Провадження
№ 2/641/438/2015
Справа № 641/762/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2015 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Григор’єва Б.П.,
при секретарі – Вакуленко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, скасування реєстрації місця проживання, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в якому просила усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири № 103, яка розташована за адресою: м. Харків, Фесенківський в'їзд, 9; визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що позбавлені права користування квартирою № 103, яка розташована за адресою: м. Харків, в'їзд Фесенківський, 9, скасувати реєстрацію місця проживання в спірній квартирі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2013 року набула право власності на квартиру № 103 у будинку № 9 по Фесенківському в'їзду в м. Харкові. Відповідачі перешкоджають їй вільно, на власний розсуд користуватись і розпоряджатись зазначеною квартирою, не визнають її право власності. ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 зареєстровані і проживають у спірній квартирі, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 маючи квартиру № 73 у цьому ж будинку і цьому ж під’їзді вважають зазначену квартиру № 103 своєю власністю, і як члени родини ОСОБА_7 користуються цією квартирою без дозволу власниці ОСОБА_1
Позивач та представник позивача надали до суду письмові заяви с проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідачей ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, надала письмові заперечення в яких зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в квартирі № 103, будинку № 9 по в’їзду Фесенківському в м. Харкові не зареєстровані, фактично не проживають, доказів реєстрації та проживання позивачем не надано. Просила в задоволенні позову відмовити.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_6, у судове засідання не з’явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, подали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову заперечували.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України «Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.».
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України «Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 ЦПК України «Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом . Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.».
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14 «Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.».
Між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було укладено договір дарування від 21.07.2003 року, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 21.07.2003 року і зареєстрований в реєстрі за № 1-3069, зареєстрованого КП «Харківське міського бюро технічної інвентаризації» 21.07.2003 року за р.№ П-3-1909 в книзі 1. Відповідно зазначеного договору ОСОБА_5 подарував квартиру № 103, що знаходиться в місті Харкові, Фесенківській в'їзд № 9, а ОСОБА_8 прийняла у дар. Подарована кватира належала ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору дарування посвідченого 18.06.2003 року ОСОБА_10, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстрованим за № 2994.
ОСОБА_8 уклала з ОСОБА_11 договір купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12 30.09.2003 року і зареєстрований за № 2499, право власності зареєстроване у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 30.09.2003 року номер запису №П-3-1909. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_8 продала. А ОСОБА_11 купив квартиру № 103, що знаходиться: м. Харків, Фесенківський в'їзд, буд. 9.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.».
Спірна квартира № 103 у будинку № 9 по Фесенківському в'їзду в м. Харкові належала позивачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 18.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 та зареєстрованим за реєстраційним № 2994.
Відповідно до ст. 24 Кодексу про шлюб та сім'ю «Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.». Таким чином, спірна квартира була власністю ОСОБА_2 до укладення спірного договору дарування від 21.07.2003 року.
ОСОБА_1 набула право власності на квартиру № 103 у будинку № 9 по Фесенківському в'їзду в м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.2013 року.
У квартирі проживають і зареєстровані відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію від 29.10.2013 року.
ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проживають у квартирі № 73 у будинку № 9 по Фесенківському в'їзду в м. Харкові і є членами однієї родини з ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3.
Відповідачі вважають спірну квартиру своєю власністю, не визнають права власності ОСОБА_1 перешкоджають їй у користуванні спірною квартирою. Між ОСОБА_1 і відповідачами угод з приводу користування спірною квартирою не укладалось. ОСОБА_1 не перебуває з відповідачами у родинних відносинах.
Відповідно до ст. 41 Конституції України «Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.».
Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;інших документів, які свідчать про припинення: підстав на право користування житловим приміщенням.
Відповідно до досліджених судом документів, право власності і користування спірною квартирою ОСОБА_13 і ОСОБА_3 були втрачена на підставі укладеного договору дарування. Право власності і користування спірною квартирою ОСОБА_5 були втрачена у зв’язку з укладенням договору дарування спірної квартири. ОСОБА_4 і ОСОБА_6 правом власності на спірну квартиру не володіли. ОСОБА_4 вселився і зареєструвався у спірній квартирі без згоди власника.
Таким чином, відповідачі не мають право користування квартирою № 103 у будинку № 9 по Фесенківському в'їзду в м. Харкові, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
З відповідачів у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, пов?язані з оплатою судового збору у розмірі 243,60 грн. при подачі позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 57-60, 316, 317, 321, 391 ЦК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з квартири № 103, розташованої за адресою: м. Харків, Фесенківський в’їзд, 9.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що позбавлені права користування квартирою № 103, яка розташована за адресою: м. Харків, Фесенківський в’їзд, 9.
Скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за адресою м. Харків, Фесенківський в’їзд, 9.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Харківської області через Комінтернівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ч.1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя:
ОСОБА_14
