ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2015 р. Справа № 913/518/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя
Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників:
позивача - Онищенко І.П. за довіреністю № 85/16 від 12.08.2015р.,
відповідача - Керімов Р.Р. за довіреністю від 28.11.2014р. №05/52,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області (вх. №1061 Х/2) на рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2014р. у справі №913/518/13-г
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,
до відповідача ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 47206502,88 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2014р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Секірського А.В., судді Віннікова С.В., судді Голенко І.П.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні витрати в розмірі 16629105,41 грн., 3% річних в розмірі 30577394,47 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 68820,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за укладеним договором належним чином не виконав, тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним договором є обґрунтованим та законними, та таким, що підлягають частковому задоволенню.
ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням уточнень до апеляційної скарги (вх. 13903 від 07.10.2015р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2014р. по справі №913/518/13-г в частині стягнення 3% річних у розмірі 27516645,07 грн. та інфляційних витрат у розмірі 14966194,92 грн., що загалом становить суму у розмірі 42482839,99 грн. грн., а в іншій частині рішення господарського суду Луганської області залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що позивач в порушення умов п. 6.1 договору поставки на свій ризик без отримання попередньої оплати поставив відповідачу товар. Конкретний строк проведення розрахунків за фактично поставлений товар сторонами в договорі не встановлено, то відповідач повинен виконати обов'язок по оплаті поставленого товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, оскільки жодної вимоги по оплаті не було, строк виконання грошового зобов'язання не настав.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015р. прийнято вищезазначену апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. клопотання ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про зупинення провадження у справі задоволено; зупинено провадження у справі 913/518/13-г до набрання законної сили рішенням суду у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011).
Постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2015р. по справі №913/518/13-г касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. у справі за № 913/518/13-г скасовано, а справу в частині розгляду клопотання ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" про зупинення провадження зі справи до вирішення справи №3/5014/866/2012 (9/11/2011) передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 3474 від 03.03.2015р.), в якому він просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Від апелянта надійшли уточнення до апеляційної скарги (вх. 13903 від 07.10.2015р.), в яких, зокрема, він просить врахувати при винесенні постанови висновок експертного економічного дослідження від 08.09.2015р. №1-08/09.
Від позивача надійшли заперечення (вх. 13920 від 07.10.2015р.) на клопотання про долучення додаткових доказів, в якому просить з урахуванням положень ч. 1 ст. 101 ГПК України не приймати додатковий доказ у вигляді Висновку ТОВ «Український центр судових експертиз» №1-08/09 від 08.09.2015р., як такий, що не подавався ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до суду першої інстанції з причин, що залежали від відповідача.
Від позивача надійшли пояснення по справі (вх. 14302 від 19.10.2015р.), в якому звертає увагу про те, що висновок експертного дослідження стосується визначення суми інфляційних втрат та 3% річних є правовим питанням та не може бути предметом дослідження судового експерта, тому позивач просить не долучати зазначений Висновок експерта відповідача до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.10.2015р. представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, крім того заперечував проти задоволення клопотання відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
22.12.2009р. між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" укладено договір поставки природного газу №06/09-1984.
Між сторонами укладались додаткові угоди до договору поставки природного газу від 22.12.2009р. №06/09-1984, а саме: №1 від 10.03.2010р., №3 від 31.05.2010, №4 від 01.06.2010, №5 від 06.07.2010р., №5/1 від 29.07.2010р., та №6 від 06.08.2010р.
Згідно з п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а позивач зобов'язався прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі зазначеному у ст. 2 цього договору.
Відповідно до п. 1.3 договору газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб.
Відповідно до п. 5.1 договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1584,40 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами - 92.30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1708,39 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2050,07 грн.
Ціна на природний газ встановлена відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 01.12.2009р. №1373.
Додатковою угодою №3 від 31.05.2010р. до договору поставки природного газу від 22.12.2009р. №06/09-1984 були внесені зміни, зокрема, у п. 5.1. та викладено в наступній редакції:
«Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:
з 01.04.2010р. - 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування газу магістральними - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2152,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2583,55 грн.
З 01.05.2010р. - 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2124,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2549,95 грн.
