Справа № 744/315/16-к
Провадження № 1-кп/739/1/21
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2021 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілих та одночасно цивільних позивачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілої ОСОБА_10 ,
представника цивільного відповідача - ОСОБА_11 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданнікримінальне провадження №12014270230000085 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Семенівка Чернігівської області, громадянина України, з повною вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , завідуючої акушерсько-гінекологічним відділенням КНП «Семенівська центральна районна лікарня», депутата Новгород-Сіверської районної ради Чернігівської області, на утриманні три малолітні дитини, раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 140 Кримінального кодексу України (далі КК України),
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вона, обіймаючизгідно з наказом по комунальному лікувально-профілактичному закладу «Семенівська центральна районна лікарня» від 02 січня 2013 року № 1 посаду завідуючої гінекологічним відділенням комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня», маючи згідно диплома Сумського державного університету серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року освіту за спеціальністю «лікувальна справа» та кваліфікацію «лікар», відповідно до наказу Харківської медичної академії післядипломної освіти від 14 жовтня 2011 року № 328-У, маючи звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «акушерство та гінекологія», тобто будучи відповідно до статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року медичним працівником зі спеціальною освітою, а також, маючи відповідно до розділу ІІI-го своєї посадової інструкції, затвердженої головним лікарем комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» обов`язки по наданню своєчасної та якісної консультативної допомоги в присутності лікуючого лікаря всім хворим, які цього потребують, забезпеченню послідовності додержань лікування хворих між поліклінікою й стаціонаром, здійсненню госпіталізації й організації при необхідності консультативної допомоги хворим та іншим спеціалістам, згідно з пункту «а» частини першої статті 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року зобов`язана надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, ОСОБА_6 06 березня 2013 року, перебуваючи у комунальному лікувально-профілактичному закладі «Семенівська районна центральна лікарня», що розташований по вулиці Лікарняний Хуторок, 2, в місті Семенівка Чернігівської області, та приймаючи пологи у ОСОБА_12 , при виникненні ускладнень в пологах вторинної слабкості пологової діяльності, що проявилося у зменшенні кількості та сили потуг, яке спричинило припинення просування голівки плоду по родовим шляхам та зупинці її у вузький частині малого тазу з її тривалим стисканням, що потребувало активних дій з її боку з метою перегляду подальшої тактики ведення пологів - проведення кесаревого розтину, порушуючи вимоги клінічних протоколів «Ведення нормальних пологів», «Аномалії пологової діяльності», затверджених відповідними наказами Міністерства охорони здоров`я України № 620 від 29 грудня 2003 року та № 676 від 31 грудня 2004 року, наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації № 22 від 19 грудня 2003 року «Про організацію діяльності та удосконалення якості надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню», неналежно виконала свої професійні обов`язки через недбале до них ставлення, а саме не вчинила дій, які зобов`язана була вчинити: не здійснила правильну оцінку своїх дій з подальшим переглядом тактики ведення пологів шляхом проведення кесаревого розтину, продовжила проводити пологову стимуляцію. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_6 були спричинені тяжкі наслідки для новонародженого ОСОБА_13 у вигляді раннього органічного ураження нервової системи у вигляді мікроцефалії, спастичного тетрапарезу, епісиндрому.
Причиною неврологічних захворювань, що маються у ОСОБА_13 , є пологова травма. Виникнення цього стану є наслідком не вжиття заходів щодо своєчасного надання медичної допомоги роділлі при виникненні ускладнень в пологах вторинної слабкості пологової діяльності. Ускладнення пологів у вигляді вторинної слабкості пологової діяльності виникло в потужному періоді пологів. Ведення пологів при діагнозі вторинна слабкість пологової діяльності не відповідає клінічним протоколам. Своєчасне пологорозрішення шляхом операції кесарського розтину, що не було зроблено, давало б можливість народження дитини без родової травми. За таких обставин некваліфіковане проведення пологів зумовило пологову травму дитини з виникненням раннього органічного ураження нервової системи у вигляді мікроцефалії, спастичного тетрапарезу, епісиндрому.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною другою статті 140 КК України як неналежне виконання нею, як медичним працівником, своїх професійних обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки малолітньому ОСОБА_13 .
