ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/6150/18
категорія 111000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Головного управління ДПС у Житомирській обл про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 24.09.2018 № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413, № 0024191413, № 0024201413.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019року позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 24.09.2018 № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413, № 0024191413, № 0024201413.
Додатковим Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019року стягнуто на користь Позивача судові витрати на правничу допомогу в сумі 20000,00грн.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019року Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019року залишено без змін. Додатковою Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019року стягнуто на користь Позивача судові витрати на правничу допомогу в сумі 4493,30грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2020року Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019року та Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 24.09.2018 № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413 і справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд.
Одночасно Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2020року скасовано додаткове Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019року та додаткову Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019року.
Ухвалою суду від 03.04.2020року адміністративну справу в частині позовних вимог щодо протиправності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 24.09.2018 № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.09.2020року адміністративну справу в частині позовних вимог залишено без розгляду по причині неявки представника Позивача в жодні судові засідання, призначені на 30.04.2020року, на 25.05.2020року, на 23.06.2020року, на 15.07.2020року та на 03.09.2020року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021року Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2020року скасовано і справу направлено для продовження судового розгляду.
Підготовче судове засідання у справі, призначене на 02.03.2021року, не відбулося по причині неявки представників сторін.
Підготовче судове засідання у справі, призначене на 01.04.2021року в режимі відеоконференції, не відбулося із-за технічних причин щодо неможливості забезпечення відеозв`язку із залом судових засідань Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою суду від 21.04.2021року в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті. Одночасно задоволено клопотання представника Відповідача про допит свідка.
Судове засідання у справі, призначене на 17.05.2021року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.
Судове засідання у справі, призначене на 24.05.2021року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.
Судове засідання у справі, призначене на 31.05.2021року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.
В судове засідання, призначене на 16.06.2021року, представник Позивача не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи без участі Позивача та його представника. В судовому засіданні судом проведено допит ОСОБА_1 та відкладено судове засідання на 19.07.2021 року.
Враховуючи неявку в судове засідання 19.07.2021року представників сторін, наявність їх клопотань та відсутність в потребі допиту інших свідків та експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Як зазначено в позові (в межах предмету спору), Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ "Підлуби Агро+" податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 03.09.2018 № 1025/06-30-14-13/38335344. Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Підлуби Агро+" п.292.1 ст.292, п.292-1.2 ст.292-1 Податкового кодексу України, оскільки платником використовувалася площа земельних ділянок на території 8 сільських рад, яка частково не була включена в податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи; п.288.1 ст.288, п.288.3 ст.288 ПКУ в зв`язку із частковим не включенням до податкової декларації з плати за землю площі оренди земельних ділянок по 5-ти сільським радам.
Проте, на думку представника платника, такі висновки є необґрунтованими з тих підстав, що дані, якими керувалися представники податкового органу при здійснені перевірки та складання акту за її наслідками, не відповідають тим, які зазначені у відповіді на заперечення до акту - даними Держгеокастру та довідками з сільських рад. Тому відсутність посилання на вказані документи в акті перевірки ставить під сумнів законність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, оскільки під час розгляду заперечень на акт, податковий орган не уповноважений використовувати будь-які інші документи та інформацію з джерел, які не перевірялися та/або на які не здійснено посилання в акті перевірки.
В додаткових поясненнях представника Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, проти позову заперечується і зазначається, що Товариство в перевіряємому періоді обліковувалося платником спрощеної системи оподаткування четвертої групи - сільськогосподарський товаровиробник, у якого частка сільськогосподарського товарного виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Перевіркою повноти нарахування та сплати єдиного податку 4 групи за період з 01.10.2015 по 31.03.2018 встановлено його заниження на загальну суму 29621,42 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 1572,50 грн., за 2017 рік на суму 28048,92 грн.
В ході перевірки, відповідно до наданих договорів оренди земельних ділянок, витягів з Держгеокадастру, довідок сільських рад, інших документів, Головної книги було встановлено наявність площ земельних ділянок на території 8 сільських рад, яку частково не було включено в податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, і за які не було сплачено єдиний податок.
