ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 червня 2021 рокуСправа № 921/555/17-г/14УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
розглянув скарги на дії державного виконавця №б/н (вх. №4853) від 08.06.2021, №б/н (вх. №4995) від 10.06.2021, №б/н (вх. №4997) від 11.06.2021, №б/н (вх. №4998) від 12.06.2021, №б/н (вх. №5070) від 14.06.2021 Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" у справі
за позовом позивача 1 Комунального підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради" вул. Коперника, 1, м. Тернопіль
позивача 2 Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бул. Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль
до відповідача Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78", вул. Руська, 23, м. Тернопіль
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська обласна рада, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021 про зобов`язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності
за участі представників сторін та органу виконання:
позивач 1: Фляк О.О. - керівник;
позивач 2: Гірняк В.М.- представник;
відповідач: Подоковський А.О. - адвокат , Гаврищук В.В.- адвокат;
орган ДВС: Хомик Ю.М. - представник , Кущак В.Б.- представник.
Суть справи:
Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" звернулось до Господарського суду Тернопільської області зі скаргами №б/н (вх. №4853) від 08.06.2021, №б/н (вх. №4995) від 10.06.2021, №б/н (вх. №4997) від 11.06.2021, №б/н (вх. №4998) від 12.06.2021, №б/н (вх. №5070) від 14.06.2021, у яких просить суд визнати незаконними дій державних виконавців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасувати постанови державних виконавців від 21.05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 31.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021 про опис та арешт майна та зобов`язати державних виконавців відновити право власності на описане, згідно постанови про опис та арешт майна.
Відповідним ухвалами суду скарги об`єднано в одне провадження для спільного розгляду зі скаргою №б/н (вх. №4853) від 08.06.2021.
Розгляд скарг призначено на 23.06.2021 о 14:00 год. У судовому засіданні було оголошено перерву до 24.06.2021 о 09:00 год. для надання можливості учасникам справи ознайомитись з поданими боржником поясненнями по суті скарг.
В обґрунтування поданих скарг аптечний заклад посилається на те, що при винесені вище перелічених постанов державними виконавцями проігноровано вимоги ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок недотримання визначених законодавцем строків та порушення процедури проведення опису та арешту майна.
Представник стягувача у судовому засідання проти поданих скарг на дії органу ДВС заперечив.
Представник Управління обліку та контролю за використанням комунального майна проти скарг заперечив з підстав, викладених у поясненнях №329/9.1-18 від 18.06.2021. Вважає дії державних виконавців правомірними, та вказує, що саме боржник зобов`язаний утриматися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Повноважні представники боржника у судове засідання прибули та підтримали подані скарги у повному обсязі. 23.06.2021 від комунального підприємства надійшли пояснення по скарзі №б/н від 22.06.2021, в яких, крім іншого, вказано, що під час вчинення виконавчих дій недопущені були керівник скаржника, головний бухгалтер та представники. Поняті, які залучені у виконавчому провадженні є заінтересованими особами стягувача, оскільки перебувають із ним у трудових відносинах. Арешт накладено на майно боржника, а не на спірне приміщення. Лікарські засоби передано на зберігання особі, яка не має для цього законних підстав.
Також 23.06.2021 від боржника надійшли пояснення, в яких зазначено, що він не є власником спірного приміщення, а тому невідомо чи вправі комунальне підприємство передавати майно без власника, яким є Тернопільська обласна рада.
У судовому засіданні представники органу виконання судового рішення проти поданих скарг заперечили, з підстав викладених у запереченнях №33212 від 17.06.2021, та надали усні пояснення по суті скарг. Зазначили, що спірні постанови виносились на підставі ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" з дотриманням усіх вимог. Постанови містять усі необхідні реквізити та підписані всіма учасниками виконавчих дій.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, господарським судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 позовні вимоги задоволено, зобов`язано КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" звільнити індивідуально визначене майно комунальної власності та стягнуто судовий збір у розмірі 1600 грн., про що господарським судом видано відповідні накази.
На виконанні в Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно - Західного (м. Івано-Франківськ) міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП№57963748 з примусового виконання наказу №921/555/17-г/14 від 21.12.2018, виданого Господарським судом Тернопільської області про зобов`язання Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" звільнити нежитлові приміщення, площею 633,7кв. м. за адресою АДРЕСА_1 та передати їх по акту приймання-передачі Комунальному підприємству "Підприємство матеріально - технічного забезпечення Тернопільської міської ради".
Відповідно до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) державним виконавцем 21.12.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, тобто в термін, визначений ст. 26 Закону.
По закінчені цього строку, 09.01.2019 державним виконавцем здійснено вихід за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 2, складено відповідний акт у якому вказано, що рішення суду не виконано, а спірне приміщення не звільнено. Також, директор аптечного закладу Жеруха О.В. надала письмові пояснення з даного приводу.
