вагітним, у випадку смерті та в інших виключних випадках. На початок 2015 року спостерігалася дуже велика кількість переселенців, які потребували перепустки, у зв’язку з чим строки фактично тривали до одного місяця. Нормативного документу про посадові обов’язки членів групи не існувало, останні визначалися усно за вказівкою керівника, який організовував роботу координаційної групи. До її (свідка) обов’язків входило перевірка заяв та документів та представлення їх на підпис керівнику ОСОБА_5 Перевірка проводилась членам координаційної групи за напрямками їх діяльності, тобто по базам даних кримінального розшуку, судимостей, адмінпротоколів, податкової служби, прикордонслужби, СБУ тощо. Засідання координаційної групи з приводу видачі перепусток не проводилися, оскільки через наплив заяв часу для цього не було, однак кожний з членів, здійснюючи перевірку документів, ставив свій підпис, погоджуючи можливість видачі перепустки. Видачею перепусток юридичним особам займалися ОСОБА_40 і ОСОБА_39. Керівник групи ОСОБА_5 займав кабінет №18 у ОСОБА_38, куди постійно заходили з робочих питань працівники, а також заявники, які відносилися до першочергових. Про випадки, коли ОСОБА_5 видавав перепуски при тому, що члени групи, здійснивши перевірку, заперечували проти такої видачі, їй не відомо. Також останній ніколи не примушував її до неправомірної видачі перепусток. Про отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди, пропозиції такої, їй нічого не відомо.

Таким чином свідок ОСОБА_41 не повідомила будь-яких об’єктивних даних, які б вказували на факт отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_9 неправомірної вигоди, прийняття пропозиції такої, навпаки стверджувала, що перепустки підписувалися ОСОБА_5 та видавалися після перевірки членами координаційної групи та за погодженням з ними.

Свідок ОСОБА_39 у судовому засіданні показав, що працює податковим інспектором у ОСОБА_38 відділенні Марїнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. З січня до середини липня 2015 року він входив до складу Координаційної групи сектору «Б». В роботі користувалися Тимчасовим положенням. Нормативного документу про посадові обов’язки не було, останні визначалися усно керівником групи. Він приймав заяви на видачу перепусток від юридичних осіб за наступною процедурою: представник юридичної особи надає документ про представництво, лист керівника із переліком осіб, копію свідоцтва про держреєстрацію, заяви від працівників з документами (копіями паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтв, інших документів, наприклад медичних довідок), далі вносяться відомості до реєстру, проводиться перевірка по базам даних, готуються перепустки та протокол, де фіксується перевірка та погоджувальні підписи членів групи, перепустки та протокол подають на підпис керівнику групи. З часом, з метою прискорення вирішення заяв, стали приймати документи електронною поштою для проведення перевірки, після чого повідомляли представників юридичних осіб в телефонному режимі та останні під'їжджали безпосередньо із заявами та документами та отримували вже підготовані по ним перепустки. Відповідно до Тимчасового положення строк видачі перепустки становить до 10 днів, тобто видача перепустки у день звернення не є порушенням, однак у зв’язку з великим навантаженням строк виготовлення перепусток фактично займав до 20 днів. Засідання координаційної групи з приводу видачі перепусток проводилися у січні, на початку лютого 2015 року, далі – ні, у зв’язку з великим навантаженням. У день видавалося до півтори тисячі перепусток.

З представником ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 знайомий з січня 2015 року по роботі в координаційній групі, оскільки остання подавала заяви на перепустки для працівників гіпермаркету. Чи була остання знайома з керівником групи ОСОБА_5 йому не відомо.

19.03.2015 року приблизно о 17-00 годині до нього з приводу видачі перепусток звернулася представник ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 У зв’язку з великою кількістю людей та документів від Укрдержзалізниці, він запропонував останній стати у чергу. Пізніше приблизно о 18-30 годині він зайшов до кабінету керівника групи ОСОБА_5 з метою підписати перепустки по держзалізниці та останній попросив його прийняти документи у ОСОБА_9 та перевірити їх за можливістю, оскільки людей у черзі на той час вже не залишилося. Керівником було висловлено саме прохання, а не обов’язкове доручення, у зв’язку із закінченням робочого часу, від виконання якого він вільно міг відмовитися без негативних наслідків, але вирішив піти на зустріч. Він (свідок) прийняв у ОСОБА_9 документи на 31 особу, перевірив їх зміст, були наявні довідки від ТОВ «Епіцентр К» про працевлаштування осіб, у зв’язку з чим по базам податкової не перевіряли, перевірив по базі даних «Армор», що зайняло приблизно 20 хвилин, передав іншому члену групи від СБУ для перевірки по іншим базам. Після закінчення перевірки були виписані перепустки, в чому допомагала сама ОСОБА_9 Перепустки він відніс на підпис до ОСОБА_5 Останній підписав перепустки, повернув йому (свідку) та він тут же видав їх ОСОБА_9 в кабінеті керівника.

Пізніше з’ясувалося, що коли він ходив підписувати перепустки до кабінету керівника, з його столу пропали документи на 15 осіб з числа наданих представником ОСОБА_9 документів на 31 особу. Зі слів волонтерів остання забрал ці документи. Про пропажу він не заявляв.

Під час звернення 19.03.2015 року ОСОБА_9 зайшла з діловою папкою, чи була з нею сумка він не пам’ятає. З досвіду роботи стверджує, що заяви з документами на 320 осіб становили б цілу коробку документів, але у ОСОБА_9 такої коробки чи інших пакунків не малося.

З приводу отримання керівником ОСОБА_5 неправомірної вигоди чи пропозиції такої йому нічого не відомо.

Таким чином з показань свідка ОСОБА_39, який безпосередньо приймав участь у підготовці та видачі перепусток на 31 особу громадянці ОСОБА_9, вбачаються підстави для видачі таких перепусток, не вбачається фактичних даних про отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за видачу перепусток на 31 особу, а також спростовується можливість прийняття пропозиції отримання такої за видачу перепусток на 320 осіб, оскільки заперечується наявність у ОСОБА_9 документів на вказану кількість осіб.

Свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні показав, що як співробітник органу внутрішніх справ входив до складу Координаційної групи сектору «Б» у період з 25.01.2015 року по 01.03.2015 року. У вказаний період керівником групи був ОСОБА_5 До нього керівництво здійснював Непочатов, який йому та ОСОБА_39 доручив прийняття документів від юридичних осіб, що й було залишено після призначення нового керівника. Нормативного документу про посадові обов’язки не існувало. У своїй діяльності керувалися Тимчасовим положенням. За своїм фахом він перевіряв осіб, які подали заяви на перепустки, по базі «Армор» та передавав іншим членам групи для перевірки за їхніми напрямками. По закінченню перевірки складався протокол, де члени групи ставили свої підписи за результатами перевірки, погоджуючись таким чином на видачу перепустки. За підсумками виписувалися перепустки, які підписував керівник групи, після чого вони видавалися. Наради з приводу видачі перепусток не проводилися. З метою прискорення видачі перепусток була відкрита електронна скриня, куди юридичні особи спрямовували сканкопії документів, по ним групою проводилася перевірка, у зв’язку з чим при зверненні осіб з оригіналами документів витрачалося менше часу на перевірку. В залежності від навантаження перевірка займала від 1 до 10 днів, іноді більше. Доступ до електронної скриньки мали він та ОСОБА_39

У зв’язку з роботою в координаційній групі йому знайома ОСОБА_9, яка є мешканкою смт.Велика Новосілка та як представник ТОВ «Епіцентр К» зверталася з приводу оформлення перепусток на працівників гіпермаркету. Бачив, що ОСОБА_9 і ОСОБА_5 при зустрічі в коридорі віталися, але більше про їх стосунки йому нічого не відомо. З приводу отримання неправомірної вигоди також не відомо, особисто йому грошей не пропонувалося, видати перепустки поза чергою або без підстав не вимагалося.

Таким чином вказаний свідок повідомив про організацію роботи Координаційної групи сектору «Б» керівником ОСОБА_5, при цьому ніяких об’єктивних даних, які б доводили інкриміноване останньому обвинувачення не навів.

Свідок ОСОБА_43 у судовому засіданні показав, що є старшим офіцером факультету військової підготовки НТУ ХПІ, у період з 14.01.2015 року по 02.04.2015 року входив до складу Координаційної групи сектору «Б», керівництво якою здійснював ОСОБА_5 Як членів групи пам’ятає ОСОБА_39, ОСОБА_41, ОСОБА_40, Росляк та деяких інших по іменах. В роботі керувалися Тимчасовим положенням, посадових інструкцій не було, засідання групи проводилися за потребою, процедура видачі перепусток становила: прийняття заяв та документів від фізичних та юридичних осіб, їх перевірка, зокрема по базам контролю, складання протоколу за результатами перевірки, підписання перепусток керівником та їх видача. Траплялися випадки, коли відмовляли у видачі перепустки, наприклад коли до заяв додавалися документи з печатками «ДНР». Інформація про видачу чи відмову вносилась до електронної бази даних. Приймаючи документи від юридичних осіб він перевіряв наявність паспорту, довідки про ІПН, довідки про працевлаштування на даному підприємстві та передавав ці документи ОСОБА_39 для проведення перевірки по базам. Оформлення перепустки займало від одного дня до місяця, в залежності від навантаження заяв. З кінця березня 2015 року наплив заяв став зменшуватися, у зв’язку з чим 10-денний строк більш-менш дотримувався. При визначенні черговості видачі перепусток застосовувався індивідуальний підхід, наприклад інваліди, особи з дітьми, хворі тощо обслуговувалися в першу чергу. До ОСОБА_5, як керівника координаційної групи, у нього претензій не виникало, необґрунтованих та безпідставних доручень він не отримував, з приводу неправомірної вигоди та пропозиції такої йому нічого не відомо.

Таким чином вказаний свідок повідомив про організацію роботи координаційної групи її керівником ОСОБА_5, при цьому ніяких об’єктивних даних, які б доводили інкриміноване останньому обвинувачення не навів.

Свідок ОСОБА_50 у судовому засіданні показав, що є військовослужбовцем, слухачем Воєнно-дипломатичної академії. За усною вказівкою начальника штабу він у січні 2015 року прибув до смт.Велика Новосілка, де працював у складі координаційної групи неофіційно, а з квітня 2015 року – офіційно, на підставі відповідного наказу. Під час його діяльності у складі координаційної групи її очолював ОСОБА_5, потім ОСОБА_54. З членів групи пам’ятає ОСОБА_43, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41. Прийманням документів від юридичних осіб займався ОСОБА_39, яким чином він працював та по яким базам перевіряв йому (свідку) не відомо. Безпосередньо він працював на прийомі фізичних осіб, приймав від громадян заяви з документами та разом з іншими членами групи перевіряв їх по базам міліції, СБУ та іншим. Строк до моменту видачі перепустки складав від 1-го дня до 2-х місяців, що було пов’язано із навантаженням звернень. В першу чергу оброблялися заяви, які були обумовлені виключними обставинами, наприклад народження дитини, смерть родича, хвороба, руйнування житла у зв’язку з бомбардуванням тощо. Траплялися випадки, коли перепустки не видавалися, наприклад при подачі документів з реквізитами «ДНР». Питання терміновості розглядав керівник групи ОСОБА_5 За час керівництва останнього наради групи не проводилися, протоколів нарад він не бачив. Після призначення керівником групи ОСОБА_54 стали проводитися наради та складатися протоколи з приводу спільного погодження видачі перепусток, однак останні носили формальний характер - якщо ніяких спірних питань не було, то голосування не проводилося. На його погляд, ОСОБА_5, як керівник групи, всяко сприяв поліпшенню роботи групи та терміновій видачі перепусток. Однак його керівництво прийшлося на період значного напливу заяв та відсутності чіткого законодавчого регулювання, членів групи не хватало, залучалися волонтери, робота з видачі перепусток поступово освоювалася.

Таким чином вказаний свідок повідомив про організацію роботи координаційної групи під час її очолення різними керівниками, при цьому ніяких об’єктивних даних, які б доводили інкриміноване ОСОБА_5 обвинувачення не навів.

Свідок ОСОБА_51 у судовому засіданні показала, що працює завідуючою складом віськомату у смт.Велика Новосілка. Приймала участь в роботі Координаційної групи сектору «Б» з січня по квітень 2015 року в якості волонтера за усною вказівкою начальника віськомату. Займалася прийомом громадян, вела списки тих, хто звертався. В першу чергу обслуговувалася «пільгова категорія» - хворі, інваліди тощо. На січень-березень 2015 року прийшовся дуже великий наплив людей, які «брали райвідділ штурмом, скаржилися», видача перепусток займала до 10 днів, інколи до 1-2 місяців. Також малася велика купа заяв із грудня місяця, яка залишилася від попереднього керівника, у зв’язку з чим коли приходили люді, то відшукувалися їхні заяви та перепустки готувалися по ним в першу чергу. Оскільки вона офіційно до групи не входила, то про наради та протоколи їй нічого не відомо. В оформленні перепусток по працівникам юридичних осіб вона участі не приймала.

Таким чином вказаний свідок повідомила про організацію роботи координаційної групи її керівником ОСОБА_5, навела об’єктивні причини, якими була викликана затримка строків видачі перепусток, при цьому ніяких об’єктивних даних, які б доводили інкриміноване ОСОБА_5 обвинувачення не навела.

Свідок ОСОБА_52 у судовому засіданні показав, що з січня 2015 року був призначений тимчасово виконуючим обов’язки начальника ОСОБА_38 ГУНП у Донецькій області, та дізнався, що на базі райвідділу працює Координаційна група сектору «Б», якій були виділені кабінети, передана оргтехніка, працівники від райвідділу поліції. Останні у складі координаційної групи перевіряли осіб, які подавали заяви на перепустки, по базам судимостей, розшуку тощо. Керівник групи, який займав посаду до ОСОБА_5, провів одну нараду, накопичив заяви, перепустки не видавав, оскільки готувався до ротації. Після нього все це досталося ОСОБА_5, зверталася велика кількість людей, що перешкоджало доступу до райвідділу звичайним працівникам поліції, у зв’язку з чим він (свідок) намагався вирішити питання про перенесення координаційної групи в будь-яке інше приміщення. Керівник координаційної групи ОСОБА_5 вживав заходів для найкращої роботи групи, якою видавалася найбільша кількість перепусток в порівнянні з іншими групами. Останній вводив новації, наприклад ведення електронного реєстру, до нього приїжджали для обміну досвідом. ОСОБА_5 займав у райвідділі кабінет №18, який інколи залишав у робочий час незачиненим; ключі від кабінету малися у останнього, у прибиральниці, в черговій частині та дублікат. Про достовірні факти отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди під час своєї діяльності з видачі перепусток йому (свідку) нічого не відомо.

19.03.2015 року у вечорі, після закінчення робочого часу, він перебував у своєму кабінеті разом із воєнкомом, до них зайшов ОСОБА_5 та разом вони обговорювали робочі питання застосування бази «Армор». Через декілька хвилин до кабінету увійшла озброєна група у масках, далі слідчий та поняті, відбувалася відеозйомка. Роз’яснили, що якась жінка надала хабара за видачу перепусток, та був проведений обшук його кабінету. В цей час частина групи разом із ОСОБА_5 для проведення слідчий дій перемістилася до кабінету останнього. По закінченню обшуку відеозапис для перегляду йому не пропонувалася.

Таким чином даний свідок обґрунтував складнощі, які виявилися на початку роботи ОСОБА_5, позитивно оцінив його професійні якості, а також повідомив про обставини незаконного огляду службового приміщення, проведеного без дозволу слідчого судді.

Свідок ОСОБА_42 у судовому засіданні показав, що є співробітником СБУ. Був залучений за дорученням СБУ для прийняття участі у даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Було повідомлено, що здійснюється «торгівля перепустками». 19.03.2015 року він перший раз зустрівся з ОСОБА_9 в районі м.Курахово, куди прибув зі слідчим військової прокуратури та підрозділом «Альфа». Як він зрозумів, ОСОБА_9 погодилася співпрацювати та повинна була здійснити контрольовану передачу службовій особі неправомірної вигоди, для чого на ній було розміщене відповідне спеціальне обладнання. Однак при вказаних діях він безпосередньо присутнім не був. Які саме процесуальні дії вчиняв слідчий, зокрема чи роз’ясняв ОСОБА_9 її права та обов’язки, чи надавав інструкції, йому не відомо, со слідчим він не спілкувався, а доручення по супроводу ОСОБА_9 отримав від свого безпосереднього керівника по лінії СБУ ОСОБА_49 Фактично він виконував роль водія, оскільки до нього в автомобіль сіла ОСОБА_9, яка мала при собі жіночу сумку, два пакета з папками та гроші, сума грошей йому невідома. В післяобідній час вони прибули до ОСОБА_38 та ОСОБА_9 пішла оформлювати перепустки. Була відсутня приблизно 2-3 години. Він чекав її в автомобілі та інколи перевіряв її наявність у райвідділі, щоб остання не зникла зі спецобладнанням. Вона повернулася до автомобіля, робила якісь маніпуляції з грошима, знову пішла до райвідділу, а коли повернулася, вони певний час поїздили по селищу, потім технічні працівники в іншому транспортному засобі зняли з неї апаратуру, а він відвіз її за вказаною нею адресою у смт.Велика Новосілка. По поверненню з райвідділу ОСОБА_9, як і раніше, мала при собі жіночу сумку та два пакета, чи були вони при неї після виходу від технічних працівників він не пам’ятає. Як йому стало відомо пізніше, під час вказаної операції у ОСОБА_9 зникла частина грошових коштів, у зв’язку з чим проводилося розслідування.

Таким чином, з огляду на опосередковану участь ОСОБА_42 у процесуальних діях, які відбувалися у його присутності, відсутність у нього процесуального статусу, відсутність посилань на нього у процесуальних документах, які досліджені судом, показання даного свідка у кримінальному провадженні є непрямими. Разом з тим суд звертає увагу на те, що на момент прибуття свідка ОСОБА_42 громадянка ОСОБА_9 вже була затримана працівниками СБУ та, як здалося свідку, погодилася співпрацювати, добровільність чого викликає об’єктивні сумніви, які ґрунтуються на встановлених фактах перебування на місці затримання ОСОБА_9 її неповнолітнього сина; порушення даного кримінального провадження 14.03.2015 року щодо групи осіб, зокрема самої ж ОСОБА_9, в діях якої вбачалися ознаки злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 368-2 ч.2 КК України (а.с.158-160, 161-162 т.2) та подальшого порушення 15.05.2015 року кримінального провадження щодо ОСОБА_9 за ст.ст.15 ч.3, 369 ч.3 КК України, безпосередньо пов’язаного з даним (а.с.111-113 т.2).

Свідок ОСОБА_46 у судовому засіданні показав, що є оперативним співробітником СБУ. Був залучений до складу групи забезпечення безпеки при документуванні злочину. До групи також входили співробітники СБУ ОСОБА_55, Шепетін, ОСОБА_49, Заброцький, ОСОБА_42. Старшими групи були ОСОБА_55 і ОСОБА_49, які 18.03.2015 року у м.Краматорську в ході наради визначили завдання майбутньої операції. 19.03.2015 року приблизно о 04-00 годині ранку в складі групи з понятими на мікроавтобусі вони виїхали з м.Краматорська в район м.Курахово. Водієм був ОСОБА_42 Певний час чекали на узбіччі команди від іншої групи, яка займалася затриманням певних осіб, після чого приблизно о 13-00 годині під’їхали на місце в поле в районі м.Курахово. У вказаному місці він побачив жінку, якою виявилася громадянка ОСОБА_9, з якою слідчий військової прокуратури проводив певні слідчі дії. У вказаних діях він (свідок) участі не приймав, знаходився на відстані приблизно 30 метрів, наскільки міг бачити тиску на жінку не робилося. По закінченню слідчих дій його група на мікроавтобусі «Фольксваген» у вечірній час прибула в смт.Велика Новосілка, де забігли до райвідділу поліції, забезпечуючи проведення слідчим обшуку або огляду службових приміщень. Його участь зводилась до фіксації процесуальних дій за допомогою відеокамери. Хто видав йому відеокамеру, її марку, чи на диск або на флеш-карту проводився відеозапис він не пам’ятає. По завершенню операції відеокамеру він передав на місці співробітнику прокуратури, розписався в протоколі, додатків до якого у вигляді носія з відеозаписом на той час не малося. Обшук або огляд, точно сказати не може, розпочався з кабінету начальника ОСОБА_38 райвідділу ОСОБА_52, де також знаходився обвинувачений. Потім перейшли до кабінету ОСОБА_5, де були знайдені грошові кошти в конверті в сумі приблизно 2-3 тис.грн. Що пояснив з приводу грошей ОСОБА_5 та чи мався дозвіл суду на проведення обшуку (огляду) він не пам’ятає. Відеозапис тимчасово переривався для підзарядки камери. Зауважень під час даної процесуальної дій не надійшло. Можливість підкидання грошей заперечує. По завершенню його група приблизно о 03-00 години ночі відбула до міста дислокації у м.Краматорську. Яким чином добиралася до м.Краматорська ОСОБА_9 йому не відомо, але пізніше він побачив її в готелі «Краматорськ», де значну частину приміщень займали співробітники СБУ.

