ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"15" лютого 2019 р. Справа №921/555/17-г/14
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
ОСОБА _1
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” б/н від 23.01.2019
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 (суддя Руденко О.В., повний текст рішення складено 21.11.2017, м.Тернопіль)
у справі № 921/555/17-г/14
за позовом ОСОБА_2 підприємства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення Тернопільської міської ради"
позивач 2 Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради
до відповідача ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №78"
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Тернопільська міська рада
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська обласна рада
про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності
ВСТАНОВИВ
до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 (суддя Руденко О.В.) у справі № 921/555/17-г/14.
Зазначена апеляційна скарга розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України чинного з 15.12.2017.
Відповідно до п.9 Прикінцевих положень ГПК України чинного з 15.12.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” залишено без руху для усунення встановленого недоліку, а саме: зобов’язано скаржника надіслати на адресу суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, витребувано матеріали справи №921/555/17-г/14 з Господарського суду Тернопільської області.
На адресу суду від скаржника надійшло клопотання б/н від 06.02.2019 про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначається, що Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” є закладом охорони здоров’я з продажу медикаментів, і не має можливості утримувати у штаті юриста, що становить труднощі для пред’явлення апеляційної скарги. Внаслідок чого не було можливості скористатися правом на правову допомогу. А також, під час проголошення рішення відповідач не був присутній в судовому засіданні, відповідно останньому не роз’яснено порядок і право на апеляційне оскарження.
В доданому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що судове рішення прийняте за відсутності в судовому засіданні уповноваженого представника відповідача. 14.01.2019 КП “Тернопільська обласна аптека №78” отримало від Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вимогу вих.№448 від 11.01.2018 у даній справі. Після чого представник скаржника подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №921/555/17-г/14 та 16.01.2019 ознайомився з повним текстом рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2017, тому просить суд вважати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження..
Відповідно до ч.1 п.13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 93 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття судового рішення ) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Розглянувши клопотання про поновленняі строку та дослідивши матеріали справи №921/555/17-г/14, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ОСОБА_1 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Як вбачається із матеріалів справи №921/555/17-г/4 (витребуваної Західним апеляційним господарським судом) повний текст оскаржуваного судового рішення виготовлено та підписано 21.11.2017.
22.11.2017 ОСОБА_2 підприємством Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” подавалася заява до Господарського суду Тернопільської області про видачу копії повного тексту рішення суду від 14.11.2017 у даній справі, повний текст рішення отримано підприємством 01.12.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том І а.с.164).
Надалі, ОСОБА_2 підприємством Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” 04.01.2019 подано скаргу до Господарського суду Тернопільської області на постанову від 21.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57963748 про примусове виконання наказу Господарського суду Тернопільської області виданого 21.12.2018 у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.01.2019 у справі №921/555/17-г/14 скаргу ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” залишено без руху.
Окрім того, 15.01.2019 ОСОБА_2 підприємством Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” подано заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 у даній справі.
Згідно заяви ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” про ознайомлення з матеріалами справи від 15.01.2019 останнє ознайомлено з матеріалами справи 16.01.2019 (том І а.с.208).
25.01.2019 ухвалою Господарського суду Тернопільської області у даній справі відмовлено у прийнятті скарги ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” про визнання протиправними дій державного виконавця, визнання незаконною та скасування постанови від 11.01.2019 про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин за виконавчим провадженням №57963748.
31.01.2019 ухвалами Господарського суду Тернопільської області у даній справі відмовлено ОСОБА_2 підприємству Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” у задоволення скарги на дії органу ДВС та відмовлено у задоволенні заяви підприємства про відстрочення виконання рішення.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, скаржнику з 01.12.2017 було відомо про рішення суду першої інстанції від 14.11.2017 у даній справі .(том І а.с.162).
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає безпідставними, такими що не відповідають фактичним обставинам доводи скаржника, що останній тільки 16.01.2019 ознайомився з повним текстом рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.11.2017.
Окрім того, апеляційний господарський суд зазначає, що одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення (фактично - права на виправлення судової помилки) з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду та строку на оскарження у розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»).
При цьому у кожному випадку прийняття національними судами рішення про поновлення строків на звернення до суду або на оскарження судового рішення, ЄСПЛ наголошує на необхідності перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні у підставах для поновлення строків (справа «Пономарьов проти України»), а також, чи є обмеження права особи на доступ до суду пропорційним (справа «Мельник проти України»).
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Що стосується забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв'язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що у спірному випадку відсутні підстави для поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 в справі №921/555/17-г/14, оскільки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, які наведені скаржником є такими, що не відповідають фактичним обставинам.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 ГПК України апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Керуючись статтями ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 у справі №921/555/17-г/14.
2.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємства Тернопільської обласної ради “Тернопільська обласна аптека №78” б/н від 23.01.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2017 у справі № 921/555/17-г/14 повернути без розгляду.
3.Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами, всього на 112 арк. та конверт надіслати скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду
Ухвалу підписано 15.02.2019
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.