ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2015 року
Справа № 910/23142/14
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Грека Б.М., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участі представників сторін В. Токаря (керівник), В. Крупи (дов. від 25.08.2015), І. Маслюченка (дов. від 02.02.2015), С. Семка (дов. від 02.02.2015), Л. Токар (дов. від 02.02.2015), А. Варданяна (дов. від 14.09.2015), М. Мицик (дов. від 05.01.2015), М. Синиці (дов. від 03.04.2015), прокурора відділу Генеральної прокуратури України Л. Клюге, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року у справі № 910/23142/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" до публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, за участі прокурора міста Києва, про стягнення,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення 28 774 667 грн 95 коп. з підстав неналежного виконання договору від 8 листопада 2013 року № 1002 про надання послуг на обробку пластів колекторів свердловин Штормового газоконденсаторного родовища.
Відповідач стверджує, що порушення зобов'язання сталося внаслідок непереборної сили і просив звільнити від відповідальності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 грудня 2014 року до участі у справі третьою особою залучено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
У грудні 2014 року у справу вступив прокурор.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2015 року (судді М. Любченко, В. Князьков, О. Нечай), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року, позов задоволено.
Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 193 Господарського кодексу України, статей 11, 263, 526, 942, 946 і 947 Цивільного кодексу України, статей 3, 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України і прокурор доводи касаційної скарги підтримали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 8 листопада 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" і публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" уклали договір № 1002 про надання послуг з обробки пластів колекторів свердловин Штормового газоконденсаторного родовища (далі - договір), умовами якого, зокрема, погодили, ціну договору - 28 775 000 грн; оплата наданих послуг здійснюється замовником за рахунком-фактурою, складеним на підставі підписаного сторонами акта здачі-приймання протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання та виставлення рахунку-фактури; здавання виконавцем наданих послуг та приймання їх замовником здійснюється на території замовника; після завершення надання послуг на кожній свердловині окремо, виконавець протягом 10 робочих днів, за кожною свердловиною окремо, готує два екземпляри акта здачі-приймання, інформаційний звіт по техніці та технології обробки свердловини і передає їх замовнику; договір набирає сили і вважається укладеним з моменту (дати) його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31 грудня 2014 року (пункти 3.1, 4.1, 5.5, 10.1 договору).
Укладання договору погоджено Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (лист від 27 листопада 2013 року № 6281/110-13).
Про надання послуг на загальну суму 28 774 667 грн 95 коп. контрагенти склали акти прийому-передачі.
Згідно акта звірки взаєморозрахунків від 14 лютого 2014 року заборгованість публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" становить 28 774 667 грн 95 коп.
З вимогою погасити борг позивач звернувся 29 вересня 2014 року, проте відповідач зобов'язання не виконав, що й спричинило спір.
За правилами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з приписами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За правилом частини 4 статті 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання тільки у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.1. договору було погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання у разі виникнення обставин непереборної сили. Відповідальність сторін встановлена розділом VП договору, пунктами якого не передбачено звільнення боржника від виконання зобов'язання в частині сплати вартості послуг.
Доводи боржника про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання на підставі статті 617 Цивільного кодексу України з посиланням на сертифікат від 5 листопада 2014 року № 1404 Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорну обставину і строк початку її дії, господарські суди правомірно визнали безпідставними, оскільки зобов'язання замовника сплатити виконавцю вартість послуг виникло до її виникнення. Окрім того, відсутні докази того, що неможливість виконання боржником зобов'язання є абсолютною і доводи кредитора про наявність у боржника поза межами тимчасово окупованої території майна і грошових коштів, достатніх для погашення боргу, спростовані не були.
За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року у справі № 910/23142/14 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" без задоволення.
Головуючий, суддя
Б. М. Грек
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. І. Студенець