Допитана у судовому засіданні в якості обвинуваченої ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України не визнала та дала показання про те, що вона працює лікарем з 2004 року, була педіатром та неонатологом. Після того як пройшла навчання та здобула сертифікат лікаря гінеколога, вона перебувала у декретній відпустці у зв`язку з народженням двох дітей. Далі на початку 2013 році вона, ще не маючи кваліфікаційної категорії була призначена завідуючою гінекологічним відділенням Семенівської ЦРЛ і хоча й не вміла оперувати, однак головний лікар запевнив, що вона всьому навчиться. Станом на 06 березня 2013 року її стаж акушера становив 2 місяці та 4 дні, за цей час у неї було кілька пологів і один чи два рази вона асистувала при проведенні кесаревого розтину. Потерпілу ОСОБА_12 побачила вперше на 39-40 тижні її вагітності, розміщення плоду у неї було нормальне. 04 березня 2013 року останню поклали в стаціонар, оскільки пологи не починалися. 06 березня 2013 року вона повідомила про початок переймів, у неї відкрилася шийка матки. О 14 год. було проведено огляд ОСОБА_14 в ході якого встановлено, що міхур з дитиною був цілий. О 16 год. 30 хв. відбулося повне відкриття шийки, почалися перейми потужного характеру, однак за 15 хв. перейми припинилися. У потерпілої був стан вторинної слабкості потуг у зв`язку з чим останній було встановлено катетер та розпочато стимуляцію пологів за допомогою препарату «окситоцин». Незважаючи на це голівка плоду не просувалася, переймів не було. У зв`язку з цим породіллі, яка народжує вперше, мав бути зроблений кесарів розтин, або застосований вакуум-екстрактор, або ж застосовані щипці. Вона вирішила, що необхідне зробити кесарів розтин, тому приблизно о 18 год. вона телефоном викликала головного лікаря ОСОБА_15 , який був ургентним лікарем, мав великий стаж роботи та досвід, а також лікаря анестезіолога ОСОБА_16 , щоб провести кесарів розтин та повідомила про це до операційного блоку лікарні, який за її вказівкою було підготовлено до проведення даної операції. Коли викликані лікарі прибули, то ОСОБА_15 оглянув потерпілу, далі вони вийшли до коридору лікарні де радилися і останній сказав їй в присутності лікаря анестезіолога, що необхідно аби жінка народжувала сама, природнім шляхом. Так відбулася нарада лікарів, тобто консиліум, який був необхідним для того, щоб провести кесарів розтин, однак вони вирішили зробити так, як сказав досвідчений колега, тобто головний лікар ОСОБА_15 . Приблизно о 21 год. у потерпілої відбулося народження дитини ОСОБА_13 консервативним шляхом. Потім ОСОБА_15 займався потерпілою, а вона займалася її дитиною. Вона зателефонувала і проконсультувалася з лікарями Чернігівської обласної дитячої лікарні щодо стану дитини, їй сказали, що поки везти дитину до м. Чернігова не потрібно. Наступного дня вранці стан дитини погіршився, остання переставала дихати і вона знову телефонувала до Чернігівської обласної дитячої лікарні, звідки згодом прибули лікарі, які й зайнялися лікування дитини. Після того вона склала медичну документацію до якої вносила відомості щодо періоду пологів та початку введення препарату окситоцин, допустивши помилки, які в подальшому виправила і вказала все так, як було насправді. На той час вона не вміла накладати щипці і не мала прав це робити, а вакуум-екстрактора у лікарні не було. Відповідно до кваліфікаційних характеристик саме лікар другої категорії може виявити показання для проведення кесаревого розтину, а робити цю операцію має право лікар першої категорії. Вона ж на той час жодної кваліфікаційної категорії не мала. Як завідувач пологового відділення вона займалася організацією роботи відділення і мала право брати участь у будь-якому лікувальному процесі, при цьому підкорялася головному лікарю. Під час консиліуму із ОСОБА_15 останній вважав, що необхідно продовжувати стимулювати пологи, а вона вважала, що необхідно зробити кесарів розтин, при цьому самостійно зробити цю операцію вона фізично не могла, а лікар ОСОБА_15 , разом з яким вони могли зробити цю операцію, відмовився її робити. Стосовно фіксації факту проведення консиліуму зазначила, що про це зазначається в історії хвороби у довільній формі з підписами лікарів, що беруть в ньому участь. Вона зробила відповідне зазначення про виклик лікаря анестезіолога та лікаря ОСОБА_15 , з яким проводила консиліум, про наявність розбіжностей щодо ведення пологів не зазначала, сам ОСОБА_15 поставити підпис у медичних документах про проведення консиліуму відмовився і жодних записів у вказаних документах не робив, хоча повинен був зробити відповідні записи щодо проведеного огляду та наданої допомоги. Даний випадок розглядався на засіданні спеціальної комісії в ході якого також було встановлено, що консиліум з приводу надання допомоги потерпілій проводився.
Допитана усудовому засіданнів якостіпотерпілої ОСОБА_17 дала показанняпро те,що вонамає освітумедичної сестри.Під часвагітності вонапроходила періодичніогляди таперебувала наобліку,при цьомупрацювала акушеркоюу СеменівськійЦРЛ.На тойчас вонаперебувала піднаглядом лікаря ОСОБА_15 ,коли унеї виниклиболі,то їїпоклали довідділення гінекологіїдля збереження.На тойчас обвинуваченаще непрацювала увказаному відділенні.З грудня2012року доберезня 2013року воназверталася зприводу перебігувагітності дожіночої консультації.04березня 2013року їїпоклали допологового відділенняСеменівської ЦРЛ.У нічз 05на 06березня 2013року вонащось відчулау зв`язкуз чимїї оглянулачергова акушерка.Вранці 06березня 2013року оглядздійснила акушерката обвинувачена,яка сказала,що йдевідкриття шийкита всегаразд.Після обідуїї перевелидо передпологовоїзали,а приблизноо 15год.30хв.до пологовоїзали,оскільки унеї почалисяперейми.Там булаакушерка,медсестра таобвинувачена,яка періодичновиходила.Оскільки дитинасама ненароджувалася їйпочали стимулюватипологову діяльність,але народженняне відбувалося.Приблизно о18год.обвинувачена зателефонувалаголовному лікарю,який прибувта оглянувїї і сказав їй народжувати інакше вона погубить дитину. Також прибув лікар анестезіолог ОСОБА_16 . Обвинувачена про щось радилася з вказаними лікарями. Приблизно о 21 год. вона народила дитину, яка перебувала у тяжкому стані. Останню реанімували обвинувачена та лікар анестезіолог. Їй самій також надали допомогу. Обвинувачена телефонувала до Чернігівської обласної лікарні і просила забрати дитину, але там їй лише надали рекомендації. 07 березня 2013 року стан її новонародженої дитини погіршився після чого прибули лікарі з Чернігова і забрали дитину. На даний час її дитина не сидить, не ходить, не розмовляє.
