Постанова
Іменем України
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 727/5718/21
провадження № 61-12625св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Чернівецької міської ради,
третя особа - обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанської Н. К., Владичана А. І., та постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», про скасування дозволу на виконання будівельних робіт
№ ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради.
Згідно позовних вимог позивач просила визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень - Дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради, виданий обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» на об`єкт: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
25 червня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання будівельних робіт на об`єкті
АДРЕСА_1 , що будується: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », заборонити ОК «ЖБК «Парк Тауер» та його партнерам (підрядникам) проводити будівельні роботи за Дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року
№ ЧВ 012201106541, наданим відповідачем - Чернівецькою інспекцією ДАБК на об`єкті ОК «ЖБК «Парк Тауер» «Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 ».
Заявниця вважала, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити можливе виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулась до суду, за таким рішенням, дією чи бездіяльністю.
Згідно з Актом вимірювання відстаней від новобудови № 53 до їхніх будинків є очевидним порушення ДБН Б.2.2-12:2019 щодо нормативних розривів між новобудовою № 53 та будинками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
Будівельники ОК «ЖБК «Парк Тауер», діючи на підставі оспорюваного в суді Дозволу інспекції ДАБК від 06 листопада 2020 року, можуть за період судових розглядів побудувати 8 чи 9 поверхів запроектованого об`єкту, у зв`язку з чим втратиться сенс можливого виконання рішення суду про скасування самого «Дозволу».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 червня
2021 року зупинено виконання будівельних робіт на об`єкті
АДРЕСА_1 , що будується: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », на період розгляду судом даної цивільної справи, а саме до набрання законної сили судовим рішенням по даній цивільній справі.
Заборонено обслуговуючому кооперативу житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» проводити будівельні роботи за Дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, наданим відповідачем - Чернівецької інспекцією ДАБК на об`єкті ОК ЖБК «Парк Тауер». «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 » до набрання чинності судовим рішенням по даній цивільній справі.
Виконання ухвали доручено обслуговуючому кооперативу житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер».
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд виходив з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, наявності ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», в інтересах якого діє Сарафінчан І. Ф., задоволено.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 червня 2021 року скасовано.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» 2 270,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони проведення будівельних робіт за дозволом, наданим відповідачем, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст повторної заяви про забезпечення позову
02 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву в новій редакції, залучивши співвідповідача, та заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом:
1)зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради
ОК «ЖБК «Парк Тауер» (ідентифікаційний номер 43147096), на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на
АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;
2)заборони ОК «ЖБК «Парк Тауер» (ідентифікаційний номер 43147096) здійснювати будівельні роботи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради, а саме багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на
АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Позивач вважала, що вказане будівництво здійснюється із грубим порушенням державних будівельних норм, зокрема, пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», відповідно до якого при розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 поверхів до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 м, а до стіни найближчого будинку - не менше висоти будинку, що зводиться.
ОСОБА_1 зазначала, що є власником як земельної ділянки по
АДРЕСА_4 , так і житлового будинку садибного типу, тобто є садибною забудовою, поруч з якою на сусідній ділянці по
АДРЕСА_1 ОК ЖБК «Парк Тауер» здійснює будівництво багатоквартирного будинку.
Забудовник на підставі оскаржуваного акту індивідуальної дії розпочав виконання будівельних робіт по будівництву не будь-якого незначного об`єкта (малого за площею, не габаритного, який би не ніс значного навантаження на ґрунт, не зменшував своїм розміром інсоляції сусідніх будинків тощо), а величезного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та ще й з підземним паркінгом. Останнє призводить до того, що таке об`ємне будівництво впритул до огорожі (ділянки) позивачки та її будинку здійснюється за допомогою багатотонних самоскидів, будівельних кранів, великої кількості будівельних матеріалів тощо, що в сукупності сприяє руйнації останніх і призведе до їх обвалу.
