Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2022 року м. Чернівці
справа № 727/5718/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Перепелюк І.Б. Височанської Н.К.
секретар: Скрипка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ012201106541 від 06.11.2020 року та знесення самочинного будівництва, за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», в інтересах якого діє адвокат Сарафінчан Ілона Филимонівна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2022 року про призначення експертизи (головуючий у 1-й інстанції Чебан В.М.),-
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ЧВ012201106541 від 06.11.2020 року та знесення самочинного будівництва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2022 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - Загарії О.Д. , та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр.
__________________________________________________________________________________
Провадження 22ц/822/444/22
На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
1. Чи дотримано забудовником Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» при будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 вимог примітки 1 п. 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» щодо дотримання відстаней від будинку, що ним зводиться, до меж земельної ділянки (кадастровий номер 7210136300:25:002:1072) та садибного будинку ОСОБА_1 , які знаходяться по АДРЕСА_1 та перебувають згідно Схеми зонування території м. Чернівців в зоні багатоповерхової громадської житлової забудови (Ж-3)? Якщо ні, то в чому саме полягає порушення?
2. Чи потрібно в розділі «мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », затверджених наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13.08.2020р. за № 718-МО, враховувати вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»? Якщо так, то яких саме вимог цих ДБН?
3. Чи дотримано забудовником Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» при будівництві житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 санітарні та протипожежні відстані від проектованого будинку до існуючого житлового будинку ОСОБА_1 , який знаходяться по АДРЕСА_1 ? Якщо ні, то які саме порушення допущено?
4. У разі виявлення порушень державних будівельних норм при будівництві Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 чи можливе проведення перебудови об`єкта будівництва (незавершеного будівництва) житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог ДБН? Якщо так, то за яких умов?
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за відмову від дачі заключення та надання заздалегідь неправдивого заключення за ст.ст.384, 385 КК України.
Зобов`язано відповідача ЖБК «Парк Тауер» не чинити перешкод експерту, учасникам справи та їх представникам в наданні доступу на територію, де здійснюється будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Витрати по оплаті вартості експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .
На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що для правильного розгляду справи та з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, необхідно призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», в інтересах якого діє адвокат Сарафінчан Ілона Филимонівна, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Посилається на те, що пунктом 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що при плануванні територій нових кварталів з периметральною забудовою допускається зменшувати розриви між будинками однієї висоти вищого будинку. Приміткою до вказаного пункту передбачено, що при розміщенні багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 4 до 8 поверхів суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігається, відстань від фасадів багатоквартирного будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків слід приймати не менше 15 метрів, а до стіни найближчого садибного будинку - не менше висоти будинку, що зводиться, для багатоквартирних будинків до 3 поверхів відстань від фасадів до меж земельних ділянок - не менше 10 метрів для забезпечення проїзду пожежних машин. Відстані від фасадів, що описані в даній примітці, застосовуються при будівництві суміжно з кварталами садибної забудови, що зберігаються, а не садибними будинками, що зберігаються.
Відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці», поруч із земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 відсутні квартали житлової садибної забудови, що зберігаються, а земельна ділянка на АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 знаходиться на території житлової багатоповерхової забудови, та не відноситься до кварталу садибної забудови, що зберігається, відтак вимоги зазначені в примітці пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» до проектування та розміщення об`єкта будівництва на АДРЕСА_1 апріорі не можуть бути застосовані, оскільки дана територія знаходиться в зоні Ж-3, де не передбачено збереження кварталів садибної забудови.
Протипожежні відстані, у тому числі, між житловими будинками, визначені в таблиці 15.2 Державних будівельних норм, і збереження відстані у 8 метрів між об`єктом будівництва на АДРЕСА_1 та житловим будинком позивача по АДРЕСА_2 цілком відповідає будівельним нормам, та відповідно спростовує твердження позивача щодо порушення ОК «ЖБК «Парк Тауер» при будівництві відстаней до сусідніх будинків.
Вказує, що суд першої інстанції мотивуючи призначення у справі експертизи помилково посилається на лист ДП «Мітопроект» від 27.10.2021 року, оскільки дане підприємство не уповноважений трактувати норми законодавства у сфері будівельної діяльності, а позиція, висвітлена в листі повністю суперечить приписам закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та нормам ДБН.
Посилається на те, що твердження суду, що під час перевірки, яка проводилася Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, питання дотримання відстаней між об`єктом будівництва та будинком і землею позивача в розрізі вимог примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 не було предметом перевірки, спростовується тим, що вказаним пунктом визначено, що при плануванні територій нових кварталів з периметральною забудовою допускається зменшувати розриви між будинками до однієї висоти вищого будинку за умов розміщення в перших поверхах приміщень громадського призначення, з дотриманням вимог пожежної безпеки, норм інсоляції та освітленості житлових приміщень. Абзацом 2 пункту 6.1.20 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що відстань між житловими будинками слід приймати на основі розрахунків інсоляції та освітленості, а також у відповідності з нормами протипожежних вимог. Таким чином, позапланову перевірку проведено в повному обсязі, з врахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», якою встановлено відсутність їх порушення з боку ОК ЖБК «Парк Тауер».