З 13.05.2010р. - ціна за 1000 куб.м. природного газу, що використовується покупцем для технологічних потреб становить 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 92.30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1758,27 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2109,92 грн.
Ціна природного газу, що використовується для інших власних потреб визначається згідно із п. 5.1.2.».
У відповідності до додаткової угоди №4 від 01.06.2010р. внесено зміни у п. 5.1 договору поставки природного газу від 22.12.2009р. №06/09-1984, та викладено його в наступній редакції:
«З 01 червня по 30 червня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить:
5.1.1 для технологічних потреб - 1633,30 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1758,27 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2109,92 грн.;
5.1.2 для інших власних потреб - 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 92,30 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2124,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2549,95 грн.».
У відповідності до додаткової угоди №5 від 06.07.2010р. внесено зміни у п. 5.1 договору поставки природного газу від 22.12.2009р. №06/09-1984, та викладено його в наступній редакції:
«З 01 липня 2010 року ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1992,80 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 113,60 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2146,26 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2575,51 грн.;».
У відповідності до додаткової угоди №6 від 06.08.2010р. внесено зміни у п. 5.1 договору поставки природного газу від 22.12.2009р. №06/09-1984, та викладено його в наступній редакції:
«З 01.08.2010р. ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 194,90 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 2425,84 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2911,01 грн.».
Як встановлено господарським судом першої інстанції позивачем протягом січня-грудня 2010 року передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 2760978285,25 грн. на виконання умов договору та додаткових угод до нього, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2010р. на суму 158239174,79 грн., від 28.02.2010р. на суму 156888723,25 грн., від 31.03.2010р. на суму 202138705,66грн., від 30.11.2010р. на суму 169551857,45 грн., від 30.11.2010р. на суму 168673869,55 грн., від 30.06.2010р. на суму 132370664,90 грн., від 31.07.2010р. на суму 98066719,61 грн., від 31.08.2010р. на суму 243733256,26 грн., від 30.09.2010р. на суму 361553466,83 грн., від 31.10.2010р. на суму 331251526,99 грн., від 30.11.2010р. на суму 320491303,22 грн. та від 31.12.2010р. на суму 418019016,74 грн. (т. 1, а.с. 153-164).
Як встановлено господарським судом першої інстанції, відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення зобов'язань за договором свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п. 6.1 договору оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого природного газу, позивач звернувся до місцевого господарського суду про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму боргу за період з лютого 2011 року по грудень 2012 року у сумі 16629105,41 грн. та 3% річних за період з 28.01.2011 по 06.02.2013 у сумі 30577394,47 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.2014р. позов задоволено повністю.
Колегія суддів погоджується з даними висновками господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено вище, відповідачем не було виконано належним чином умов укладеного між сторонами договору від 22.12.2009р. №06/09-1984 в частині виконання грошового зобов'язання в обумовлені договором строки.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивач з метою захисту свого майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваних ним грошових коштів, належних до сплати кредиторові, правомірно просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимоги по стягненню 3% річних на користь позивача у сумі 30577394,47 грн.
Також, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Харківської області щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 16629105,41грн. з огляду на наступне.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути заборгованість з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що сторони шляхом вчинення конклюдентних дій фактично змінили умови договору щодо порядку розрахунків за договором, оскільки не зважаючи на факт відсутності передоплат за природний газ, що були передбачені п. 6.1 договору поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.20091р., ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не скористалася своїм правом призупинити виконання свого обов'язку поставки, передбаченим як положенням п. 6.2 договору так і нормами законодавства та надалі здійснювало на свій ризик поставку природного газу для ПрАТ "Сєверодонецьке об'єднання Азот", тому на думку апелянта строк оплати не настав.
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Колегія суддів вважає, що відповідач мав належним чином виконувати умови договору щодо здійснення попередньої оплати товару, або ж оплатити отриманий товар, відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України. При цьому поставка позивачем товару без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки продавець скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні.
Дана позиція узгоджується з Постановою Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі 904/4451/13.
Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку залишити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2014р. у справі №913/518/13-г - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" залишити без задоволення
Рішення господарського суду Луганської області від 01.07.2014р. у справі №913/518/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 22.10.2015р.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя І.А. Шутенко