Постановою від 11.01.2019 на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду у встановлений строк у розмірі 5 100,00 грн та водночас зобов`язано останнього виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Державний виконавець 11.01.2019 повторно надіслав вимогу №448 про звільнення нежитлового приміщення та надання документів на підтвердження виконання рішення суду. Ним же 25.01.2019 здійснено виїзд за адресою розміщення спірного приміщення та встановлено, що рішення Господарського суду Тернопільської області №921/555/17-г/14 не виконано, не звільнено приміщення про, що складено акт державного виконавця.
Крім того, 25.01.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за не виконання рішення суду в розмірі 10 200,00 грн, в якій зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та надіслано сторонам до виконання.
Враховуючи невиконання боржником законних вимог, 29.01.2019 державним виконавцем надіслано повідомлення в поліцію про вчинення посадовою особою Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" кримінального правопорушення передбаченого ст.382 КК України.
В подальшому 01.02.2019 державним виконавцем винесено вимогу №4477, в якій зобов`язано боржника до 08 лютого 2019 року виконати рішення суду по справі №921/555/17-г/14 про звільнення майна площею 633,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та його передачі стягувачу по акту прийому - передачі. 08.02.2019 посадовою особою органу ДВС здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що судове рішення не виконано, приміщення не звільнено, державним виконавцям вчинялись перешкоди, про що складено акт.
Керуючись ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" 08.02.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 18.02.2019 та вимогу №5441, в якій зобов`язано боржника до 19 лютого 2019 року виконати рішення суду та передати майно стягувачу по акту прийому-передачі.
Посадовою особою органу ДВС 19.02.2019 у черговий раз здійснено вихід за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 23 та встановлено, що рішення знову не виконано, про що складено акт державного виконавця.
У свою чергу боржник звернувся до суду зі скаргою на дії органу ДВС та заявою про відстрочення рішення суду.
31.01.2019 Господарський суд Тернопільської області виніс ухвали №921/555/17-г/14, якими у задоволенні скарги Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" №б/н (вх.125) від 04.01.2019 на постанову від 21.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57963748 та у задоволенні заяви №б/н (вх.969) від 15.01.2019 про відстрочення виконання судового рішення на 10 днів відмовив.
Окрім цього, 28.11.2019 Господарський суд Тернопільської області виніс ухвалу №921/555/17-г/14, якою у задоволені заяви Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" б/н від 15.02.2019 (вх.2746 від 15.02.2019) про визнання таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 21.12.2018 у справі №921/555/17-г/14 та клопотанні про зупинення вказаного виконавчого документа відмовлено.
В подальшому, 08.07.2020 Господарським судом Тернопільської області ухвалено рішення, що залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, у справі №921/105/19, яким у задоволенні позову Тернопільської обласної ради до відповідачів: Виконавчого комітету Тернопільської міської ради; Тернопільської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №314 від 15.03.2007 "Про оформлення права власності за Тернопільською міською радою"; скасування свідоцтва про право власності Тернопільської міської ради серії САВ №051362 від 18.04.2007, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради; визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 634,3 кв. м відмовлено.
На адресу органу виконання 16.03.2021 надійшла заява від стягувача з проханням виконати рішення суду по справі №921/555/17-г/14 від 21.12.2018 - звільнити індивідуально визначене майно комунальної власності - нежитлові приміщення, площею 633,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 та передати його по акту приймання-передачі Комунальному підприємству "Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради".
На підставі заяви стягувача, 16.03.2021 державним виконавцем винесено вимогу №17201, в якій зобов`язано керівника Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" Жеруху О.В. виконати рішення суду №921/555/17-г/14, а саме: звільнити вище вказане майно та повідомити у Відділ в найкоротші терміни про виконання. Вимогу надіслано рекомендованою кореспонденцією.
Крім того, 17.03.2021 державним виконавцем винесено вимогу №17919, яку надіслано: Комунальному некомерційному підприємству "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради; Тернопільському обласному виробничо-торговому аптечному об`єднанню; Тернопільському некомерційному підприємству "Тернопільська комунальна міська лікарня №2"; Комунальному некомерційному підприємству "Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги"; Комунальному підприємству Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78"; КП "Підприємству матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради". У даній вимозі зазначеним медичним закладам запропоновано прийняти рішення про можливу дату та час здійснення вилучення, транспортування та прийняття наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в Комунальному підприємстві Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" (м. Тернопіль, вул. Руська, 23).
Комунальне некомерційне підприємство "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради повідомила листом від 30.03.2021 №244, що на даний час є технічна можливість прийняти на зберігання наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, які знаходяться в Комунальному підприємстві Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78".
