Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 серпня 2021 року м. Чернівці Справа № 727/5718/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Лисака І.Н.,
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер»,
розглянувши заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Литвинюк І.М. при розгляді справи за апеляційною скаргою обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Парк Тауер», в інтересах якого діє Сарафінчан Ілона Филимонівна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2021 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Чебан В.М., -
В С Т А Н О В И В:
19 серпня 2021 року до початку розгляду справи по суті поза судовим засіданням до суду апеляційної інстанції Загарією О.Д., який діє в інтересах ОСОБА_3 , подано заяву про відвід судді Литвинюк І.М.
Обґрунтовуючи заявлений відвід заявник посилається на те, що під головуванням судді Литвинюк І.М. Чернівецьким апеляційним судом від 15 липня 2021 року винесено постанову у цій справі, за результатами якої ухвалено рішення не на користь ОСОБА_1 , що може свідчити про пряму або побічну заінтересованість судді у розгляді справи, а тому на підставі п.3 та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України вона не може приймати участь у розгляді справи, оскільки висловила свою правову позицію щодо заяви про забезпечення позову.
Невідкладно вирішуючи питання про відвід колегія суддів приходить до висновків про його розгляд без повідомлення учасників справи з постановленням ухвали про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.
Згідно ч.1, ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Провадження №22-ц/822/883/21
В силу ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частина 8 ст.40 ЦПК України передбачає, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Підстав для повідомлення учасників справи не вбачається.
З матеріалів справи встановлено, що 09 серпня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Лисака І.Н. було визначено (суддею-доповідачем) у складі колегії суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б. (т.2 а.с.93-94).
Проте, 15 липня 2021 року постановою Чернівецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Парк Тауер», в інтересах якого діяла ОСОБА_4 , задоволено, а ухвалу Шевченківського районного суду від 25 червня скасовано з відмовою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.ст.36, 37 ЦПК України судді може бути заявлений відвід учасниками справи і такий повинен бути вмотивований.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст.36 ЦПК України.
Відповідно до п.3 та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, на які посилається заявник, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає самовідводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Проте, відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) вказував, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, пункт 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, пункт 45).
У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п.1 ст.6 Конвенції).
Також, у своєму рішенні «Газета Україна-центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
З матеріалів справи вбачається, що суддя Литвинюк І.М. приймала участь в перегляді за іншими заявою та апеляційною скаргою у справі з відмінним складом учасників, тому її правова позиція у іншому провадженні в силу прямої вказівки на це в процесуальному законі не може бути підставою для відводу. Наведення інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Литвинюк І.М., матеріали справи та заява про відвід не містять, будь-яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи необ`єктивності, заявником не зазначено і доказів цьому не надано.
Отже, проаналізувавши доводи заяви про відвід судді на підставі положень статей 36-41 ЦПК України колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим, а тому правові підстави для його задоволення відсутні.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу судді Литвинюк І.М., питання про відвід судді відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
При цьому за положеннями ст.252 ЦПК України суд може, а не зобов`язаний зупинити провадження у випадку надходження заяви про відвід, проте оскільки питання про відвід вирішується невідкладно (частина сьома статті 40 ЦПК України), суд підстав для зупинення провадження у справі не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.34, 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про відвід судді Литвинюк І.М. визнати необґрунтованою та передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий підпис /І.Н. Лисак/
Судді підписи /І.М. Литвинюк, І.Б. Перепелюк/