Вказувала на те, що незаконним будівництвом відбувається втручання у право позивача на мирне володіння майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також зазначала, що будівництво багатоквартирного житлового будинку передбачає укладення інвестиційних договорів з третіми особами, в тому числі й на стадії початку будівництва. Наявність укладених договорів з третіми особами на право власності на приміщення житлового будинку чи їх укладення в процесі будівництва в майбутньому призведе до державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за такими особами, які виступатимуть добросовісними набувачами, що фактично призведе до унеможливлення виконання рішення суду.
Крім того, вказувала, що продовження чи завершення будівництва об`єкта нерухомості, дозвіл на виконання будівельних робіт яких буде скасований судом, набуде статусу самочинного і подальше його приведення у відповідність до будівельних норм і вимог або знесення буде вкрай складним або й неможливим, що, в свою чергу, ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня
2021 року заборонено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» здійснювати будівельні роботи на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, а саме: багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим приміщеннями громадського призначення на
АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Виконання ухвали доручено Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер».
Ухвалу суду піддано негайному виконанню.
Ухвала суду мотивована тим, що судом встановлено існування реального спору між сторонами, предметом якого є правомірність акту індивідуальної дії - дозволу на початок будівельних робіт та законність будівництва, яке, на думку позивача, здійснюється з порушенням держаних будівельних норм. Існує реальна загроза порушення спірним будівництвом прав та інтересів позивачки як власника сусідньої ділянки та садибного будинку по АДРЕСА_4 , які полягають в можливому недотриманні забудовником
ЖБК «Парк Тауер» державних будівельних норм та вимог (відстаней до земельної ділянки та будинку позивачки), що порушить її право на безпеку, в тому числі й пожежну, та право на мирне володіння своїм майном. Зокрема, близькість проведення будівельних робіт, які здійснюються ЖБК «Парк Тауер» (відібрання ґрунту, проїзд самоскидів, кранів тощо), до бетонної огорожі та житлового будинку ОСОБА_1 можуть призвести до їх руйнування. В разі продовження і ймовірного завершення оспорюваного будівництва ОК «ЖБК «Парк Тауер» по АДРЕСА_1 та в разі доведення позивачем належними доказами неправомірності дозволу на виконання будівельних робіт і самого будівництва, в суду виникло достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання позивачем рішення суду та поновлення порушених прав чи інтересів позивача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Парк Тауер», в інтересах якого діє Сарафінчан І. Ф., задоволено.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня 2021 року скасовано.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, апеляційний суд виходив із того, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони проведення будівельних робіт за дозволом, наданим відповідачем, не є співмірними із заявленими позовними вимогами. Апеляційний суд вказав, що прийняття рішення про заборону здійснювати будівельні роботи зі створення багатоквартирного житлового будинку за рахунок інвестицій інших осіб, незалучених до участі у справі при вирішенні цього питання (забезпечення позову), позбавляє суд можливості оцінити можливі фактичні негативні впливи на їх майнові права та законні сподівання щодо набуття у власність нерухомого майна у визначений договорами строк.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
26 липня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового з?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 25 червня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні заяви про забезпечення позову, тим більше на стадії відкриття провадження у справі, не наділений повноваженнями та обов?язками оцінювати надані до позову докази, оскільки таким чином це призведе до вирішення матеріально-правової вимоги чи на перед результату розгляду справи по суті позову. Заявник посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від
12 вересня 2019 року у справі № 570/2825/18, згідно якої при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги на перед результату розгляду справи по суті.
Заявник зазначає, що будівництвом відповідача відбувається втручання у право позивачки на мирне володіння майном, передбачене статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вразі продовження будівництва може відбутися руйнація чи обвал капітальної цеглової огорожі і житлового будинку позивачки, що в подальшому істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення її порушених прав чи інтересів. Визначений спосіб захисту забезпечення позову, на думку заявниці, відповідає предмету позову, вжиття судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивачки до правосуддя України та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 420/7613/19).
06 вересня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового з?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 05 серпня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суддя Литвинюк І. М. вже розглядала питання про забезпечення позову, а тому підлягала відводу, про що було заявлено відповідне клопотання у задоволенні якого було відмовлено.
