Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/6150/18
Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов Сергій Вікторович
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
19 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,
представників сторін,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року (прийняту 03.09.2020 в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2019 року №0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, №0024181413, № 0024191413 та №0024201413.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року позов задоволено в повному обсязі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2019 року № 0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, № 0024181413, № 0024191413 та №0024201413.
Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 року зазначене судове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року залишено без змін.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019 року залишено без змін.
Відповідно до додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" 4494,30 грн. витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з прибуттям представника до суду.
Постановою Верховного Суду від 23 березня 2020 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №240/6150/18 в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2019 року №0024121413, № 0024131413, № 0024141413, № 0024151413, № 0024161413, № 0024171413, №0024181413 скасовано, а справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Одночасно постановою Верховного Суду від 23 березня 2020 року скасовано додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2019 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Головного управління ДФС у Житомирській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду (позивач двічі не з"явився).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким постановити - продовжити розгляд у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала є необґрунтованою в силу того, що позивачем не було отримано судові повістки щодо виклику у судові засіданні по вищезазначеній справі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду - скасуванню.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Головного управління ДФС у Житомирській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без розгляду, що стало причиною звернення з апеляційною скаргою до суду.
Як вбачається з вищезазначеної ухвали підставою для залишення позовної заяви без розгляду слугувало дві повторних неявки позивача в судове засідання, який на переконання суду першої інстанції був належним чином повідомлений.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2020 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 30.04.2020 року.
30.04.2020 року представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням карантину COVID-19, спричиненим коронавірусом SARS-CoV-2.
Судові засідання, призначені у справі на 25.05.2020 року, 23.06.2020 року, 15.07.2020 року, 03.03.2020 року не відбулися по причині неявки представника позивача.
Так, відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно з положеннями п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України Постановою від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 запроваджено карантинні заходи.
Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено новим пунктом такого змісту: «п.3 Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину. Зазначено, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).»
Як встановлено з матеріалів справи, у зв`язку з загальнодержавними протиепідеміологічними, карантинними заходами, що були введені Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із подальшими змінами наказом ТОВ «Підлуби Агро+» №8 від 20.05.2020, увесь штатний склад ТОВ «Підлуби Агро +" було переведено на дистанційну форму роботи, у відповідності до наказу від 20.05.2020 року.
В силу чого на підприємстві були відсутні працівники (уповноважені представники), які би могли отримати поштову кореспонденцію, зокрема, із Житомирського окружного адміністративного суду по даній справі та вчинити належні дії.
В той же час, генеральний директор ГОВ «Підлуби Агро +» ОСОБА_1 , у зв`язку із виробничою необхідністю (підприємство здійснює свою діяльність у аграрній сфері), перебував у кількох робочих відрядженнях (поза межами ТОВ «Підлуби Агро +»; в інших областях) у наступні періоди: із 03.05.2020 по 24.06.2020, 25.06.2020-07.09.2020, 08.09.2020-29.09.2020, 30.09.2020-02.10.2020, 03.10.2020-20.10.2020, у відповідності до копій наказів від 03.05.2020, 25.06.2020, 08.09.2020, 30.09.2020, 03.10.2020.
Крім того, юристів (юрисконсультів) у штаті ГОВ «Підлуби Агро +» немає, право єдиного підпису (в т.ч. документів для подання до суду) має лише генеральний директор ТОВ «Підлуби Агро +» ОСОБА_1 .
Водночас, як зазначає апелянт, генеральному директору ТОВ «Підлуби Агро +» Гребенюку О. Л. стало відомо про наявність ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року про залишення позову у даній справі без розгляду лише 20.10.2020, в зв`язку з чим було прийнято оперативне рішення щодо її оскарження. Так, генеральним директором ГОВ «Підлуби Агро +» Гребенюком О.Л. укладено 21.10.2020 року договір про надання правової допомоги із адвокатом ОСОБА_2 , щоб унеможливити у подальшому випадки неотримання поштової кореспонденції із суду та пропуск будь-яких судових засідань, а також з метою отримання фахової юридичної допомоги.
Також, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що, зокрема суд першої інстанції, не маючи доказів вручення судових повісток щодо розгляду даного позову позивачу (конверти були повернуті ПАТ «Укрпошта» за закінченням терміну зберігання), не розглянув позовну заяву на підставі наявних доказів у справі, а залишив позов без розгляду. Крім того, відсутнє будь-яке процесуальне рішення у цій справі щодо визнання явки позивача обов`язковою.
Щодо вищезазначеного посилання апелянта колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2,11 статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.
Відповідно до п.п.4,5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є: день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За правилами пунктів 17, 21, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача. Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв`язку зразком.
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
З огляду на зазначене та враховуючи запровадження на території України карантинних заходів та підтвердження віддаленості роботи працівників ТОВ "Підлуби Агро+", що свідчить про неможливість отримання кореспонденції апелянтом, а відтак є неналежним повідомленням останнього, то колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції, щодо належного повідомлення позивача про проведення судового засідання в даній справі 07.05.2020 року, посилаючись на підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (судової повістки), адже як встановлено з наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення на ньому міститься підпис працівника поштового зв`язку, а не позивача у справі, із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Щодо посилань суду першої інстанції на належне повідомлення про проведення судового засідання позивача в даній справі 23.06.2020 року, його час і місце, 16.06.2020 року, то зазначена інформація також не знайшла свого підтвердження, адже на рекомендованому повідомленні про вручення міститься підтверджуючий підпис не уповноваженої особи позивача на рекомендованому повідомленні про вручення йому поштового відправлення (судової повістки), а підпис працівника поштового зв`язку, з зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання. При цьому, таке повернення рекомендованих повідомлень не свідчить про обізнаність позивача щодо часу та місця розгляду судом справи. За таких підстав у суду були відсутні підстави вважати протилежне.
Згідно частиною 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».
У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Таким чином, враховуючи норми КАС України, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що передбачених законом підстав для повернення позовної заяви у суду першої інстанції не було.
Колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не надав належної оцінки вищезазначеним обставинам справи та прийшов до помилкових висновків. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановляння оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, оскільки ті, з наведених мотивів, спростовують відповідні висновки суду першої інстанції, та з огляду на зазначене приходить до висновку про необхідність скасування узвали Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 січня 2021 року.
Головуючий Капустинський М.М. Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.
