Справа № 220/298/16-к
Провадження № 1-кп/234/61/17
У Х В А Л А
за клопотанням прокурора
про надання доручення в порядку ст.333 КПК України
на проведення тимчасового доступу до речей та документів
29 серпня 2017 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
судді Марченко Л.М.
за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,
прокурора Магідіна Б.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015000000000405 відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Одеса, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має малолітніх синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та Дмитра, ІНФОРМАЦІЯ_3, полковника СБУ, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 і Петрова, 43-2, не судимого,
обвинуваченого за ст.368 ч.3 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні прокурор Магідін Б.В. підтримав клопотання, надане до суду 14.08.2017 року, про надання судом в порядку ст.333 КПК України доручення прокурорсько-слідчим працівникам військової прокуратури сил АТО з правом передоручення її виконання визначеним КПК України іншим органам досудового розслідування та оперативним підрозділам на проведення шляхом тимчасового доступу до речей та документів з можливістю ознайомлення та вилучення документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні Мінсоцполітики України (м.Київ, вул.Еспланадна, 8/10) щодо 140 осіб, перелік яких зазначений у клопотанні, про адресу їх проживання, номери телефонів, місце роботи. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що На момент проведення досудового розслідування вказані особи проживали на непідконтрольній владі України території, були опитані слідчим в телефонному режимі, відмовлялися прибути на допит, у зв’язку з чим не були допитані в якості свідків із складанням відповідного протоколу. В рамках кримінального провадження №42015000000000900 щодо ОСОБА_7 слідчим отримана інформація Державної прикордонної служби України про систематичне перетинання лінії розмежування вказаними особами. Враховуючи те, що їх показання мають суттєве значення для вирішення справи, оскільки саме вказані особи збирали та передавали кошти для отримання перепусток, є необхідність в отриманні шляхом тимчасового доступи відомостей про їх місце проживання на підконтрольній території та, як наслідок, забезпечення їх явки до суду. На ряд осіб мається посилання в обвинуваченні, висунутому ОСОБА_5.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, вважав його необґрунтованим, таким, що порушує принцип презумпції невинуватості, оскільки прокурор в стверджувальній формі висловлюється про вину ОСОБА_5, яке ще не доведена обвинувальним вироком суду. Також, більшість осіб, які зазначені в переліку клопотання взагалі не є свідками у даному кримінальному провадженні. Останні були лише опитані слідчим, про що складено рапорти. Тобто ці особи не мають статусу свідка, їх показання не зафіксовані у протоколі допиту та ними не підписані, вимоги ст.290 КПК України відповідно не виконані. Щодо свідків ОСОБА_8, то останні під час розгляду судом даної справи вже були допитані в режимі відеоконференції. Звертає увагу на те, що запит до Держприкордонслужби був зроблений слідчим Нємцовим в рамках іншого кримінального провадження. Стає питання, чому відповідні слідчі дії – встановлення та допит свідків не було зроблено під час досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_5. Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_7 отримала гроші від 31 особи для передачі ОСОБА_5 та від інших осіб, які не встановлені органом досудового розслідування. Таким чином вказані особи є невстановленими на стадії досудового розслідування, обвинувальний акт складено на підставі наявних доказів та передано до суду, у зв’язку з чим суд повинен прийняті рішення за наявними доказами, а не продовжувати розслідування у суді.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав заперечення вищевказаного захисника та висловив обурення, що через півтора роки слухання справи у суді сторона обвинувачення намагається вжити заходів для дорозслідування даної кримінальної справи. Зазначив, що відсутні правові підстави використовувати докази, отримані в кримінальному провадження відносно ОСОБА_7, у справі щодо ОСОБА_5.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заперечення попередніх захисників та просили відмовити у задоволенні клопотання через його безпідставність.
Суд вислухавши та дослідивши клопотання, думку учасників судового засідання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст.ст.131, 159 КПК України є тимчасовий доступ до речей і документів, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно ст.333 ч.1, ч.2 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурором зазначено, що під час досудового розслідування було встановлено коло осіб, з пояснень яких вбачалися певні відомості, що мають значення у кримінальному провадження. Однак вказані особи не були допитані в якості свідків в порядку ст.ст.224, 225 КПК України, що не заважало закінченню досудового розслідування, складанню обвинувального акту та спрямуванню кримінального провадження до суду.
Той факт, що вказані особи проживають на території Донецької області, яка тимчасово не підконтрольна Україні, та відмовляються прибути за викликом слідчого для допиту, було об’єктивно відомо під час досудового розслідування. Однак слідчим та процесуальним керівником – прокурором не було вжито заходів для перевірки цих осіб по відомостям Державної прикордонної служби України, по Єдиній інформаційній базі даних про взятих на облік осіб, які переміщуються, для визначення їх можливого місця проживання на підконтрольній території, чому ніяких перешкод не було.
Фактично прокурором не наведені причини, через які тимчасовий доступ до речей і документів, про якій заявлено зараз, не був здійснений під час досудового розслідування. В ході судового розгляду таких причин, які б можна було б визнати поважними, також не встановлено.
На підставі наведеного в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
У зв’язку із необхідністю проведення судового розгляду в іншій судовій справі зі встановленим КПК України скороченим строком розгляду, у судовому засіданні слід оголосити перерву.
Керуючись ст.ст.225, 333, 350 КПК України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора від 14.08.2017 року про надання судом доручення в порядку ст.333 КПК України на проведення тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Мінсоцполітики України.
У судовому засіданні оголосити перерву до 30.08.2017 року до 09-00 години, про що повідомити учасників по справі.
Суддя
ОСОБА_6
