Справа № 201/3571/20
1-кп/0203/432/2021
У Х В А Л А
іменем України
12 жовтня 2020 року Кіровський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого-суді - ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника обвинуваченої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
представники потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000913 від 11.11.2019 відносно ОСОБА_6 обвинуваченої за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, колегія суддів -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченнямОСОБА_6 обвинуваченої за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Прокурор впідготовчому судовомузасіданнізаявивписьмове клопотання про застосування обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки існують ризики, а саме не виконання покладених на неї процесуальних обов`язків відповідно до КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заперечували проти заявленого прокурором клопотанні вважаючи його не обґрунтованим.
Представники потерпілих підтримали клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників провадження, та ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо заявленого прокурором клопотання, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме справу «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Щодо посилання прокурора про неприбуття обвинуваченої ОСОБА_6 у минуле судове засідання, а саме 20 серпня 2020 року - спростовуються наявними в матеріалах справи розписками обвинуваченої ОСОБА_6 про те що останньою не було проігноровано жодного виклику суду про явку у судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 315 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволені клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченій ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