Одночасно в ході перевірки згідно договорів оренди земельних ділянок було встановлено наявність оренди земельних ділянок по 5 сільським радам, площу яких частково не було включено в податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) , що призвело до заниження орендної плати на загальну суму 181418,28 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 12 537,30 грн., а за 2017 рік на суму 168 880,98 грн.
Дані порушення виявлено шляхом співставлення даних, відображених у договорах оренди земельних ділянок, оборотно-сальдових відомостях по рахунках 31 «Рахунки в банках», 64 «Розрахунки по податках та платежах», 79 «Фінансові результати», 92 «Адміністративні витрати», Головній книзі з показниками, зазначеними у податкових деклараціях єдиного податку.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_1 , об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість, порядку їх перерахування до відповідного бюджету, відшкодування з бюджету податку на додану вартість на поточний рахунок платника регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання ТОВ "Підлуби Агро +" податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2015року по 31.03.2018року, за результатами якої складено акт такої перевірки від 03.09.2018 №1025/06-30-14-13/ НОМЕР_1 (т.1 а.с.33-54).
На висновки вказаної перевірки платником 12.09.2018року на адресу Головного управління ДФС у Житомирській області були направлені заперечення (т.1 а.с.55-57).
За результатами розгляду заперечень, Відповідач листом за вих. № 1366/6/06-30-14-01 від 20.09.2018року повідомив ТОВ "Підлуби Агро+" про залишення без змін висновків акту перевірки №1025/06-30-14-13/38335344 від 03.09.2018року та прийняв 24.09.2018року оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413 (т.1 а.с.58-63).
Позивачем вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги платника рішенням Державної фіскальної служби України № 39369/6/99-99.11-04-01-25 від 05.12.2018року вказані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін (т.1 а.с.69-74).
Відповідно до позовних вимог та із врахуванням Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.03.2020року предметом спору в даній справі є виключно правомірність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 24.09.2018року № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413.
Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях від 24.09.2018року № 0024121413, № 0024131413 та № 0024141413 підставою для донарахування ТОВ "Підлуби Агро+" орендної плати за земельні ділянки на загальну суму 181418,28грн., в тому числі за 2016рік - в сумі 12537,20грн. та за 2017рік - в сумі 168880,98грн. та застосування фінансових санкцій стали порушення Позивачем вимог п.288.1 та п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України.
Відповідно до висновків, наведених в акті перевірки, в рішеннях про результати розгляду скарг платника та відповідно до додаткових пояснень представника Відповідача суть допущених платником порушень зведена до не включення (не відображення) в податкових деклараціях відповідно за 2016 та 2017роки з плати за землю (орендна плата) площ земельних ділянок по 5 сільським радам Ємільчинського району, що призвело до заниження такої орендної плати.
Такі доводи податкового органу ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та відповідають обставинам справи з огляду на таке.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 269, 270 Податкового кодексу).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 286 Податкового кодексу).
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (п.269.2 ст.269 Податкового кодексу).
На підставі викладеного суд робить висновок, який не заперечується сторонами, що Позивач, що перебував протягом спірного періоду на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, є також платником орендної плати з юридичних осіб.
За приписами ст.288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 цієї статті 288), а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 цієї ж статті 288).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Таким чином, наведеною нормою закріплено обов`язок платника земельного податку, а відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу й платника орендної плати за землю, до яких відноситься Позивач, подавати дані ДЗК про нормативну грошову оцінку землі разом із першою декларацією та у разі зміни такої оцінки.
Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 р. N 560 (надалі - Наказ N 560). Як зазначено в даному Наказі, в розділі "II. Розрахунок суми орендної плати" податкової декларації, окрім іншого, перелічуються всі земельні ділянки, що перебувають в оренді, зазначається категорія таких земельних ділянок, документи, які підтверджують право оренди земельної ділянки, дані щодо державної реєстрації прав оренди земельної ділянки та її кадастровий номер.
Відповідно до долучених Позивачем до позову письмових доказів платником 04.03.2016року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем лише 64 земельними ділянками, що розташовані в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821784000) в п.8 цієї податкової декларації (т.2 а.с.19-24).
