ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2021 року м. Дніпро Справа № 908/2753/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Кузнецов В.О.,
секретар судового засідання Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Велбей Холдінгс Лімітед на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.10.2020р. (повний текст складено 23.10.2020р., суддя Федорова О.В., м. Запоріжжя) у справі № 908/2753/18 за позовом Велбей Холдінгс Лімітед до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 01.11.2018р., оформленого протоколом № 24 від 01.11.2018р.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.10.2020р. залишено без задоволення заяву Велбей Холдінгс Лімітед про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18. Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за розгляд заяви в сумі 5 286,00 грн. покладено на позивача.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Укази Президента України про застосування до позивача санкцій не є нормативно-правовими актами, оскільки вказані акти носять індивідуальний характер. Скасування таких актів можливе лише на майбутнє. Правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того чи є вони чинними на момент розгляду справи, стосується тільки нормативно-правових актів, а не індивідуальних актів, а тому не може бути врахована судом при розгляді заяви позивача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. На час розгляду судами даної справи обставина, на яку заявник посилається як на нововиявлену (незаконність Указів Президента України про застосування до позивача санкцій), не існувала і не могла бути відома ні суду, ні учасникам справи. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020р. у справі № 9901/215/19, яким скасовано Укази Президента України про застосування до позивача санкцій, ухвалено більше ніж через рік після розгляду справи № 908/2753/18. Таким чином, на час розгляду даної справи господарським судом не могло бути ухвалено іншого судового рішення у зв`язку з неможливістю врахувати обставини, якої не існувало на час розгляду справи. Позивач не довів наявність правових підстав для перегляду рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18 за нововиявленими обставинами.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати; задовольнити заяву Компанії Велбей Холдінгс Лімітед про перегляд рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18; скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Компанії Велбей Холдінгс Лімітед задовольнити повністю, визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", проведених 01.11.2018р., які оформлені протоколом загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" № 24 від 01.11.2018р. про внесення змін до Статуту Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" шляхом викладення його в новій редакції та обрання членів Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат".
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- відмова у перегляді за нововиявленими обставинами судового рішення є необґрунтованою та призводить до порушення ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Протоколу № 1 до зазначеної Конвенції;
- справа містить виключну правову проблему, оскільки спосіб тлумачення і застосування судом положень ГПК України про нововиявлені обставини призводить до неможливості відновлення прав особи, які були порушені у період дії санкцій, після встановлення судом незаконності застосування санкцій;
- нововиявленими обставинами у даній справі є незаконність Указів Президента України, якими щодо позивача введено санкції, та відповідно незаконність санкцій. Рішення Верховного Суду є лише належним та допустимим доказом їх наявності;
- необґрунтованим є висновок суду про те, що визнані нечинними Укази Президента України є актами індивідуальної дії, а тому зумовлюють наслідки лише перспективно, а не ретроспективно. Оскільки в момент застосування санкцій до позивача були відсутні підстави для цього, санкції є незаконними з моменту прийняття і протягом усього періоду їх дії незалежно від природи акту, яким їх застосовано;
- застосування санкцій до позивача за відсутності підстав, що підтвердив Верховний Суд, свідчить про незаконність обмежень прав Компанії як акціонера внаслідок застосування санкцій.
В письмових поясненнях від 09.11.2020р. скаржник додатково посилається на те, що Укази Президента України про введення санкцій мають особливу правову природу, не вичерпуються разовим використанням, діють тривалий час і зумовлюють виникнення прав та обов`язків у невизначеного кола осіб, включаючи органи державної влади, а не лише у особи, яка включена до санкційного списку, що свідчить про їх нормативний характер.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.10.2020р. залишити без змін. Посилається на те, що на час розгляду судами справи № 908/2753/18 обставина, на яку скаржник посилається як на нововиявлену не існувала і не могла бути відома ні суду, ні учасникам справи.
Третя особа наданими їй процесуальними правами не скористалась та не направила суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.12.2020р.
02.12.2020р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
В судовому засіданні 02.12.2020р. оголошено перерву до 18.01.2021р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021р. зупинено апеляційне провадження у справі № 908/2753/18 за апеляційною скаргою Велбей Холдінгс Лімітед на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.10.2020р. до набрання законної сили судового рішення Великої Палати Верховного Суду за результатом апеляційного перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020р. у справі № 9901/215/19 за позовом Велбей Холдінгс Лімітед до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправними та скасування Указів Президента України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2021р. поновлено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 16.06.2021р.