Таким чином показання даного свідка аналогічні показанням свідка ОСОБА_42, з яких зокрема вбачаються обставини проведення огляду службового кабінету ОСОБА_5 за участю в якості відеооператора свідка ОСОБА_46

Свідок ОСОБА_49 у судовому засіданні показав, що працює заступником начальника Управління СБУ у Волинської області, начальником відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. У 2015 році очолював відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у військових формуваннях Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ та до нього надійшов рапорт оперативного працівника про отримання неправомірної вигоди службовими особами Координаційної групи сектору «Б», у зв’язку з чим були проведені оперативно-слідчі заходи. До оперативних заходів були залучені співробітники СБУ ОСОБА_55, Шапетін, ОСОБА_42, Мінков. Слідчим був задіяний працівник військової прокуратури. Він (свідок) здійснював організаційно-господарську підтримку, зокрема організацію зборів, транспортне забезпечення тощо, безпосередньої участі у оперативно-слідчих діях не приймав. Негласні слідчі (розшукові) дії повинні проводитися на підставі ухвали суду, однак йому не відомо чи малася така ухвала у даному випадку.

Вранці 19.03.2015 року виїхали у складі оперативної групи з понятими на місце в районі м.Курахово, де вже була зупинена жінка на автомобілі «Mitsubishi Lancer», яка надала заяву про вимагання у неї грошових коштів у ОСОБА_38 райвідділі за видачу перепусток. Остання добровільно погодилась під контролем вручити неправомірну вигоду відповідній службовій особі, якій конкретно йому не відомо. Про вказані факти знає із розмови зі слідчим. У вечорі 19.03.2015 року слідчим був проведений обшук у кабінетах начальника ОСОБА_38 та керівника Координаційної групи сектору «Б», були виявлені та вилучені грошові кошти та перепустки, де саме він не пам’ятає. Для обшуку малася ухвала слідчого судді. Сам він перебував в коридорі та спостерігав через відчинені двері, у зв’язку з чим подробиць не знає.

Таким чином, участь даного свідка у вищевказаних діях є опосередкованою; процесуальні документи, які складені за результатами, не мають посилання на нього, як на учасника; висновки свідка в більшій частині суб’єктивні; з огляду на час, що минув, свідок чітко не пам’ятає всіх обставин, зокрема факту проведення обшуку чи огляду, наявності ухвали слідчого судді, оскільки його твердження стосовно обшуків на підставі дозволу суду суперечать нижче наведеним процесуальним документам.

Свідок ОСОБА_44 у судовому засіданні показав, що є мешканцем м.Краматорська Донецької області. Приблизно 18.03.2015 року йому зателефонував його приятель ОСОБА_45, який пояснив, що його знайомі з правоохоронного органу запропонували прийняти участь в якості понятих у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим він також запрошує його. Погодившись з пропозицією, 19.03.2015 року приблизно о 05-00 годині ранку він зустрівся з ОСОБА_45 біля центрального магазину «Арбат» м.Краматорська, де їх підібрали чоловіки у військовій формі на мікроавтобусі, повідомивши, що прямують до м.Курахово, де потрібні поняті під час затримання. Приблизно о 12-00 годині вони прибули в район м.Курахово.

На місці, на відкритій місцевості в полі, він побачив чорного кольору «Mitsubishi Lancer», водій якого перебував поряд. З автомобіля вийшла жінка з сином-підлітком. Також на місці знаходилися два мікроавтобуса та озброєні чоловіки у масках.

Йому та іншому понятому слідчий нічого не пояснював, права та обов’язки не роз’яснював. Вони самостійно, з огляду на ситуацію, прийшли до висновку, що когось з автомобіля «Mitsubishi Lancer» затримали, а потім відбувалися обшуки (огляди), в яких вони приймали участь як поняті.

Так, в його присутності, за участю та зі згоди водія «Mitsubishi Lancer» слідчий провів огляд вказаного автомобілю, під час якого здійснювався відеозапис на камеру з флеш-картою. Рішення суду про дозвіл на огляд не малося. Жінка участі в огляді не приймала, перебувала в одному із мікроавтобусів під наглядом озброєних чоловіків. Особистий огляд водія не проводився, останній добровільно показав, що у нього в карманах нічого немає. Огляд підлітка не проводився.

Під час огляду автомобілю слідчий відразу приступив до огляду жіночої сумки, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні. Йому не відомо, чи давала жінка дозвіл на огляд її сумки. Під час огляду у прозорому файлі були знайдені грошові кошти в сумі приблизно 120 – 140 тис.грн. Де конкретно були знайдені гроші – в сумці чи безпосередньо в автомобілі він не пам’ятає. Гроші були перераховані слідчим під відеозапис, номера та серії купюр у протоколі не зазначалися. Водій пояснив, що вказані грошові кошти призначені як хабар для службових осіб. Грошові кошти слідчий поклав до того ж прозорого файлу, його не опечатував. Окрім грошей з автомобілю нічого не вилучалося. Огляд на цьому був припинений. До протоколу диск з відеозаписом в його присутності не долучався.

Вони попрямували до жінки, яка чекала у мікроавтобусі. Остання пояснила, що виявлені гроші вона везе в якості хабара для оформлення перепусток мешканцям м.Донецька для перетину лінії зіткнення. На його погляд, остання була перелякана, але в його присутності тиску на неї не робилося. В його присутності жінка не оглядалася, згода на співпрацю від неї не відбиралася. Слідчий вручив жінці виявлені грошові кошти у файлу, які при неї не перераховувалися. Остання повинна була передати їх в якості хабара вже під контролем з боку правоохоронців. Отримавши гроші жінка вийшла з мікроавтобуса та стояла поряд з військовими, потім сіла до автомобілю, на якому поїхала до смт.Велика Новосілка.

За нею в іншому транспортному засобі поїхав він з другим понятим, прибули до смт.Велика Новосілка приблизно о 15-00 – 16-00 годині, чекали приблизно 2 години, потім під’їхали до райвідділу поліції, де піднялися на другий поверх до кабінету начальника райвідділу для проведення обшуку, на що мався дозвіл суду. В кабінеті перебував обвинувачений ОСОБА_5 та начальник райвідділу, були знайдені гроші, з приводу яких начальник райвідділу пояснив, що це його заробітна плата. За результатами був складений протокол, відеозапис не вівся.

Син жінки перебував разом з ними в мікроавтобусі до під’їзду до райвідділу, куди він потім дівся, йому не відомо.

Сприймаючі докази у сукупності суд вбачає певні протиріччя показань даного свідка до наявних процесуальних документів, зокрема щодо проведення огляду у кабінеті начальника ОСОБА_38 Одночасно суд звертає увагу на явні процесуальні порушення, що мали місце в ході огляду автомобіля ОСОБА_53, сумки ОСОБА_9 та в ході огляду службового кабінету у ОСОБА_38, оцінку яким суд наводить нижче.

Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5 та має знайомого на ім’я ОСОБА_49, який працює у військовій прокуратурі. Останній неодноразово залучав його до участі у різних кримінальних провадженнях в якості понятого.

Так, на кануні подій йому зателефонував ОСОБА_49 та запропонував побути понятим під час слідчих дій, на що він погодився, запросивши іншим понятим свого приятеля ОСОБА_44

Вранці 19.03.2015 року його з ОСОБА_44 на мікроавтобусі відвезли в район м.Курахово, де вони чекали приблизно дві години, а потім під’їхали на місце по ґрунтовій дорозі в полях, розташованому приблизно в 500-х метрах від головної дороги. Він побачив чорного кольору автомобіль «Mitsubishi Lancer» та два мікроавтобуси, співробітників підрозділу «Альфа», чоловіка з хлопцем та жінку, з якою спілкувалися військові.

Їх, як понятих, запросили підійти до автомобіля «Mitsubishi Lancer», де буде відбуватися слідча дія. Чи роз’яснялися їм права та обов’язки він не пам’ятає, але йому надали прості інструкції – дивитися, підписати документи, не розголошувати відомості, з’явитися за викликом до суду, де дати показання.

З якою метою проводиться обшуку автомобіля їм не пояснювали. Чи мався дозвіл суду на обшук або дозвіл власника йому не відомо. Під час обшуку один чоловік знімав на відео, інший оглядав авто, зокрема бардачок, під килимками, потім сумки, в яких були виявлені гроші в сумі приблизно 100 тис.грн. у прозорому файлі. Як він зрозумів, ці гроші чоловік та жінка з автомобілю планували передати за видачу перепусток. Грошові кошти слідчий перерахував, вказав суму у протоколі, поклав гроші до того ж самого прозорого файлу. Вони (поняті) розписалися у протоколі, додатки до протоколу не оформлювалися.

Спочатку жінка була у шоковому стані, але пізніше заспокоїлася та погодилася співпрацювати. Як одягали на неї спеціальну апаратуру та як вручали їй грошові кошти він не бачив, але по спілкуванню жінки з працівниками СБУ зрозумів, що вона погодилась під контролем передати комусь неправомірну вигоду, після чого остання уїхала до смт.Велика Новосілка.

Слідом на мікроавтобусі поїхали вони (поняті), син жінки, співробітники «Альфа», інші. Певний час чекали, а у вечорі під’їхали до райвідділу поліції, де пройшли до кабінету, де знаходилися начальник райвідділу Буденний, обвинувачений ОСОБА_5 та якась жінка (як встановлено – військовий комісар). Був проведений обшук в кабінеті Буденного та потім в кабінеті ОСОБА_5, чи мався дозвіл суду він не пам’ятає, знайшли грошові кошти.

Сприймаючі докази у сукупності суд вбачає певні протиріччя показань даного свідка до наявних процесуальних документів, зокрема щодо проведення огляду кабінету ОСОБА_5, участі в якому поняті ОСОБА_45 та ОСОБА_44 не приймали. Одночасно суд звертає увагу на явні процесуальні порушення, що мали місце в ході слідчих дій, які відбувалися за участю даного свідка. Оцінка викладається нижче.

Також суд вважає, що виходячи з положень ч.7 ст.223 КПК України при проведенні слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій не слід залучати в якості понятих осіб, які, зокрема, перебувають у приятельських стосунках з працівниками правоохоронних органів та запрошуються до процесуальних дій з огляду на їх знайомство, а також осіб, які проживають на значному віддаленні від місця проведення досудового розслідування. Запрошення таких осіб може вказувати на попередню їх підготовку та зацікавленість у результатах кримінального провадження, про що зазначила у судовому засіданні сторона захисту, що не було спростовано прокурором, що тягне за собою визнання отриманих за участю вказаних понятих доказів недопустимими у зв’язку з порушенням ст.86 ч.1 КПК України.

Свідок ОСОБА_47 у судовому засіданні показала, що проживала у ІНФОРМАЦІЯ_6 та мала потребу в оформленні перепустки для переміщення через лінію зіткнення. По оголошенням в мережі Інтернет їй стало відомо, що за оформлення перепустки потрібно сплачувати певну грошову суму. Зайнятися оформленням перепустки вона попросила свого приятеля ОСОБА_48, якому передала ксерокопії потрібних документів. Зі слів останнього їй відомо, що він знайшов якусь людину у м.Макіївка, якій сплатив 500 грн. та замовив перепустку. В березні 2015 року ОСОБА_48 повернув їй всі документи, повідомивши, що оформити перепустку не вдалося. Що стало перешкодою та з якими конкретно особами спілкувався ОСОБА_48 для оформлення перепустки їй не відомо.

Таким чином, з показань даного свідка вбачається, що вона особисто до координаційної групи не зверталася, з обвинуваченим не знайома та стосунків не мала, грошові кошти надана своєму знайомому на вимогу останнього та чому не вдалося оформити перепустку їй не відомо.

Свідок ОСОБА_48 у судовому засіданні показав, що разом із батьками проживав у ІНФОРМАЦІЯ_6 та з метою оформлення перепусток для переміщення через лінію зіткнення звернувся до свого знайомого ОСОБА_53, який повідомив, що має знайомого, який працює в гіпермаркеті «Епіцентр», може посприяти в оформленні перепустки та це буде коштувати 500 грн. Він передав ОСОБА_53 гроші, документи на себе та своїх батьків. Пізніше ОСОБА_53 вручив йому перепустки від 17.02.2015 року за підписом керівника координаційної групи ОСОБА_5 У березні 2015 року він передав ОСОБА_53 документи та грошові кошти для оформлення перепустки для своєї дівчини ОСОБА_47, однак через певний час знайомий повернув йому все, пояснивши, що отримати перепустку не вдалося. Передаючи грошові кошти ОСОБА_53 він не сприймав їх як хабар для службових осіб координаційної групи, вважав, що за оформлення потрібно буде платити державне мито або це вартість послуг ОСОБА_53 чи його знайомого з «Епіцентру». Зокрема ОСОБА_53 йому про необхідність дачі службовій особі неправомірної вигоди не говорив.

Таким чином, з показань даного свідка вбачається, що останньому відомо про процедуру оформлення перепусток зі слів третьої особи – ОСОБА_53, а йому від іншого знайомого – працівника гіпермаркету «Епіцентр», особа якого не встановлена. Як зазначив свідок, призначення грошових коштів йому не було достеменно відомо, висновки свідка з цього приводу носять суб’єктивний характер.

Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні показав, що такі особи як ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_56 та ОСОБА_55 йому не відомі, стосунків з ними не мав; ніхто з членів сім’ї в гіпермеркеті «Епіцентр К» не працює.

Будучи зареєстрованими у м.Донецьку, він разом з сім’єю у зв’язку з АТО перемістилися до м.Києва. На початку 2015 року вони вирішили перевезти до м.Києва побутові речі, у зв’язку з чим направили електронною поштою на адресу координаційного центру документи, однак відповіді не отримали. По спілкуванню у соціальних мережах Інтернет з’ясували, що маються оголошення про сприяння в оформленні перепусток вартістю послуг 1000 грн. – 1500 грн. Таким шляхом його дружина ОСОБА_29 вийшла на чоловіка, який запропонував оформити перепустку за ціною в 200 грн. Останній не пояснював мету цих грошей – хабар або плата за власну роботу. Дружина зв’язалася з цим чоловіком по телефону, зустрілася з ним у м.Києві та передала йому документи. З часом у березні 2015 року під час другої зустрічі чоловік передав готові перепустки, а дружина йому передала гроші.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні показала, що зареєстрована у м.Донецьку, фактично проживає як переселенка у м.Києві. Приблизно у лютому-березні 2015 року з метою оформлення перепусток направили документи на електрону адресу координаційного центру, однак відповіді не отримали. В мережі Інтернет вона побачила оголошення про сприяння в оформленні перепусток за гроші ціною приблизно 1000 грн. Під час спілкування у соціальних мережах хтось запропонував їй оформити перепустки по 200 грн. за кожну. На початку березня вона зустрілася з цим чоловіком на залізничному вокзалі м.Києва та передала йому ксерокопії документів. Під час другої зустрічі на вокзалі у м.Києві приблизно через місяць-півтора вона отримала три замовлених перепустки, за які заплатила вказаному посереднику 600 грн. Вказаними перепусками її сім’я скорилася один раз у травні 2015 року. Ніхто з членів її сім’ї в гіпермаркеті «Епіцентр К» не працює, з ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_56 та ОСОБА_55 не знайомі.

Свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показав, що він з батьками фактично проживають у м.Києві. З осені 2014 року останні займалися питанням оформлення перепусток для перетину лінії зіткнення, для чого подали документи електронною поштою, однак відповіді не отримали. Весною 2015 року під час проживання у м.Києві батьки знову подали документи для оформлення перепусток та з часом вручили йому перепустку на його ім’я. Чи платили батьки грошові кошти за оформлення перепусток йому не відомо, він в це не вникав, оформленням не займався. З обвинуваченим ОСОБА_5 не знайомий.

Таким чином, з показань свідків ОСОБА_25 об’єктивно вбачається, що останні на момент замовлення перепусток у березні 2015 року проживали у м.Києві; діяли через посередника-чоловіка, з яким зустрічалися у м.Києві; з ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 не знайомі та стосунків з ними не мали. З огляду на вказане суд вважає, що факти, які були повідомлені у судовому засіданні представленими прокурором свідками ОСОБА_25, а також вищевказаними свідками ОСОБА_47 і ОСОБА_48, не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні був переглянутий наданий прокурором відеозапис допиту свідка ОСОБА_53 (а.с.109 т.2), проведений під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст.225 КПК України, а також судом досліджені матеріали справи №1-кс/234/641/15 Краматорського міського суду, з яких вбачається, що допит свідка був проведений в порушення вимог ст.224 ч.3, ст.352 ч.1 КПК України, оскільки ОСОБА_53 не було попереджено про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань. З огляду на вказане на підставі ст.87 ч.1, 89 КПК України суд приходить до висновку про визнання даного доказу недопустимим, оскільки здобута в ході допиту свідка ОСОБА_53 інформація отримана внаслідок істотного порушення прав та свобод людини та в супереч порядку, встановленому КПК України.

Окрім показань свідків, як на докази, що підтверджують обвинувачення ОСОБА_5, сторона обвинувачення посилається на фактичні дані, які зафіксовані та випливають із зібраних в ході досудового розслідування та представлених суду документів, висновків експертиз та речових доказів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканість житла (статті 5, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) тощо.

З врахуванням викладеного, оцінку наявних доказів сторони обвинувачення наряду з доказами невинуватості, наданими стороною захисту (ст.290 КПК України обома сторонами виконана), суд надає за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності (ст.85 КПК України), допустимості (ст.ст.86-88 КПК України), достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст.ст.91-92 КПК України).

Згідно рапорту від 13.03.2015 року начальника 2-го управління ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_57, який із супровідним листом 14.03.2015 року надійшов на адресу заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора Матіоса А.В., повідомляється про виявлення кримінального правопорушення, а саме: виявлення корупційної схеми незаконного збагачення службовою особою – т.в.о.начальника ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_58, діючим у злочинній змові з відповідальними особами Координаційного центру при Штабі АТО (м.Краматорськ) і громадянами України ОСОБА_59, ОСОБА_9, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63 та невстановленим громадянином на ім’я ОСОБА_60, які організували розгалужену мережу надання посередницьких послуг при оформленні та одержанні перепусток для проїзду мешканцями тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей через пункти контролю (блокпости).

У наведеному рапорті вказується про наявність в діях ОСОБА_64 ознак злочину, передбаченого ст.ст.364 ч.2 , 368-2 ч.2 КК України, а в діях ОСОБА_65, ОСОБА_9, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_63, ОСОБА_62 ознак злочину, передбаченого ст.27 ч.5, ст.368-2 ч.2 КК України. При цьому рапорт не містить жодного слова про причетність до злочину конкретно ОСОБА_5

Вказаний рапорт став підставою для внесення відомостей до ЄРДР (а.с.158-160 т.2).

Згідно доручення від 14.03.2015 року про проведення слідчий (розшукових) дій в порядку ст.ст.40, 41 КПК України, прокурором СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами Антитерористичної операції ОСОБА_14 військової прокуратури ОСОБА_66 надається доручення оперативним співробітникам УВБ СБУ виконати слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні №42015000000000405, а саме: допитів, оглядів документів, направлення запитів, встановити номери мобільних телефонів, транспортні засоби, які перебувають у користуванні ОСОБА_9, ОСОБА_52 та ОСОБА_5, встановити адреси місць проживання останніх, виконати інші дії, спрямовані на розкриття злочину. (а.с.161-162 т.2)

Вищенаведене свідчить про те, що слідчі (розшукові) дії відносно, зокрема, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 проводились вже з 14.03.2015 року, що має значення для оцінки процесуальних дій, вчинених 19.03.2015 року – обшуків (оглядів) автомобілю, на якому їхала ОСОБА_9, її сумки, робочого кабінету ОСОБА_5, проведених без дозволу слідчого судді.

З повідомлень від 16.03.2015 року та 18.03.2015 року на виконання доручення прокурора, зокрема, вбачається, що місцем безпосереднього здійснення протиправної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_58 є адміністративна будівля ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30. (а.с.163-164 т.2)

Тобто станом на 16.03.2015 року органу досудового розслідування було відомо, де необхідно проводити слідчі дії, у тому числі негласні, що має значення для оцінки документів по НСРД, дозволу на які від слідчого судді не малося.

Слід зазначити, що надані стороною обвинувачення вищенаведені повідомлення самі по собі не можуть вважатися доказами в розумінні положень ст.ст.85, 99 КПК України.

