ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2023 р. Справа№ 910/23142/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Коробенка Г.П.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Лихопьок Д.П. за довіреністю;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився;
прокурора: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2023
у справі №910/23142/14 (колегія суддів Сташків Р.Б. (головуючий), Князьков В.В., Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго"
до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,
за участю прокуратури міста Києва
про стягнення 28 774 667,95 грн,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/23142/14.
Видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/23142/14.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у видачі дублікату наказу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки відсутні докази втрати виконавчого документа стягувачем, а заява про видачу дублікату наказу подана після закінчення строку його пред`явлення до виконання.
Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів.
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача, третьої особи і прокурора.
За клопотанням представника позивача судове засіданні проводилось в режимі відеоконференції.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 року було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 28 774 667,95 грн та судовий збір в розмірі 73080 грн.
На виконання вказаного рішення 20.05.2015 Господарським судом міста Києва було видано наказ. Строк пред`явлення наказу до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили.
Наказ було пред`явлено заявником у встановлений строк до виконання до Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, на підставі чого постановою від 28.05.2015 ВПВР ДДВС МЮУ відкрито виконавче провадження №47687434.
31.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укратоменерго" подало до Господарського суду міста Києва заяву про видачу дубліката наказу.
Заява мотивована тим, що з Реєстру виконавчих проваджень позивачу стало відомо, що виконавче провадження було завершено у грудні 2019 року, а на адвокатський запит орган ДВС повідомив, що 26.12.2019 постановою про зняття арешту з майна виконавчий документ було повернуто на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Тому державним виконавцем стягувачу було повернуто наказ суду від 20.05.2015 разом із копією постанови від 26.12.2019 та надіслано на адресу останнього: 08140, Київська обл., с. Білогородка, вул. Леніна, буд. 60. В подальшому вищевказаний документ повторно до відділу не надходив.
Позивач вказує, що постанова про повернення судового наказу від 24.12.2019 та наказ від 20.05.2015 на вказану юридичну адресу не надходили, повторно із вказаним виконавчим документом заявник не звертався, тому просить видати дублікат наказу.
Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (боржник) подало заперечення на заяву про видачу дублікату наказу, в яких просив відмовити у її задоволенні у зв`язку із закінченням строку для пред`явлення наказу до виконання, який закінчився 24.12.2022, про що зазначено в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції задовольнив заяву позивача, прийшовши до висновку щодо наявності підстав для видачі дублікату наказу.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.
Так, пунктом 19.4 Перехідних положень ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".
Аналіз змісту підпункту 19.4 розділу Перехідні положення ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує заявника наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).
Матеріалами справи підтверджується, що наказ повертався державним виконавцем стягувачу і рішення суду залишається невиконаним, тому, враховуючи вказані правові позиції, доводи апелянта про те, що відсутні докази втрати виконавчого документа стягувачем, відхиляються апеляційним господарським судом.
Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (аналогічний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 02.12.2020 у справі №916/929/16).
Враховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11, від 24.01.2022 у справі №18/113-53/81).
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, після повернення наказу суду у даній справі трирічний строк для його пред`явлення розпочався з 27.12.2019 і повинен був закінчитися 26.12.2022.
Однак, Законом України №2129-IX від 15.03.2022 розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, у якому зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Президент України підписав Указ від 06.02.2023 року №58 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким передбачено, що воєнний стан в Україні продовжено на 90 діб.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що строк пред`явлення спірного наказу до виконання, на момент подання позивачем заяви про видачу його дублікату, не сплив, а тому твердження відповідача щодо пропуску вказаного строк є помилковими.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд прийшов до юридично вірного висновку про наявність підстав для видачі дублікату наказу та, відповідно, обґрунтовано задовольнив заяву про його видачу.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 08 лютого 2023 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03.05.2023.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.А. Кравчук
Г.П. Коробенко
