Єдиний унікальний номер судової справи 201/3571/20
Номер провадження 1-кп/201/1180/2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2020 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
захисників обвинуваченої адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
обвинуваченої ОСОБА_12 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2019 року за № 12019040000000913 за обвинуваченням:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2019 року за № 12019040000000913 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2020 року за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2019 року за № 12019040000000913 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України призначене підготовче судове засідання на 19 травня 2020 року.
Під час підготовчого судового засідання стороною захисту подано низку письмових клопотань, зокрема, про повернення вказаного обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_12 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із тим, що після повідомлення останньої про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого суду, в якому захисники просили звернутись до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про підсудність кримінального провадження відносно ОСОБА_12 .
Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та обвинувачена ОСОБА_12 підтримали подані клопотання, просили їх розглянути за хронологією та задовільнити з наведених у цих клопотаннях підстав.
Під час підготовчого провадження до канцелярії суду надійшла заява представника потерпілого регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зняття арешту та заборони проведення будь-яких реєстраційних дій в порядку статті 174 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 підтримала подану заяву у повному обсязі та просила її задовільнити.
Заслухавши доводи сторони захисту з приводу поданих ними клопотань, доводи представника потерпілого ОСОБА_8 з приводу поданої заяви про скасування арешту, думку учасників судового провадження щодо заявлених клопотань і поданої заяви та їх заперечення, колегія суддів вважає за доцільне розглянути у першу чергу клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про звернення до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про підсудність даного кримінального провадження, оскільки саме вирішення питання про підсудність є суттєвим, адже у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження суд відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України має прийняти лише рішення про направлення такого обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності, і відповідно не може ухвалювати жодних інших процесуальних рішень та розглядати будь-які клопотання по суті.
Вирішуючи клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про звернення до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про підсудність даного кримінального провадження, колегія суддів виходить з наступного.
Так, в обґрунтування поданого клопотання захисники посилалися на те, що вказане кримінальне провадження не підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська на розгляд якого воно надійшло, оскільки виходячи з обвинувального акту більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, яке кваліфіковано стороною обвинувачення ОСОБА_12 , вчинено на території Шевченківського району в м. Дніпро вул. Бородинська, 24. За таких обставин вважали, що вказане кримінальне провадження підлягає направленню до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для здійснення судового провадження.
Захисник ОСОБА_9 та обвинувачена ОСОБА_12 підтримали клопотання та просили його задовольнити, зазначивши, що це є спільною позицію захисту.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та вважав, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська до якого направлений обвинувальний акт.
В обґрунтування своєї позиції зазначив, що, на переконання сторони обвинувачення, місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення є Соборний район м. Дніпро, оскільки умисел на всі дії, які інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_12 направлені на заволодіння майном - будівлею водно-спортивної бази «Локомотив» та земельною ділянкою, яке знаходиться на території АДРЕСА_3 , а тому, виходячи з наведеного, вказане кримінальне провадження підсудне саме Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.
При цьому, не погодився із доводами сторони захисту, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, що інкримінується обвинуваченій ОСОБА_12 , вчинено саме в офісі приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бородинська, 24 та зазначив, що органом досудового розслідування встановлено лише, що за цією адресою даний приватний нотаріус здійснює свою діяльність і в приміщенні цього офісу були передані документи на реєстрацію права власності та підписана заява від імені ОСОБА_14 , проте приватний нотаріус могла провести державну реєстрацію права власності на вказане майно на персональному комп`ютері не обов`язково в офісі, а будь-де, навіть і в іншій країні, а тому вважати, що місцем вчинення шахрайських дій є саме приміщення офісу приватного нотаріуса є помилковим.
Разом із цим, звернув увагу колегії суддів на те, що в обвинувальному акті не вказано місце, де саме приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію права власності на зазначене майно. За наведених ним підстав просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав позицію та доводи ОСОБА_5 у повному обсязі та вважав, що вказане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просив відмовити.
Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав думку прокурорів з цього питання у повному обсязі.
Представник потерпілого ОСОБА_8 також підтримала позицію сторони обвинувачення з означеного питання у повному обсязі.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши наданий суду обвинувальний акт, колегія суддів вважає, що клопотання сторони захисту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, розгляд даного кримінального провадження непідсудний Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська і вказане кримінальне провадження підлягає направленню до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Частиною 1 статті 32 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.
Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_12 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме використання завідомо підроблених документів та придбання права на майно шляхом обману в особливо великих розмірах (шахрайство).
Диспозиція ч. 4 ст. 190 КК України передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом зловживання довірою.
Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, при цьому, шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися майном.
Диспозиція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документу.
Використання завідомо підробленого документа є закінченим злочином з моменту, коли документ пред`явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
Так, виходячи із змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, вбачається, що у 2015 році, більш точна дата досудовим розслідування не встановлена, у ОСОБА_12 виник злочинний намір придбати шляхом обману права на державне майно об`єкт незавершеного будівництва водно-спортивної бази «Локомотив», площею 7 503,8 кв. м. та комунальне майно - земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованими по АДРЕСА_3 , скориставшись відсутністю державної реєстрації права власності на зазначені об`єкти майна. З метою вчинення злочину та придбання прав на державне та комунальне майно ОСОБА_12 вирішила використати підроблене рішення суду та провести державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти на ім`я сторонньої особи без її відома, з метою отримання можливості подальшого розпорядження об`єктами майна з використанням реквізитів вказаної сторонньої особи.