Згідно заяви від 19.03.2015 року на ім’я ст.слідчого Брильова М.О. громадянин ОСОБА_53 надає добровільну згоду на огляд належного йому автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстр.номер АН5277ЕО. (а.с.165 т.2)

Даючи оцінку вказаній заяві суд зазначає, що особа заявника є не ідентифікованою, оскільки відсутні відомості про дату та місце народження заявника, його місце проживання тощо. Заява не зареєстрована, не містить часу її складання та подання.

Згідно протоколу огляду від 19.03.2015 року на ділянці ґрунтової дороги між сільськогосподарськими угіддями в районі населених пунктів Дачне та Константинополь Донецької області у період часу з 13-08 години по 13-38 годину ст.слідчим Брильовим М.О. у присутності понятих ОСОБА_44 і ОСОБА_45, а також громадянина ОСОБА_53, був проведений огляд автомобілю «Mitsubishi Lancer», реєстр.номер АН5277ЕО. В якості додатку до протоколу надається диск із відеозаписом (а.с.166-168, 169 т.2).

Вказана слідча дія, протокол та додаток до нього є складеними з порушеннями ст.ст.104, 105, 106, 107, 223, 237 КПК України.

Так в протоколі –

-не зазначено, у зв’язку з чим проводиться огляд транспортного засобу,

-відсутня ухвала слідчого судді для проведення огляду іншого володіння особи, замість цього протокол містить посилання на письмовий дозвіл громадянина, але не зазначається якого саме,

-в протоколі вказано про застосування відеозапису на відеокамеру, при цьому характеристики задіяного технічного засобу фіксації та носія інформації не зазначені;

-не вказані дані про спеціаліста, який проводить відеозйомку, про роз’яснення йому прав та обов’язків, відсутній підпис цього учасника в протоколі (при перегляді відеозапису вбачається, що цим оператором є ОСОБА_67О.),

-при перегляді відеозапису вбачається, що учасникам огляду автомобіля слідчим фактично не були роз’яснені їх права та обов’язки, а перелічені лише номери статей КПК України, що також випливає з показань у судовому засіданні свідків-понятих ОСОБА_45 і ОСОБА_44,

-з протоколу та відеозапису вбачається, що фактично оглядається не автомобіль, а дві сумки, одна з яких жіноча, належить ОСОБА_9, хоча остання участі в огляді не приймала та дозволу на огляд сумки не давала, що також підтверджується вищенаведеними показаннями свідків-понятих ОСОБА_45 і ОСОБА_44,

-не виключається зацікавленість понятих у результатах кримінального провадження, оскільки останні запрошені в наслідок знайомства з працівниками правоохоронного органу, про що ОСОБА_45 і ОСОБА_44 повідомили у судовому засіданні,

-згідно протоколу із сумки ОСОБА_53 вилучено 96 000 грн., із сумки ОСОБА_9 – 61 100 грн., а всього – 157 100 грн., які перераховані слідчим під відеозапис, серії, номера купюр, їх номінал в протоколі не зазначені. В подальшому розмір вилученої грошової суми спростовується протоколом огляду документу від 16.10.2015 року (а.с.187-189 т.2) та постановою про уточнення суми грошових коштів від 16.10.2015 року (а.с.194-196 т.2),

-в протоколі зазначається, що вилучені речі та грошові кошти упаковані в пакет та опечатані, але в подальшому по ним процесуальних рішень не прийнято (арешт, повернення власнику), крім того вже через декілька хвилин ці гроші вручаються ОСОБА_9 для передачі неправомірної вигоди під контролем, при цьому процесуальний документ, як підстава розкриття опечатаного пакету, відсутній.

Додаток до протоколу –

-оптичний диск із відеозаписом не ідентифікований (в протоколі та додатку не зазначений його серійний номер),

-в порушення ст.105 ч.3 КПК України додаток не скріплений підписами учасників,

-невідомо, яким технічним пристроєм створений відеозапис,

-оператор ОСОБА_67 згідно протоколу не є учасником даної слідчої дії.

При перегляді відеозапису вбачається, що послідовність дій слідчого не відповідає зазначеним у протоколі. Так в протоколі зазначається, що першою оглядається чорна сумка, належна ОСОБА_53, а фактично спочатку оглядається вміст зеленої жіночої сумки, стосовно якої ОСОБА_53 пояснює, що вона належить ОСОБА_9, яка участі в огляді не приймає, дозволу не надавала. При огляді жіночої сумки слідчим вилучені три аркуша паперу із записами, дві перепустки, а також виявлені гроші у першому файлі в сумі 15 050 грн., у другому – 20 800 грн., у третьому – 20 500 грн., у четвертому – 2 700 грн., у п’ятому – 2 050 грн. При вилученні із чорної сумки грошових коштів ОСОБА_53 пояснив, що там знаходиться 96 000 грн., які він повинен передати ОСОБА_9 Вказані грошові кошти слідчим взагалі не перераховуються. Фактично огляд автомобіля звівся до огляду двох сумок, оскільки після цього подальший огляд слідчим не проводився.

Відповідно до ч.2 ст.237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно до ч.2 ст.233 КПК України під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Відповідно до ст.234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора.

Як встановлено судом, огляд іншого володіння особи – автомобілю «Mitsubishi Lancer», реєстр.номер АН5277ЕО, належного ОСОБА_53, в ході якого були виявлені та вилучені можливі знаряддя злочину – грошові кошти, проведено без дозволу слідчого судді.

Посилання прокурора на можливість проведення огляду за згодою власника автомобіля згідно із положеннями ч.1 ст.233 КПК України є безпідставними, оскільки ця норма закону не регламентує проведення огляду житла чи іншого володіння особи, а встановлює винятки із загального правила (недоторканість житла та іншого володіння особи) – можливість проникнення в житло чи інше володіння особи тільки на підставі ухвали слідчого судді чи за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або у невідкладних випадках, зазначених у ч.3 ст.233 цього Кодексу. Крім того, ч.3 ст.233 КПК України передбачає обов’язок прокурора, слідчого за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку (огляду) до слідчого судді, який здійснює наступний судовий контроль, у тому числі і матеріалам, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку.

Однак, як встановлено судом, огляд автомобілю ОСОБА_53 проведено не лише без попередньої ухвали слідчого судді, а також без постановлення її у подальшому у відповідності з ч.3 ст.233 КПК України. Крім того, огляд автомобілю фактично не проводився, його складові – бардачок, багажник, кишені на чохлах, двері, під сидіннями та інші ділянки не оглядалися, огляд автомобілю звівся до огляду двох сумок, одна з яких належить пасажирці ОСОБА_9, яка участі у вказаних діях не приймала та дозволу на огляд не давала, хоча й перебувала в районі місця проведення слідчої дій.

З урахуванням викладеного суд вбачає суттєві порушення КПК України при проведенні огляду автомобіля ОСОБА_53 та істотні порушення прав та свобод учасників даної процесуальної дії.

Згідно ст.86 ч.1 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.87 ч.1 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_44 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ст.87 ч.2 п.1 КПК України суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Таким чином, на підставі аналізу сукупності доказів суд відповідно до п.1 ч.2 ст.87 КПК України вважає недопустимим доказ у вигляді протоколу огляду транспортного засобу від 19.03.2015 року, у зв’язку з тим, що під час його отримання з боку слідчого мали місце істотні порушення вимог ст.ст.104 ч.ч.3-5, 105 ч.3, 106, 107, 233 ч.1, ч.3, 234, 237 КПК України. Дії же ст.слідчого СВ управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами АТО ОСОБА_14 військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_68, які полягали у проведенні 19.03.2015 року огляду автомобіля «Mitsubishi Lancer», реєстр.номер АН5277ЕО, у зв’язку із подачею стороною захисту відповідної скарги (а.с.146 т.1), слід визнати незаконними.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.03.2015 року слідчий в ОВС ГВП ГПУ ОСОБА_69 в районі населеного пункту Дачне Великоновосілківського району Донецької області у період часу з 13-24 години по 13-47 годину із застосуванням відеокамери SONY модель НDR-СХ240 прийняв усну заяву від ОСОБА_9, попередивши її про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, про вимагання та отримання неправомірної вигоди керівником Координаційної групи сектору «Б» ОСОБА_5 та начальником ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_58 В якості додатку до протоколу міститься диск з відеозаписом. (а.с.100-101 т.3)

За результатами дослідження протоколу та перегляду у судовому засіданні диску з відеозаписом вбачається, що після зупинення на ділянці ґрунтової дороги між сільськогосподарськими угіддями в районі населених пунктів Дачне та Константинополь Донецької області та проведення слідчим Брильовим М.О. огляду автомобілю «Mitsubishi Lancer» за участю водія ОСОБА_53, пасажир цього автомобілю ОСОБА_70 знаходиться у мікроавтобусі зі слідчим Цупка О.В., який приймає від неї під відеозапис усну заяву про злочин.

Процесуальний статус заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення визначений у ст.214 КПК України. Останні є підставою для початку розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Протягом 24 годин відповідні відомості повинні бути внесені до ЄРДР та розпочате досудове розслідування.

Як вбачається, заява ОСОБА_70, яка оформлена протоколом, не зареєстрована.

У змісті протоколу не зазначається про наявність до нього додатку. Проте додаток до протоколу мається; аркуш формату А-4 додатку засвідчений підписом слідчого Цупка О.В., який слав протокол, а опечатаний конверт з відеодиском, який міститься на аркуші додатку, засвідчений підписом слідчого Немцова Є.Г.

Фактично у додатку зберігається копія відеозапису, оскільки відеокамера SONY HDR-CX240 не здійснює запис на диски, а виключно на flash пам'ять у вигляді micro SD (memory stics micro) (а.с.22-23 т.5). Надання суду копії технічного носія інформації замість оригіналу є порушенням вимог ст.ст.99 ч.3, 105 ч.3, 107 ч.3 КПК України.

При перегляді відео суд приходить до висновку, що зміст заяви ОСОБА_9 у протоколі не відповідає інформації, повідомленої останньою під відеозапис. Так, у відео про вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_5 та ОСОБА_58 взагалі не йдеться, з ОСОБА_5 у ОСОБА_9 не було жодної розмови про це, розмови про "вдячність" малися тільки з ОСОБА_40

Крім того, отримання заяви від ОСОБА_9 відбувається у формі фактичного допиту, слідчий Цупко О.В. задає питання, ОСОБА_9 відповідає, наприкінці слідчий запитує у ОСОБА_9 «що ж будемо робити з ОСОБА_5 та ОСОБА_58», тобто від початку ОСОБА_9 не мала наміру та бажання заявляти про злочин, а до подання заяви, на думку суду, фактично була схилена слідчим, що співвідноситься із встановленими фактами перебування на місці затримання неповнолітнього сина ОСОБА_9; порушення даного кримінального провадження 14.03.2015 року щодо групи осіб, зокрема самої ж ОСОБА_9, в діях якої вбачалися ознаки злочину, передбаченого ст.ст.27 ч.5, 368-2 ч.2 КК України (а.с.158-160, 161-162 т.2) та подальшого порушення 15.05.2015 року кримінального провадження щодо ОСОБА_9 за ст.ст.15 ч.3, 369 ч.3 КК України, безпосередньо пов’язаного з даним (а.с.111-113 т.2).

Також слід зазначити, що заява про злочин відповідно до ст.84 КПК України не є джерелом доказів, у зв’язку з чим їй не надається оцінка з позиції належності та допустимості доказів.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 19.03.2015 року ст.слідчий Брильов М.О. в районі населеного пункту Дачне Великоновосілківського району Донецької області о 14-05 годині прийняв усну заяву від ОСОБА_59, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, про вимагання та отримання неправомірної вигоди керівником Координаційної групи сектору «Б» ОСОБА_5 та начальником ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_58 (а.с.102-104 т.3)

Виходячи з встановлених подій, які відбувалися 19.03.2015 року, ОСОБА_59 не було у зазначеному місці у вказаний час, що підтверджується вищенаведеними показаннями свідків – оперативних працівників СБУ, понятих ОСОБА_44 і ОСОБА_45, а також листами ТОВ «Епіцентр К» (а.с.211 т.1, 187 т.4).

Як зазначалося вище, заява про злочин підлягає негайній реєстрації, але не зареєстрована.

Щодо процесуального статусу заяви, то останній визначений у ст.214 КПК України, - підстава для початку досудового розслідування. Відомості, повідомлені у заяві, не можуть розцінюватися як показання особи. Тобто, заява про злочин відповідно до ст.84 КПК України не є джерелом доказів, у зв’язку з чим їй не надається оцінка з позиції належності та допустимості доказів.

Згідно розписці від 19.03.2015 року, наданої ОСОБА_9 на ім’я слідчого Цупки О.В., остання зазначає, що отримала від слідчого належні їй грошові кошти в сумі 23 500 грн., які були виявлені в її особистій сумці під час огляду автомобіля. Інші грошові кошти (сума не вказана) добровільно надає для огляду перед їх передачею ОСОБА_5 і ОСОБА_52 (а.с.190 т.2).

Стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено –

-на якій підставі та за чиїм рішенням частина вилучених та опечатаних під час огляду автомобіля «Mitsubishi Lancer» грошових коштів повертається ОСОБА_9 та як такі дії узгоджується з положеннями ст.169, 171 ч.5, 237 ч.7 КПК України щодо статусу речових доказів або тимчасово вилученого майна та підстав його повернення;

-яким чином грошові кошти, вилучені слідчим Брильовим М.О., потрапили до слідчого Цупки О.В.;

-за якими підставами частина вилучених із сумки ОСОБА_9 грошей визнана її особистими, при тому що грошові кошти були виявлені у окремих прозорих файлах, у жодному з яких конкретної суми в розмірі 23 500 грн. не було.

Також суд зазначає, що огляд жіночої сумки ОСОБА_9 під час огляду автомобіля ОСОБА_53 був проведений без дозволу та участі останньої, за результатами якого виявлені та вилучені грошові кошти були згідно протоколу упаковані та опечатані, то є незрозумілим, яким чином після вчинення слідчим вказаних дій ОСОБА_9 добровільно надає для огляду ці грошові кошти, які вже вилучені та упаковані.

Тобто вказана заява суперечить фактичним обставинам, які мали місце 19.03.2015 року та випливають з вищенаведених протоколів та відеозаписів.

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 19.03.2015 року, складеного в районі населеного пункту Дачне Великоновосілківського району Донецької області слідчим Цупка О.В. за участю начальника СВ УАДЗ ОС АТО ГВП ГПУ ОСОБА_71, у присутності понятих ОСОБА_45 та ОСОБА_44, із застосуванням відеозапису на відеокамеру SONY НDR-CX240, на підставі заяви ОСОБА_9 про вчинення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_58, був проведений огляд грошових коштів, які підлягають врученню ОСОБА_9 для наступної передачі зазначеним особам в якості неправомірної вигоди під контролем правоохоронного органу. Згідно протоколу ОСОБА_9 отримала грошові кошти в сумі 140 050 грн., перелік яких із зазначенням номіналу, серій та номерів додається до протоколу у додатку №1. Компакт-диск за результатами відеофіксації додається до протоколу у додатку №2. Огляд грошових коштів та їх вручення зайняло приблизно 10 хвилин, а саме: період часу з 14-18 годин до 14-30 годин (а.с.191-193 т.2).

Даючи оцінку вказаному доказу з позиції його належності та допустимості (ст.ст.85, 86 КПК України) суд зазначає, що –

-при перегляді відеозапису та співставленні його з протоколом час вказаної процесуальної дії зайняв 20 хвилин, а не 12 хвилин, як зазначено в протоколі, що є значним розбігом в часі,

-вказана дія відбувається у зв’язку із заявою ОСОБА_9 про вчинення певними особами злочину, однак, як зазначалося вище, в порушення ст.214 КПК України заява не зареєстрована та відомості до ЄРДР не внесені, у зв’язку з чим відповідно до ст.214 ч.3 КПК України слідча дія не могла проводитися,

-громадянці ОСОБА_9 передана грошова сума в розмірі 140 050 грн., при цьому, як відомо, під час огляду автомобіля «Mitsubishi Lancer» було вилучено всього 157 100 грн., повернуто ОСОБА_9 як її особисті гроші 23 500 грн., у зв’язку з чим залишок становить 133 600 грн. Процесуальний статус та належність вказаних грошей не відомі, дійсність зафіксованої в протоколі інформації спростовується протоколом додаткового огляду від 15.05.2015 року (а.с.171-186 т.2) та постановою прокурора про уточнення суми грошових коштів від 16.05.2015 року (а.с.194-196 т.2),

-протокол містить посилання на додаток №1, який становить перелік номіналу, серій та номерів вручених ОСОБА_9 грошових коштів, однак фактично такий додаток відсутній,

-протокол містить посилання на додаток №2, яким надається відеозапис вищевказаної процесуальної дії. При цьому у додатку (а.с.193 т.2) номер замазаний коректором; в порушення ч.3 ст.105 КПК України додаток не скріплений підписами учасників слідчої дії; наданий диск не ідентифікований, протокол та додаток не містить посилання на його номер; фактично у додатку в порушення вимог ст.ст.99 ч.3, 107 ч.3 КПК України надається не оригінальний примірник технічного носія інформації, а його копія, оскільки файл на диску створений 20.03.2015 року, відеокамера SONY НDR-CX240 згідно її технічних характеристик не здійснює записи на диски (а.с.22-23 т.5).

За результатами перегляду відеозапису, окрім вищенаведеного, суд зауважує, що час початку слідчої дії слідчим не зазначається, а час її проведення, оголошений наприкінці запису, не відповідає протоколу. Передбачені КПК України права та обов’язки учасникам роз’яснені не були. Не виключається зацікавленість понятих у результатах кримінального провадження, оскільки останні запрошені в наслідок знайомства з працівниками правоохоронного органу, про що ОСОБА_45 та ОСОБА_44, повідомили у судовому засіданні. З протоколу та відеозапису не зрозуміло, хто проводить відеозйомку, вказаній особі не були роз’яснені її права та обов’язки. На момент початку відеозапису видно, що протокол вже складений, але у протоколі не відображено місце його складання та учасники. Видно, що грошові кошти лежать на сидінні біля слідчого, до грошей прикріплені ті самі записки, що й на грошах, виявлених при огляді автомобіля, тобто можна вважати, що це ті ж самі гроші, однак як вони потрапили до іншого слідчого та як були вилучені з офіційної упаковки, не відомо. Слідчий повідомляє, що до протоколу буде приєднаний додаток №1 з переліком номерів купюр, але він відсутній. Переписування номіналів, серій та номерів купюр під відеозапис не проводилося. З присутніх на відео видно лише слідчого та понятих, пізніше, в кінці запису, ОСОБА_9 На відеозапису відсутнє підписання протоколу учасниками. Протокол не містить відомостей про ознайомлення учасників із відеозаписом.

Як показали у судовому засіданні поняті ОСОБА_45 та ОСОБА_44 грошові кошти у присутності ОСОБА_9 не перераховувалися, були їй лише вручені.

Крім того, КПК України не передбачає такої слідчої дії як огляд та вручення грошових коштів для наступної передачі неправомірної вигоди. Такі дії могли бути проведені в рамках контролю за вчиненням злочину за постановою прокурора (ст.246 ч.4, ст.271 КПК України).

З огляду на вказане, суд приходить до висновку при недопустимість вищенаведеного доказу відповідно до ст.86, ст.87 ч.1, 87 ч.3 п.2 КПК України, у зв’язку з тим, що під час його отримання мали місце істотні порушення вимог зазначених положень КПК України; істотне порушення прав та свобод людини, гарантованих законодавством України; реалізація органом досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих стороною обвинувачення наступних документів суми грошових коштів, які фігурують у даному кримінальному провадженні, неодноразово уточнювалися, чим фактично спростовується достовірність процесуальних дій, вчинених до цього.

Так, згідно протоколу огляду від 20.03.2015 року (а.с.170 т.2) ст.слідчим Брильовим М.О. у м.Краматорську Донецької області проведено огляд Додатку №2, який становить диск із відеозаписом до протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_9 від 19.03.2015 року (а.с.191-193 т.2).

Вказаними діями слідчий стверджує, що переглянувши відеозапис він об’єктивно вбачає, що громадянка ОСОБА_9 видала грошові кошти в сумі 140 050 грн., які були оглянуті, їх кількість, номінал, серія та номери зафіксовані на відеокамеру, та в подальшому частина грошей в сумі 3 200 грн. була передана ОСОБА_5 у вигляді неправомірної вигоди 19.03.2015 року у білому конверті. Слідчий зазначає у протоколі зафіксовані на відео конкретні купюри, яки склали суму неправомірної вигоди, врученої ОСОБА_5

Разом з цим слід зазначити, що за змістом протоколу огляду та вручення грошових коштів від 19.03.2015 року ОСОБА_9 отримала гроші, а не видала їх. Констатація у протоколі того факту, що певні грошові кошти в сумі 3 200 грн. ОСОБА_9 передала ОСОБА_5 не відповідає відеозапису, який оглядається слідчим Брильовим М.О., оскільки не містить такої інформації. Крім того, згідно обвинувальному акту ОСОБА_5 інкримінується отримання неправомірної вигоди в сумі 3 100 грн.

