Справа № 220/298/16-к
Провадження № 1-кп/234/61/17
У Х В А Л А
за клопотанням прокурора
про надання доручення в порядку ст.333 КПК України
та доручення до справу певних матеріалів
18 січня 2017 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
судді Марченко Л.М.
за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,
прокурора Магідіна Б.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015000000000405 відносно
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Одеса, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, який має малолітніх синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, полковника СБУ, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 і Петрова, 43-2, не судимого,
обвинуваченого за ст.368 ч.3 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні прокурор Магідін Б.В. надав клопотання про надання судом доручення в порядку ст.333 КПК України, яке підтримав та показав, що в ході досудового розслідування були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Наряду з іншими доказами показання вказаних осіб стали підставою для обвинувачення ОСОБА_5 Протоколи допиту вказаних осіб розкриті стороні захисту відповідно до ст.290 КПК України. Однак у зв’язку з тим, що ці свідки проживають на непідконтрольній владі України території – у м.Макіївка Донецької області, судом у судовому засіданні 12.10.2016 року було відмовлено у направленні судових повісток. В рамках іншого кримінального провадження №42015000000000900 від 15.05.2015 року за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення за ст.ст.15 ч.3, 369 ч.1 КК України слідчим Немцовим Є.Г. 28.07.2016 року було направлено доручення та отримана відповідь про неодноразове перетинання певними особами, зокрема ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, лінії розмежування Донецької області через КПВВ «Бугас», Курахове, Зайцеве та Гнутове. Вважаючи, що показання зазначених осіб мають значення по даному кримінальному провадженню, прокурор клопоче перед судом про надання на підставі ст.333 КПК України доручення органу досудового розслідування – військовій прокуратурі сил АТО на проведення слідчих дій по встановленню місцезнаходження ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також про надання судових повісток для вручення вказаним особам для їх допиту судом в якості свідків. Також прокурор просить долучити до матеріалів даного кримінального провадження копію доручення слідчого та копію листа Державної прикордонної служби України від 06.01.2017 року, отриманого на виконання вказаного доручення. Для виконання судового доручення просить відкласти судовий розгляд на 30 діб.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 проти клопотання заперечував та показав, що дії прокурора направлені на затягування судового процесу, оскільки є фактично проханням про розшук свідків сторони обвинувачення, яка зобов’язана самостійно забезпечувати їх явку до суду. У випадку неприбуття свідка у судове засідання суд повинен застосовувати положення ст.327 КПК України. Щодо свідка ОСОБА_12, який проживає у м.Макіївка та на досудовому слідстві був допитаний в порядку ст.225 КПК України, то сторона захисту вже висказала свою згоду на стадії долучення прокурором письмових доказів до матеріалів судової справи на дослідження протоколу допиту даного свідка у судовому засіданні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 проти клопотання заперечував та зазначив, що прокурор перекладає свої обов’язки по забезпеченню явки свідків сторони обвинувачення у судове засідання на суд, а також не розділяє положення статей 333 та 327 КПК України. Вважає, що відсутні підстави для надання судом доручення в порядку ст.333 КПК України, зокрема з огляду на те, що обставини щодо місця проживання свідків були відомі, однак органом досудового розслідування не було забезпечено оформлення їх показань в порядку ст.225 КПК України. Також просить відмовити в частині клопотання про долучення копії доручення слідчого та копії відповіді на нього, оскільки ці матеріали отримані в рамках іншого кримінального провадження, відсутні процесуальні та правові підстави їх виділення та отримання прокурором, останні становлять тайну досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримав інших захисників, проти клопотання прокурора заперечував та зазначив, що відповідно до ст.23 ч.3 КПК України забезпечити явку свідків сторони обвинувачення у судове засідання це є обов’язок прокурора, суд лише сприяє шляхом видачі судових повісток. Суд не займається розшуком свідків. Прокурор же має право та можливість самостійно з’ясувати місцезнаходження свідків шляхом направлення відповідних запитів, доручень тощо, телефонного зв’язку.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав позицію інших захисників, просив в задоволенні клопотання відмовити.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання заперечував, підтримавши доводи своїх захисників.
Суд вислухавши та дослідивши клопотання, думку інших учасників судового засідання, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно ст.333 ч.3, ч.4 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
Таким чином, застосовуючи приписи ст.333 КПК України у судовому провадженні, особливу увагу слід звернути на частину 4 вказаної статті. В ній наголошується, що під час розгляду клопотання про встановлення або перевірку обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, шляхом проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження суд повинен ураховувати причини, з яких не були здійснені належні для встановлення або перевірки обставин слідчої дії на стадії досудового розслідування.
Як вбачається законодавець висловив однозначний імператив: якщо під час досудового розслідування були відомі обставини, які свідчили про необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, щодо проведення яких у ході судового розгляду клопоче прокурор, то суд неодмінно має відмовити прокурору в задоволенні його клопотання. Така позиція законодавця є логічною, оскільки саме прокурор уповноважений здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі керівництва досудовим розслідуванням (ч. 2 ст. 36 КПК).
У судовому засіданні прокурором зазначено, що під час досудового розслідування з пояснень ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 стали відомі обставини, які мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні. Троє останніх осіб були допитані в ході досудового розслідування в якості свідків у даному кримінальному провадженні.
Стороні обвинувачення від самого початку було відомо, що вказані особи постійно проживають на території, яка тимчасово непідконтрольна Україні, зокрема у м.Макіївка, однак органом досудового слідства не було прийнято рішення про необхідність закріплення показань вказаних осіб шляхом їхнього допиту в порядку ст.225 КПК України.
На даний час склалася така ситуація, що прокурор має труднощі в забезпечення відповідно до ст.23 ч.3 КПК України явки свідків сторони обвинувачення у судове засідання та, як наслідок, у доведенні висунутого обвинувачення.
З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст.36 КПК України прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, а також на нього покладений обов’язок доведення обвинувачення у суді. При цьому згідно ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слід враховувати, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ст.22 КПК України).
Щодо забезпечення прокурором явки свідків сторони обвинувачення у судове засідання для їхнього допиту слід керуватися положенням ст.23 ч.3 КПК України, яка передбачає обов’язок прокурора забезпечити участь таких свідків у суді, а суд же зі свого боку відповідно до ст.327 ч.2 КПК України сприяє сторонам судового провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику. Згідно ч.1 ст.327 КПК України при наявності підстав суд може постановити ухвали про привід чи про накладення грошового стягнення. Вчинення судом заходів, спрямованих на розшук свідків, процесуальним законодавством не передбачено.
На підставі наведеного в задоволенні клопотання прокурора в частині надання судового доручення слід відмовити.
Клопотання прокурора про долучення до матеріалів даного кримінального провадження копії доручення слідчого та копії листа Державної прикордонної служби України від 06.01.2017 року, отриманого на виконання вказаного доручення, суд також вважає необґрунтованим, оскільки представлені матеріали отримані в рамках іншого кримінального провадження та не доведені процесуальні та правові підстави їх виділення та отримання прокурором, який пропонує врахувати, зазначені в них відомості по кримінальному провадженню, що розглядається.
Керуючись ст.ст.327, 333, 350 КПК України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора від 18.01.2017 року про надання судом доручення в порядку ст.333 КПК України та долучення до судової справи певних матеріалів.
Суддя
ОСОБА_6
