ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 642/464/21 Головуючий суддя І інстанції Ольховський Є. Б.
Провадження № 22-ц/818/3660/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Заява про забезпечення позову або доказів
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Яцини В.Б.,
суддів колегії: Котелевець А.В., Хорошевського О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2021 року, постановлену у складі судді Ольховського Є.Б., по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 642/464/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», треті особи: державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для запобігання її подальшого відчуження третім особам. Зобов`язано позивача ОСОБА_1 протягом п`яти днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок Ленінського районного суду м. Харкова у якості зустрічного забезпечення 50000 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та надати до суду документи про виконання ухвали про зустрічне забезпечення. Роз`яснено позивачу, що він протягом п`яти днів з дня винесення даної ухвали має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. У разі, якщо він не виконає вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду скасувати в частині вжиття заходів зустрічного забезпечення.
В обґрунтування скарги зазначила, що в оскарженій частині ухвала не відповідає вимогам ст. 154 ЦПК України та основним засадам цивільного судочинства, встановленим ст. 2 ЦПК України: рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом (п. 2 ч. 3); пропорційності (п.6 ч. 3).
Вказала, що суд має право, проте не зобов`язаний, вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Послалась на те, що жодна із обставин обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, перерахованих у частині третій статті 153 ЦПК України, щодо позивача не має місця.
Вважає, що арешт спірного майна забезпечує належний захист усіх учасників даної судової справи. А так як квартира досі перебуває в іпотеці відповідача (іпотекодержателя), а наразі ще у власності третьої особи - ОСОБА_2 , не існує необхідності застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки права ТОВ «Аналітик Фінанс» та нового власника ОСОБА_2 в даному випадку є захищеними і жодних збитків вказаним забезпеченням (арештом) вони не понесуть.
Зазначила, що в ухвалі від 09.04.2021 суд не вказує, які саме збитки можуть бути спричинені відповідачу або третій особі забезпеченням позову та в чому вони можуть полягати. Суд не вказує, чим визначений розмір збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Тобто, доцільність застосування судом заходів зустрічного забезпечення позову не обґрунтована так, як і його розмір 50000 грн.
Вважає, що встановлений судом розмір зустрічного забезпечення 50000 грн не вирішує питання захищеності інтересів відповідача, які вже достатньо захищені його протиправними діями, але є виключно додатковим непосильним тягарем саме на позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс» надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить останню залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Обґрунтовуючи відзив зазначили, що є підстави вважати, що втручання у право власності особи щодо розпорядженням своїм майном може мати негативні наслідки як моральні, так і матеріальні. Тому, обґрунтованим та доцільним є застосування до вказаних правовідносин саме обов`язку для ОСОБА_1 про внесення на депозитний рахунок суду суми зустрічного забезпечення в розмірі 50000 грн.
Вважають, що апелянт в апеляційній скарзі не наводить жодних обґрунтованих аргументів щодо порушень суду першої інстанції.
Послались на те, що з урахуванням того, що вартість нерухомого майна складає 1165640,00 грн, визначену згідно з експертним висновком від 05.04.2021 ТОВ «Консалтинг-Експерт», то така сума як 50000,00 грн є абсолютно співмірною, обґрунтованою та винесеною до стягнення судом на підставі внутрішнього переконання та врахування всіх ризиків для власника майна, що можуть виникнути у майбутньому.
Звернули увагу суду на те, що ОСОБА_1 у власній відповіді на відзив ТОВ «Аналітік Фінанс» від 01.03.2021 особисто стверджує, що Предмет іпотеки є єдиним місцем постійного проживання подружжя ОСОБА_4 , іншого житлового майна вони не мають. Крім того, в тексті уточненої позовної заяви від 09.04.2021 позивач особисто стверджує, що її було знято з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 . Окрім цього, рішенням апеляційного суду Харківської області від 24.06.2011 у справі № 22-ц-11256/11 було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ТОВ «Аналітік Фінанс») заборгованість за кредитним договором у розмірі 104 525,27 доларів США. Зазначений розмір заборгованості визнається ОСОБА_1 , про що свідчить її відповідь від 22.06.2020. Відсутність у позивача майна, зареєстрованого в установленому порядку місця проживання, наявність невиконаного рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 104525,27 доларів США, характеризує позивача як особу, яка не має наміру виконувати судові рішення та відшкодовувати збитки, яких власник майна або інші особи можуть зазнати внаслідок застосування заходів забезпечення позову.
Зауважили, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 10.04.2019 у справі № 753/2380/18-ц, з урахуванням вимог частини третьої статті 154 ЦПК України вжиття заходів зустрічного забезпечення є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком незалежно від майнового стану відповідачів.
Інші учасники справи не скористались правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу про відмову у застосуванні зустрічного забезпечення, оскарження якої передбачено п. 5 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на те, що ОСОБА_1 оскаржено ухвалу лише в частині застосування зустрічного забезпечення, то в іншій частині вона не підлягає апеляційному перегляду відповідно до норми ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам ухвала суду в оскарженій частині не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аналітік Фінанс», треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог: державний реєстратор відділу надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмила Іванівна, ОСОБА_2 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Вахрушева Ольга Олександрівна про визнання незаконною та скасування державної реєстрації.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для запобігання її подальшого відчуження третім особам.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилалась на те, що стосовно спірного майна після подання позову до суду вживались реєстраційні дії. Після набуття ТОВ «Аналітик Фінанс» або третьою особо статусу власника, майно може відчужуватись і надалі та й неодноразово, оскільки всі вчинені дії ТОВ «Аналітик Фінанс» здійснені протиправно, всупереч заборон, встановлених законом і чинним судовим рішенням, що вказану особу не зупиняє.
Із матеріалів заяви вбачається, що предметом позову є визнання незаконною державної реєстрації та її скасування щодо квартири АДРЕСА_1 .
При постановленні оскарженої ухвали, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що, аналізуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно виник реальний спір, стосовно спірного майна після подання позову до суду вживались реєстраційні дії, що може свідчити про можливість подальшого відчуження нерухомого майна; вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач відповідає позовним вимогам, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Суд вважав необхідним застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачкою на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 50000 грн.
При цьому суд послався на ч. 7 ст. 153, ч. 6 ст. 154 ЦПК України, в яких не передбачені підстави для зустрічного забезпечення.
Згідно з пунктами 1 та 4 частиною першою статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина п`ята статті 154 ЦПК України).
Застосовуючи зустрічне забезпечення, суд діяв відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 ЦК України, яка передбачає такий обов`язок суду у разі якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Апелянт всупереч визначеного у ст.ст. 12, 81 ЦПК України процесуального обов`язку не надав до суду на підтвердження доводів скарги про безпідставність зустрічного забезпечення відповідних доказів про наявність у неї зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Розмір зустрічного забезпечення, 50000 грн, є співмірний із заходами забезпечення позову, застосованим судом арештом квартири, який не дозволяє власнику користування нею за прямим призначенням, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову і тому відповідає зазначеним у ч. 5 ст. 54 ЦПК України критеріям.
Доводи скарги не знайшли свого належного підтвердження доказами.
З огляду на те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення..
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2021 року в частині застосування заходів зустрічного забезпечення - залишити без змін.
В іншій частині ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2021 року не оскаржувалася і не переглядалася.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 листопада 2021 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії А.В. Котелевець.
О.М. Хорошевський.