Допитаний у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_9 дав показання про те, що 06 березня 2013 року йому повідомили з Семенівської ЦРЛ, що його дитина, яку народила його дружина, перебуває у важкому стані. 07 березня 2013 року о 07 год. він прибув до вказаної лікарні, де бачив новонароджену дитину. У лікарні йому пояснили, що дитину треба терміново направити до Чернігова для лікування. До обід дитині стало гірше, у зв`язку з чим було викликано реанімобіль і доставлено дитину до м. Чернігова на лікування. Під час вагітності дружина іноді зверталася до лікарні по допомогу. Хто був лікуючим лікарем дружини він не знає.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 дала показання про те, що потерпіла є її донькою. 04 березня 2013 року її доньку, яка була вагітною, поклали до лікарні. 06 березня 2013 року у доньки почалися перейми, з 13 год. 30 хв. вона перестала відповідати на телефонні дзвінки. О 22 год. їй повідомили про народження донькою дитини, а також що пологи були складними і що дитина перебуває у тяжкому стані і можливо її потрібно буде везти до м. Чернігова. З цього приводу вона поспілкувалася з обвинуваченою, яка підтвердила викладене вище. Наступного дня вона прийшла до лікарні та наполягала на тому аби новонароджену дитину відвезли до м. Чернігова на що обвинувачена відповіла, що дитину треба везти до м. Чернігова, але її ніхто не слухає. Згодом з м. Чернігова прибули лікарі і забрали дитину з собою та здійснювали її подальше лікування. На даний час дитина не сидить, не може сама їсти та пити. Під час пологів її донька іноді почувала себе погано і з цього приводу зверталася до лікарні.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 дав показання про те, що його як лікаря анестезіолога дійсно викликали до породіллі ОСОБА_19 . Коли прибув до лікарні, то там вже був лікар ОСОБА_15 . Він у складі бригади чекав чи буде прийнято рішення про оперування породіллі і мав забезпечити останній анестезію. Їх у лікарні зібрала обвинувачена. При цьому він особисто участі в проведенні консиліуму лікарів не брав. Пояснив, що консиліум є нарадою лікарів на якій вирішується питання щодо подальшої тактики лікування. Якщо у консиліумі бере двоє лікарів і один з них є більш досвідченим, то слухають більш досвідченого лікаря. Про що радилися інші лікарі стосовно ведення пологів потерпілої і чому не було прийнято рішення про проведення останній кесаревого розтину йому не відомо. В лікарні він та інші, зокрема й ОСОБА_15 , перебували до того часу, поки потерпіла не народила дитину.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 дав показання про те, що він має стаж роботи понад 20 років та є лікарем вищої категорії та обіймав посаду головного лікаря Семенівської ЦРЛ до 28 березня 2014 року. Саме він як головний лікар призначив обвинувачену на посаду завідувача акушерсько-гінекологічним відділенням, оскільки вона мала необхідну освіту. 06 березня 2013 року йому зателефонували з приймального відділення лікарні та повідомили, що за ним приїде автомобіль. Вважає що його викликала обвинувачена для допомоги у пологах, які були плановими. Було це десь після 19 год. Невдовзі він був у лікарні де оглянув потерпілу та зрозумів, що ситуація є складною, пологи розпочалися ще вранці і затягнулися. Процес їх ведення на той час не був відображений у медичній документації. На час огляду голова плоду перебувала у малому тазу. Перед ним питання про проведення кесаревого розтину обвинувачена не ставила і рішення з цього приводу мав приймати лікуючий лікар, тобто обвинувачена. Також заявив, що консиліум лікарів не проводився, зокрема й щодо проведення операції кесаревого розтину. Сам він питання про проведення кесаревого розтину не порушував, але не вважав правильним щоб потерпіла народжувала природнім шляхом. При цьому якби обвинувачена запропонувала провести кесарів розтин, то він би погодився і допоміг їй. Під час вагітності потерпілої кілька разів виникала загроза переривання її вагітності у зв`язку з чим він направляв її до гінекологічного відділення та здійснював її огляд. На час пологів у потерпілої він був ургентним лікарем і тому зобов`язаний був з`явитися за викликом для надання допомоги потерпілій, що й зробив. Коли він прибув то у пологовому відділенні перебував лікар ОСОБА_16 , виклик якого здійснюється у разі якщо необхідні послуги анестезіолога. Результати огляду потерпілої він не фіксував у медичній документації. Він перебував поряд з породіллею до народження дитини, але не був її лікуючим лікарем, чому надана ним потерпілій допомогу не відображена у історії пологів не знає. Обвинувачена до нього з приводу заповнення медичної документації не зверталася. Про те, що була підготовлено операційний блок він не знав.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 дала показання про те, що вона працює медичною сестрою пологового відділення Семенівської ЦРЛ. 06 березня 2013 року вона прибула до лікарні о 19 год. і в залі, де народжувала потерпіла, бачила обвинувачену, лікарів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Останній на запитання про те, як проходять пологи відповів, що не дуже. Вона сама не чула, але зі слів інших медичних працівників ніби то обвинувачена казала, що потерпілій необхідно зробити кесарів розтин, однак лікар ОСОБА_15 сказав, що його робити пізно. Після народження потерпілою дитини остання перебувала в тяжкому стані і їй надавалася необхідна допомога.