Податкових декларацій за 2016рік з орендної плати за земельні ділянки, що розташовані в межах інших сільських рад Ємільчинського району, Позивачем до позову не долучалося.
Аналогічно Позивачем до позову була долучена копія лише окремих сторінок акту перевірки від 03.09.2018року. Окремі сторінки такого акту перевірки не відображають всіх доводів податкового органу щодо правомірності визначення Позивачем своїх спірних податкових зобов`язань.
Відповідно до вимог ч.4 ст.9 КАС України судом ухвалою від 29.07.2021року було витребувано від Відповідача повну копію акту перевірки від 03.09.2018року та копії всіх декларацій платника єдиного податку за спірний період 2016-2018років по сільським радам Ємільчинського району Житомирської області.
Одночасно судом були виготовлені паперові копії Витягів із Державного реєстру речових прав (права оренди) Позивача на земельні ділянки за спірний період 2016-2018років по сільським радам Ємільчинського району Житомирської області. Такі паперові копії були виготовлені з СД диску, долученого до справи ще 12.03.2019року за клопотанням представника Відповідача (т.2 а.с.т.58-59).
Як зазначено в акті перевірки від 03.09.2018року, Позивач на підставі конкретних договорів із відповідними сільськими радами Ємільчинського району, окрім перелічених в декларації земельних ділянок, протягом 2016року набув право користування на умовах іншими земельними ділянками.
Так, з 25.08.2016року Позивач набув право на користування на умовах оренди 23 земельними ділянками (рілля), що розташовані в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821785200) за відповідними договорами оренди з даною сільською радою, що зобов`язувало платника нарахувати та сплатити вказаний обов`язків платіж за два місяці 2016року.
Про наявність з 25.08.2016року в користуванні таких земельних ділянок в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району платник визнав та відобразив в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю лише за 2018рік (т.11 а.с.172-181). Наявність в користуванні вказаних земельних ділянок на умовах оренди Позивачем не було відображено також в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю за 2017рік (т.2 а.с.207-209).
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначене свідчить, що Позивач з 25.08.2016року користувався на умовах оренди земельними ділянками (рілля), що розташовані в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району, але їх врахував при визначення свої зобов`язань зі сплати земельного податку лише за 2018рік.
Аналогічно З 01.06.2016року Позивач набув також право на користування на умовах оренди ще 48 земельними ділянками, що розташовані в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника нарахувати та сплатити вказаний обов`язків платіж за шість місяців 2016року.
Про наявність з 01.06.2016року в користуванні таких земельних ділянок в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821780400) платник визнав та відобразив в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю лише за 2018рік (т.12 а.с.113-124). Наявність в користуванні вказаних земельних ділянок на умовах оренди Позивачем не було відображено також в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю за 2017рік (т.2 а.с.198-200).
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначене свідчить, що Позивач з 01.06.2016року користувався на умовах оренди земельними ділянками (рілля), що розташовані в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району, але їх врахував при визначенні свої зобов`язань зі сплати земельного податку лише за 2018рік.
Неврахування Позивачем вказаних земельних ділянок при визначенні своїх зобов`язань зі сплати орендної плати відображено уповноваженими особами в акті перевірки (таблиця 3) та в розрахунку щодо донарахування таких зобов`язань.
Аналогічно судом встановлено, що Позивачем 08.02.2017року до відповідного податкового органу були подані податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки:
- що розташовані в межах Барашівської селищної ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821784000), в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем лише 64 земельними ділянками (т.2 а.с.3-7);
- що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821784600), в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем лише 180 земельними ділянками (т.2 а.с.8-14);
- що розташовані в межах Кривотинської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821783200), в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем лише 154 земельними ділянками (т.2 а.с.8-14)
Разом з тим, в ході проведеної Відповідачем спірної перевірки було встановлено, що Позивач на підставі конкретних договорів, окрім перелічених в деклараціях земельних ділянок, протягом 2017року набув право користування іншими земельними ділянками.
