Справа № 220/298/16-к
Провадження № 1-кп/234/306/16
У Х В А Л А
за клопотанням прокурора
про надання доручення в порядку ст.333 КПК України
16 грудня 2016 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
судді Марченко Л.М.
за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,
прокурора Магідіна Б.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015000000000405 відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Одеса, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має малолітніх синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та Дмитра, ІНФОРМАЦІЯ_3, полковника СБУ, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 і Петрова, 43-2, не судимого,
обвинуваченого за ст.368 ч.3 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні прокурор Магідін Б.В. надав клопотання про надання судом доручення в порядку ст.333 КПК України, яке підтримав та показав, що в ході досудового розслідування з показань свідка ОСОБА_7 було встановлено, що 19.03.2015 року нею подавалися документи (заяви про видачу перепусток з додатками) до Координаційної групи сектору «Б» для оформлення перепусток для 31-ї особи, які того ж дня нею отримані, у тому числі й для громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Слідчим в ході телефонної розмови були опитані ОСОБА_10 та ОСОБА_9, проживаючі у м. Макіївка та м.Харцизьку Донецької області, що оформлено рапортом. В даний час вказані особи проживають за встановленими адресами відповідно у м.Маріуполі та м.Запоріжжя, однак судом було відмовлено у виклику вказаних осіб у судове засідання для їх допиту, оскільки останні не мають статусу свідків по цьому кримінальному провадженню. Вважає, що показання зазначених осіб має значення по кримінальному провадженню, у зв’язку з чим клопоче перед судом про надання на підставі ст.333 КПК України доручення органу досудового розслідування – військовій прокуратурі сил АТО на проведення слідчих дій, а саме: допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості свідків. Для виконання доручення просить відкласти судовий розгляд на 30 діб.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 проти клопотання заперечував та зазначив про те, що суд вже приймав рішення по даній справі по вказаним особам, зазначивши, що останні не були допитані в якості свідків на досудовому розслідуванні, у зв’язку з чим не можуть бути допитані у суді.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 зазначив, що в ході досудового розслідування він був ознайомлений з рапортами щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 З огляду на відомості, якими останні володіють, орган досудового розслідування не визнав вказаних осіб свідками та не допитав їх в якості свідків. Якщо зараз у сторони обвинувачення виникла потреба, то прокурор може провести допит вказаних осіб та потім забезпечити їх явку до суду для допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні. Проти клопотання заперечував.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до ст.333 КПК України прокурор може клопотати перед судом, а суд має право вирішити це клопотання, однак в даному конкретному контексті клопотання положення КПК України буде знівельоване, якщо суд стане на сторону обвинувачення та таким чином буде збирати докази. Слід зазначити, що ніхто з вже допитаних у судовому засіданні осіб, не вказав на громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що їм щось відомо по даній кримінальній справі. Просить в задоволенні клопотання відмовити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав позицію інших захисників, просив в задоволенні клопотання відмовити, а також звернув увагу на те, що прокурор клопоче про сторонніх осіб, які не визнані свідками по справі, при тому, що стороною обвинувачення досі не представлені суду всі заявлені свідки сторони обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання заперечував, зазначивши, що особисто йому громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не відомі, у зв’язку з чим останні, на його думку, не мають відношення до цієї справи.
Суд вислухавши та дослідивши клопотання, думку інших учасників судового засідання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно ст.333 ч.3, ч.4 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
Таким чином, застосовуючи приписи ст.333 КПК України у судовому провадженні, особливу увагу слід звернути на частину 4 вказаної статті. В ній наголошується, що під час розгляду клопотання про встановлення або перевірку обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження суд повинен ураховувати причини, з яких не були здійснені належні для встановлення або перевірки обставин слідчої дії на стадії досудового розслідування.
Як вбачається законодавець висловив однозначний імператив: якщо під час досудового розслідування були відомі обставини, які свідчили про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, щодо проведення яких у ході судового розгляду клопоче прокурор, то суд неодмінно має відмовити прокурору в задоволенні його клопотання. Така позиція законодавця цілком логічна, оскільки саме прокурор уповноважений здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі керівництва досудовим розслідуванням (ч. 2 ст. 36 КПК).
У судовому засіданні прокурором зазначено, що під час досудового розслідування з пояснень ОСОБА_7, а також безпосередньо ОСОБА_8 та ОСОБА_9, стали відомі обставини, які мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні у зв’язку з чим виникла необхідність у проведенні слідчих дій – допиту вказаних осіб в якості свідків. Однак вказані слідчі дії виконані не були, у зв’язку з чим суд вважає необхідним відмовити прокурору в задоволенні його клопотання.
Також суд зазначає, що з досліджених на даний час у судовому засіданні доказів – допитаних свідків, ніхто не вказав на громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що їм відомі обставини, які мають значення у даному кримінальному провадження.
Якщо у сторони обвинувачення виникла потреба у наданні суду додаткових доказів, то прокурор може провести допит вищевказаних осіб в якості свідків, оцінити їх показання з приводу значимості у даному кримінальному провадженні, виконати обов’язок в порядку, передбаченому ст.290 КПК України, надавши доступ до матеріалів, які отримані додатково, стороні захисту, а потім запропонувати їх суду.
Керуючись ст.ст.333, 350 КПК України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про надання судом доручення в порядку ст.333 КПК України.
Суддя
ОСОБА_6