Зазначає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, встановлено, що будівельні роботи, в частині розміщення запроектованого об`єкта в осях А-Е відносно житлового будинку АДРЕСА_3 , виконані відповідно до затверджених проектних рішень та з дотриманням вимог таблиці 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», тобто порушень не виявлено, що підтверджується актом №49 від 10.12.2021 року.
Правових підстав для призначення експертизи немає, оскільки суд першої інстанції володіє належними та допустимим письмовими доказами, що надані уповноваженим органом та висновки якого не спростовуються позивачем, а подання заяви про призначення експертизи є цілковитим зловживанням позивачкою своїх процесуальних прав.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Загарія О.Д., зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними та фактично зводяться до вирішення спору по суті, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Посилається на те, що існуючий садибний будинок, належний ОСОБА_1 , хоч і розташований в зоні багатоповерхової житлової забудови, однак не створює загроз життю та здоров`ю людей, а також природному і історико-культурному середовищу, то він може функціонувати невизначено довго, а нова (проектована) забудова повинна здійснюватися з дотриманням ДБН щодо розривів між різними видами будинків.
Зазначає, що апелянт свавільно та надумано трактує пункт 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 та примітки 1 до нього, та такі доводи апеляційної скарги є нічим іншим, як бажання уникнути можливого встановлення експертом реального порушення цих норм при будівництві ним багатоквартирного житлового будинку.
Крім того, присадибна земельна ділянка і розміщений на ній садибний житловий будинок зберігаються та використовуються за цільовим призначенням, яке існувало до їх поміщення в зону Ж-3 без будь-яких обмежень, а тому і не втрачають статусу садибної забудови. Підставою позову ОСОБА_1 є неврахування органом місцевого самоврядування, при видачі оспорюваних актів індивідуальної дії, вимог державних будівельних норм, тому для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: визначення потреби в застосуванні примітки 1 пункт 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019, встановлення її порушення забудовником, чи , можливо, їх дотримання, необхідні спеціальні знання в будівельно-технічній сфері, а тому виникає потреба у призначенні судової будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для правильного розгляду справи та з`ясування питань, що потребують спеціальних знань, необхідно призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.
Так, частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до частини 1-3 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно частин 1,3,4 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-2 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.
Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що судова експертиза може бути призначена у порядку витребування доказів, передбаченого частиною 1 статті 84 ЦПК України, або у порядку забезпечення доказів, передбаченого частиною 1 статті 116 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що необхідність призначення експертизи не обґрунтовувалася тими обставинами, що засіб доказування може бути втрачений або збирання, подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а тому підстав для подання заяви про призначення експертизи у порядку забезпечення доказів відповідно до норм статті 117 ЦПК України станом на день постановлення ухвали судом першої інстанції не вбачалося.
За таких обставин вирішення питання про призначення експертизи у даній справі повинно відбуватися у порядку витребування доказів, передбаченого статтею 84 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Виходячи з вищевказаних норм закону, клопотання про призначення експертизи у порядку витребування доказів повинно подаватися стороною у справі у письмовій формі із дотриманням вимог передбачених статтею 84 ЦПК України.
В такому письмовому клопотанні також повинно бути зазначене обґрунтування неможливості подання такого доказу у строк передбачений частиною 2 статті 83 ЦПК України, а суд повинен дати оцінку такому обґрунтуванню.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Отже, позивач має право до закінчення підготовчого провадження у справі подати клопотання про призначення у справі відповідної експертизи у разі, однак якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, обґрунтувати неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.
При цьому суд повинен дати оцінку доводам щодо наявності поважних причин неподання клопотання про призначення експертизи у підготовчому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2022 року ОСОБА_1 подала до суду нову редакцію позовної заяви про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень та знесення самочинного будівництва. Також подано заяву про доповнення предмета та підстави позову і залучення до справи співвідповідачів, оскільки в позовній заяві доповнено предмет позову ще однією вимогою, яка пов`язана із первісною вимогою про скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 03.03.2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів - Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради та Чернівецьку міську раду (а.с.52 т.4).
29 березня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - Загарія О.Д. звернувся з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи без обґрунтування неможливості подання такого доказу у строк передбачений частиною 2 статті 83 ЦПК України (а.с.115-116 т.4).
За наслідком вирішення вказаного клопотання була постановлена оскаржувана ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2022 року (а.с.162-164 т.4).
Отже, позивач звернувся з клопотанням про призначення експертизи з пропуском процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 83 ЦПК України.
У клопотанні не міститься обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, у зв`язку з чим суд першої інстанції був позбавлений можливості надати оцінку поважності таких причин та відповідно дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для призначення у даній справі експертизи.
Відповідно до частини 1-5 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до частини 8 статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Клопотання про призначення експертизи не було заявлено вчасно при зверненні до суду з позовом, в даному випадку нової редакції позовної заяви поданої до суду 03 березня 2022 року, та не обґрунтовано неможливість заявлення відповідного клопотання одночасно із поданням позову, тому суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що зазначене клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із прийнятим судовим рішенням із посиланням на порушення судом норм матеріального права, однак колегія суддів встановивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, обґрунтування апеляційної скарги в цій частині не розглядає.
Підсумовуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відсутність належних та допустимих доказів поважності пропуску процесуального строку встановленого частиною 2 статті 83 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», в інтересах якого діє адвокат Сарафінчан Ілона Филимонівна, задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 квітня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 02 червня 2022 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