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 дала показання про те, що вона як медичний працівник Семенівської ЦРЛ 06 березня 2013 року була на зміні у лікарні до 19 год. 00 хв. Коли вона прийшла на роботу то потерпіла була у своїй палаті. Потім останню було переміщено до пологової зали. Спершу у неї були потуги, але далі почалася вторинна пологова слабкість. Потерпілій поставили крапельницю з окситоцином для стимулювання пологів, який вводили приблизно годину, але це не допомогло. Тоді обвинувачена сказала викликати лікаря ОСОБА_15 для того, щоб робити кесарів розтин, а також інших необхідних для цього медичних працівників. Приблизно за 40 хв. до закінчення зміни прибув лікар ОСОБА_15 , який оглянув потерпілу. Потім обвинувачена розмовляла із ОСОБА_15 і казала, що потерпілій необхідно зробити кесарів розтин, але що відповів лікар ОСОБА_15 вона не знає, оскільки лікарі вийшли з палати. Потім вона пішла перевдягатися, бо закінчувалася її зміна. Додому вона пішла о 19 год.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 дала показання про те, що вона як медичний працівник Семенівської ЦРЛ 06 березня 2013 року перебувала на чергуванні в операційному блоці лікарні. Приблизно о 18 год. їм надійшла вказівка підготувати операційний блок для проведення операції кесарів розтин, що вона з колегами і зробила протягом наступних 10-15 хв. При цьому о 21 год. їм дали команду «відбій» і повідомили, що дитина вже народилася. Відповідно кесарів розтин того дня не проводили.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_23 розповів, що він був головою клініко-експертної комісії з приводу випадку, який стався з потерпілою при народженні дитини, а також членом експертної комісії, якою проводилися судово-медичні експертизи у даному кримінальному провадженні. Пояснив, що у дослідженій комісією медичній документації відсутні записи про те, коли саме було викликано ургентного лікаря і чи прибув такий лікар. При цьому показання свідків вони при проведенні експертизи не використовували. Також заявив, що правильними були дії обвинуваченої як лікаря, за умови, що у породіллі о 16 год. 45 хв. виникли проблеми з пологами, далі їй вводили препарат окситоцин для стимулювання пологів, а о 18 год. обвинувачена для проведення кесаревого розтину викликала іншого лікаря ОСОБА_15 . З приводу зазначення у протоколі клініко-експертної комісії про проведення консиліуму лікарів щодо ведення пологів потерпілої зазначив, що ця інформація була отримана з усних пояснень лікарів, при цьому не зміг пояснити, чому даний протокол не використовувався про проведенні експертиз. Також зазначив, що консиліум це сумісний огляд для надання допомоги пацієнту. Законодавство, а саме стаття 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» містить визначення лікуючого лікаря як лікаря, що працює в закладі охорони здоров`я і надає медичну допомогу пацієнту, при цьому доки лікар не оглянув жінку і не зробив про це запис він не є лікуючим лікарем. Кесарів розтин мають проводити лікарі спеціалісти, якщо лікар сумнівається, що може провести операцію, то він повинен покликати іншого лікаря на допомогу, а той у свою чергу також повинен її надавати. Рішення лікарями має прийматися сумісно. Стосовно травм, які отримав новонароджений, експерт пояснив, що вони зумовлені тривалим перебування дитину у малому тазу жінки. Також вказав, що потужний період не повинен тривати більше двох годин і далі має бути зроблений кесарів розтин. У медичній документації записів про огляд породіллі ургентним лікарем не було. При цьому ніде не визначено хто саме має робити записи у медичній документації про проведення консиліуму та виклик ургентного лікаря.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_24 розповів, що він був головою експертної комісії, якою у даному кримінальному провадженні складено висновки експертів та працює в судово-медичним експертом Чернігівського облбюро СМЕ. Висновки експертів були складені на підставі дослідженої медичної документації, також вивчалися матеріали кримінального провадження, але до показань медичних працівників ставилися критично, оскільки вони є суб`єктивними. Всі часові проміжки пологів потерпілої були у партограмі, яка містила розбіжності з іншими документами історії пологів. Вказав, що обвинувачена згідно її посадової інструкції несла відповідальність за ведення пологів потерпілої, а стан дитини останньої був зумовлений тим, що пологи велися не правильно. Через розбіжності у медичній документації комісія не змогла зрозуміти коли саме був викликаний лікар ОСОБА_15 . На думку експерта останній мав виконувати вказівки обвинуваченої. З приводу проведення консиліуму лікарів щодо ведення пологів потерпілої, то про нього записів у медичній документації не було, а у висновку клініко-експертної комісії про проведення консиліуму було зазначено з пояснень самих лікарів. При цьому питання про те, чому було розвернуто операційний блок перед комісією не ставилося і відомості про це комісії не надавалися.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_25 розповів, що він був членом експертної комісії, якою у даному кримінальному провадженні складено висновки експертів та працює в судово-медичним експертом Чернігівського облбюро СМЕ. При проведенні експертиз використовувалася медична документація, при цьому показання учасників зазвичай містять багато протиріч і тому вони не оцінювалися. Комісія також не може збирати докази, тому клопотань про те, щоб встановити коли потерпілій здійснювалося введення препарату окситоцину не подавалося. У самій медичній документації, яку досліджувала комісія, записів про проведення консиліуму лікарів не було, а у висновку клініко-експертної комісії про це зазначено лише з пояснень медичних працівників.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_26 розповів, що він був доповідачем експертної комісії, якою у даному кримінальному провадженні складено висновки експертів та працює судово-медичним експертом Чернігівського облбюро СМЕ. Він знайомився з матеріалами кримінального провадження. Чи містили вони показання обвинуваченої та потерпілої не пригадує, але якби вони були то можливо б він, як доповідач, вніс їх до висновків експерта. При цьому зазначив, що судово-медичні експерти не беруть до уваги показання. Також вказав, що медична документація містила розбіжності, експерти вивчали їх і співставляли відомості, що в них містилися.
Допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_27 розповів, що він працює в Головному бюро СМЕ МОЗ України, був членом комісії, якою складено у даному кримінальному провадженні висновок експерта №25,26/18. Експерт пояснив, що у разі виникнення ускладнень під час пологів питання щодо їх подальшого ведення має прийматися консиліарно, який у даному випадку мала скликати лікар ОСОБА_6 . Освіта останньої дозволяла їй вести пологи. У дослідженій експертами медичній документації записи про проведення консиліуму відсутні. Експерт зазначив, що під час проведення консиліуму рішення приймається усіма його учасниками, запитання ставить лікуючий лікар чи інший лікар, а підписи в документації під рішенням ставлять всі лікарі. При цьому нормативними документами не регламентовано чиє рішення на консиліумі є головним. Під час ведення пологів лікарі зобов`язані діяти відповідно до протоколу. З приводу відповідальності лікарів за наслідки ведення пологів експерт пояснив, що той, хто наполягав на відповідній тактиці ведення пологів і повинен нести відповідальність за наслідки їх ведення. З приводу дій лікаря, якого викликають для надання допомоги під час пологів експерт роз`яснив, що лікар, якого викликали, мав прибути, надавати допомогу під час пологів і зробити про це відповідні записи в медичній документації.
Допитана у судовому засіданні в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_28 розповіла, що нормативної документації, яка б регламентувала порядок проведення консиліуму лікарів, немає. Експерт пояснила, що після двох годин потужного періоду жінці має бути зроблено кесарів розтин або накладено щипці чи застосовано вакуум-екстрактора і рішення про це має бути прийняте консиліумом лікарів.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази, подані сторонами кримінального провадження:
- Заява потерпілої від 07 квітня 2014 року про вчинення лікарями КЛПЗ «Семенівська центральна районна лікарня» злочину, передбаченого статтею 140 КК України (т.2 а.с. 1);
- Копія консультаційного висновку спеціаліста та виписка з історії хвороби №2809 відповідно до яких дитині ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз: внутрішньоутробна інфекція двобічна полісегментарна пневмонія, ДН ІІІ ст., тромбоцитопенія, гіпербілірубінемія, синдром аспірації меконію. Тяжке гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, гострий період, ВШК ІІІ-ІV ст. Поліорганічна недостатність: набряк головного мозку, серцево-легенева недостатність, судомний синдром, геморрагічний синдром (т.2 а.с. 6-13);
- Копія свідоцтва про народження ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і батьками якого згідно свідоцтва є потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_19 (т.2 а.с. 14);
- Протокол засідання комісії при Управлінні охорони здоров`я облдержадміністрації з розбору випадку пологів ОСОБА_19 , відповідно до якого комісією зроблено висновки, що диспансерний нагляд за вагітною проводився з порушенням наказу МОЗ України №417 від 15 липня 2013 року, пологи проведені некваліфіковано, з порушенням клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України №620 від 29 грудня 200 року та №676 від 31 грудня 2004 року, та наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської облдержадміністрації №220 від 29 грудня 2003 року, також згідно протокол в ході розбору вказаного випадку було встановлено, що 06 березня 2013 року о 10 год. 00 хв. у потерпілої розпочалась спонтанна пологова діяльність, ІІ період пологів ускладнився слабкістю потуг, о 18 год. 00 хв. було розпочато полого підсилення окситоцином, викликано головного лікаря та чергового анестезіолога, консиліумом лікарів вирішено продовжити ведення пологів через природні статеві шляхи та пологопідсилення окситоцином, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 21 год. 00 хв. народився живий доношений хлопчик вагою 3600 гр. (т.2 а.с. 22-24);
- Висновок експерта №135 згідно якого у дитини ОСОБА_13 мається неврологічне захворювання: наслідки раннього органічного ураження нервової системи у вигляді мікроцефалії, спастичного тетрапарезу, епісиндрому. Під час пологів у ОСОБА_19 в потужному періоді виникло ускладнення вторинна слабкість пологової діяльності. Вказане ускладнення проявилось у зменшенні кількості та сили потуг, яке спричинило припинення просування голівки плоду по родовим шляхам та зупинці її у вузькій частині малого тазу з її тривалим стисканням, що на думку експертів і зумовило виникнення пологової травми дитини і як наслідок виникнення описаних вище неврологічних захворювань. Достовірно передбачити виникнення вторинної слабкості родової діяльності було неможливо. Ускладнення пологів виникло в потужному періоді пологів, ведення пологів при діагнозі вторинна слабкість пологової діяльності не відповідає клінічним протоколам. Своєчасне пологорозрішення шляхом операції кесарського розтину, що не було зроблено, давало б можливість народження дитини без родової травми. Причиною неврологічних захворювань, що маються у дитини, є пологова травма. Виникнення цього стану є наслідок невжиття заходів щодо своєчасного надання медичної допомоги породіллі при виникненні ускладнень в пологах вторинної слабкості пологової діяльності, крім того в даному випадку недоліком надання медичної допомоги на думку експертів є те, що виклик ургентних лікарів було проведено із запізненням. Комісія вважає, що диспансерний нагляд за вагітною в Семенівській ЦРЛ проводився з порушенням наказу МОЗ України №417 від 15 липня 2013 року, пологи ОСОБА_13 проведені некваліфіковано, з порушенням клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ України №620 від 29 грудня 2003 року та №676 від 31 грудня 2004 року і наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської облдержадміністрації №220 від 29 грудня 2003 року. Некваліфіковане проведення пологів зумовило пологову травму дитини з виникненням описаних вище неврологічних захворювань (т.2 а.с. 28-36);