Вимогою державного виконавця від 11.05.2021 №27739 зобов`язано боржника звільнити приміщення, площею 633,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 до 21.05.2021 року та укласти договір з Комунальним некомерційним підприємством "Міська комунальна лікарня №3" щодо вилучення, транспортування та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовини та прекурсорів, які знаходяться в Комунальному підприємстві Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78".
Оскільки боржником не виконано вимогу від 11.05.2021, державним виконавцем розпочато примусове виконання наказу №921/555/17-г/14 про звільнення приміщення.
Так, 21.05.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 26.05.2021, 27.05.2021, 28.05.2021, 31.05.2021, 01.06.2021, 02.06.2021, 03.06.2021, 04.06.2021, 07.06.2021, 08.06.2021 проведено опис майна, що знаходиться за адресою вул. Руська, 23. м. Тернопіль, про що складено відповідні постанови.
Крім того, 08.06.2021 державним виконавцем встановлено, що договору про передачу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, так як і акту приймання-передачі приміщення не укладалось, про що складено акт державного виконавця.
Керуючись ст. 32 Закону виконавцем 08.06.2021 винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 24.06.2021.
Також, 10.06.2021 виконавцем надіслано керівнику боржника виклик №31460 до державного виконавця на 23.06.2021 о 09:00 год. для надання письмових пояснень щодо невиконання рішення суду. Окрім цього винесено вимогу №31477, в якій зобов`язано боржника до 24.06.2021 виконати рішення суду, тобто звільнити приміщення.
Дослідивши подані докази, заслухавши повноважних представників учасників справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарг слід відмовити з наступних підстав.
Як передбачено ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12. 2012 №18-рп/2012).
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 цього нормативно - правового акту виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню .
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закону державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. п. 3, 5-6 ч. 3 ст. 18 Закону ).
Відповідно до п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Скаржник стверджує, що виконавчі дії щодо опису та арешту майна проводились державними виконавцями згідно ст.56 Закону, як це зазначено у постановах.
Між тим, як слідує із матеріалів справи, під час опису та арешту майна боржника, державний виконавець фактично керувався ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", хоча оскаржувані постанови державного виконавця і винесені з посиланням на ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд констатує, що у даному випадку усі постанови винесені на примусове виконання рішення про виселення, в той час як ст. 56 регулює примусове виконання рішення майнового характеру.
У зв`язку з наведеними фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відносно арештованого та описаного майна згідно оскаржуваних постанов, підлягають застосуванню положення саме ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", яка встановлює чіткий алгоритм та послідовність дій державного виконавця при виселенні боржника.
Так, згідно із її приписами, державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.
Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.
Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.
Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.
Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.
Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.
Суд зазначає, що мета рішення, відповідно і результат його виконання, про задоволення позовної вимоги про захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача у формі усунення перешкод у користуванні приміщенням, з урахуванням положень ст.391 Цивільного кодексу України та ч.ч.1-5, 8 ст.66 Закону України "Про виконавче провадження", полягає в тому, що: спірне приміщення має бути реально повністю звільнене від боржника, будь-якого його майна, з повною забороною відповідачу (боржнику) користуватися цим приміщенням; як наслідок цього, власнику майна - позивачу, стягувачу має бути повернута повна, реальна, безперешкодна можливість користування та розпоряджання своїм майном; такі звільнення та повернення мають носити реальний, безсумнівний та безспірний характер.
У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов`язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 цього Закону особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Законом України "Про виконавче провадження" встановлено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.
Наявні у матеріалах справи матеріали виконавчого провадження дають суду підстави для висновку про те, що державний виконавець неодноразово на виконання приписів Закону вчиняв виконавчі дії, спрямовані саме на фактичне виконання рішення суду.
Оцінюючи доводи і наведені скаржником обставини про допущені органом ДВС порушення при цьому суд констатує, що під час опису та арешту майна представник аптечного закладу був присутній, про що свідчить його підпис на відповідних постановах. Це спростовує твердження боржника пор недопущення до вчинення виконавчих дій його представників. Крім того, як пояснив державний виконавець у судовому засіданні керівник скаржника не могла бути присутньою на момент винесення постанови від 21.05.2021, оскільки перебувала за межами України. Щодо не допуску адвоката боржника Подковського А.О. до опису майна, то виконавець вказує, що останнім не підтверджені належним чином повноваження щодо представництва. Наведені обставини скаржником не спростовані, відповідні докази до матеріалів скарг не додані.
В силу приписів статті 66 Закону виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції. В опорюваних постановах вказано, що виконавчі дії були проведенні у присутності двох понятих, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З точки зору законодавця, понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.
За твердженням скаржника вказані особи перебували у трудових відносинах із стягувачем, тобто мали особисту заінтересованість у вчиненні виконавчих дій.