Так, з 08.12.2016року Позивач набув право на користування на умовах оренди 27 земельними ділянками, що розташовані в межах Зеленицької сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821782400), що зобов`язувало платника нарахувати та сплатити вказаний обов`язковий платіж за 2017 рік.
Про наявність з 08.12.2016року в користуванні таких земельних ділянок в межах Зеленицької сільської ради Ємільчинського району платник визнав та відобразив в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю лише за 2018рік (т.11 а.с.164-171).
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.6 - т.10).
Зазначене свідчить, що Позивач з 08.12.2016року користувався на умовах оренди земельними ділянками (рілля, сіножаті), що розташовані в межах Зеленицької сільської ради Ємільчинського району, але їх врахував при визначенні свої зобов`язань зі сплати земельного податку лише за 2018рік.
Аналогічно, в ході проведеної Відповідачем спірної перевірки було встановлено, що з 02.12.2016року Позивач набув також право на користування на умовах оренди ще 228 земельними ділянками, що розташовані в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821784000), що зобов`язувало платника нарахувати та сплатити вказаний обов`язковий платіж за 2017рік.
Про наявність з 02.12.2016року в користуванні таких земельних ділянок в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району платник визнав та відобразив в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю лише за 2018рік (т.12 а.с.113-124).
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.6 - т.10).
Зазначене свідчить, що Позивач з 02.12.2016року користувався на умовах оренди земельними ділянками (рілля, сіножаті), що розташовані в межах Неділещенської сільської ради Ємільчинського району, але їх врахував при визначення свої зобов`язань зі сплати земельного податку лише за 2018рік, а не врахував за 2017рік.
Окрім зазначених в податковій декларації Позивач з 30.12.2016року набув право на користування на умовах оренди ще 88 земельними ділянками, що розташовані в межах Кривотинської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821783200), що зобов`язувало платника нарахувати та сплатити вказаний обов`язковий платіж за 2017 рік.
Про наявність з 30.12.2016року в користуванні таких земельних ділянок в межах Кривотинської сільської ради Ємільчинського району платник визнав та відобразив в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю лише за 2018рік по Ємільчинській ОТГ , так як Кривотинська сільська рада ввійшла до її складу (т.12 а.с.230-264).
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначене свідчить, що Позивач з 30.12.2016року користувався на умовах оренди земельними ділянками (рілля, сіножаті), що розташовані в межах Кривотинської сільської ради Ємільчинського району ) з 2018року в межах Ємільчинської ОТГ), але їх врахував при визначенні свої зобов`язань зі сплати земельного податку лише за 2018рік.
Окрім зазначених в податковій декларації Позивач з 22.12.2016року набув право на користування на умовах оренди ще 76 земельними ділянками, що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району (КОАТУУ 1821784600), що зобов`язувало платника нарахувати та сплатити вказаний обов`язковий платіж за 2017 рік.
Аналогічно, про наявність з 22.12.2016року в користуванні таких земельних ділянок в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району платник визнав та відобразив в розрахунку суми земельного податку до податкової декларації з плати за землю лише за 2018рік (т.12 а.с.230-264).
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зазначене свідчить, що Позивач з 22.12.2016року користувався на умовах оренди земельними ділянками (рілля, сіножаті), що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району, що також ввійшла до складу Ємільчинської ОТГ, але їх врахував при визначенні свої зобов`язань зі сплати земельного податку лише за 2018рік.
Неврахування Позивачем вказаних земельних ділянок при визначенні своїх зобов`язань зі сплати орендної плати відображено уповноваженими особами в акті перевірки (таблиця 3) та в розрахунку щодо донарахування таких зобов`язань. В таблиці 3 до акту перевірки податковим органом перелічені конкретні земельні ділянки в межах кожної сільської ради Ємільчинського району, якими на умовах оренди користувався Позивач, але не врахував їх при визначенні своїх зобов`язань з цього податку відповідно за 2017 та 2018 роки.
Такі дії платника правомірно стали підставою для донарахування Відповідачем податкових зобов`язань з орендної плати (плати за землю) за ці звітні періоди шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 24.09.2018року № 0024121413, № 0024131413 та № 0024141413.