-Висновок експерта№62згідно якогодопустима тривалістьдругого періодупологів ужінки,що народжуєвперше,не можеперевищувати двігодини.Після вичерпанняцього часу,що імало місцеу даномувипадку,повинно бутиприйняте рішеннящодо негайногопологорозрішення (вакуум-екстракціяабо кесаріврозтин).На думкукомісії черездві годинипісля початкудругої фазипологів угромадянки ОСОБА_19 в ситуації,що склаласяїй потрібнобуло провеститермінове пологорозрішенняшляхом проведеннякесаревого розтину,при цьомуне встановленосудово-медичнихданих,які бмогли однозначносвідчити пронаявність протипоказаньу матеріта плодудля проведеннявказаного оперативноговтручання вчасно.У ситуації,що склаласязавідувач акушерсько-гінекологічнимвідділенням ІНФОРМАЦІЯ_4 нетільки могла,а йбула повинна,в ситуації,що склалася,провести оперативнепологорозрішення угромадянки ОСОБА_19 шляхом проведеннякесаревого розтину.Згідно данихпартограми (розділ«Історії пологів»введення окситоцину ОСОБА_19 було розпочатоо 18год.00хв.,а згідноданих,що містятьсяу «Резюмепологів» о16год.45хв.,тому достеменновстановити коли саме було розпочато введення окситоцину в даному випадку не є можливим. Виклик у відділення лікаря ОСОБА_15 комісія не вважає помилкою, однак згідно записів у медичних документах роди у громадянки ОСОБА_19 вела лікар ОСОБА_6 , яка особисто несла відповідальність за постанову лікування, діагностичної і профілактичної роботи у відділенні, крім того згідно посадової інструкції вона несла відповідальність за неякісну роботу та помилкові дії, за бездіяльність, неприйняття рішень, які входять в сферу її обов`язків і компетенції. Комісія вважає, що всю відповідальність за надання медичної допомоги ОСОБА_19 особисто несла завідувач акушерсько-гінекологічним відділення і в наданій в розпорядження комісії історії пологів відсутні будь-які записи про те, що остання давала вказівки щодо передачі ведення пологів ургентному лікарю ОСОБА_15 , а також, що йому доручено вести якісь записи в медичній документації та будь-яким чином впливати на лікувальний процес ОСОБА_19 . У розділі «Резюме пологів» міститься запис про те, що о 18 год. 00 хв. був викликаний лікар ОСОБА_15 та анестезіолог ОСОБА_30 , з якого не зрозуміла мета виклику і чи прибули вони у відділення. Будь-які записи про проведення консиліуму відсутні (підтверджується даними, що викладені у протоколах допитів ОСОБА_15 , ОСОБА_31 та середніх медичних працівників ОСОБА_20 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ). Також згідно записів у медичній документації та даних, що містяться у згаданих протоколах допитів жоден з вказаних лікарів не приймав участі у визначенні подальшої тактики лікування, призначенні медичних препаратів та інше, а також те, що вони відмовлялися від надання медичної допомоги, тому робити будь-які записи в медичній документації вони не були зобов`язані. Зважаючи на відсутність підтвердження факту можливого проведення лікарського консиліуму, відсутності факту передачі лікарем ОСОБА_6 ведення пологів у ОСОБА_19 іншому лікарю, призначення будь-якого лікування роділлі ОСОБА_15 чи ОСОБА_34 , єдиною особою що була повинна визначати тактику ведення родів була ОСОБА_6 (т.2 а.с. 46-57);
- Висновок експерта №25,26/18, складений за результатами проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, відповідно до якого у новонародженого ОСОБА_13 одразу було діагностовано тяжке гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, гострий період, набряк головного мозку. ВШК? Геморагічний синдром. Внутрішньоутробна інфекційна двобічна пневмонія, ателектаз правої легені. ДНІІІ ст. СДР ІІ ст. Дистроксія шийного відділу хребта. За даними партограми введення окситоцину було розпочато о 18 год. 00 хв., а у резюме пологів вказано що у період із 16 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. і дана невідповідність не дає можливості встановити точний час початку введення окситоцину.
Відсутність опису умов, які не дозволили провести розродження вагітної шляхом кесаревого розтину та часу коли ці умови вже були відсутні унеможливлює оцінку стану породіллі та плода на цьому етапі, також неможливо встановити ким саме було прийнято рішення лікарем одноосібно чи консилярно. Також згідно висновку під час пологів ОСОБА_19 виникло ускладнення у вигляді затяжного потужного періоду (4 год. 30 хв. при нормі 2 год.), яке відповідно до вимог протоколу «Аномалії пологової діяльності» потребувало негайного, відразу після 2 годинного періоду, прийняття консилярного рішення та проведення розродження вагітної шляхом кесаревого розтину, накладення акушерських щипців чи вакуум-екстрактора, що не виключено могло б запобігти виникненню неврологічних захворювань у новонародженого чи значно зменшити їх тяжкість. Однак вказана медична допомога не була надана, що призвело до подовження потужного періоду до 4 год. 30 хв. (в нормі 2 год.), тривалого стиснення голівки в пологових шляхах та, як наслідок цього, до важкого гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС.