Натомість, державним виконавцем надані суду пояснення із яких слідує, що під час проведення виконавчих дій, йому не було відомо про зайняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посад діловода та головного бухгалтера стягувача. Присутніми учасниками виконавчого провадження не було висловлено заперечень стосовно залучення вказаних осіб в якості понятих. При цьому, перед початком виконавчих дій понятим було роз`яснено їх права та обов`язки, про що було зазначено в постановах.
Аналізуючи правові норми, які містяться у ст.18 Закону, суд приходить до висновку, що вони не покладають на державного виконавця обов`язку вчиняти дії по перевірці правомірності залучення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості понятих при проведенні виконавчих дій. Водночас, у матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про доведення цієї обставини до органу ДВС учасниками виконавчого провадження, у тому числі аптечним закладом. Варто при цьому зазначити, що немає посилань на існуючі трудові відносини між стягувачем і понятими і у клопотанні боржника про відвід останніх .
Частинами 1, 3, 4 ст. 58 Закону встановлено, що майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у ч.8 ст. 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Тобто, законодавець не обмежує коло осіб, які можуть бути зберігачами описаного майна. Відтак, суд вважає, що призначивши відповідальним зберігачем директора стягувача Фляк О.О. (п.3 оспорюваних постанов) та попередивши останнього про кримінальну відповідальність, державний виконавець діях у межах повноважень та з дотриманням відповідних правових норм.
Щодо відсутності вартості майна в оскаржуваних постановах, то суд погоджується із доводами державного виконавця про те, що у нього на виконанні перебуває лише рішення немайнового характеру (зобов`язання звільнити приміщення). Тобто, описане майно не буде реалізовуватись в подальшому, а тому зазначення його вартості не є необхідним.
Скаржник також посилається на незаконність та бездіяльність дій виконавчої служби в частині арешту первинної бухгалтерської документації та регістрів бухгалтерського обліку, які передані на зберігання ОСОБА_5 , оскільки вказані документи становлять комерційну таємницю.
Як пояснив державний виконавець, вказані документи зберігались скаржником неналежним чином, а тому є нечитабельними, про що і вказано у спірних постановах - документи невідомого змісту.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що ліцензійний реєстр на право здійснення господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів є загальнодоступним за посиланням http://usuan.dls.gov.ua/.
За його даними, Комунальному некомерційному підприємству "Міська комунальна лікарня №3" Тернопільської міської ради 08.04.2021 була видана ліцензія на право проводження господарської діяльності, зокрема, з придбання, зберігання, перевезення, реалізація (відпуск) наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, з аналогічною номенклатурою як і у КП Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" (витяги долучені до матеріалів справи). Наведеним спростовуються твердження заявника про відсутність у зберігача відповідних прав на зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Як наслідок і його доводи про те, що постраждають ветерани, пенсіонери, інваліди, хворі на коронавірус та інші, бо аптека відпускає ліки, які йдуть по державній програмі безоплатних (доступних) ліків на фактичних обставинах не ґрунтуються, оскільки аптека №78 не є єдиним закладом, що забезпечує відпуск населенню лікарських засобів з обмеженим обігом.
При цьому суд враховує, що за наданими у судовому засіданні поясненнями представника аптеки №78, наркотичні засоби та речовини, а також ліцензія від 13.02.2020, боржником отримані після набрання законної сили судовим рішенням. Наведеним, на переконання суду, також засвідчується відсутність у останнього фактичних намірів звільнити займане спірне приміщення.
З наведеного в сукупності суд констатує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на сприяння боржника виконавчій службі у виконанні рішення суду. Крім того, скаржником не надано ніяких документів, які могли б підтвердити дії самого відповідача після прийняття судом рішення, направлені на його виконання.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу.
А відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гвоздецький проти України", заява № 28070/04, рішення від 15.10.2009; справа "Ясіунен проти Литви", заява № 41510/98, рішення від 06.03.2003; справа "Бурдов проти Росії", заява №59498/00, рішення від 07.05.2002).
При цьому, у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" Європейський суд з прав людини відзначив, що затримка у виконанні судового рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яка захищається п. 1 ст. 6 Конвенції, у зв`язку із чим саме на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що державні виконавці відділу примусового виконання рішень Хомик Ю.М. та Руда О.М. під час проведення, в межах виконавчого провадження №57963748, виконавчих дій у відношенні до Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" діяли з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження". Тому суд вважає їх дії та оспорювані постанови правомірними, а скарги необґрунтованими.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 339, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні скарг Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78" №б/н (вх. №4853) від 08.06.2021, №б/н (вх. №4995) від 10.06.2021, №б/н (вх. №4997) від 11.06.2021, №б/н (вх. №4998) від 12.06.2021, №б/н (вх. №5070) від 14.06.2021 відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту підписання суддею в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 01.07.2021.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
СуддяО.В. Руденко