Як зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях від 24.09.2018року № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413 підставою для донарахування ТОВ "Підлуби Агро+" єдиного податку на загальну суму 29621,42грн., в тому числі за 2016рік - в сумі 1572,50грн. та за 2017рік - в сумі 28048,92грн. та застосування фінансових санкцій стали порушення Позивачем вимог п.292.1 ст.292 та п.292-1.2 ст.292-2 Податкового кодексу України.
Відповідно до висновків, наведених в акті перевірки, в рішеннях про результати розгляду скарг платника та відповідно до додаткових пояснень представника Відповідача суть допущених платником порушень зведена до не включення (не відображення) в податкових деклараціях відповідно за 2016 та 2017роки з єдиного податку площ земельних ділянок по 8 сільським радам Ємільчинського району, що призвело до заниження такого податку.
Такі доводи податкового органу ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та відповідають обставинам справи з огляду на таке.
Відповідно до п. 292-1.1. та п.292-1.2. ст.292-1 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.
Підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння податку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.292-1.3 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що Позивачем 05.08.2016року до відповідного податкового органу були подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 9 земельними ділянками (рілля), 6 земельними ділянками (сіножаті) та 8 земельними ділянками (пасовища) що розташовані в межах Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821755100) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.171-173).
Позивачем 05.08.2016року до відповідного податкового органу була подана ще податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем однією земельної ділянкою (рілля), однією земельною ділянкою (сіножаті) та однією земельною ділянкою (пасовища), що розташовані в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821785200) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.177-179).
Позивачем 22.12.2016року до відповідного податкового органу була подана ще податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 1 земельної ділянкою (рілля), 1 земельною ділянкою (сіножаті) та 1 земельною ділянкою (пасовища), що розташовані в межах Малоглумчанської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821783600) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.180-182).
Позивачем 23.12.2016року до відповідного податкового органу була ще подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 1 земельної ділянкою (рілля), 1 земельною ділянкою (сіножаті) та 1 земельною ділянкою (пасовища), що розташовані в межах Неділищинської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821784000) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.183-185).
Крім цього, Позивачем 27.12.2016року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 1 земельної ділянкою (рілля), 1 земельною ділянкою (сіножаті) та 1 земельною ділянкою (пасовища) що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ 1821784600 в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.174-176).
Разом з тим, в ході проведеної Відповідачем спірної перевірки було встановлено, що Позивач на підставі конкретних договорів, окрім перелічених в деклараціях земельних ділянок, протягом 2016року набув право користування іншими земельними ділянками, площі яких не були враховані при визначенні розміру єдиного податку за цей період.
Так, з червня 2016року у користуванні Позивача перебували 3,1665га пасовищ і 50,9857 га ріллі, а з серпня 2016року - 0,34га пасовищ, що розташовані в межах Неділищинської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2016рік.
З серпня 2016року у користуванні Позивача перебували також 3,9433га ріллі і 0,6668га пасовищ, а з вересня 2016року - 6,2926га ріллі, 0,75га пасовищ і 1,98га сіножаті, що розташовані в межах Малоглумчанської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2016рік.
При цьому суд зазначає, що Позивачем як платником єдиного податку четвертої групи податкова декларація з єдиного податку за 2016рік, в якій б зазначалося, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем земельними ділянками, що розташовані в межах Малоглумчанської сільської ради Ємільчинського району, взагалі не подавався і, звісно не подався для дослідження судом.
З жовтня 2016року у користуванні Позивача перебували також 62,06га ріллі, що розташовані в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2016рік
З червня 2016року у користуванні Позивача перебували також 2,0601га ріллі, з серпня 2016року - 1,89га ріллі і 1,66га сіножаті, а з вересня 2016року - 1,3605га сіножаті і 3,5651га ріллі, що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2016рік.
Неврахування Позивачем вказаних земельних ділянок при визначенні своїх зобов`язань зі сплати орендної плати відображено уповноваженими особами в акті перевірки (таблиця 1) та в розрахунку щодо донарахування таких зобов`язань на 1572,50грн.