Додатково слід зазначити, що даний протокол огляду від 20.03.2015 року не може використовуватися як доказ через визнання судом недопустимим диску, який оглядався.

На недопустимість доказів, похідних від доказу, який був отриманий в порушення прав, гарантованих Конвенцією, вказує і ЄСПЛ у рішенні «Yaremenko v. Ukraine (№2)», коли Верховний Суд України, задовольнивши подання прокурора вирішив, що первинні визнавальні показання заявника були єдиним порушенням у кримінальній справі щодо нього та що виключення цих доказів не вплине на переконливість решти доказів у справі, ЄСПЛ дійшов висновку, що нове рішення, ухвалене у справі заявника переважною мірою знову ґрунтувалось на тих самих доказах, отриманих у порушення процесуальних прав заявника, та при цьому існували серйозні твердження, які органи влади так і не спростували, що усі визнавальні покази було отримано під примусом, а отже вони були «плодом отруйного дерева».

На недопустимість таких доказів вказують і положення ст.86 ч.2 КПК України.

Згідно протоколу додаткового огляду від 15.10.2015 року (а.с.171-186 т.2) ст.слідчим Немцевим Є.Г. у м.Краматорську Донецької області проведено додатковий огляд Додатку №2, який становить диск із відеозаписом до протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_9 від 19.03.2015 року (а.с.191-193 т.2).

За результатами вказаної дії слідчий стверджує, що переглянувши відеозапис він об’єктивно вбачає, що під час огляду та вручення ОСОБА_9 грошових коштів слідчим Цупкою О.В. грошові купюри були продемонстровані на відеокамеру, при цьому їх перерахування не здійснювалося, що призвело до розбіжностей у сумах. З відеозапису він вбачає, що ОСОБА_9 були вручені грошові кошти, розкладені у 9 пакунках, в загальній сумі 135 700 грн. та наводить їх перелік із зазначенням номіналу, серії та номеру купюр.

Вказаним протоколом спростовується факт вручення громадянці ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 140 050 грн., чим стверджується, що протокол огляду та вручення грошових коштів від 19.03.2015 року не відповідає дійсності.

За цих же підстав є такими, що не відповідають дійсності вищенаведені: протокол огляду від 20.03.2015 року (а.с.170 т.2) ст.слідчого Брильова М.О., яким підтверджується вручення ОСОБА_9 грошей в сумі 140 050 грн., та протокол огляду автотранспорту від 19.03.2015 року, під час якого було всього вилучено 157 100 грн., а з огляду на останнє уточнення – 159 200 грн. (135 700 грн. вручено ОСОБА_9 + 23 500 грн. повернуто ОСОБА_9 як особисті).

Разом з тим, згідно протоколу огляду документу від 16.10.2015 року (а.с.187-189 т.2) ст.слідчим Немцовим Є.Г. у м.Краматорську Донецької області втретє проведено огляд – протоколу огляду від 19.03.2015 року та додатку до нього у вигляді диску із відеозаписом, якими зафіксований огляд автомобілю ОСОБА_53 «Mitsubishi Lancer».

Зіставляючи зміст протоколу та відеозапису слідчий упевнюється, що із зеленої жіночої сумки, належної ОСОБА_9, були вилучені грошові кошти у 9-и пакунках, які перераховані на відео, та їх загальна сума становить 61 100 грн. (перший пакунок – 4 300 грн., другий – 2 150 грн., третій – 4 300 грн., четвертий – 4 300 грн., п’ятий – 14 600 грн., шостий – 6 200 грн., сьомий – 20 500 грн., восьмий – 2 700 грн., дев’ятий – 2 050 грн.). В ході огляду чорної сумки водія ОСОБА_53 вилучені грошові кошти у 3-х пакунках, які останній повинен був передати ОСОБА_9, грошові кошти не перераховувалися, на відео була зафіксована лише перша та остання купюри у пакунках, загальна сума визначена за поясненням ОСОБА_53 як 96 000 грн.

Тобто загальна сума вилучених в ході огляду автомобіля грошей за відсутністю інших об’єктивних даних становить все ж 157 100 грн., а не 159 200 грн. згідно вищенаведеного уточнення.

Додатково слід зазначити, що виявленого пакунку з сумою грошей в розмірі 23 500 грн., які під розписку були повернуті ОСОБА_9 як особисті, згідно протоколів немає.

Згідно постанови про уточнення суми грошових коштів від 16.10.2015 року (а.с.194-196 т.2) , прийнятої прокурором Дудко Д.О., вносяться уточнення до протоколу огляду автомобіля від 19.03.2015 року та протоколу огляду та вручення ОСОБА_9 грошових коштів від 19.03.2015 року, а саме зазначається, що оскільки під відеозапис ОСОБА_9 вручено 135 700 грн. та під розписку повернуто 23 500 грн., то загальна сума вилучених в ході огляду автомобіля грошей становить 159 200 грн. Оскільки гроші, вилучені у ОСОБА_53 не перераховувалися, а зазначені зі слів останнього в сумі 96 000 грн., то це нібито привело до помилки та їх сума становить 98 100 грн. (98100 + 61100 = 159200).

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що чинний КПК України, зокрема ст.ст.103, 104-106 КПК України, не передбачає можливості внесення уточнень до вже проведених і зафіксованих протоколами процесуальних дій.

Сторона обвинувачення не забезпечила відповідно до ч.3 ст.23 КПК України присутність свідків обвинувачення ОСОБА_9 та ОСОБА_53 під час судового розгляду справи для їх допиту перед незалежним та неупередженим судом, а наданий прокурором відеозапис допиту останнього свідка в порядку ст.225 КПК України визнаний судом недопустимим доказом за вищенаведених у вироку підстав.

Таким чином стороною обвинувачення самостійно спростовуються фактичні дані, на доведення яких були надані суду вищевказані протоколи слідчих дій, оскільки останні документи вказують на невідповідність попередніх.

Згідно копії ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.03.2015 року (а.с.197 т.2) наданий дозвіл членам слідчої групи та групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000000405, а саме: ОСОБА_72, ОСОБА_71, ОСОБА_69, ОСОБА_68, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_66 на проведення обшуку службового приміщення – будівлі ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30, з метою виявлення, відшукання та вилучення предмету неправомірної вигоди, грошей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, інших речей, предметів і документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, про особу правопорушника та мають значення для даного кримінального провадження.

Строк дії ухвали встановлений до 17.04.2015 року, а також зазначено, що дана ухвала надає право проникнути до приміщення лише один раз, що відповідає положенням ч.1 ст.235 КПК України.

Даний документ містить розписку начальника СВ ОСОБА_38 ОСОБА_78 про отримання копії ухвали слідчого судді 19.03.2015 року о 23-09 годині, що має значення при оцінці інших досліджених судом документів.

Як вбачається з доручення про проведення слідчих дій (у порядку ст.218 КПК України) від 19.03.2015 року (а.с.202-203 т.2) ст.слідчий Брильов М.О. доручає підлеглим працівникам 30-ї військової прокуратури Південного регіону України провести обшук за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Пушкіна, 30 в адмінбудівлі ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області на підставі вищенаведеної ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.03.2015 року, яку надає у додатку.

В цьому дорученні від 19.03.2015 року слідчий посилається на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000405 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, однак підозра була вручена ОСОБА_5 лише 20.03.2015 року.

В дорученні як встановлена обставина зазначається, що ОСОБА_5 19.03.2015 року близько 20-30 години отримав неправомірну вигоду в сумі 3 200 грн., однак в цей день починаючи з 20-04 години по 23-51 годину ОСОБА_5 приймав участь в огляді місця події – кабінету начальника РВ та власного кабінету №18.

Як вбачається з наступних документів, в супереч ухвали суду та доручення, фактично були проведені не обшуки, а огляди кабінетів начальника ОСОБА_38 та кабінету №18, який займав ОСОБА_5, а з урахуванням того, що копія ухвали слідчого судді була вручена начальнику СВ ОСОБА_38 ОСОБА_78 лише о 23-09 годині 19.03.2015 року та була використана як підстава слідчої дії лише під час обшуку кабінету №29, розпочатого 19.03.2015 року з 23-05 години, то об’єктивно можна вважати, що вказаних ухвали та доручення до цього часу на місці проведення слідчих дій не малося або вони були проігноровані.

Так, згідно протоколу огляду місця події від 19.03.2015 року (а.с.198-201 т.2) у період часу з 20-04 години по 22-43 годину слідчим Цупка О.В. за участю начальника СВ УАДЗ ОС АТО ГВП ГПУ ОСОБА_71, ст.слідчого Брильова М.О., у присутності понятих ОСОБА_45 та ОСОБА_44, із застосуванням відеозапису на відеокамеру SONY НDR-CX240, проведений огляд службового кабінету начальника ОСОБА_38 ГУМВС.

На початку огляду в кабінеті присутні начальник РВ ОСОБА_52, керівник Координаційної групи сектору «Б» ОСОБА_5, його помічник ОСОБА_79, військовий комісар віськомату ОСОБА_80 О 20-29 годині приміщення покинули ОСОБА_81 і ОСОБА_71 для участі в іншій слідчій дії, останнього замінив заст.начальника 5-го відділу ОСОБА_55

В ході огляду виявлені та вилучені грошові кошти в загальній сумі 19 700 грн., щодо яких ОСОБА_58 пояснив, що це його особисті заощадження, а також записна книжка, листи із записами, перепустки для перетину лінії зіткнення, п’ять мобільних телефонів, знімний жорсткий диск, ноутбук та дві флеш-карти.

Надаючи оцінку вказаному документу суд зауважує, що –

-огляд приміщення було проведено незаконно в порушення ст.ст.237 ч.2, 233-235 КПК України, оскільки підстави проведення такого огляду в протоколі не зазначені; ухвала слідчого судді на огляд приміщення відсутня; вищенаведена ухвала слідчого судді про обшук від 18.03.2015 року згідно протоколу не оголошувалась, на неї немає посилання в протоколі; вказана ухвала стосується обшуку, а не огляду; ухвала вручена представнику райвідділу 19.03.2015 року о 23-09 годині, тобто після завершення огляду; користувач службового кабінету ОСОБА_52 не надавав згоду на проведення огляду; в порядку ст.233 ч.3 КПК України після проведення огляду слідчий з клопотанням до слідчого судді не звертався,

-огляд проводився зі здійснення відеофіксації, однак додаток із відеозаписом відсутній,

-в протоколі не вказаний спеціаліст, який здійснював відеофіксацію, йому та іншим учасникам (окрім понятих) не роз’яснені їхні права та обов’язки,

-не виключається зацікавленість понятих ОСОБА_45 і ОСОБА_44 у результатах кримінального провадження, оскільки останні запрошені в наслідок знайомства з працівниками правоохоронного органу, про що останні повідомили у судовому засіданні,

-під час проведення огляду ОСОБА_71 та ОСОБА_5 покинули приміщення, однак протокол засвідчений їхніми підписами в цілому.

Здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, відповідно до ст.87 ч.2 п.1 КПК України надає суду підстави визнати вищенаведений доказ недопустимим.

Згідно протоколу огляду місця події від 19.03.2015 року (а.с.105-108, 109 т.3) у період часу з 20-27 години по 23-51 годину начальником СВ УАДЗ ОС АТО ГВП ГПУ ОСОБА_71, за участю співробітника ВБ СБУ ОСОБА_46, у присутності понятих ОСОБА_82 та ОСОБА_83, із застосуванням відеозапису на відеокамеру Sony Varrio-Tesar, проведений огляд службового кабінету №18 ОСОБА_38 ГУМВС, який займав керівник Координаційної групи сектору «Б» ОСОБА_5 Протокол містить додаток з CD-диском відеозапису слідчої дії.

Згідно протоколу під час проведення огляду в кабінеті присутній ОСОБА_5, в ході слідчої дії до неї долучається ст.слідчий Брильов М.О. У період з 21-16 години до 21-40 години відеозапис переривається для заміни акумуляторної батареї, о 22-01 годині – відеозапис зупинено для складання протоколу.

В ході огляду виявлені та вилучені: на робочому столі аркуш паперу формату А-4, складений навпіл та скріплений степлером, в якому наявні грошові кошти в сумі 3 200 грн.; із кишені куртки у шафі – 6 400 грн., із кишені штанів, одягнених на ОСОБА_5 – 4 468 грн., при цьому останній пояснив, що грошові кошти, вилучені з його одягу, є його особистими заощадженнями, а походження грошей, виявлених на столі, йому не відомо. Також в ході огляду вилучені записник, особисті документи обвинуваченого, посвідчення про відрядження, дві візитні картки на ім’я ОСОБА_9, ноутбук, флеш-накопичувач, три мобільних телефони «Нокиа», кліше з підписом ОСОБА_5, жорсткий диск.

Надаючи оцінку вказаному документу суд зауважує, що –

-огляд приміщення було проведено незаконно в порушення ст.ст.237 ч.2, 233-235 КПК України, оскільки підстави проведення такого огляду в протоколі не зазначені; ухвала слідчого судді на огляд приміщення відсутня; вищенаведена ухвала слідчого судді про обшук від 18.03.2015 року згідно протоколу не оголошувалась, на неї немає посилання в протоколі; вказана ухвала стосується обшуку, а не огляду; ухвала вручена представнику райвідділу 19.03.2015 року о 23-09 годині, тобто після проведення огляду, який фактично закінчений о 22-01 годині; користувач службового кабінету ОСОБА_5 або начальник райвідділу чи інша уповноважена особа не надавали згоди на проведення огляду; в порядку ст.233 ч.3 КПК України після проведення огляду слідчий з клопотанням до слідчого судді не звертався,

-огляд проводився зі здійснення відеофіксації із використанням відеокамери Sony Varrio-Tesar, однак згідно офіційного листа генерального директора ТОВ «ОСОБА_66 Україна» від 11.02.2016 року (а.с.21 т.5) зазначена відеокамера компанією «Sony» не випускалась, як припущення адресатом допускається використання об’єктиву «Sony Vario-Tessar», що призначений як змінний об’єктив до фотокамер Sony серії А7, фотокамера має технічну можливість як для фото, так і для відеозапису,

-додаток до протоколу, який містить CD-диск із відеозаписом, в порушення ст.ст.99 ч.3, 107 ч.3 КПК України не є оригінальним примірником технічного носія інформації, оскільки згідно вищенаведеного листа ТОВ «ОСОБА_66 Україна» (а.с.21 т.5) запис на фотокамеру Sony серії А7 здійснюється на змінні карти пам’яті типу SDXC, Mem Stick PRO Duo, SD Card, SDHC Card та не здійснюється на носії типу CD чи DVD диски діаметром 120 мм (повноразмірні),

-додаток в порушення ч.3 ст.105 КПК України не засвідчений підписами учасників слідчої дії,

-в протоколі не вказаний спеціаліст, який здійснює відеофіксацію (з допиту у судовому засіданні вбачається, що це ОСОБА_46О.), йому та ОСОБА_5 в порушення ч.4 ст.237 КПК України не роз’яснені права та обов’язки,

-одночасно з проведенням огляду приміщення був проведений особистий обшук ОСОБА_5, що відповідним протоколом в порядку ст.236 ч.5 КПК України не оформлено,

-в протоколі не зазначені номери та серії виявлених та вилучених грошових купюр,

-при перегляді відеозапису вбачається, що до огляду долучається також слідчий Цупка О.В., однак в протоколі про це не зазначено.

Інформація , яка міститься на CD-диску, не може бути прийнята судом, оскільки сам відеодиск здобутий не процесуальним шляхом з підстав, наведених вище. Здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, відповідно до ст.ст.86 ч.1, 87 ч.2 п.1 КПК України становлять підстави вважати вищенаведений протокол від 19.03.2015 року з доданим CD-диск недопустимим доказом.

Протокол огляду від 30.04.2015 року (а.с.118-140 т.3), відповідно до якого ст.слідчий Чинін Д.Ю. провів огляд речей та документів, вилучених 19.03.2015 року під час огляду приміщення кабінету №18 ОСОБА_38 ГУМВС, та відобразив у протоколі з наведенням ідентифікуючих ознак та у фототаблиці наявність у пакеті №1 - грошових коштів в сумі 3 200 грн., 6 400 грн., 4 468 грн., у пакеті №2 – паспорту, службового посвідчення та оригіналу ІПН ОСОБА_5, накладної на отримання ПМ, посвідчення про відрядження, записнику червоного кольору, двох візитних карток на ім’я ОСОБА_9, кліше з підписом ОСОБА_5, у пакеті №3 - ноутбуку «ASUS» Х553М, трьох мобільних телефонів - «Нокія» RM-969 чорного кольору, «Нокия» 8800е-1, «Нокия» 8800е-1 коричневого кольору, жорсткого диску та флеш-накопичувача, – суд на підставі ст.86, 89 КПК України визнає недопустимим доказом через недопустимість об’єктів огляду, отриманих з порушенням вимог КПК України, в результаті незаконного проведення огляду місця події 19.03.2015 року.

Згідно висновку технічної експертизи документів від 22.06.2015 року №1137 (а.с.216-218 т.4), банкноти номіналом 500 гривень України (серії наводяться) та номіналом 200 гривень України (серії наводяться), які становлять загальну суму 3 200 грн., відповідають зразкам аналогічних банкнотів України.

Суд вважає, що походження об’єкту дослідження є невідомим та маються обґрунтовані сумніви в тому, що саме ці купюри були виявлені 19.03.2015 року під час огляду місця події. Так, згідно протоколу огляду місця події від 19.03.2015 року (а.с.105-108 т.3) грошові кошти в сумі 3 200 грн., виявлені на робочому столі ОСОБА_5, упаковані в пакет №1 синього кольору, який обв’язаний капроновою ниткою, кінці якої скріплені биркою. У подальшому 30.04.2015 року огляд вилучених речей, зокрема синього пакету №1, проводить ст.слідчий Чинін Д.Ю. (а.с.118-140 т.3), який не зазначає яким чином дані грошові кошти були упаковані після огляду. На дослідження же експерту надійшли банкноти, упаковані в білий паперовий конверт за підписом слідчого Нестеренка О.М. (на звороті а.с.216 т.4). У будь-якому випадку протокол огляду місця події від 19.03.2015 року (кабінету ОСОБА_5В.) визнаний судом недопустимим доказом через чисельні порушення норм КПК України та порушення прав та свобод людини, тому усі отримані під час цієї слідчої дії докази також є недопустимими, як і результати їх подальших досліджень. З цих підстав відповідно до ст.ст.86, 87, 89 КПК України суд визнає висновок експертизи недопустимим доказом.

Вже після проведення експертизи, протоколом огляду документу від 27.10.2015 року (а.с.110-111 т.3), ст.слідчий Немцев Є.Г. оглядає вищевказаний протокол огляду місця події від 19.03.2015 року з додатком у вигляді CD-диску, що вчиняє з метою уточнення відомостей за кримінальним провадженням, а саме: переглянувши відеофайл фіксує номінал, серії та номера грошових купюр, виявлених на робочому столі ОСОБА_5 у білому аркуші паперу. Суд на підставі ст.ст.86, 89 КПК України визнає даний протокол недопустимим доказом через недопустимість об’єктів огляду, отриманих з порушенням вимог КПК України.

Згідно протоколу обшуку від 19-20.03.2015 року (а.с.204-209 т.2) у період часу з 23-05 години 19.03.2015 року по 01-16 годину 20.03.2015 року заступником військового прокурора 30-ї військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_84, за участю військового прокурора вказаної прокуратури ОСОБА_85, начальника СВ ОСОБА_38 ГУМВС ОСОБА_78, у присутності понятих ОСОБА_86 і ОСОБА_87, на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.03.2015 року, був проведений обшук кабінету №29 слідчого відділу ОСОБА_38, який займали працівники Координаційної групи сектору «Б».

Згідно протоколу та вищенаведеної ухвали слідчого судді (а.с.197 т.2) копію такої ухвали о 23-09 годин 19.03.2015 року отримала представник райвідділу ОСОБА_78, яка надала дозвіл на вхід до приміщення кабінету №29 шляхом його злому (а.с.205 т.2).

Відеофіксація під час обшуку не здійснювалася.

В ходу обшуку виявлено та вилучено синю папку з написом «Епіцентр» із документами та 15-ю заявами на видачу перепусток, аркуш паперу з рукописним написом.

Оцінюючи вказаний документ суд вважає, що обшук проведено неповноважною особою, що тягне за собою визнання даної дії та її результатів незаконними, а в розумінні доказу у кримінальному провадженні – таким, що є недопустимим.