Заявник вказує на неналежне її повідомлення про розгляд справи апеляційним судом, оскільки судова повістка ні їй, ні її представнику не направлялася ні поштою, ні електронною адресою.
Визначений спосіб захисту забезпечення позову, на думку заявниці, відповідає предмету позову, вжиття судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивачки до правосуддя України та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог та є співмірним.
Доводи інших учасників справи
18 жовтня 2021 року представник ОК «ЖБК «Парк Тауер» - Сарафінчан І. Ф. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року залишити без змін.
19 жовтня 2021 року представник ОК «ЖБК «Парк Тауер» - Сарафінчан І. Ф. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Чернівці.
14 вересня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у даній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційні скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня
2021 року підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року підлягає частковому задоволеннюз таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 334/6521/19.
Наведені вище підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям норм цивільно-процесуального законодавства при формальному дотриманні їх вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Апеляційним судом установлено, що предметом позову, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої позивачка просить ухвалити судове рішення, є визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541 державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради, виданий ОК «ЖБК «Парк Тауер» на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 ».
Отже, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною вимогою немайнового характеру (про скасування дозволу на виконання будівельних робіт), і в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Позивачем не було обґрунтовано та не надано доказів того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам та інтересам, з метою захисту яких вона звернулася до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в даній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, з огляду на те, що виявлення факту будівництва об`єкта без наявності всіх необхідних документів є підставою для знесення з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке будівництво.
Апеляційний суд надавши належну оцінку адекватності заявленого заходу до забезпечення позову, з`ясувавши питання стосовно того, чи буде порушувати вжиття відповідних заходів забезпечення позову права інших учасників, а відповідно, чи наявність порушення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Апеляційний суд зробив обґрунтований висновок,що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони проведення будівельних робіт за дозволом, наданим відповідачем, не є співмірними із заявленими позовними вимогами. У даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці особі, яка є її власником, є непропорційним обмеженням її прав доки не встановлено те, що таке здійснюється з порушеннями.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року зводяться до непогодження із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року без задоволення, апостанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня
2021 року- без змін, оскільки підстави для скасування вказано судового рішення відсутні.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права вказують на наявність підстав для обов`язкового скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За правилами частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Відповідно до речення другого частини першої статті 366 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України.
Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Статтею 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня
2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Ухвалою від 19 серпня 2021 року Чернівецький апеляційний суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 27 серпня 2021 року о 11 год. 00 хв. з повідомленням учасників справи.
27 серпня 2021 року апеляційний суд оголосив по справі перерву до 31 серпня 2021 року, що підтверджується протоколом судового засідання.
27 серпня 2021 року у судовому засідання були присутні представники відповідачів: Сарафінчан І. Ф. та ОСОБА_3
31 серпня 2021 року апеляційний суд розглянув справу та виніс відповідне судове рішення.
Матеріали справи не містять доказів про повідомлення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 про судове засідання, призначене на 31 серпня
2021 року.
Наявна у матеріалах справи повістка повідомлення (т. 2, а. с. 131), яка була направлена електронною адресою на електрону адресу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_4 не свідчить про належне повідомлення останнього про час, дату та місце розгляду справи, оскільки електронна адреса отримувача вказана неправильно.
Враховуючи викладене, із матеріалів справи вбачається, що справа в суді апеляційної інстанції була розглянута 31 серпня 2021 року за відсутності
ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 , які не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи відповідно до статей 128-130 ЦПК України.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також порушенням вимог статей 128, 130 ЦПК України.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені вимоги закону та розглянув справу за сторони у справі, щодо якого відсутні докази належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив право заявника знати про час і місце судових засідань, що є порушенням права на доступ до правосуддя та порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Віктор Назаренко проти України» від 03 жовтня 2017 року та у справі «Лазаренко та інші проти України» від 27 червня 2017 року).
Згідно з частиною четвертою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 рокутим, що апеляційний суд не повідомив її про розгляд справи і ця обставина підтверджується матеріалами справи, постанова Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 рокупідлягає обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року задовольнити частково.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
С. Ю. Бурлаков
М. Є. Червинська