Незалежно від кваліфікації та практичного досвіду лікар акушер-гінеколог повинен володіти повним обсягом такого хірургічного втручання як кесарів розтин. ОСОБА_6 була переведена на посаду зав. акушерсько-гінекологічного відділення 02 січня 2013 року. При призначенні (переведенні) на посаду зав. відділення лікаря акушер-гінеколога зі стажем меншим за 5 років, не було дотримано Кваліфікаційних вимог що, на думку комісії, могло сприяти неналежному наданню медичної допомоги ОСОБА_19 .
Згідно резюме пологів жоден лікар не володіє технікою накладання щипців, вакуум-естрактор відсутній. Така організація акушерсько-гінекологічної допомоги на рівні КЛПЗ Семенівська ЦРЛ не дозволила провести вчасне (ургентне) розродження ОСОБА_19 шляхом накладення акушерських щипців чи вакуум-екстрактора.
Із наявних даних слідує, що до надання медичної допомоги ОСОБА_19 були залучені і лікар акушер-гінеколог ОСОБА_15 і лікар-анестезіолог ОСОБА_16 , тобто рішення щодо ведення породіллі на всіх етапах пологової діяльності повинні були прийматись консилярно (лікарями ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ).
В роботі лікарняних закладів України існує практика виклику більш досвідчених фахівців з метою надання кваліфікованої медичної допомоги у складних ситуаціях. Тобто рішенням лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_6 під час пологів 06 березня 2013 року та при аномалії пологової діяльності у породіллі ОСОБА_19 , яка не піддавалась медичній корекції у виді застосування препарату «окситоцин», щодо проведення кесаревого розтину з викликом більш кваліфікованого та досвідченого лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_15 (стаж роботи біля 20 років, вища кваліфікаційна категорія, головний лікар медичного закладу), який проводив медичне лікування на нагляд за ОСОБА_19 на стадії вагітності, а також лікаря анестезіолого було обґрунтованим та правильним. Є логічним те, що лікар, який викликався на допомогу, бере активну участь у наданні медичної допомоги пацієнту та робить відповідні записи у медичній документації.
У даному випадку лікарі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які залучалися до надання медичної допомоги ОСОБА_19 мусили надавати медичну допомогу ОСОБА_19 після виникнення у неї аномалії пологової діяльності у вигляді вторинної слабкості пологової діяльності та внести відповідні записи (результати огляду, діагноз, рекомендації з подальшого лікування тощо) до медичних документів ОСОБА_19 та новонародженої дитини. Однак історія пологів №27/710 не містить таких записів.
Таким чином, враховуючи все вище викладене комісія вбачає прямий причинно-наслідковий зв`язок між комплексом організаційних та практичних недоліків у наданні медичної допомоги під час пологів ОСОБА_19 на рівні КЛПЗ Семенівської ЦРЛ та тяжким ураженням нервової системи дитини ОСОБА_13 . Встановити, що саме було провідним (основним) у даному випадку не є можливим. (т.5 а.с. 89-203);
- Індивідуальна карта вагітної та породіллі №108 ОСОБА_19 (т.2 а.с. 80-101);
- Медична картка №2477/198 ОСОБА_19 (т.2 а.с. 102-126);
- Історії пологів №125/2942 та №140/3266 ОСОБА_19 (т.2 а.с. 127-139);
- Картка розвитку новонародженого №27/710 (т.2 а.с. 140-165);
- Історія пологів №27/710 ОСОБА_19 (т.2 а.с. 166-178);
- Довідка КЛПЗ «Семенівська ЦРЛ» згідно якої відповідно до розпорядку дня 06 березня 2013 року тривалість робочого часу для лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_15 становила з 08 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв., для лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_6 становила з 08 год. 00 хв. до 20 год. 42 хв., для лікаря-анестезіолога ОСОБА_16 становила з 08 год. 00 хв. до 20 год. 51 хв. При цьому ОСОБА_15 станом на 06 березня 2013 року було проведено доплату за чергування вдома за період з 01 по 10 березня 2013 року, а лікарю ОСОБА_16 за чергування у період з 01 по 31 березня 2013 року, а також за виклик останніх для надання ургентної допомоги 06 березня 2013 року з 21 год. по 23 год. породіллі ОСОБА_19 , лікарю ОСОБА_6 було проведено доплату з виклик для надання ургентної допомоги 06 березня 2013 року з 21 год. по 03 год. породіллі ОСОБА_19 (т.3 а.с. 170);
- Копія графіку чергувань лікарів по наданню ургентної допомоги по Семенівській ЦРЛ на березень 2013 року відповідно до якого акушер-гінеколог ОСОБА_15 був ургентним лікарем з 01 по 10 березня 2013 року, а лікар анестезіолог ОСОБА_16 був ургентним лікарем з 01 по 31 березня 2013 року (т.4 а.с. 217);
- Копію з журналу ургенції по КЛПЗ «Семенівська ЦРЛ» за 06 березня 2013 року і копії листків непрацездатності (т.3 а.с. 173-180);
- Копії медичних карток стаціонарного хворого №2809 та №8754 на ім`я ОСОБА_13 (т.2 а.с. 179-238, т.3 а.с. 1-166);
- Копія диплома про отримання обвинуваченою вищої освіти за спеціальністю «лікувальна справа» та здобуття нею кваліфікації лікаря і копія сертифікату про присвоєння обвинуваченій звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю акушерство та гінекологія (т.2 а.с. 59);
- Витяг з наказу головного лікарня Семенівської ЦРЛ від 02 січня 2013 року про переведення обвинуваченої ОСОБА_6 на посаду завідувача акушерсько-гінекологічним відділення лікарні (т.2 а.с. 60);
- Копія посадової інструкції завідувача акушерсько-гінекологічним відділенням КЛПЗ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (т.2 а.с. 61-62);
- Копія трудової книжки ОСОБА_6 (т.2 а.с. 67-68).