Так, згідно ст.40 ч.2 п.п.2, 3 КПК України слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчий (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Згідно ст.234 ч.ч.2, 3 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням. Згідно ст.236 ч.1 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Положення КПК слід сприймати у сукупності, щоб надані законом повноваження, наприклад, слідчому за статтею 40 КПК України, не виходили за межі чітко встановлених законом обмежень, наприклад, проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.03.2015 року (а.с.197 т.2), слідчий суддя, розглянувши клопотання слідчого Цупка О.В., погоджене прокурором Панченко В.М., про обшук службових приміщень ОСОБА_38, надав такий дозвіл конкретним особам органу досудового розслідування, а саме: ОСОБА_72, ОСОБА_71, ОСОБА_69, ОСОБА_68, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_66 Ухвала суду не містить дозволу на її виконання для будь-яких інших осіб, уповноважених слідчим в порядку ст.40 КПК України.

Таким чином, надаючи доручення від 19.03.2015 року на проведення обшуку (а.с.202-203 т.2) ст.слідчий Брильов М.О. повинен був діяти у сукупності своїх повноважень, які випливають зі ст.40 КПК України та змісту ухвали слідчого судді. Проведення обшуку заступником військового прокурора Банніковим С.В. суд вважає неправомірним, оскільки дозволу на виконання обшуку вказаній особі або іншим особам, уповноваженим слідчим в порядку ст.40 КПК України, ухвалою слідчого судді не надавалося.

На підставі наведеного, суд вважає протокол обшуку від 19.03.2015 року недопустимим доказом на підставі ст.87 ч.3 п.2 КПК України, оскільки він був отриманий після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення, а також на підставі ст.87 ч.2 п.1 КПК України, оскільки мало місце здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, з порушенням його суттєвих умов (обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді, але неповноважною особою).

Протокол огляду від 30.04.2015 року (а.с.141-153 т.3), відповідно до якого ст.слідчий Чинін Д.Ю. провів огляд речей та документів, вилучених 19.03.2015 року під час обшуку приміщення кабінету №29 ОСОБА_38 ГУМВС, та відобразив у протоколі з наведенням ідентифікуючих ознак та у фототаблиці наявність в упакованому пакеті - аркушу паперу з рукописним написом, папки синього кольору з написом «Епіцентр 10 років» в якій міститься супровідний лист від 12.03.2015 року від представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9, копія свідоцтва про державну реєстрацію вказаної юридичної особи та заяви про видачу перепусток з додатками від 15 осіб, а саме: ОСОБА_36, ОСОБА_88, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_91, ОСОБА_17, – суд на підставі ст.ст.86, 89 ч.1 визнає недопустимим доказом через недопустимість об’єктів огляду, отриманих з порушенням вимог КПК України, в результаті незаконного проведення обшуку 19-20.03.2015 року.

Згідно копії ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.03.2015 року (а.с.157-158 т.3) наданий дозвіл слідчому в ОВС СВ Управління ГВП ГПУ ОСОБА_69 на проведення обшуку у житловому приміщенні – кімнаті, в якій проживає ОСОБА_5, в будівлі гуртожитку ОСОБА_38 професійного ліцею за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Заречна, 29а, з метою виявлення, відшукання та вилучення предметів неправомірної вигоди, грошей та цінностей, здобутих злочинним шляхом, інших речей, предметів і документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, про особу правопорушника та мають значення для даного кримінального провадження.

Тобто даною ухвалою слідчого судді наданий дозвіл на проведення обшуку конкретно визначеній особі – слідчому Цупка О.В.

Як вбачається з доручення про проведення слідчий дій (у порядку ст.218 КПК України) від 19.03.2015 року (а.с.159-160 т.3) ст.слідчий Брильов М.О. доручає підлеглим працівникам 30-ї військової прокуратури Південного регіону України провести обшук у гуртожитку за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Заречна, 29а на підставі вищенаведеної ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.03.2015 року, яку надає у додатку.

Доручення має ті ж самі невідповідності, які вказувалися судом по дорученню на обшук у ОСОБА_38, а саме: посилання 19.03.2015 року на кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, хоча підозра була вручена останньому лише 20.03.2015 року; зазначення про отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди 19.03.2015 року близько 20-30 години, хоча останній з 20-04 години по 23-51 годину приймав участь в огляді місця події; прийняття доручення всупереч ухвали слідчого судді.

Згідно протоколу обшуку від 20.03.2015 року (а.с.161-173 т.3) у період часу з 01-28 години по 05-30 годину слідчим 30-ї військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_92, за участю ОСОБА_5, у присутності понятих ОСОБА_93 і ОСОБА_94, на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді, із використанням мобільного телефону IPhone 5S, 16Gb, камера 8 Мрх, проведений обшук житлової кімнати №8 у гуртожитку за адресою: Донецька обл., смт.Велика Новосілка, вул.Заречна, 29а, в якій проживає ОСОБА_5

Згідно протоколу копія ухвали слідчого судді пред’явлена ОСОБА_5

В ходу обшуку виявлено та вилучено – грошові кошти в загальній сумі 132 645 грн., 400 доларів США, планшетний комп’ютер SAMSUNG білого кольору, мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору, портативний модем білого кольору.

Оцінюючи вказаний документ суд вважає, що протокол та додаток до нього складені з порушенням вимог КПК України, обшук проведено неповноважною особою, під час обшуку порушено право ОСОБА_5 на захист, що тягне за собою визнання даної дії та її результатів незаконними, а в розумінні доказу у кримінальному провадженні – таким, що є недопустимим.

Так, в порушення ст.233, ст.234 ч.2, 3, ст.236 ч.1 КПК України проведення обшуку слідчим 30-ї військової прокуратури ОСОБА_92 суд вважає неправомірним, оскільки дозволу на виконання обшуку вказаній особі ухвалою слідчого судді не надавалося.

В порушення вимог ст.236 ч.3 КПК України копія ухвали слідчого судді не була вручена ОСОБА_5

В порушення вимог ст.236 ч.9 КПК України другий примірник протоколу обшуку із доданим до нього описом вилученого майна не був вручений ОСОБА_5, тобто особі, у якого проведено обшук.

Здійснюючи під час обшуку фотографування, що може вчинятися відповідно до ст.236 ч.7 КПК України, в протоколі обшуку не вказано, якого спеціаліста залучено з цією метою; на останній сторінці протоколу (а.с.167 т.3) фігурує який-то ОСОБА_95, про якого не зазначено як про учасника обшуку та йому не роз’яснені його процесуальні права та обов’язки (а.с.161 т.3). Також права та обов’язки відповідно до ст.236 КПК України не роз’яснені самому ОСОБА_5

Арифметична помилка при підрахунку загальної суми вилучених грошових коштів засвідчена лише підписом слідчого (а.с.166 т.3)

Як вбачається з додатку до протоколу, який становить фототаблицю виявленого та вилученого майна, то в порушення вимог ст.ст.105, 106 КПК України додаток є не засвідченим, підпис слідчого не оригінальний, а є фотокопією.

Під час даної слідчої дії було порушено право ОСОБА_5 на захист, оскільки на момент проведення обшуку останній з 20.03.2015 року з 00-10 години був затриманий та заявив про бажання мати захисника, що підтверджується протоколом затримання, складеного слідчим Брильовим М.О. (а.с.250 т.4 – а.с.2-3 т.5), однак обшук проведений без участі захисника, чим порушені положення ст.ст.42 ч.3 п.3, 46 ч.2, 213 ч.4 КПК України.

На підставі наведеного, суд вважає протокол обшуку від 20.03.2015 року недопустимим доказом на підставі ст.86 ч.1 КПК України, оскільки доказ, отриманий в супереч порядку, встановленому КПК України; на підставі ст.87 ч.3 п.2 КПК України, оскільки він був отриманий після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення, на підставі ст.87 ч.2 п.1 КПК України, оскільки мало місце здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, з порушенням його суттєвих умов (обшук проведено на підставі ухвали слідчого судді, але неповноважною особою); а також на підставі ст.87 ч.2 п.3 КПК України, оскільки мало місце порушення права особи на захист.

Як вбачається з протоколу огляду від 30.04.2015 року (а.с.179-208 т.3), ст.слідчим Чиніним Д.Ю. проведено огляд речей та документів, вилучених 20.03.2015 року під час обшуку кімнати №8 у гуртожитку смт.Велика Новосілка за місцем проживання ОСОБА_5, та відображено у протоколі з наведенням ідентифікуючих ознак речей, номіналу, серії та номеру грошових купюр та у фототаблиці наявність в упакованих пакеті №1 – грошових коштів в сумі 21 900 грн., в пакеті №2 – грошових коштів в сумі 6 600 грн. і 300 доларів США, в пакеті №3 – грошових коштів в сумі 37 900 грн. і 100 доларів США, в прозорому пакеті – грошових коштів в сумі 44 195 грн., в пакеті №4 – грошових коштів в сумі 22 050 грн., в пакеті №5 – планшету «SAMSUNG» SM-T211 білого кольору, мобільний телефон «NOKIA» 1280 чорного кольору, інтернет-модему білого кольору «HUAWEI».

Даний протокол на підставі ст.ст.86, 89 ч.1 КПК України визнається судом недопустимим доказом, як такий, що ґрунтується на доказах, які вже визнані судом неналежними та недопустимими.

Згідно протоколу додаткового огляду місця події від 22.03.2015 року (а.с.218-219 т.3) слідчим Цупка О.В., за участю начальника СВ УАДЗ ОС АТО ГВП ГПУ ОСОБА_71 та т.в.о.начальника ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_96, у присутності понятих ОСОБА_97 і ОСОБА_98, проведений додатковий огляд службового кабінету №18 ОСОБА_38 ГУМВС, який займав керівник Координаційної групи сектору «Б» ОСОБА_5

Посилання на підставу слідчої дії, а саме: ухвалу слідчого судді, добровільний дозвіл, відсутні та, як встановлено у судовому засіданні, таких й не малося.

Згідно протоколу під час додаткового огляду з кабінету вилучено телевізор «LG», ноутбук «НР» із сумкою до нього та з робочого столу - протокол наради Координаційної групи сектору «Б» від 19.03.2015 року.

Дані слідчі дії проведені в супереч вимог ст.ст.237 ч.2, 233-235 КПК України, тобто незаконно, оскільки вчинені без ухвали слідчого судді, без добровільної згоди власника (володільця або користувача) службового приміщення, без наступного звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст.233 ч.3 КПК України

Зазначене надає суду об’єктивні підстави визнати проведення слідчих дій незаконним, а вищевказаний доказ – недопустимим відповідно до ст.ст.86 ч.1, 87 ч.2 п.1 КПК України, як здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Згідно протоколу огляду від 30.04.2015 року (а.с.221-228 т.3), ст.слідчий Чинін Д.Ю. провів огляд речей та документів, вилучених 22.03.2015 року під час додаткового огляду службового кабінету №18 ОСОБА_38 ГУМВС, та відобразив у протоколі з наведенням ідентифікуючих ознак речей - телевізору «LG», ноутбуку «НР» та змісту документа - протоколу наради координаційної групи від 19.03.2015 року щодо видачі перепусток 31-у працівнику «Епіцентру».

Даний протокол на підставі ст.ст.86, 89 ч.1 КПК України визнається судом недопустимим доказом, як такий, що ґрунтується на доказах, які вже визнані судом неналежними та недопустимими.

Зі змісту визнаного речовим доказом протоколу наради Координаційної групи сектору «Б» від 19.03.2015 року (а.с.231 т.3) вбачається, що протокол має підтверджуючий підпис члена групи ОСОБА_39 про проведення ним перевірки осіб по базі «Армор»; протокол не містить підпису особи, яка його складала, - ОСОБА_41, та керівника групи ОСОБА_5, тобто не становить значення документа, а також не може нести доказового значення, оскільки є отриманим з порушенням вимог КПК України (в ході незаконного додаткового огляду службового кабінету, проведеного 22.03.2015 року).

У судовому засіданні досліджені надані стороною обвинувачення певні постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ОСОБА_14 військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_66 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42015000000000405 від 14.03.2015 року та надані стороною захисту разом зі скаргою щодо незаконності таких рішень копії постанов прокурора Гоіна С.Б. про проведення НСРД (а.с.152-156, 157-198 т.1), з яких вбачається, що –

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3974 вирішено розпочати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 068-785-29-73 (ПрАТ «Київстар»), який належить співробітнику УСБУ в Заркарпатській області ОСОБА_5 (а.с.43-45 т.3, а.с.157-158 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3975 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 067-889-20-02 (ПрАТ «Київстар»), який належить т.в.о.начальника ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_52 (а.с.159-160 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3976 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільних терміналів з абонентськими номерами 050-052-19-69 (ПрАТ «МТС Україна») та 093-812-52-55 (ТОВ «Астеліт»), які належать громадянину ОСОБА_59 (а.с.161-162 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3977 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 093-192-16-89 (ТОВ «Астеліт»), який належить громадянці ОСОБА_9 (а.с.59-61 т.3, а.с.163-164 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3978 – установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу: мобільного терміналу з абонентським номером 067-889-20-02 (ПрАТ «Київстар»), який належить т.в.о.начальника ОСОБА_38 ОСОБА_52 (а.с.165-166 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3979 – установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу: мобільного терміналу з абонентським номером 068-785-29-73 (ПрАТ «Київстар»), який належить співробітнику УСБУ в Заркарпатській області ОСОБА_5 (а.с.46-48 т.3, а.с.167-168 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3980 – спостереження за особою: т.в.о.начальника ОСОБА_38 ОСОБА_58 (а.с.169-170 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3981 – спостереження за особою: співробітником УСБУ в Заркарпатській області ОСОБА_5 (а.с.49-51 т.3, а.с.171-172 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3992 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 050-037-78-80 (ПрАТ «МТС Україна»), який належить громадянину ОСОБА_60 (а.с.173-174 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3993 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентськими номерами 050-548-33-70, 095-431-32-00 (ПрАТ «МТС Україна»), які належить громадянину ОСОБА_61 (а.с.175-176 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3994 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентськими номерами 095-492-94-51, 050-707-84-62 (ПрАТ «МТС Україна»), які належить громадянці ОСОБА_63 (дівоче ОСОБА_19) Т.В. (а.с.177-178 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3995 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 066-430-45-44 (ПрАТ «МТС Україна»), який належить громадянці ОСОБА_61 (дівоче ОСОБА_63) Д.Р. (а.с.179-180 т.1),

- постановою від 15.03.2015 № р/а 3996 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 063-393-40-45 (ТОВ «Астеліт»), який належить громадянину на ім’я ОСОБА_60 (а.с.181-182 т.1),

- постановою від 16.03.2015 № р/а 4039 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 050-387-56-11 (ПрАТ «МТС Україна»), який належить громадянці ОСОБА_9 (а.с.64-66 т.3, а.с.183-184 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4144 – аудіо-, відео контроль особи за свіпробітником УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_5 (а.с.35-37 т.3, а.с.185-186 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4145 – аудіо-, відео контроль особи за т.в.о.начальника ОСОБА_38 ОСОБА_58 (а.с.187-188 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4146 – аудіо-, відео контроль особи за громадянином ОСОБА_59 (а.с.189-190 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4147 – аудіо-, відео контроль особи за громадянкою ОСОБА_9 (а.с.69-71 т.3, а.с.191-192 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4148 – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж: мобільного терміналу з абонентським номером 067-485-66-60 (ПрАТ «Київстар»), який належить співробітнику УСБУ в Заркарпатській області ОСОБА_5 (а.с.40-42 т.3, а.с.193-194 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4149 – спостереження за особою: громадянином ОСОБА_59 (а.с.195-196 т.1),

- постановою від 18.03.2015 № р/а 4150 – спостереження за особою: громадянкою ОСОБА_9 (а.с.197-198 т.1).

На виконання зазначених постанов прокурором Гоіним С.Б. видані доручення про проведення НСРД у порядку ст.36 КПК України (а.с.38-39, 52-53, 57-58, 62-63, 67-68 т.3).

У якості підстав для прийняття вказаних рішень прокурор посилається на ст.ст.36, 246-248, 260, 263, 268, 269, 615 КПК України, та зазначає, що «події відбуваються в зоні проведення АТО у Донецькій області, приймаючи до уваги необхідність оперативного встановлення обставин справи, а розгляд клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчим суддею Апеляційного суду Донецької області на даний час у визначені строки є неможливим, що дає право прокурору відповідно до ст.615 КПК України на виконання його повноважень».

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що –

Підстави проведення НСРД та порядок прийняття рішення про проведення НСРД регламентовані ст.ст.246-248 КПК України.

Зокрема у ст.246 ч.3 КПК України вказано, що рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. До таких випадків відноситься – згідно ст.ст.258, 260, 263 КПК України - втручання у приватне спілкування, різновидами якого є аудіо-, відео контроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; згідно ст.268 КПК України - установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; згідно ст.269 КПК України - спостереження за особою, річчю або місцем. У виняткових випадках відповідно до ст.250 КПК України проведення негласної слідчої (розшукової) дії можливе до постановлення ухвали слідчого судді, з подальшим невідкладним звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Відповідно до ст.247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями глави 21 КПК України до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Згідно ст.248 КПК України слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання протягом шести годин з моменту його отримання.

Стаття 615 КПК України передбачає виконання прокурором повноважень слідчого судді, встановлених ст.ст.247, 248 КПК України, на місцевості (адміністративній території), на якій проводиться антитерористична операція, лише у разі неможливості виконання у встановлені законом строки таких повноважень самим слідчим суддею.

У вищенаведених постановах про проведення НСРД прокурором не зазначається у чому, на його думку, полягала неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею Апеляційного суду Донецької області повноважень з розгляду клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Інша зазначена у постановах підстава як «необхідність оперативного встановлення обставин справи» ні в якому разі не надає прокурору законного права на виконання повноважень слідчого судді. Положеннями ст.250 КПК України прокурор також не скористався.

Слід враховувати, що згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 року, який набрав чинності 20.08.2014 року, питання, що відносяться до повноважень слідчого судді у кримінальних провадженнях, що перебувають на стадії досудового розслідування і здійснюються в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя розглядаються слідчими суддями місцевих загальних судів, визначених головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

На виконання вказаного Закону головою ВССУ видане розпорядження від 02.09.2014 року №2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», згідно якому розгляд кримінальних проваджень, підсудних Апеляційному суду Донецької області (м.Донецьк), здійснюється Апеляційним судом Запорізької області.

Роботу Апеляційного суду Донецької області (м.Донецьк) було відновлено з 26.05.2015 року у м.Артемівськ Донецької області на підставі розпорядження голови ВССУ від 21.05.2015 року №33/0/38-15.

Таким чином, на момент винесення прокурором постанов про проведення НСРД від 15-18 березня 2015 року розгляд клопотань у порядку ст.ст.247, 248 КПК України об’єктивно міг бути забезпечений слідчими суддями Апеляційного суду Запорізької області у встановлені законом строки.

Також, згідно листа в.о.голови Апеляційного суду Донецької області (м.Маріуполь) від 04.03.2016 року (а.с.213 т.1) у вказаному суді розгляд клопотань про надання дозволу на проведення НСРД розпочатий з 12.08.2014 року та проводиться по теперішній час.

Крім того, частина 2 ст.247 КПК України зазначає, що розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо працівників правоохоронних органів та/або у приміщеннях правоохоронних органів, який віднесений до повноважень слідчого судді, може здійснюватися слідчим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

У такому разі слідчий, прокурор звертаються з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді апеляційного суду, найбільш територіально наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

У наведених постановах прокурора про проведення НСРД прямо зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_52 є працівниками правоохоронних органів.

Суд вважає, що з огляду на вказане прокурор у кримінальному провадженні не мав права та підстав перебирати на себе повноваження слідчого судді апеляційного суду з приводу надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а отже такі його рішення є незаконними.

Суд вважає, що в даному випадку слідчі або прокурор мали б звернутися для отримання дозволу на проведення НСРД до слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області або Апеляційного суду Донецької області (м.Маріуполь) або Апеляційного суду Дніпропетровської області, як найбільш наближеного до апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Враховуючи, що слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні №42015000000000405 розпочаті ще 14.03.2015 року (а.с.25 т.1), то слідчий чи прокурор мали достатньо часу та можливостей звернутися до слідчого судді одного з вказаних апеляційних судів для отримання належного дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно постанови прокурора Гоіна С.Б. від 19.03.2015 № р/а 4191 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій розпочато проведення у даному кримінальному провадженні у період часу з 19.03.2015 року упродовж 30 діб, але не пізніше дня отримання неправомірної вигоди, контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, тобто передачі грошових коштів ОСОБА_52, ОСОБА_5 або за вказівкою останніх іншим особам (а.с.54-56 т.3).

Відповідно до ст.ст.246 ч.4, 271 КПК України прийняття рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії віднесено до виключного права прокурора.