Право Позивача на користування вказаними земельними ділянками підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка була надана представником Відповідача на електронному носії до суду згідно листа від 11.03.2019року, та досліджена судом та перенесена на паперові носії (т.2 а.с.58-59).
Судом також встановлено, що Позивачем 16.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 9 земельними ділянками (рілля), 7 земельними ділянками (сіножаті) та 8 земельними ділянками (пасовища) що розташовані в межах Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821755100) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.186-188).
Позивачем 16.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 325,2098га ріллі та 44,1349 га пасовищ, що розташовані в межах Зеленицької сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821782400) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.189-191).
Позивачем 13.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 308,7680га ріллі, 146,4952га сіножаті та 103,5666 га пасовищ, що розташовані в межах Кривотинської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821783200) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.192-194).
Позивачем 13.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 3808,7680га ріллі, 146,4952га сіножаті та 103,5666 га пасовищ, що розташовані в межах Малоглумчанської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821783600) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.195-197).
Позивачем 13.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 3808,7680га ріллі, 146,4952га сіножаті та 103,5666 га пасовищ, що розташовані в межах Барашівська сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821780400) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.198-200).
Позивачем 16.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 3808,7680га ріллі, 146,4952га сіножаті та 103,5666 га пасовищ, що розташовані в межах Осівської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821784400) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.201-203).
Позивачем 16.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 3808,7680га ріллі, 146,4952га сіножаті та 103,5666 га пасовищ, що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821784600) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.204-206).
Позивачем 16.02.2017року до відповідного податкового органу була подана податкова декларація з єдиного податку, в якій зазначено, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем 3808,7680га ріллі, 146,4952га сіножаті та 103,5666 га пасовищ, що розташовані в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району, про що свідчить КОАТУУ (1821785200) в п.9 цієї податкової декларації (т.1 а.с.207-209).
Разом з тим, в ході проведеної Відповідачем спірної перевірки було встановлено, що Позивач на підставі конкретних договорів, окрім перелічених в деклараціях земельних ділянок, протягом 2017року набув право користування іншими земельними ділянками, площі яких не були враховані при визначенні розміру єдиного податку.
Так, з 08.12.2016року у користуванні Позивача за відповідними договорами оренди перебували ще 14 земельних ділянок (рілля) та 0,83га пасовищ, що розташовані в межах Зеленицької сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного на загальну суму 1254,60грн.
Крім цього, в період з 22.12.2016року по 01.11.2017року Позивач отримав в користування ще 113 земельних ділянок (рілля, пасовища, сіножаті), що розташовані в межах Підлубівської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного на загальну суму 4236,92грн.
З 03.04.2017року у користуванні Позивача перебувало також ще 1,02га пасовищ, що розташовані в межах Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік та призвело до заниження єдиного на загальну суму 36,20грн.
При цьому суд звертає увагу, що така земельна ділянка (1,02га пасовищ) взагалі не відображена платником у своїй декларації з єдиного податку, поданій 16.02.2017року в розрізі площ земельних ділянок за цією селищною радою.
В період з 26.12.2016року по 30.11.2017року Позивач отримав в користування ще 14 земельних ділянок (рілля, пасовища), що розташовані в межах Малоглумщанської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного на загальну суму 636,60грн.
Аналогічно, в період з 06.12.2016року по 01.04.2017року Позивач отримав в користування ще 55 земельних ділянок (рілля, пасовища, сіножаті), що розташовані в межах Рясненської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного на загальну суму 3233,24грн.
В період з 30.12.2016року по 18.08.2017року Позивач також отримав в користування ще 91 земельну ділянку (рілля, пасовища, сіножаті), що розташовані в межах Кривотинської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного на загальну суму 5286,46грн.
В період з 29.12.2016року по 14.11.2017року Позивач отримав в користування ще 43 земельні ділянки (рілля, пасовища, сіножаті), що розташовані в межах Осівської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного на загальну суму 1377,71грн.