14.06.2021р. на адресу апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшли письмові пояснення позивача, в яких зазначено, що представник позивача не зможе взяти участь в судовому засіданні 16.06.2021р. з поважних причин.
Судове засідання 16.06.2021р. відбулось за участю представника Фонду державного майна України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
16.06.2021р. в судовому засіданні представники відповідача та Фонду державного майна України проти доводів апеляційної скарги заперечували.
В судовому засіданні 16.06.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
19.12.2018р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Компанії Велбей Холдінгс Лімітед до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів від 01.11.2018р., оформленого протоколом № 24 від 01.11.2018р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що при скликанні та проведенні позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "ЗАлК" було порушено принцип верховенства права. На думку позивача, внаслідок внесення змін до Статуту Товариства було ліквідовано Ревізійну комісію та зменшено кількість членів Наглядової ради ПАТ "ЗАлК" з 7 до 5, що призвело до обмеження прав позивача як акціонера на участь в управлінні Товариством. На позачергових загальних зборах акціонерів Товариства було прийнято рішення щодо питань, не включених до порядку денного. Зазначення кількості голосуючих акцій позивача "0" порушило право останнього на управління Товариством, оскільки позивач з пакетом акцій в 29,5363 % міг істотно вплинути на результати голосування.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019р. рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.10.2019р. залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2019р.
14.09.2020р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18, в якій позивач просив скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вказану заяву мотивовано нормами ст. ст. 320, 321, 325 ГПК України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Протоколу 1 до зазначеної Конвенції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.09.2020р. прийнято до розгляду заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р. у справі № 908/2753/18, розгляд якої призначено на 16.10.2020р.
16.10.2020р. місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004р. у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005р. у справі "Попов проти Молдови" № 2).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004р. у справі "Праведная проти Росії").
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Як вбачається із матеріалів даної справи, заява позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що відмова судом в задоволенні позову була обґрунтована застосуванням до позивача санкцій згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони від 02.05.2018р., введеного в дію Указом Президента України від 14.05.2018р. № 126/2018, внаслідок чого акції позивача були визнані неголосуючими відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1707 від 13.10.2015р. Разом з тим, 11.08.2020р. Касаційним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 9901/215/19 про визнання протиправними та нечинними Указів Президента України від 14.05.2018р. № 126/2018 та від 21.06.2018р. № 176/2018, якими введено в дію санкції щодо позивача. На думку позивача, незаконність застосування до позивача санкцій та факт скасування вказаних Указів є істотними для справи обставинами, які не були встановлені судом і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи. Доказом, що підтверджує наявність нововиявлених обставин, є рішення Касаційного адміністративного суду від 11.08.2020р. у справі № 9901/215/19.
Надавши оцінку вказаним доводам позивача про наявність нововиявлених обставин у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що Укази Президента України про застосування до позивача санкцій не є нормативно-правовими актами.
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
У вітчизняній теорії права загальновизнано, що нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Натомість індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Таким чином, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Укази Президента України, якими введено в дію санкції щодо позивача, є актами індивідуальної дії, оскільки: не містять загальнообов`язкових правил поведінки, а породжують права і обов`язки тільки у тих осіб, яким вони адресовані.
Разом із тим, на час розгляду даної апеляційної скарги постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021р. у справі № 9901/215/19 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020р. скасовано. Позовну заяву Велбей Холдінгс Лімітед (Velbay Holdings Limited) до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправними та скасування указів залишено без розгляду.
Таким чином, відсутні обставини, на які посилався позивач як на підставу перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини не спростовують даних, які були покладені в основу рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2019р., а тому відсутні підстави для його перегляду. У зв`язку із чим, суд першої інстанції правомірно залишив вказане рішення без змін.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишена без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України у зв`язку з відмовою в її задоволенні покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Велбей Холдінгс Лімітед - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.10.2020р. у справі № 908/2753/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено - 23.06.2021р.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
СуддяВ.О. Кузнецов