Стороною обвинувачення в якості доказу у даному кримінальному провадженні суду наданий оптичний диск DVD+R №2645 від 02.06.2015 року, зміст якого досліджений у судовому засіданні та містить аудіофайли за результатами НСРД (телефонні розмови ОСОБА_9Л.). (на звороті а.с.76 т.3)

З цього приводу суд зазначає, що цей оптичний диск та наявна на ньому інформація не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки невідоме процесуальне походження даного носія інформації, ким він створений, за яких обставин, диск не є додатком до жодного з протоколів процесуальних дій, він представлений як самостійний об’єкт в якості додатку до супровідних листів СБУ від 03.06.2015 року (а.с.75-76 т.3), – чим порушені вимоги ст.96 КПК України щодо створення документу; ст.252 КПК України щодо фіксації ходу і результатів НСРД, які повинні відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; складання за результатами НСРД протоколу із долученням у разі необхідності додатків; ст.258 КПК України щодо можливості використання результатів НСРД у доказуванні у випадку їх належного вилучення та оформлення; ст.259 КПК України щодо належного збереження інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування; ст.263 КПК України щодо збереження в незмінному вигляді інформації, отриманої в результаті зняття її з транспортних телекомунікаційних мереж.

Даний доказ – оптичний диск DVD+R №2645 від 02.06.2015 року суд вважає неналежним відповідно до ст.85 КПК України, оскільки недоведена його достовірність та можливість використання в якості доказу, а також – недопустимим відповідно до ст.86 ч.1 КПК України, як такий, що отриманий в супереч порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно протоколу огляду документів від 11.12.2015 року (а.с.13-29 т.3), тобто через шість місяців, ст.слідчим Немцевим Є.Г. проведено огляд вищевказаного диску DVD+R №2645 від 02.06.2015 року шляхом відтворення наявних аудіофайлів за допомогою ноутбуку та семантичною (смисловою) фіксацією в протоколі змісту телефонних розмов ОСОБА_9 за період з 16.03.2015 року по 13.05.2015 року.

Як зазначалося вище, досліджений диск не є додатком до цього протоколу або будь-яких інших та визнаний судом неналежним та недопустимим доказом, що призводить до визнання таким на підставі ст.ст.86, 89 ч.1 КПК України також й протоколу огляду, який ґрунтується на неналежному та недопустимому доказі.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контролю за вчиненням злочину від 21.05.2015 року (а.с.77 т.3), складеного у м.Києві співробітником ГУ БКОЗ СБУ, констатується, що 19.03.2015 року о 19-21 годині ОСОБА_9 прибула до ОСОБА_5 в службовий кабінет у ОСОБА_38 ГУМВС, де повідомила останньому про бажання замовити перепустки для проїзду мешканців тимчасово окупованої території на 320 осіб, що нібито є співробітниками ТОВ «Епіцентр» та їх родичами, та передала ОСОБА_5 пакунки з копіями документів, бажаючих отримати перепустки, та грошові кошти за оформлення перепусток. Далі ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_5 інструкції, як в наступний раз надавати документи щодо перепусток, та залишила приміщення ОСОБА_38

Суд вважає, що при проведенні даної НСРД та складанні протоколу порушені вимоги ст.ст.104-106, 252, 271 КПК України, п.п.4.1, 4.3, 4.7.1, 5.3 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним міжвідомчим наказом від 16.11.2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

Так, протокол складений 21.05.2015 року в м.Києві, тоді як НСРД проводилася 19.03.15 року у смт.Велика Новосілка Донецької області.

Згідно ст.252 КПК України фіксація ходу і результатів НСРД повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. За результатами проведення НСРД складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Згідно ст.106 КПК України протоколи складаються під час або безпосередньо після проведення слідчої дії.

Складання протоколу розпочато однією посадовою особою – ст.оперуповноваженим ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_99, а закінчено та підписано іншою – ст.оперуповноваженим ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_100

Згідно ст.252 ч.3 КПК України протокол про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передається прокурору. Останній згідно ст.252 ч.4 КПК України вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення НСРД речей і документів, які планує використати у кримінальному провадженні.

Однак по завершенню 19.03.2015 року контролю за вчиненням злочину, протокол виготовлений через 2 місяці, тобто прокурору протягом 24 годин з моменту припинення проведення НСРД протокол не передавався. Навіть після його складення 21.05.2015 року протокол спрямований прокурору лише 03.06.2015 року.

З тексту протоколу не вбачається, які ж саме носії інформації досліджуються. Враховуючи те, що контроль за вчиненням злочину проводився з використанням аудіо-, відеоконтролю, то з цього приводу можна зробити певні припущення, однак на них не може посилатися суд у своєму рішенні. У будь-якому випадку, протокол не містить додатків з аудіо- та відеозаписами, що є порушенням ст.104-106, 252, 271 КПК України щодо необхідності складання протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Суд звертає увагу, що зміст протоколу та обвинувальний акт з іншими матеріалам справи суперечать між собою, а саме: за обвинувальним актом ОСОБА_9 прибула до ОСОБА_5 о 19-35 годині, а не о 19-21 годині; за протоколом ОСОБА_9 замовила перепустки у ОСОБА_5 на 320 осіб, які нібито є співробітниками ТОВ «Епіцентр», та передала йому пакунки з копіями документів цих осіб і грошовими коштами за їх оформлення, після чого залишила приміщення, що не відповідає дійсності, а також обвинувальному акту, де йдеться мова про прийняття ОСОБА_5 пропозиції одержання неправомірної вигоди у майбутньому при певному оформленні потрібних документів (а.с.11 т.1).

З огляду на вказане, представлений доказ визнається судом згідно ст.85 КПК України неналежним, оскільки ним не можна прямо чи непрямо підтвердити існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, їх достовірність, можливість використання інших доказів, а також згідно ст.86 КПК України – недопустимим, як такий, що отриманий в порушення порядку, встановленого цим Кодексом.

Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відео контролю особи від 29.04.2015 року (а.с.79-81 т.3), складеного у м.Києві ст.оперуповноваженим ГУ БКОЗ СБУ ОСОБА_99, констатується, що інформація, отримана в ході даного заходу, має певний зміст, який семантично наводиться надалі в протоколі щодо відвідування 19.03.2015 року громадянкою ОСОБА_9 ОСОБА_38 ГУМВС та спілкування зі ОСОБА_5 з приводу оформлення перепусток.

Суд вважає, що при проведенні даної НСРД та складанні протоколу порушені вимоги ст.ст.104-106, 252, 258, 260 КПК України, п.п.4.1, 4.3, 4.7.1, 5.3 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним міжвідомчим наказом від 16.11.2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

Так, в порушення ст.ст.258, 260 КПК України втручання у приватне спілкування здійснено без ухвали слідчого судді.

Протокол складений 29.04.2015 року в м.Києві, тоді як НСРД проводилася 19.03.15 року у смт.Велика Новосілка Донецької області. Тобто порушені положення ст.ст.106, 252 КПК України щодо обов’язку складання протоколів під час або безпосередньо після проведення слідчої дії.

В порушення ст.252 ч.3, ч.4 КПК України протокол про проведення НСРД з додатками не переданий прокурору протягом 24 годин з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій та прокурором не вжито заходів щодо збереження отриманих речей і документів для подальшого використання у кримінальному провадженні.

В протоколі не зазначено, які ж саме носії інформації досліджуються, протокол не містить додатків з аудіо- та відеозаписами, що є порушенням ст.ст.104-106, 252, 260 КПК України щодо необхідності складання протоколу за результатами НСРД, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

З огляду на вказане, представлений доказ визнається судом згідно ст.85 КПК України неналежним, оскільки ним не можна прямо чи непрямо підтвердити існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, їх достовірність, можливість використання інших доказів, а також згідно ст.86, 87 ч.2 п.1 КПК України – недопустимим, як такий, що отриманий в порушення порядку, встановленого цим Кодексом, та в результаті дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу.

Згідно наданих прокурором оптичного диску DVD+R №2524 від 08.04.2015 року та флеш-карти MicroSD №2493 від 19.03.2015 року, зміст яких досліджений у судовому засіданні та містить аудіо-, та відеофайли за результатами НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_5, зустріч та спілкування останніх 19.03.2015 року у ОСОБА_38). (на звороті а.с.81, а.с.82 т.3)

Суд вважає, що вказані оптичний диск, флеш-карта та наявна на них інформація не можуть бути прийняті судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки невідоме процесуальне походження даних носіїв інформації, ким вони створені, за яких обставин, диск та флеш-карта не є додатком до жодного з протоколів процесуальних дій, представлені суду як самостійні об’єкти в якості додатку до супровідного листа СБУ від 29.04.2015 року (а.с.78 т.3), НРСД проведені без ухвали слідчого судді, – чим порушені вимоги ст.96 КПК України щодо створення документу; ст.252 КПК України щодо фіксації ходу і результатів НСРД, які повинні відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; складання за результатами НСРД протоколу із долученням у разі необхідності додатків; ст.258 КПК України щодо можливості використання результатів НСРД у доказуванні у випадку їх належного вилучення та оформлення; ст.259 КПК України щодо належного збереження інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування.

Зазначені докази, з врахуванням останніх та вищенаведених доводів, суд вважає неналежними відповідно до ст.85 КПК України, оскільки недоведена їх достовірність та можливість використання в якості доказу, а також – недопустимим відповідно до ст.86 ч.1 КПК України, як такі, що отримані в супереч порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно висновку судової фоноскопічної експертизи від 05.01.2016 року №160 (а.с.2-11, 99 т.3) ОСОБА_5 та ОСОБА_9 приймали участь у розмові, зафіксованій на фонограмі, яка міститься у файлі «К395-1903-164112.wav», що знаходиться у кореневому каталозі диска для лазерних систем зчитування «Verbatim DVD+R» №2524, та їм належать слова та фрази дикторів, позначених відповідно індексами «Б» та «К», що семантично зафіксовані у змісті розмови у протоколі огляду документів від 23.04.2015 року. В досліджуваній фонограмі ознак монтажу не виявлено.

Враховуючи те, що наданий органом досудового розслідування на експертизу диск «Verbatim DVD+R» №2524 (на звороті а.с.81 т.3) не є додатком до жодного протоколу, тобто є отриманим в порушення ст.86 ч.1, 105, 106, 256 КПК України у не процесуальний спосіб, то факт його дослідження та зроблені за результатами такого дослідження висновки не приймаються судом в якості доказів, у зв’язку з чим висновок експертизи №160 суд вважає недопустимим доказом.

Згідно висновку судової фоноскопічної експертизи від 24.07.2015 року №121 (а.с.229-238 т.4) ОСОБА_5 приймав участь у розмові, зафіксованій на фонограмі, яка міститься у файлі «К395-1903-164112.wav», що знаходиться у кореневому каталозі диска для лазерних систем зчитування «Verbatim DVD+R» №2524, та йому належать слова та фрази диктора, позначеного індексом «Б», що семантично зафіксовані у змісті розмови у протоколі за результатами проведення НСРД (аудіо-, відео контроль особи) від 23.04.2015 року. В досліджуваній фонограмі ознак монтажу не виявлено.

Як зазначалося вище, через недопустимість об’єкта дослідження - диску «Verbatim DVD+R» №2524 висновок експертизи також визнається судом недопустимим доказом.

Крім того слід зазначити, що на експертне дослідження була надана копія протоколу за результатами НСРД (аудіо-, відео контроль особи) від 23.04.2015 року, однак стороною обвинувачення такий протокол суду в якості доказу не представлений та захисту в порядку ст.290 КПК України не відкривався; відповідно до ч.3 ст.254 КПК України під час досудового розслідування виготовлення копій протоколів про проведення НРСД та додатків до них не допускається; конверт, який є додатком до експертизи та повинен містити наданий на дослідження CD-R диск із зразком голосу ОСОБА_5, порожній.

Як вбачається з протоколу огляду документів від 10.11.2015 року (а.с.96-98 т.3), ст.слідчим Немцевим Є.Г. проведено огляд протоколу за результатами НСРД аудіо-, відео контролю особи від 29.04.2015 року та додатків до нього у вигляді оптичного диску DVD+R №2524 від 08.04.2015 року та флеш-накопичувача MicroSD №2493 від 19.03.2015 року шляхом відтворення та одночасного відтворення аудіофайлів та відеофайлів за допомогою ноутбуку та наведенням у протоколі порівняльного аналізу збігу в часі наявної на них інформації щодо розмов ОСОБА_9 та ОСОБА_5 19.03.2015 року.

Вказаний протокол містить недостовірну інформацію, оскільки, як зазначалося вище, протокол за результатами НСРД (аудіо-, відео контролю особи) від 29.04.2015 року фактично не містить додатків, а наведені технічні носії інформації не є додатками до будь-якого протоколу.

Даний протокол на підставі ст.ст.86, 89 ч.1 КПК України визнається судом недопустимим доказом, як такий, що ґрунтується на доказах, які вже визнані судом неналежними та недопустимими.

Згідно протоколу огляду від 20.03.2015 року (а.с.232-239 т.3) ст.слідчим Брильовим М.О. у м.Краматорську Донецької області оглянуті грошові кошти в сумі 98 100 грн., які видані 20.03.2015 року громадянкою ОСОБА_9 та які призначалися для передачі 19.03.2015 року в якості неправомірної вигоди ОСОБА_5

Слідчий зазначає, що до Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ОСОБА_14 військової прокуратури ГПУ передані вказані гроші, загорнуті у прозорий поліетиленовий пакет. Зазначає кількість купюр відповідно до номіналу; перерахунком підтверджує наявність вказаної суми; проводить фотографування на камеру мобільного телефону. Фототаблиця додається у додатку.

Суд звертає увагу на те, що як вбачається з протоколу, ОСОБА_9 участі в огляді не приймає; гроші, що оглядаються слідчим, не упаковані та не опечатані.

Також слід зазначити, що згідно обвинувальному акту (а.с.11 т.1) ОСОБА_9, висловлюючи ОСОБА_5 прохання прискорення виготовлення перепусток на 320 осіб, розкрила перед ним пакет та показала наявність документів та грошей в сумі 96 000 грн., та ОСОБА_5 прийняв пропозицію одержання неправомірної вигоди в сумі 96 000 грн. Однак згідно досліджуваному протоколу ОСОБА_9 після завершення контрольованих дій видала 98 100 грн. Також, згідно матеріалів НСРД ОСОБА_9 залишила приміщення ОСОБА_38 ГУМВС біля 20-00 години 19.03.2015 року, зокрема з 20-04 години розпочався огляд кабінету начальника райвідділу, згідно ж досліджуваному протоколу ОСОБА_9 грошові кошти, з якими покинула райвідділ, видала лише 20.03.2015 року.

У судовому засіданні прокурором не доведено та доказами не підтверджено в який процесуальний спосіб оформлена видача громадянкою ОСОБА_9 грошових коштів, яким чином вони опинилися у слідчого, тобто невідоме походження цих грошей та який їх процесуальний статус.

Суд приходить до висновку про визнання на підставі ст.ст.86 ч.1, 89 ч.1 КПК України даного доказу недопустимим, як такий, що отриманий всупереч порядку, встановленому цим Кодексом, та на підставі ст.85 КПК України – неналежним через невизначеність походження грошей.

Згідно протоколу огляду від 21.04.2015 року (а.с.242-247 т.3) ст.слідчим Брильовим М.О. у м.Краматорську Донецької області оглянуті документи – оригінали перепусток координаційної групи сектору «Б» в кількості 31-ї штуки, наданих громадянкою ОСОБА_9 під час допиту 20.03.2015 року, за видачу яких остання передала 19.03.2015 року ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 3 200 грн.

В протоколі слідчий наводить характеризуючи ознаки перепусток, коли, ким їх складено, на чиє ім’я, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37; виготовляє ксерокопії оглянутих перепусток, які становлять додаток до протоколу.

ОСОБА_9 участі в огляді не приймає.

Як вказано у протоколі, перепустки були видані громадянкою ОСОБА_9 20.03.2015 року під час її допиту, огляд перепусток проводиться через місяць - 21.04.2015 року, процесуальні документи з приводу видачі (вилучення) перепусток, їх подальшого зберігання, як встановлено в судовому засіданні, відсутні.

Додатково слід зазначити, що рішення про повернення перепусток громадянці ОСОБА_9 для подальшої передачі їх особам, на ім’я яких вони видані, приймається слідчим цим протоколом (а.с.243 т.3). Перепустки повернуті під розписку від 24.04.2015 року (а.с.248 т.3). Постанова слідчого щодо процесуального статусу (визнання речовим доказом, вирішення їх подальшої долі) щодо перепусток стосовно 31-ї особи, з приводу яких ОСОБА_5 інкримінується отримання неправомірної вигоди в сумі 3 100 грн., як встановлено в судовому засіданні, відсутня.

Суд приходить до висновку про визнання на підставі ст.ст.86 ч.1, 89 ч.1 КПК України даного доказу недопустимим, як такий, що отриманий всупереч порядку, встановленому цим Кодексом, та на підставі ст.85 КПК України – неналежним через невизначеність процесуального походження документів, що оглядалися.

Як вбачається ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 25.05.2015 року (а.с.249-250 т.3) ст.слідчому Чиніну Д.Ю. був наданий тимчасовий доступ до документів – заяв громадян з додатками про видачу перепусток, електронних та письмових реєстрів, баз даних, книг обліку заяв та видачі бланків перепусток координаційної групи з питань режиму та економічної діяльності на територіях за період з січня по березень 2015 року, які перебувають у володінні Координаційної групи сектору «Б» у приміщеннях ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області (смт.Велика Новосілка), з можливістю їх вилучити (здійснити виїмку). Строк дії ухвали встановлено до 25.06.2015 року.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.05.2015 року (а.с.1-5 т.4) ст.слідчий Чинін Д.Ю., діючи на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді, копія якої була вручена представнику координаційної групи ОСОБА_39, у присутності понятих ОСОБА_101 та ОСОБА_102, у приміщенні ОСОБА_38 здійснив виїмку заяв громадян та юридичних осіб з додатками до них, які стосуються видачі перепусток, що оформлено описом, а також реєстраційну базу осіб та автотранспорту на DVD+R диску. Відповідно диск та опис становлять додатки до даного протоколу. Копія протоколу та додатку залишені ОСОБА_39

Згідно протоколу огляду від 04.06.2015 року (а.с.14-46 т.4) ст.слідчим Чиніним Д.Ю. оглянуті документи, вилучені 29.05.2015 року в ході зазначеного тимчасового доступу у приміщенні, яке займала координаційна група у ОСОБА_38, а саме:

у поліетиленовій папці синього кольору – заяви громадян та копії ІПН, паспорту на 11 осіб, які містять відмітки про дату видачі перепусток, та стосуються січня 2015 року;

у поліетиленовому пакунку чорного кольору – доручення від ТОВ «Епіцентр К» на представництво, видане ОСОБА_9, копія статуту та положення ТОВ «Епіцентр К», заява представника ОСОБА_9 про видачу перепусток на три автомобілі ТОВ «Епіцентр К» з додатками, заява на видачу багаторазових перепусток працівників ТОВ «Епіцентр К» з копіями ІПН, паспорту, довідок про працевлаштування, вказані заяви без дат або за січень 2015 року;

у картонній папці білого кольору – супровідні листи ТОВ «Епіцентр К» та заяви громадян з копіями ІПН, паспортів, довідок, які стосуються лютого 2015 року;

у картонній папці синього кольору – заяви громадян для отримання перепустки на транспортні засоби та копії документів на них, які стосуються січня 2015 року;

у картонній папці синього кольору з написом «Епіцентр 10 років» - лист від представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 на видачу співробітникам перепусток, а також на автомобільний транспорт, заяви від громадян від 02.03.2015 року та 10.03.2015 року з додаванням ксерокопій відповідних документів,

у картонній папці білого кольору з написом «ДТЕК» - заяви та документи працівників ТОВ «СОЛІД»,

у пластиковій папці чорного кольору – заяви та документи працівників ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», ДП «Донецька залізниця», ДП «Укрвуглеякість»,

у паперовій папці білого кольору – список та заяви працівників ТОВ «СОЛІД»,

у паперовій папці білого кольору – список та заяви, інші документи по працівникам та автотранспорту ТОВ «Донбасгеоземлеустрій»,

у паперовій папці білого кольору заяви та документи по видачі перепусток працівникам ПАТ «ЦЗФ Комсомольська».

Під час огляду документів слідчим проводилось фотографування, у зв’язку з чим до протоколу додана фототаблиця.

Судом з’ясовано, що даний протокол (а.с.14-46 т.4) огляду документів, які були вилучені в ході тимчасового доступу, частково не відповідає переліку тих речей і документів, які фігурують в опису до протоколу тимчасового доступу (а.с.3-4 т.4), а саме в протоколі огляду та у доданій до нього фототаблиці не знайшли свого відображення такі вилучені документи як супровідний лист та заяви на видачу перепусток співробітникам ТОВ «РК Пласт», ТОВ «Пілон», ТОВ «Стальканатсілург», ТОВ «Арніка». З протоколу тимчасового доступу (а.с.1 т.4) вбачається, що всі документи були складені та вилучені в одній картонній коробці. Таким чином є незрозумілим за яким принципом слідчим був проведений вибірковий огляд вилученого масиву документів, при тому, що в протоколі огляду такі принципи не відображені, а також не зазначено які саме папки з документами не оглядаються та з яких причин.