В період з 02.12.2016року по 13.10.2017року Позивач отримав в користування 210 земельних ділянок (рілля, пасовища, сіножаті), що розташовані в межах Неділищинської сільської ради Ємільчинського району, що зобов`язувало платника їх врахувати при визначенні розміру єдиного податку за 2017рік.
При цьому суд зазначає, що Позивачем як платником єдиного податку четвертої групи податкова декларація з єдиного податку за 2017рік, в якій б зазначалося, що такий розрахунок зумовлений користуванням Позивачем земельними ділянками, що розташовані в межах Неділищинської сільської ради Ємільчинського району, взагалі не подавався і, звісно не подався для дослідження судом.
Згідно розрахунку, наданого податковим органом, неврахування площ вказаних земельних ділянок призвела до заниження єдиного податку за 2017рік на загальну суму 28048,92грн.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у позові, що в акті перевірки відсутня інформація про об`єкт оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи: реквізити договорів, які підтверджують право користування/власності сільськогосподарськими угіддями (коли, ким, на яких умовах укладені, їх чинність тощо) та відповідно про площі сільськогосподарських угідь, які фактично використовуються товариством і частина з яких не зазначена у податковій звітності платника податку 4 групи.
Безспірно, із долучених Позивачем до позову копій окремих сторінок акту перевірки не можна дослідити всю інформацію щодо результатів спірної перевірки (т.1а.с.33-54).
Разом з тим, в акті перевірки, повний текст якого витребувано судом, міститься повна інформація про об`єкт оподаткування (земельні ділянки), їх площі, категорії таких земель, нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, на підставі якої визначається розмір податку.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у позові, що в акті перевірки не зазначено підстав для нарахування Позивачу орендної плати за земельні ділянки (договори оренди земельної ділянки, їх реквізити, необхідні дані з метою обґрунтування порушень Податкового кодексу України, відомості про реєстрацію договорів тощо).
В окремих сторінках (витягах) з акту перевірки, що був долучений Позивачем до позову, дійсно не можливо встановити таку інформацію. Разом з тим, в повному тексті такого акту перевірки від 03.09.2018року (в конкретних таблицях) така інформація міститься і є зрозумілою для суду.
Суд вважає також безпідставними доводи Позивача, наведені у позові, що в акті перевірки відсутній аналіз співставлення даних, відображених у договорах оренди земельних ділянок, оборотно-сальдових відомостях по рахунках 31 «Рахунки в банках», 64 «Розрахунки по податках та платежах», 79 «Фінансові результати», 92 «Адміністративні витрати», Головній книзі з показниками, зазначеними у податкових деклараціях єдиного податку, про що зазначено в акті перевірки, а здійснено лише формальне посилання на ці документи.
Суд зазначає, що не відображення платником в своїх податкових деклараціях конкретних земельних ділянок, яким Позивач користувався за відповідними договорами оренди, ні в якій мірі не потребує співставлення даних, відображених у договорах оренди земельних ділянок, оборотно-сальдових відомостях по рахунках 31 «Рахунки в банках», 64 «Розрахунки по податках та платежах», 79 «Фінансові результати», 92 «Адміністративні витрати», з показниками, зазначеними у податкових деклараціях єдиного податку, тощо.
Разом з тим, Позивач як платник єдиного податку всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України в обґрунтування своїх доводів в позові не зазначив жодних причин не відображення в поданих податкових деклараціях за спірний період конкретних земельних ділянок, що перебували в його користуванні за відповідними договорами оренди, речові права Позивача на які зареєстровані в Державному реєстрі.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 24.09.2018року № 0024121413, № 0024131413 та № 0024141413 про заниження ТОВ "Підлуби Агро+" орендної плати за земельні ділянки на загальну суму 181418,28грн. та податкові повідомлення - рішення від 24.09.2018року № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413 про заниження ТОВ "Підлуби Агро+" єдиного податку на загальну суму 29621,42грн. і застосування відповідних фінансових санкцій узгоджується із вимогами Податкового кодексу України та прийняті в межах повноважень Головного управління ДПС у Житомирській області.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстав для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі не встановлено.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