ОСОБА_12 , з метою приховання своєї участі у підготовці та вчиненні злочину, уникнення викриття та можливої відповідальності, прийняла рішення обманним шляхом провести реєстрацію об`єктів майна на ім`я сторонньої особи ОСОБА_14 , яка є матір`ю її знайомої ОСОБА_15 без відома зазначених осіб та не повідомляючи їм про свої злочинні наміри.
На початку квітня 2016 року, ОСОБА_12 продовжуючи вчиняти дії, направлені на шахрайське придбання права на державне на комунальне майно, надала приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу державному реєстратору ОСОБА_13 документи для проведення державної реєстрації, а саме оригінали підробленого рішення Дніпропетровського районного суду у справі № 2-580 від 23.03.2007 та підробленого листа Дніпропетровського районного суду без номеру від 01.04.2016, оригінал технічного паспорту на нежитлову будівлю водноспортивної бази «Локомотив» по вул. Набережна Перемоги, 1к у м. Дніпро, виготовлений ТОВ «Європейська оціночна компанія», та предмет схожий на оригінал паспорту ОСОБА_14 , продовжуючи діяти шляхом обману, не повідомила ОСОБА_13 про підроблення та недійсність наданих документів.
21 квітня 2016 року ОСОБА_12 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, прибула до офісу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бородинська, 24, разом із невстановленою органом досудового розслідування особою, яку ОСОБА_12 , діючи шляхом обману, видала за ОСОБА_16 , після чого остання підписала від імені ОСОБА_14 заяви про державну реєстрацію права власності на будівлю водно-спортивної бази «Локомотив», площею 7 503,8 кв. м. та комунальне майно - земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованими по АДРЕСА_3 .
25 квітня 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , на підставі наданих адвокатом ОСОБА_12 підроблених документів, та діючи під впливом її обману, здійснила державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_14 права власності на будівлю водно-спортивної бази «Локомотив», площею 7 503,8 кв. м. та комунальне майно - земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039, площею 0,5999 га, розташованими по АДРЕСА_3 , після чого оригінали документів на право власності на об`єкти майна передала ОСОБА_12 .
Таким чином, внаслідок незаконної державної реєстрації на ім`я ОСОБА_14 права власності на об`єкт незавершеного будівництва - водно-спортивної бази «Локомотив», площею 7 503,8 кв. м., розташованої по АДРЕСА_3 її законному власнику державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях спричинено майнову шкоду в розмірі 9672082 гривень, що станом на момент вчинення злочину більше ніж в 14037 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Крім того, внаслідок незаконної державної реєстрації на ім`я ОСОБА_14 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:305:0039 площею 0,5999 га, розташованих по АДРЕСА_3 її законному власнику - територіальній громаді м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, спричинено майнову шкоду в розмірі 8 583 609 гривень, що станом на момент вчинення злочину більше ніж в 12 458 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Отже, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 32 КПК України, у даному випадку кримінальне провадження має здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, що інкримінується ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Виходячи із викладу фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України слідує, що у приміщенні офісу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Бородинська, 24, ОСОБА_12 , діючи шляхом обману, видала невстановлену особу за ОСОБА_16 , після чого остання підписала від імені ОСОБА_14 заяви про державну реєстрацію права власності на будівлю водно-спортивної бази «Локомотив» та комунальне майно - земельну ділянку. 25 квітня 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , на підставі наданих адвокатом ОСОБА_12 підроблених документів, та діючи під впливом її обману, здійснила державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_14 права власності на вказане майно.
Таким чином, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України у даному випадку є місце, де шляхом обману було придбане права на зазначене в обвинувальному акті майно, тобто офіс приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Бородинська, 24, що за територіально-адміністративним розподілом відноситься до території Шевченківського району м. Дніпра.
Водночас, якщо приймати до уваги доводи прокурора ОСОБА_5 , який наполягав на тому, що приватний нотаріус ОСОБА_13 могла здійснити державну реєстрацію на ім`я ОСОБА_14 права власності на вказане майно не обов`язково у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_4 , а зі свого персонального комп`ютера, перебуваючи у будь-якому іншому місці, у тому числі і за кордоном, то виходить, що органом досудового розслідування не встановлено місце вчинення злочину, тобто місце, де було придбано право на майно, а тому, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 32 КПК України, у разі не встановлення органом досудового розслідування місця вчинення злочину, кримінальне провадження здійснює той суд, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування (СУ ГУ НП України в Дніпропетровській області, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 40), тобто Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
При цьому, доводи прокурора ОСОБА_5 , що місцем інкримінованого ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є саме місце, де знаходиться майно - будівля водно-спортивної бази «Локомотив» та земельна ділянка, тобто Соборний район м. Дніпро, а не місце його фактичного вчинення, є хибними та такими, що суперечать вимогам кримінального процесуального закону, адже статтею 190 КК України встановлено відповідальність за злочин із матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту настання наслідків, зазначених у законі, тобто з моменту придбання шляхом обману права на майно.
Отже, за таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд вказаного кримінального провадження не підсудний Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт у кримінальному провадженні підлягає направленню до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
У той же час, дійшовши до висновку про непідсудність вказаного кримінального провадження Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська та направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту з підстав його невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України, про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із тим, що після повідомлення останньої про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, а також заява представника потерпілого регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про зняття арешту та заборони проведення будь-яких реєстраційних дій в порядку статті 174 КПК України, не підлягають розгляду цим судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 314 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 до Дніпровського апеляційного суду для визначення питання про підсудність задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2019 року за № 12019040000000913 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України направити до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 09 годині 20 хвилин 22 червня 2020 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