Частина вищевказаних документів була надана прокурором суду в якості речових доказів (а.с.47-50 т.4) та за його клопотанням безпосередньо оглянута в судовому засіданні.

Суд вважає, що зазначені документи та відповідно протокол їхнього огляду від 04.06.2015 року не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні, оскільки листи та заяви з додатками датовані січнем-лютим 2015 року, прізвища осіб у заявах за березень 2015 року не фігурують в обвинувальному акті, інші документи належать іншим юридичним особам, а не ТОВ «Епіцентр К», тобто не стосується висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, не доводять обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), обов’язок чого згідно ст.92 КПК України покладається на слідчого, прокурора, а також безпідставно визнані речовими доказами всупереч положенням ч.1 ст.98 КПК України, тобто такі докази є відповідно до ст.85 КПК України неналежними.

Згідно протоколу огляду документів від 26.01.2016 року (а.с.6-13 т.4), лише через вісім місяців проводиться огляд отриманого 29.05.2015 року під час тимчасового доступу DVD+R диску. Огляд проводить ст.слідчий Немцев Є.Г., який констатує, що DVD+R диск з написом «БАЗА» (розміром файлів 9,07 Мб) містить реєстраційні бази даних стосовно обліку звернень та видачі перепусток громадянам та за зверненнями юридичних осіб, зокрема з приводу оформлення перепусток працівникам «Епіцентр К».

Згідно дослідженому протоколу та переглянутому у судовому засіданні DVD+R диску (а.с.5 т.4) суд вбачає, що термін оформлення перепусток є різним. Наприклад по гіпермаркету «Епіцентр К» – 27.01.2015 року зареєстрована подача заяв про видачу перепусток від 6-и працівників, перепустки яким видані наступного дня 28.01.2015 року; 20.01.2015 року зареєстровані заяви від 59 працівників, яким перепустки видані через десять днів 30.01.2015 року; 21.01.2015 року зареєстровані заяви щодо видачі перепусток 48 працівникам, яким перепустки видані через два тижня 04.02.2015 року; заяви від 26.01.2015 року від 6 осіб, перепустки видані 05.02.2015 року; 10.02.2015 року подані заяви від 47 осіб, перепустки видані 14.02.2015 року; 02.03.2015 року подані заяви від 72 осіб, перепустки видані 11.03.2015 року, та так далі, що спростовує наведене в обвинувальному акті твердження про позачергове надання перепусток для працівників ТОВ «Епіцентр К» та підтверджує показання ОСОБА_5 та свідків про те, що строки оформлення були різні – від кількох днів до кількох тижнів, залежали від навантаження.

Також в журналі містяться відомості про надходження 12.03.2015 року заяв від 31-ї особи з позначенням «Епіцентр», яким видані перепустки 19.03.2015 року, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, що спростовує наведене в обвинувальному акті твердження про те, що документи на вказану 31-у особу були прийняті у представника ОСОБА_9 19.03.2015 року та того ж дня видані перепустки.

Таким чином даний протокол та інформація, яка міститься на вилученому під час тимчасового доступу DVD+R диску, які надані суду прокурором, не доводить вину ОСОБА_5 у інкримінованому злочині, а навпаки спростовує обвинувачення, тобто можуть бути використані на його користь.

Як вбачається з наданих копій ухвал слідчих суддів Краматорського міського суду від 04.06.2015 року та 08.06.2015 року (а.с.51-60 т.4), ст.слідчому Чиніну Д.Ю. з правом передоручення в порядку ст.40 КПК України був наданий дозвіл на тимчасовий доступ до документів щодо телефонних з’єднань абонентів ОСОБА_5, ОСОБА_103, ОСОБА_40 за період з 27.01.2015 року по 01.06.2015 року.

Згідно постанов ст.слідчого Чиніна Д.Ю. виконання ухвал слідчих суддів доручено слідчо-прокурорським працівникам військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України (а.с.61-67 т.4)

Щодо права слідчого надавати доручення про здійснення тимчасового доступу до речей і документів суд вважає необхідним зазначити наступне –

Чинний КПК України відрізняє заходи забезпечення кримінального провадження (глава 10) від слідчих (розшукових) дій (глава 20) та негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21).

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст.131 ч.1 КПК України), зокрема тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити виїмку) (ст.159 ч.1 КПК України).

Метою слідчих (розшукових) дій є отримання (збирання) доказів або перевірки вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ст.223 ч.1 КПК України). До таких дій відносяться допит осіб, пред’явлення для впізнання, огляд, обшук, слідчий експеримент та інші. Негласні слідчі (розшукові) дії є різновидом слідчих (розшукових) дій (ст.246 ч.1 КПК України).

Досягнення такої мети як збирання доказів не властива заходам забезпечення кримінального провадження (п.9 узагальнення ВССУ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження).

Відповідно до ст.40 ч.2 п.п.2, 3 КПК України слідчий уповноважений на проведення слідчий (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, встановлених цим Кодексом, а також може доручити їх проведення відповідним оперативним підрозділам. Такі доручення є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом (ст.41 ч.3 КПК України, ст.7 ч.4 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»).

Тимчасовий доступ до речей і документів не є слідчою дією, а є заходом забезпечення кримінального провадження, виконання якого, враховуючи положення вищезазначеної норми, не може бути проведено за дорученням слідчого. Інакше це було б порушенням принципу законності, передбаченого ст.9 КПК України.

Наведене співвідноситься з положеннями ст.164 ч.1 п.1, п.6 КПК України, згідно яким в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів, а також з положеннями ст.165 ч.1 КПК України, згідно яким, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов’язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Таким чином, розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів із зазначенням лише ініціалів конкретної особи або з формулюванням «з правом передоручення іншим особам в порядку ст.40 КПК України», тобто невизначеному колу осіб, а також надання слідчим письмового доручення на виконання тимчасового доступу до речей і документів не відповідає приписам КПК України.

З приводу тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій суд вважає необхідним зазначити наступне –

Тимчасовий доступ надається до документів, які містять інформацію про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг і не дають можливості втрутитися в особисте спілкування (отримати доступ до змісту інформації, яка передається). Ст.ст.159, 162 КПК України передбачено отримання слідчим, прокурором інформації про зв’язок, у тому числі про місцезнаходження радіоелектронного засобу, що відбувся в минулому. Особа, зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов’язана згідно з ч.1 ст.165 КПК України надати тимчасовий доступ до визначених в ухвалі речей або документів особі, вказаній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Ураховуючи специфіку формату зберігання інформації, що передбачена п.7 ч.1 ст.162 КПК України і знаходиться в операторів (провайдерів) телекомунікацій, надання доступу до відповідних документів, тобто надання можливості ознайомитися з ними та зробити з них копії, може здійснюватися як безпосередньо в оператора (провайдера), так і шляхом надану доступу до відповідних документів уповноваженому на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж підрозділу правоохоронного органу через відповідні інформаційні системи відповідно до встановленого порядку з обов’язковим наданням копії ухвали слідчого судді відповідному оператору (провайдеру). Одержання (вилучення) інформації безпосередньо в операторів і провайдерів телекомунікацій вимагає забезпечення участі у проведенні цього заходу спеціалістів, передусім фахівців у галузі комп’ютерних технологій, засобів зв’язку або обслуговування мережі. Вилучення телекомунікаційних повідомлень повинно відбуватися у присутності представника оператора мобільного зв’язку, а також на розсуд слідчого або прокурора – понятих, бажано з числа працівників фірми-оператора. Залежно від змісту повідомлень, вони можуть бути вилучені шляхом копіювання вмісту на магнітні носії комп’ютерної інформації. У цьому разі ще на підготовчій стадії вилучення необхідно підготувати апаратно-технічні засоби для зчитування і збереження інформації, що вилучається, перелік яких слід попередньо узгодити із спеціалістом, а також переносні нагромаджувальні пристрої.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.06.2015 року (а.с.80-83 т.4) слідчий військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_104 у приміщенні ТОВ «Астеліт» м.Київ, у присутності експерта ТОВ «Астеліт» ОСОБА_105, діючи за дорученням слідчого Чиніна Д.Ю. на підставі ухвали слідчого судді, ознайомився з інформацією щодо часу, тривалості вхідних та вихідних телефонних з’єднань абонента ОСОБА_5 з посиланням на ретранслятор та прив’язку до базових станцій та їх адресу, а також адресу місцеперебування даного абонента в момент кожного вхідного та вихідного з’єднання, вхідних та вихідних SMS-повідомлень мобільного терміналу +380935290855 в період часу з 00-00 годин 27.01.2015 року по 00-00 годин 01.06.2015 року, яку вилучив на CD-R диску з написом маркером «16433», що йде у додатку до протоколу (а.с.83, 88 т.4).

На підставі ст.ст.86, 89 КПК України суд вважає даний доказ недопустимим, як такий, що отриманий всупереч положенням КПК України.

Так, отриманий в результаті даної слідчої дії диск не ідентифікований, проставляння на ньому позначки чорним маркером не свідчить про його оригінальність, оскільки це не виключає можливості проставляння аналогічних написів на інших подібних дисках, серійний же номер диску у протоколі не зазначено. Також, протокол не містить відомостей яким чином на диск потрапила наявна на ньому інформація, ким цей диск створений. Додаток до протоколу у вигляді конверта з диском та додаток з описом вилучених речей не засвідчені підписами учасників слідчої дії. Вказане свідчить про суттєве порушення вимог ст.ст.104-106 КПК України.

Згідно протоколу огляду документів від 13.10.2015 року (а.с.90-91 т.4) ст.слідчим Немцевим Є.Г. оглянутий CD-R диск, вилучений в ТОВ «Астеліт» протоколом тимчасового доступу від 25.06.2017 року, та при відтворенні за допомогою ноутбуку встановлено 103 з’єднання абонента ОСОБА_5 за період з 14.02.2015 року по 14.05.2015 року, факт його перебування, зокрема протягом березня 2015 року у смт.Велика Новосілка Донецької області.

На підставі ст.85 КПК України суд вважає даний доказ неналежним, оскільки він не має доказового значення у даній справі, перебування ОСОБА_5 у смт.Велика Новосілка ніким не спростовується та не потребує доведення, а також на підставі ст.ст.86, 89 КПК України – недопустимим, оскільки ґрунтується на дослідженні доказу, попередньо визнаного судом недопустимим, як отриманий з порушенням норм КПК України.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.07.2015 року (а.с.84-87, 89 т.4) слідчий військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_104 у приміщенні ПрАТ «Київстар» м.Київ, у присутності представника ПрАТ «Київстар» ОСОБА_106, діючи за дорученням слідчого Чиніна Д.Ю. на підставі ухвали слідчого судді, ознайомився з

- інформацією про абонентські номери +380674856660, +380687852973 та +380974417361 щодо дати, часу і тривалості вхідних та вихідних телефонних з’єднань абонента ОСОБА_5 з посиланням на ретранслятор та прив’язку до базових станцій та їх адресу, а також адресу місцеперебування даного абонента в момент кожного вхідного та вихідного з’єднання, вхідних та вихідних SMS-повідомлень в період часу з 00-00 годин 27.01.2015 року по 00-00 годин 01.06.2015 року,

- аналогічною інформацією щодо абонента ОСОБА_103 з абонентським номером +380675565460,

- аналогічною інформацією щодо абонента з номером +380987276909 (ОСОБА_40С.),

яку вилучив на CD-R диску серійний номер 231D812675A2, що йде у додатку до протоколу (а.с.87, 89 т.4).

На підставі ст.ст.86, 89 КПК України суд вважає даний доказ недопустимим, як такий, що отриманий всупереч положенням КПК України.

Так, протокол не містить відомостей які апаратно-технічні засоби для зчитування і збереження інформації, що вилучається, а також переносні нагромаджувальні пристрої, були використані, чи проводилося вилучення інформації шляхом копіювання її вмісту на магнітні носії комп’ютерної інформації, тобто яким чином на диск потрапила наявна на ньому інформація, ким цей диск створений. Додаток у вигляді диску не скріплений підписами учасників слідчої дії. Як зазначено у додатку (а.с.89 т.4) диск є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.06.2015 року, але в ньому наявний диск від 02.07.2015 року. Вказане свідчить про суттєве порушення вимог ст.ст. 104-106 КПК України.

Згідно протоколу огляду документів від 14.10.2015 року (а.с.92-94 т.4) ст.слідчим Немцевим Є.Г. оглянутий CD-R диск серійний номер 231D812675A2, вилучений в ПрАТ «Київстар» протоколом тимчасового доступу від 02.07.2015 року, та при відтворенні за допомогою ноутбуку встановлено, що за період з 27.01.2015 року по 01.06.2015 року абонентом ОСОБА_40 виконано 681 з’єднання, з яких 130 з’єднань з абонентом ОСОБА_5, з’єднань з абонентом ОСОБА_9 не встановлено. За вказаний період абонент ОСОБА_5, використовуючи три вищенаведених абонентських номери мав 5888 з’єднань, у тому числі всього 13 з’єднань з абонентом ОСОБА_9 у період з 12 по 19 березня 2015 року, під час цих з’єднань ОСОБА_5 знаходився у ОСОБА_38 районі Донецької області, у 10 випадках вхідні дзвінки ініціювалися самою ОСОБА_9, розмови останніх тривали від декількох секунд до 3 хвилин. Також, згідно протоколу виявлені телефонні з’єднання абонента ОСОБА_103 значення для кримінального провадження не мають.

На підставі ст.85 КПК України суд вважає даний доказ неналежним, оскільки він не має доказового значення у даній справі, факт знайомства представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9, яка неодноразово представляла інтереси працівників гіпермаркету при оформленні перепусток, та ОСОБА_5 останнім не спростовується та не потребує доведення, виявлення телефонних з’єднань ОСОБА_9 і ОСОБА_5 за 12-19.03.2015 року не доводять зазначеного в обвинувальному акті твердження про досягнення останніми злочинної домовленості з початку лютого 2015 року, а також на підставі ст.ст.86, 89 КПК України – недопустимим, оскільки ґрунтується на дослідженні доказу, попередньо визнаного судом недопустимим, як отриманий з порушенням норм КПК України.

Як вбачається з наданих копії ухвал слідчих суддів Краматорського міського суду від 08.06.2015 року (а.с.97-102 т.4), ст.слідчому Чиніну Д.Ю. з правом передоручення в порядку ст.40 КПК України був наданий дозвіл на тимчасовий доступ до документів щодо телефонних з’єднань абонентів ОСОБА_9, ОСОБА_59 за період з 27.01.2015 року по 30.03.2015 року.

В подальшому виконання ухвали слідчого судді здійснює особа, яка не зазначена відповідно до ст.164 КПК України в ухвали про тимчасовий доступ.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення від 06.07.2015 року (а.с.103-104 т.4) ст.слідчий Нестеренко О.М. у приміщенні ПрАТ «МТС Україна» м.Краматорськ, у присутності понятих ОСОБА_107 та ОСОБА_108, з участю представника ПрАТ «МТС Україна» ОСОБА_109, посилаючись на ухвалу слідчого судді, ознайомився з інформацією щодо часу, тривалості вхідних та вихідних телефонних з’єднань абонентського номеру +380500521969 (ОСОБА_59В.) з посиланням на ретранслятор та прив’язку до базових станцій та їх адресу, а також адресу місцеперебування даного абонента в момент кожного вхідного та вихідного з’єднання, вхідних та вихідних SMS-повідомлень в період часу з 00-00 годин 27.01.2015 року по 00-00 годин 30.03.2015 року, яку вилучив у вигляді електронного файлу «050-052-19-69» на оптичному DVD-R диску, що йде у додатку до протоколу (а.с.104, 107 т.4).

Пізніше в той же день, згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення від 06.07.2015 року (а.с.105-106 т.4) ст.слідчим Нестеренком О.М. у приміщенні ПрАТ «МТС Україна» м.Краматорськ, у присутності та за участю тих же осіб, на підставі ухвали слідчого судді, була з’ясована інформація щодо часу, тривалості вхідних та вихідних телефонних з’єднань абонентського номеру +380503875611 (ОСОБА_9Л.) з посиланням на ретранслятор та прив’язку до базових станцій та їх адресу, а також адресу місцеперебування даного абонента в момент кожного вхідного та вихідного з’єднання, вхідних та вихідних SMS-повідомлень в період часу з 00-00 годин 27.01.2015 року по 00-00 годин 30.03.2015 року, яка вилучена у вигляді електронного файлу «НОМЕР_1» на оптичному DVD-R диску, що йде у додатку до протоколу (а.с.106, 107 т.4).

На підставі ст.ст.86, 89 КПК України суд вважає дані докази недопустимими, як такі, що отриманий всупереч положенням КПК України.

Так, в описах вилучених речей, які становлять додатки до наведених протоколів, відсутнє посилання на вилучення електронної інформації на оптичному DVD-R диску. Диск, який міститься у додатку, не ідентифіковано, в протоколах не зазначено його серійного номеру. При перегляді у судовому засіданні встановлено, що диск містить ще й інші файли з інформацією, ніж ті, про які йдеться у вищевказаних протоколах. Диск не може бути додатком одразу до двох різних протоколів слідчих дій, складених окремо і в різний час. В кожному з протоколів зазначено про долучення до них в якості додатку оптичного диску типу «DVD-R», однак наявний диск має тип «СD-R». Протоколи не містять відомостей яким чином на диск потрапила наявна на ньому інформація, ким цей диск створений. Додаток не скріплений підписами учасників слідчої дії, на ньому взагалі немає жодного позначення. Вказане свідчить про суттєве порушення вимог ст.ст. 104-106, 165 КПК України.

Відповідно до протоколів огляду документів від 16.10.2015 року (а.с.110-113, 114-118 т.4) ст.слідчим Немцевим Є.Г. оглянутий CD-R диск з файлами «НОМЕР_2», «НОМЕР_1», «НОМЕР_3», «НОМЕР_4», вилучений в ПрАТ «МТС Україна» протоколами тимчасового доступу від 06.07.2015 року, та при відтворенні за допомогою ноутбуку встановлені телефонні з’єднання ОСОБА_9 з ОСОБА_40 та ОСОБА_5, з’єднання абонента ОСОБА_59 не мають значення у кримінальному провадженні.

На підставі ст.85 КПК України суд вважає наведені протоколи неналежними доказами, оскільки інформація, яку вони несуть, не має доказового значення у даній кримінальній справі з підстав, які зазначені вище по аналогічним протоколам, а також на підставі ст.ст.86, 89 КПК України – недопустимими, оскільки ґрунтуються на дослідженні доказу - CD-R диску невідомого походження, який протоколами тимчасового доступу не вилучався, є таким, що попередньо визнаний судом недопустимим, як отриманий з порушенням норм КПК України.

Згідно листів ТОВ «Епіцентр К» від 30.04.2015 року (а.с.211 т.1) та від 09.06.2015 року з додатком копій наказів та функціональних обов’язків юрисконсульта ОСОБА_9 (а.с.187-214 т.4), з 31-ї особи, які отримали перепустки 19.03.2015 року, лише 15 осіб, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_91, ОСОБА_89, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, є працівниками гіпермаркету, що підтверджується показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_31 про те, що ні вони, ні їх родичі в ТОВ «Епіцентр К» не працюють, а також вказує на безпідставне повернення слідчим 24.04.2015 року 31-ї перепустки ОСОБА_9 для передачі їх працівникам «Епіцентру» (а.с.247, 248 т.3); у період з 13 по 28 березня 2015 року юрисконсульт ОСОБА_9 перебувала у відпустці; ОСОБА_59 не є працівником гіпермаркету «Епіцентр К», розташованому у м.Макіївка Донецької області, та у січні-березні 2015 року до смт.Велика Новосілка на службовому автотранспорті не виїжджав. Грошові кошти ОСОБА_9 для оформлення перепусток для працівників гіпермаркету не видавалися.

Наведене може вказувати на наявність ознак шахрайства у діях ОСОБА_9, обізнаність в чому з боку ОСОБА_5 є недоведеною.

