ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 липня 2021 року м. Чернівці
Справа № 727/5718/21
Провадження №22-ц/822/770/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І.М.
суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.,
секретар - Собчук І.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2 ,
відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради,
третя особа - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», представники - Сарафінчан І.Ф., Пустовіт І.Я. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», в інтересах якого діє Сарафінчан Ілона Филимонівна , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2021 року, головуючий у І-й інстанції - Чебан В.М.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у червні 2021 року звернулася до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, третя особа на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (далі - ОК «ЖБК «Парк Тауер»), про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ 012201106541 від 06 листопада 2020 року державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради.
25 червня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання будівельних робіт на об`єкті АДРЕСА_1 , що будується: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », заборонити ОК «ЖБК «Парк Тауер» та його партнерам (підрядникам) проводити будівельні роботи за Дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року №ЧВ 012201106541, наданим відповідачем - Чернівецькою інспекцією ДАБК на об`єкті ОК «ЖБК «Парк Тауер» «Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 ».
Вважала, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити можливе виконання рішення суду або ефективний захист порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звернулась до суду, за таким рішенням, дією чи бездіяльністю.
Згідно з Актом вимірювання відстаней від новобудови № НОМЕР_1 до їхніх будинків є очевидним порушення ДБН Б.2.2-12:2019 щодо нормативних розривів між новобудовою АДРЕСА_1 та будинками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
Будівельники ОК «ЖБК «Парк Тауер», діючи на підставі оспорюваного в суді Дозволу інспекції ДАБК від 06 листопада 2020 року, можуть за період судових розглядів побудувати 8 чи 9 поверхів запроектованого об`єкту, у зв`язку з чим втратиться сенс можливого виконання рішення суду про скасування самого «Дозволу».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Зупинено виконання будівельних робіт на об`єкті АДРЕСА_1 , що будується: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », на період розгляду судом даної цивільної справи, а саме, до набрання законної сили судовим рішенням.
Заборонено ОК «ЖБК «Парк Тауер» проводити будівельні роботи за Дозволом на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року №ЧВ 012201106541, наданим відповідачем - Чернівецької інспекцією ДАБК на об`єкті ОК ЖБК «Парк Тауер» «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 » до набрання чинності судовим рішенням по даній цивільній справі. Виконання ухвали доручено ОК «ЖБК «Парк Тауер».
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник третьої особи Сарафінчан І.Ф. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.
Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Предметом позову у вказаній справі є скасування дозволу на виконання будівельних робіт, тому вимоги позивача про зупинення будівельних робіт на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 » не є співмірними заявленим позовним вимогам.
Крім того, забезпечення позову у спосіб, обраний судом, безпосередньо порушує права ОК «ЖБК «Парк Тауер», оскільки зупинення будівельних робіт неминуче призведе до збільшення термінів будівництва, що вплине на права та інтереси покупців. Також судом не враховано, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності.
На апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_2 подав відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Зазначає, що в разі продовження чи завершення спірного будівництва, яке здійснюється з порушенням державних будівельних норм і вимог, може відбутись руйнація чи обвал огорожі і житлового будинку позивачки, що в подальшому істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення її порушених прав або інтересів.
Вказаним незаконним будівництвом відбувається втручання у право позивача на мирне володіння майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У разі скасування дозволу на виконання будівельних робіт, зазначене будівництво набуде статусу самочинного, а тому подальше його приведення у відповідність до будівельних норм і вимог (перебудова) чи знесення буде вкрай складним або неможливим.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, виходив з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, наявності ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що ОК «ЖБК «Парк Тауер» на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2252 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 .
13 серпня 2020 року ОК «ЖБК «Парк Тауер» одержав містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 ».
У листопаді 2020 року ОК «ЖБК «Парк Тауер» одержав дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВО12201106541 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за вищевказаною адресою.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 334/6521/19.
Наведені вище підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям норм цивільно-процесуального законодавства при формальному дотриманні їх вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Предметом позову, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої позивачка просить ухвалити судове рішення, є визнання протиправним та скасування Дозволу на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541 державної архітектурно-будівельної інспекції Чернівецької міської ради, виданий ОК «ЖБК «Парк Тауер» на об`єкт "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 ".
Отже, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною вимогою немайнового характеру (про скасування дозволу на виконання будівельних робіт), і в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції не надано належної оцінки адекватності заявленого заходу до забезпечення позову, не з`ясовано питання стосовно того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права інших учасників (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Судом першої інстанції не наведено належного обґрунтування того, яким чином заборона проведення будівельних робіт на земельній ділянці з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, належній на праві власності третій особі у справі ОК ЖБК «Парк Тауер», призведе до забезпечення фактичного виконання судового рішення про скасування дозволу на виконання будівельних робіт в разі задоволення позову. Отже, суд не зазначив обставин імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення та заборони проведення будівельних робіт за дозволом, наданим відповідачем, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому слід зазначити, що у даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці особі, яка є її власником, є непропорційним обмеженням її прав доки не встановлено те, що таке здійснюється з порушеннями.
Згідно з частиною шостою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.
Частиною першою статті 38 Закону передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
З врахуванням вимог Закону на підставі судового рішення, що набрало законної сили, може припинятися право на початок виконання підготовчих робіт та анульовуватись дозвіл на виконання будівельних робіт, а виконання підготовчих та будівельних робіт без наявності всіх необхідних документів вважається самочинним будівництвом і має наслідком знесення самочинно збудованого об`єкта.
Позивачем не було обґрунтовано та не надано доказів того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам та інтересам, з метою захисту яких вона звернулася до суду, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в даній справі або для їх поновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, з огляду на те, що виявлення факту будівництва об`єкта без наявності всіх необхідних документів є підставою для знесення з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке будівництво.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.
Проте, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення будівельних робіт та заборони третій особі проводити будівельні роботи за дозволом на їх виконання, установивши обставини щодо належності земельної ділянки на праві власності ОК «ЖБК «Парк Тауер», суди не врахували можливе порушення прав власника земельної ділянки, який отримав відповідні дозвільні документи для здійснення будівництва, та втручання в його господарську діяльність. Крім того, суд вжив заходи забезпечення позову щодо ОК «ЖБК «Парк Тауер», який не є стороною у даній справі.
Отже, судом першої інстанції не надано належної оцінки адекватності заявленого заходу до забезпечення позову, співмірності з вимогами позову, не з`ясовано питання стосовно того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права інших учасників (третьої особи), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обгрунтованими, а висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову помилковими і такими, що не відповідають положенням чинного законодавства.
З огляду на викладене, оскільки питання забезпечення позову судом першої інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають значення для вирішення даного процесуального питання, в силу статті 376 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
З урахуванням скасування судового рішення у справі та задоволення апеляційної скарги, судовий збір, сплачений ОК ЖБК «Парк Тауер» за подання апеляційної скарги, слід покласти на позивача ОСОБА_1 ..
Керуючись статтями 268, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», в інтересах якого діє Сарафінчан Ілона Филимонівна , задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 червня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» 2 270 гривень судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна текст постанови складений 19 липня 2021 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: Н.К. Височанська
А.І. Владичан
