ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2015 р. Справа № 913/518/13-г
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О. В.
при секретарі - Курченко В.А.
за участю представників:
позивача - Мандригеля Р.С. (довіреність від 29.09.14 №55/10),
відповідача - Керімов Р.Р. (довіреність від 28.11.14 №05/52)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1060 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.02.15, винесену за результатами розгляду заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу у справі № 913/518/13-г
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,
до ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 47206502,88 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жиляєв Є.М., судді Аріт К.В., Ємельянова О.О.) заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу в даній справі задоволено. Ухвалено видати дублікат наказу.
Відповідач, ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", із ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому, із посиланням на те, що місцевим господарським судом дотримано вимог чинного процесуального законодавства, а також на те, що ненадходження коштів від боржників до НАК "Нафтогаз України" завдає значних збитків державі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Присутні в судовому засіданні представники сторін підтримали висловлену ними письмово правову позицію.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.07.14 господарським судом Луганської області було ухвалено рішення по справі № 913/518/13-г за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк про стягнення 47206502,88 грн., яким позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 16629105,41 грн. інфляційних, 30577394,47 грн. 3% річних та 68820,00 грн. судового збору. Повний текст вказаного рішення складено та підписано 03.07.14.
На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Луганської області 14.07.14 було видано відповідний наказ, який був направлений 21.07.14 разом із супровідним листом на адресу стягувача (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1).
22.12.14 стягувач звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про видачу дублікату вказаного наказу.
В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідач заперечував проти видачі дублікату наказу, посилаючись на те, що рішення господарського суду Луганської області від 01.07.14 у справі № 913/518/13-г не набрало законної сили, оскільки відповідачем, ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", 10.07.14 була направлена апеляційна скарга до господарського суду Луганської області, яка отримана господарським судом 25.07.14.
Колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, зокрема, відміткою відділення зв'язку про дату направлення відповідачем копії апеляційної скарги - 10.07.14 (а.с.82). Отже висновок місцевого господарського суду про те, що відповідачем було подано апеляційну скаргу до господарського суду Луганської області 25.07.14 року, тобто після закінчення строку встановленого ГПК України на її подання - не відповідає матеріалам справи.
Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.116 ГПК України наказ видається після набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з ч.5 ст.85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Частиною 1 ст.93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи, що, як уже зазначалося, рішення суду від 01.07.14 було підписано 03.07.14, встановлений законом десятиденний строк апеляційного оскарження даного рішення закінчився 13.07.14. Матеріалами справи підтверджується, що протягом вказаного строку апеляційна скарга на зазначене рішення до господарського суду не надходила (оскільки її було отримано судом лише 25.07.14). Отже у суду першої інстанції станом на 14.07.14 не було підстав для невидачі наказу.
Що стосується посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що судовий наказ від 14.07.14 є недійсним та нечинним - колегія суддів зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено відповідного.
Натомість відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність фактичних та процесуальних підстав для видачі дублікату наказу з огляду на наступне.
Відповідно до приписів ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.
Як вбачається зі змісту даної процесуальної норми, видачу дубліката наказу законодавець пов'язує із встановленням не лише самого факту його втрати, але і суб'єкта, яким цю втрату допущено.
Позивачем у заяві про видачу дубліката наказу (а.с.64) зазначено, що даний наказ на адресу ДК "Газ України" не надходив. Тобто, відповідно до даної заяви, наказ, імовірно, втрачено саме під час його пересилання поштою. Відповідні обставини щодо неотримання позивачем наказу також підтверджені і в його заяві до суду про направлення наказу (а.с.50), і в поясненнях представника позивача в ході апеляційного провадження.
Водночас позивачем не надано суду першої інстанції довідки органу зв'язку про втрату наказу, натомість надано довідку, видану самим позивачем, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (а.с.69), про те, що наказ господарського суду Луганської області від 14.07.14 у даній справі втрачений та до виконання не пред'явлений.
На запитання колегії суддів у судовому засіданні, чому ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" не було дотримано вищенаведених вимог ст.120 ГПК України щодо отримання та надання суду довідки органу зв'язку про втрату наказу - відповіді представником позивача не надано.
Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом в ході розгляду заяви позивача не досліджено зміст заяви та доданих до неї документів на предмет відповідності приписам ст.120 ГПК України, не з'ясовано, ким саме втрачено наказ, та зроблено передчасний висновок про видачу його дублікату.
У зв'язку з цим викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи позивача про те, що ненадходження коштів від боржників до НАК "Нафтогаз України" завдає значних збитків державі, колегія суддів не вважає належними аргументами, оскільки в даному випадку отримання дублікату наказу залежить від відповідності заходів, що вживаються для цього позивачем, вимогам чинного законодавства (зокрема, ст.120 ГПК України). При цьому недотримання вказаних вимог є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу, що не позбавляє позивача права звернутися з повторною заявою про видачу дублікату наказу, з наданням відповідної довідки органу зв'язку.
Отже, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню як така, що винесена при неповному з'ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм процесуального права (ст.120 ГПК України), що призвело до прийняття неправильного рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу має бути задоволено, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви позивача про видачу дублікату наказу має бути відмовлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 та частиною 2 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.02.15, винесену за результатами розгляду заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дубліката наказу у справі № 913/518/13-г скасувати.
У задоволенні заяви ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про видачу дублікату наказу господарського суду Луганської області від 14.07.14 у справі №913/518/13-г - відмовити.
Повний текст постанови складено 10.03.15
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шевель О. В.