Наданий прокурором у судовому засіданні протокол огляду від 28.01.2016 року (а.с.30-34 т.3), складений у м.Київі слідчим Дячук І.С. про те, що ним був оглянутий вміст електронної поштової скриньки слідчого Цупки О.В. на адресу якого від ОСОБА_9 25.09.2015 року надійшли три вхідних листи, до яких додані фотознімки зразка заяви, яку від неї нібито вимагав написати чоловік на ім’я ОСОБА_22, вимагаючи спростувати відомості у даному кримінальному провадженні, а також надану у судовому засіданні захисником ОСОБА_2 нібито передану йому через посередника заяву ОСОБА_9 від 24.10.2015 року із додатком засвідчених останньою копій соціального посвідчення, медичних документів щодо стану здоров’я її сина ОСОБА_110, ІНФОРМАЦІЯ_7, в якій остання спростовує винуватість ОСОБА_5, повідомляє про те, що обмовила останнього в наслідок насильства, застосованого правоохоронцями до неї та її сина 19-20 березня 2015 року, суд в якості належних та допустимих доказів у даному кримінальному провадженні не приймає, як такі, що отримані не в процесуальний спосіб; містять взаємовиключні відомості; свідок ОСОБА_9 не представлена прокурором в порядку ст.23 ч.3 КПК України для її допиту у судовому засіданні; з 08.08.2015 року ОСОБА_9 проходить як підозрювана за ст.ст.15 ч.3, 369 ч.1 КК України у скоєнні злочину, який безпосередньо пов'язаний з тим, що інкримінований ОСОБА_5

Так, як вбачається з копії ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 28.07.2016 року (а.с.111-113 т.2) - 15.05.2015 року до ЄРДР було внесені відомості по кримінальному провадженню №42015000000000900, у якому 08.08.2015 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 369 ч.1 КК України, а 30.01.2016 року – про зміну підозри з кваліфікацією дій за ст.ст.15 ч.3 ст.369 ч.3 КК України, а саме: незакінченого замаху на надання 19.03.2015 року громадянкою ОСОБА_9 неправомірної вигоди в сумі 3 100 грн. за оформлення у зв’язку з виробничою потребою гіпермаркетів «Епіцентр К» у містах Донецьку, Макіївці та Горлівці перепусток на 31 особу та 132 600 грн. для оформлення перепусток близько 550 громадянам, які не є співробітниками гіпермаркетів «Епіцентр К», службовій особі – керівнику Координаційної групи «сектору Б» ОСОБА_5, який займає відповідальне становище, які остання не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, у зв’язку з викриттям та припиненням її злочинного наміру співробітниками СБУ. За вказаним кримінальним провадженням 16.11.2015 року оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_9 Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 09.06.2016 року наданий дозвіл на її затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із місячним строком виконання ухвали. Досліджуваною ухвалою слідчого судді наданий дозвіл на затримання ОСОБА_9 у період до 28.01.2017 року.

Стосовно особи обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що –

Наказом ОСОБА_14 СБУ №1144-ос від 30.09.2013 року полковник ОСОБА_5 зарахований у розпорядження начальника Управління СБУ в Закарпатській області по посаді заступника начальника Управління (а.с.220-221 т.4).

Відповідно до рішення керівництва СБУ та з метою виконання завдань в рамках антитерористичної операції, наказом начальника Управління СБУ в Закарпатській області №3-ос від 16.01.2015 року полковник ОСОБА_5 був направлений у службове відрядження в м.Краматорськ Донецької області з 16 січня по 16 квітня 2015 року (а.с.220-221 т.4, а.с.11-12 т.5).

Згідно наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №52ог від 07.02.2015 року (а.с.134, 135-138 т.4) співробітника СБУ полковника ОСОБА_5 включено до складу Координаційної групи в секторі «Б» в якості керівника групи.

Як вбачається, ОСОБА_5 включено до складу групи, а не призначено на посаду як випливає з п.3.1 Положення про Координаційні групи.

Згідно листа УВБ СБУ від 24.03.2015 року (а.с.120-121 т.4) наказом ОСОБА_14 СБУ №10/148-ос від 02.03.2015 року полковник ОСОБА_5 з 25.02.2015 року зарахований в діючий резерв СБУ по посаді начальника відділу в головному відділі контр розвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки УСБУ в Одеській області. На даний час полковник ОСОБА_5 зі списків особового складу УСБУ в Закарпатській області не виключений, до виконання службових обов’язків в УСБУ в Одеській області не приступив у зв’язку з тим, що перебуває у відрядженні в зоні проведення АТО. Наказом ОСОБА_14 СБУ №10/237-ос від 30.03.2015 року попередній наказ від 02.03.2015 року вважається нереалізованим (а.с.220-221 т.4).

Наказом №146ог/1 від 21.03.2015 року ОСОБА_5 виключено зі складу Координаційної групи «сектору Б» та включено її новим керівником полковника ОСОБА_54 (а.с.183 т.4).

Наказом ОСОБА_14 СБУ №10/309-ос від 21.04.2015 року полковника ОСОБА_5 з 16.03.2015 року зараховано у розпорядження начальника Управління СБУ в Закарпатській області по посаді заступника начальника Управління (а.с.220-221 т.4).

Згідно наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №87ог від 02.03.2015 року затверджені Положення про Координаційний центр, а також про Координаційні групи, з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування (а.с.139-149 т.4)

Положенням про Координаційні групи визначені основні завдання, функції та права групи, зокрема по отриманню, розгляду та обліку заяв фізичних та юридичних осіб, які звернулись за отриманням перепустки для переміщення через лінію зіткнення в межах відповідного сектору в районі проведення АТО, перевірки за обліками баз даних, прийняттю рішення щодо надання перепустки або відмови у її наданні, а також повноваження керівника групи. Згідно Положенню (п.2.4) однією із форм роботи групи є засідання, що проводяться в мері необхідності; рішення приймаються простою більшістю голосів, голос головуючого (керівника або визначеної їм особи) є вирішальним; рішення групи оформлюється протоколом (п.2.5).

Як вбачається з п.3 наказу (а.с.139 т.4) він повинен бути доведений до відома осіб, яких стосується, однак докази виконання цього положення зокрема по ОСОБА_5 відсутні. Згідно п.3.1 Положення про Координаційні групи, керівник ОСОБА_25 призначається наказом керівника АТО з числа залучених до проведення АТО співробітників СБУ за поданням керівника Координаційного центру, однак такого наказу про призначення ОСОБА_5 немає.

Листом керівника Координаційного центру при штабі АТО на території Донецької та Луганської областей від липня 2015 року (а.с.151-152 т.4) на адресу слідчого надані копії певних документів (а.с.153-182 т.4), зокрема Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (а.с.160-182 т.4), розділом VII якого передбачений порядок та строки видачі перепусток.

Як вбачається вказаний лист не містить обов’язкових реквізитів до документа, а саме відсутня дата та номер реєстрації вихідної кореспонденції; додатки до листа у вигляді копій документів є незавіреними (відсутні підписи, печатки, позначка про відповідність копії оригіналу тощо).

У додатку наявна копія наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №27ог від 22.01.2015 року, яким затверджено Тимчасовий порядок. Відомостей про доведення наказу та Тимчасового порядку до відома ОСОБА_5 немає.

Згідно довідки за матеріалами особової справи (а.с.122-123 т.4) ОСОБА_5 розпочав проходження військової служби з серпня 1992 року. У період з 2003 року по 2011 рік отримав чотири зауваження та одну сувору догану, разом з тим за весь період проходження військової служби заохочувався подякою 5 разів, грамотою 6 разів, почесною грамотою місцевих органів самоврядування 6 разів, цінним подарунком 1 раз, грошима 1 раз, має 5 медалей та 1 нагрудний знак.

Згідно службової характеристики, наданої 20.03.2015 року начальником УСБУ в Одеській області (а.с.125 т.4), ОСОБА_5 зарекомендував себе грамотним, дисциплінованим, сумлінним, врівноваженим та принциповим співробітником, під керівництвом та при безпосередньої участі якого у період з жовтня 2011 року по грудень 2013 року в ході проведення ОРЗ органами СБУ вдалося досягти конкретних кінцевих позитивних результатів, які були позитивно оцінені керівництвом Управління.

З приводу доходів ОСОБА_5 судом досліджені копії Декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013, 2014 роки (а.с.239-248 т.4) та лист Управління СБУ в Закарпатській області (а.с.249 т.4). Докази, які б спростовували об’єктивність відомостей, вказаних у деклараціях, немає.

Згідно медичним даним (а.с.126-128 т.4) ОСОБА_5 страждає на певні захворювання, які пов’язані з проходженням військової служби.

Не судимий (а.с.130 т.4). На обліку в наркологічному диспансері, психлікарні не перебуває (а.с.131-133 т.4).

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що закон покладає на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК України). Саме ці загальні положення, які є складовими принципу законності, покладені у підґрунтя вимоги кримінального процесуального закону, відповідно до якої у разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов’язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію у повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Така вимога закону перешкоджає так званому «обвинувальному ухилу» у кримінальному провадженні, спрямовує слідчих, прокурорів на всебічне, повне і неупереджене проведення досудового розслідування.

В даному випадку ж в ході досудового розслідування були допущені чисельні порушення КПК України, істотні порушення прав та свобод людини, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов, порушення права особи на захист, реалізовані органом досудового розслідування повноваження, які не передбачені цим Кодексом, тощо. Зазначене призвело до визнання судом наданих стороною обвинувачення доказів неналежними та недопустимими, а інших такими, що не доводять обставини, зазначені у ст.91 КПК України. З цих же підстав не можна вважати, що проведення досудового розслідування було неупередженим. Незважаючи на існування об’єктивних підстав для відмови від підтримання державного обвинувачення, прокурор у судовому засіданні положеннями ст.340 КПК України не скористався.

За таких обставин суд вважає, що за неналежністю та недопустимістю наданих та досліджених у сукупності доказів, а також неспроможністю та недостатністю інших, є недоведеним, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5, у зв’язку з чим на підставі ст.373 ч.1 п.1 КПК України останнього слід визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ст.368 ч.3 КК України та виправдати його.

Строк застосованого 30.03.2015 року до ОСОБА_5 відсторонення від посади терміном на два місяці (а.с.9-10 т.5), закінчився та в порядку, передбаченому ст.158 КПК України, не продовжувався.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_5 на підставі ст.183 ч.3 КПК України (а.с.4-7, 8 т.5), слід скасувати, а внесену згідно чеку №23032015103247 від 23.03.2015 року грошову суму в розмірі 730800 грн. – на підставі ст.182 ч.11 КПК України слід повернути заставодавцю ОСОБА_111 (а.с.8 т.5).

Арешт майна –

- грошових коштів в сумі 132645 грн. та 400 доларів США, належних ОСОБА_5 та вилучених при обшуку 20.03.2015 року, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 24.03.2015 року (а.с.174 т.3),

- телевізору «LG 19» серійний номер 411МАЕGCU804 в заводській упаковці, ноутбуку «НР» серійний номер CND4366V83, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 25.03.2015 року (а.с.220 т.3),

слід скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу потреба відпала.

Визнані постановами прокурора військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_112 від 29.01.2016 року (а.с.83-86 т.3) та ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 27.01.2016 року (а.с.87-88 т.3) речовими доказами - оптичні диски DVD+R №2645, DVD+R №2524, флеш накопичувач MicroSD №2493 та долучені до матеріалів кримінального провадження, слід зберігати у матеріалах судової справи;

визнані постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_68 від 27.03.2015 року (а.с.112-115 т.3) речовими доказами, які згідно постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_114 від 03.11.2015 року (а.с.116-117 т.3) зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції, -

- грошові кошти 6400 грн., 4468 грн., кліше підпису ОСОБА_5, записну книжку червоного кольору, ноутбук «ASUS» Х553М s\n E9NOCV21729837B, три мобільних телефони «Нокія» RM-969 чорного кольору, «Нокия» 8800е-1, «Нокия» 8800е-1 коричневого кольору, слід повернути ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 3200 грн. – повернути ОСОБА_9,

а дві візитні картки на ім’я ОСОБА_9, які під час розгляду справи були передані прокурором суду, слід знищити, як такі, що не становлять цінності;

визнані постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_115 від 30.04.2015 року (а.с.154-156 т.3) речовими доказами, - супровідний лист від 12.03.2015 року від представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9, копію свідоцтва про державну реєстрацію вказаної юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ, заяви із додатками від 15-і осіб, а саме: ОСОБА_36, ОСОБА_88, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_91, ОСОБА_17 про видачу перепусток, які в ході судового розгляду справи були передані прокурором суду, слід передати за належністю до Координаційної групи сектору «Б»;

визнані постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_68 від 21.03.2015 року (а.с.175-176 т.3) речовими доказами, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_114 від 03.11.2015 року (а.с.177-178 т.3) зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції, - планшет «SAMSUNG» SM-T211 білого кольору, мобільний телефон «Нокія» 1280 чорного кольору, слід повернути ОСОБА_5;

визнані постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_115 від 30.04.2015 року (а.с.209-217 т.3) речовими доказами, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Управління, - грошові кошти в загальній сумі 132645 грн. та 400 доларів США, слід повернути ОСОБА_5;

визнаний постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_115 від 01.05.2015 року (а.с.229-230 т.3) речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження (а.с.231 т.3), - протокол наради Координаційної групи сектору «Б» від 19.03.2015 року, слід зберігати у матеріалах судової справи;

визнані постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_68 від 23.03.2015 року (а.с.240-241 т.3) речовими доказами, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Управління, - грошові кошти в сумі 98100 грн., належні ОСОБА_9, слід повернути останній;

визнані постановою ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_114 від 27.01.2016 року (а.с.47-50 т.4) речовими доказами, вилучені під час тимчасового доступу 29.05.2015 року з приміщення Координаційної групи сектору «Б» у ОСОБА_38 ГУМВС України в Донецькій області,

- супровідні листи та заяви громадян на видачу перепусток із додатками на ПАТ ЦЗФ «Комсомольська», ТОВ «Солід», ТОВ «Пілон», ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», ДП «Донецька залізниця», ДП «Укрвуглеякість», ТОВ «Донбасгеоземлеустрій», ПАТ «Стальканатсілур», ТОВ «Арніка» та інші, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції, слід передати за належністю до Координаційної групи сектору «Б»,

- супровідний лист ТОВ «РК Пласт» із документами на чотирьох працівників у прозорому файлі; у синій паперовій папці - лист від представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 без дати із додатком, аркуш формату А4 з переліком, протокол наради координаційної групи від 11.03.2015 року, заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у синій паперовій папці - заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у білій паперовій папці - лист представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 щодо видачі перепусток з переліком чотирьох транспортних засобів та додатком, заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у чорному поліетиленовому пакеті – довіреність на представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 з додатком, лист представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 щодо видачі перепусток з переліком трьох транспортних засобів із додатком, заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у синій поліетиленовій папці - заяви громадян на видачу перепусток із додатками, яки у судовому засіданні були прокурором передані суду, слід передати за належністю до Координаційної групи сектору «Б»,

а DVD+R диск з написом «БАЗА», долучений до матеріалів кримінального провадження (а.с.5 т.4), слід зберігати у матеріалах судової справи;

визнані постановою ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 14.10.2015 року (а.с.95-96 т.4) речовими доказами - диски СD-R №16433, диск СD-R серійний номер 231D812675А2, які долучені до матеріалів кримінального провадження, слід зберігати у матеріалах судової справи (а.с.88-89 т.4);

визнаний постановою ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 17.10.2015 року (а.с.108-109 т.4) речовими доказами - СD-R диск (а.с.107 т.4), який долучений до матеріалів кримінального провадження, слід зберігати у матеріалах судової справи;

визнаний постановою ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 13.11.2015 року (а.с.26-27 т.5) речовими доказами - СD-R диск з аудіо записом допиту в порядку ст.225 КПК України свідка ОСОБА_53, який долучений до матеріалів кримінального провадження, слід зберігати у матеріалах (а.с.109 т.2) судової справи (у прийнятті інших зазначених у постанові СD-R дисків з аудіозаписами допитів в якості потерпілих ОСОБА_59 та ОСОБА_9 судом в ході розгляду справи було відмовлено, оскільки відповідно до обвинувального акту потерпілі у справі відсутні, вказані особи пізніше визнані свідками (а.с.210-213 т.5), але в даному статусі не були допитані в порядку ст.225 КПК України).

Процесуальні витрати на підставі ст.ст.122 ч.1, ч.2, 124, 126 ч.1, 374 ч.4 п.1 КПК України, пов’язані із залученням експертів (а.с.12 т.3, а.с.219 т.4, а.с.237 т.4), слід віднести за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Цивільні позови відсутні.

Керуючись ст.ст.366-368, 370, 373-377, 392, 393, 395 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, визнати невинуватим та виправдати.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_5, скасувати, а внесену згідно чеку №23032015103247 від 23.03.2015 року грошову суму в розмірі 730800 грн. (сімсот тридцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) – повернути заставодавцю ОСОБА_111.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів Краматорського міського суду від 24.03.2015 року та від 25.03.2015 року.

Речові докази –

- оптичні диски DVD+R №2645, DVD+R №2524, флеш накопичувач MicroSD №2493, долучені постановами прокурора військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_112 від 29.01.2016 року та ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 27.01.2016 року до матеріалів кримінального провадження, зберігати у матеріалах судової справи;

- грошові кошти 6400 грн. (шість тисяч чотириста гривень 00 коп.), 4468 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім гривень 00 коп.), кліше підпису ОСОБА_5, записну книжку червоного кольору, ноутбук «ASUS» Х553М s\n E9NOCV21729837B, три мобільних телефони «Нокія» RM-969 чорного кольору, «Нокия» 8800е-1, «Нокия» 8800е-1 коричневого кольору, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_114 від 03.11.2015 року зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції, повернути ОСОБА_5, грошові кошти в сумі 3200 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) – повернути ОСОБА_9,

а дві візитні картки на ім’я ОСОБА_9, які під час розгляду справи були передані прокурором суду, знищити, як такі, що не становлять цінності;

- супровідний лист від 12.03.2015 року від представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9, копію свідоцтва про державну реєстрацію вказаної юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ, заяви із додатками від 15-і осіб, а саме: ОСОБА_36, ОСОБА_88, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_22, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_91, ОСОБА_17 про видачу перепусток, які в ході судового розгляду справи були передані прокурором суду, слід передати за належністю до Координаційної групи сектору «Б»;

- планшет «SAMSUNG» SM-T211 білого кольору, мобільний телефон «Нокія» 1280 чорного кольору, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_114 від 03.11.2015 року зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції, повернути ОСОБА_5;

- грошові кошти в загальній сумі 132645 грн. (сто тридцять дві тисячі шістсот сорок п’ять гривень 00 коп.) та 400 (чотириста) доларів США, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_115 від 30.04.2015 року зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Управління, повернути ОСОБА_5;

- протокол наради Координаційної групи сектору «Б» від 19.03.2015 року, який постановою ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_115 від 01.05.2015 року долучений до матеріалів кримінального провадження, зберігати у матеріалах судової справи;

- грошові кошти в сумі 98100 грн. (дев’яносто вісім тисяч сто гривень 00 коп.), належні ОСОБА_9, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ Управління нагляду за додержанням законів об’єднаними силами антитерористичної операції ГВК ГПУ ОСОБА_68 від 23.03.2015 року зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Управління, повернути ОСОБА_9;

- супровідні листи та заяви громадян на видачу перепусток із додатками на ПАТ ЦЗФ «Комсомольська», ТОВ «Солід», ТОВ «Пілон», ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», ДП «Донецька залізниця», ДП «Укрвуглеякість», ТОВ «Донбасгеоземлеустрій», ПАТ «Стальканатсілур», ТОВ «Арніка» та інші, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_114 від 27.01.2016 року зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури сил антитерористичної операції,

та супровідний лист ТОВ «РК Пласт» із документами на чотирьох працівників у прозорому файлі; у синій паперовій папці - лист від представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 без дати із додатком, аркуш формату А4 з переліком, протокол наради координаційної групи від 11.03.2015 року, заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у синій паперовій папці - заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у білій паперовій папці - лист представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 щодо видачі перепусток з переліком чотирьох транспортних засобів та додатком, заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у чорному поліетиленовому пакеті – довіреність на представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 з додатком, лист представника ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_9 щодо видачі перепусток з переліком трьох транспортних засобів із додатком, заяви громадян на видачу перепусток із додатками; у синій поліетиленовій папці - заяви громадян на видачу перепусток із додатками, яки у судовому засіданні були прокурором передані суду, передати за належністю до Координаційної групи сектору «Б»,

а DVD+R диск з написом «БАЗА», долучений до матеріалів кримінального провадження, зберігати у матеріалах судової справи;

- диски СD-R №16433, диск СD-R серійний номер 231D812675А2, які відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 14.10.2015 року долучені до матеріалів кримінального провадження, зберігати у матеріалах судової справи;

- СD-R диск, який відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 17.10.2015 року долучений до матеріалів кримінального провадження, зберігати у матеріалах судової справи;

- СD-R диск з аудіо записом допиту в порядку ст.225 КПК України свідка ОСОБА_53, який відповідно до постанови ст.слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_113 від 13.11.2015 року долучений до матеріалів кримінального провадження, зберігати у матеріалах судової справи.

Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 – з моменту вручення йому копії вказаного рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в Краматорському міському суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя

_116