09.04.2021
справа № 642/464/21
провадження №2/642/637/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про забезпечення позову та зустрічне забезпечення
09 квітня 2021 рокум. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:
головуючого судді - Ольховського Є.Б.
за участю секретаря судових засідань - Алімурадовій Т.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів,-
встановив:
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог: державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для запобігання її подальшого відчуження третім особам.
Згідно до ч.2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що стосовно спірного майна після подання позову до суду вживались реєстраційні дії. Після набуття ТОВ «Аналітик Фінанс» або третьою особо статусу власника, майно може відчужуватись і надалі та й неодноразово, оскільки всі вчинені дії ТОВ «Аналітик Фінанс» здійснені протиправно, всупереч заборон, встановлених законом і чинним судовим рішенням, що вказану особу не зупиняє.
Відповідно до положень ч.1 ст. 153 ЦПК України дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву та додані матеріали, суд приходить до наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод"Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 ЦПК Українизаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п. 2, 4 ч.1ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. ч. 5-7ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Із матеріалів заяви вбачається, що предметом позову є визнання незаконною державної реєстрації та її скасування щодо квартири АДРЕСА_2 .
Аналізуючи предмет спору, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір, стосовно спірного майна після подання позову до суду вживались реєстраційні дії, що може свідчити про можливість подальшого відчуження нерухомого майна; вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач відповідає позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
За змістом ч. 7 ст.153, ч. 6 ст.154 ЦПК Українив ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з ч. 1ст. 154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч. 4ст. 154 ЦПК України).
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачкою на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 50000 грн.
Керуючись ст. ст.149-154,157 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для запобігання її подальшого відчуження третім особам.
Зобов`язати позивача ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок Ленінського районного суду м.Харкова у якості зустрічного забезпечення 50000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та надати до суду документи про виконання ухвали про зустрічне забезпечення.
Роз`яснити позивачу, що він протягом п`яти днів з дня винесення даної ухвали має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. У разі, якщо він не виконає вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Є.Б. Ольховський