Всі вказані вище докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, а також допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством України.
Аналізуючи досліджені у судовому засіданні належні та допустимі докази, з точки зору їх достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд зазначає наступне.
Як вбачається ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України і її дії кваліфіковані як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки малолітньому ОСОБА_13 .
З об`єктивної сторони склад злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України характеризується діянням, наслідками та причинним зв`язком між ними.
При цьому діяння має виражатися в невиконанні чи неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків, до тяжких наслідків відноситься настання смерті, тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, інвалідність або інше ускладнення хвороби, крім того між діяння і наслідками повинен бути встановлений причинний зв`язок.
З суб`єктивної сторони склад вказаного злочину характеризується виною у формі умисли чи необережності стосовно неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків.
У ходісудового розглядуна підставідосліджених доказіввстановлено,що обвинувачена ОСОБА_6 ,як лікаракушер-гінеколог06березня 2013року здійснювалаведення пологівпотерпілої ОСОБА_8 .Приблизно о 16 год. 30 хв. у породіллі почалися перейми потужного характеру, які за 15 хв. припинилися, у зв`язку з чим останній було розпочато стимуляцію пологів за допомогою препарату «окситоцин».
З приводу розбіжностей щодо часу початку введення даного препарату, а саме того, що у партограмі історії пологів вказано час «18 год. 00 хв.», а у резюме пологів вказано час «16 год. 45 хв.» суд враховує, що обвинувачена пояснила дану розбіжність тим, що вона неправильно заповнила медичну документацію і підтвердила початок стимулювання пологів окситоцином саме о 16 год. 45 хв., що підтверджується також показаннями потерпілої, яка вказала, що після того як о 15 год. 30 хв. її перевели до пологової зали у зв`язку з початком перейм, але дитина не народжувалася і їй почали стимулювати пологову діяльність, а о 18 год. вже було викликано головного лікаря та показаннями свідка ОСОБА_21 яка розповіла, що, після початку пологової слабкість потерпілій поставили крапельницю з окситоцином для стимулювання пологів, який вводили приблизно годину, але це не допомогло, після чого було викликано лікаря ОСОБА_15 , тобто, як вбачається, стимулювання пологової діяльності за допомогою препарату «окситоцин» було розпочато значно раніше, приблизно о 16 год. 45 хв., а не о 18 год., як зазначено у партограмі історії пологів.
У подальшому, враховуючи те, що після виникнення аномалії пологової діяльності у породіллі ОСОБА_19 , яка не піддавалась медичній корекції у вигляді застосування препарату «окситоцин», приблизно о 18 год. 00 хв. обвинувачена викликала лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_15 та лікаря анестезіолога ОСОБА_16 , які були ургентними лікарями, для вирішення питання про проведення операції кесарів розтин та дала вказівку підготувати до її проведення операційний блок, що крім показань обвинуваченої підтверджується також показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , при цьому показання ОСОБА_15 про те, що до лікарні він прибув після 19 год. 00 хв. є неправдивими і повністю спростовуються показаннями обвинуваченої, потерпілої та інших свідків, допитаних судом.
Після прибуття на виклик лікар ОСОБА_15 здійснював огляд потерпілої після чого він та обвинувачена радилися, на що крім обвинуваченої прямо вказала потерпіла та свідок ОСОБА_21 згідно показань якої обвинувачена казала ОСОБА_15 про необхідність зробити кесарів розтин, але що останній відповів вона не чула. Це у свою чергу свідчить, що лікар ОСОБА_15 згідно частини першої статті 30 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» також був лікуючим лікарем потерпілої, про що додатково свідчить той факт, що саме лікар ОСОБА_15 був лікуючим лікарем потерпілої під час її вагітності і в індивідуальній картці вагітної та породіллі міститься відповідна згода на це потерпілої. Крім того, лікар ОСОБА_16 , який теж прибув на виклик, згідно висновку експерта №25,26/18 разом з іншими лікарями повинен був брати участь у наданні допомоги потерпілій та у нараді (консиліумі) щодо подальшого ведення пологів останньої.
З показань обвинуваченої вбачається, що вказана нарада була консиліумом лікарів на якому вирішувалося питання щодо подальшого ведення пологів потерпілої під час якої саме лікар ОСОБА_15 , який був значно більш досвідченішим лікарем, оскільки мав стаж роботи понад 20 років, був лікарем вищої категорії та обіймав посаду головного лікаря, наполіг на тому, щоб продовжити стимулювання пологів і відмовився від проведення кесаревого розтину, який обвинувачена зробити сама фізично не могла. Дана обставина підтверджується показанням потерпілої, яка розповіла, що коли лікар ОСОБА_15 оглянув її він сказав їй народжувати інакше вона погубить дитину. Факт проведення консиліуму лікарів було також встановлено на засіданні комісії при Управлінні охорони здоров`я облдержадміністрації 15 липня 2013 року.
Отже, саме консиліумом лікарів було прийнято рішення здійснювати подальше стимулювання пологів потерпілої та не проводити кесарів розтин, а не одноособово обвинуваченою ОСОБА_6 , яка навпаки вважала за доцільне провести кесарів розтин, про що свідчать її попередні дії щодо виклику інших більш досвідчених лікарів та надання вказівки підготувати операційний блок для проведення кесаревого розтину.
У подальшому о 21 год. у потерпілої народилася дитина ОСОБА_13 , у якої було діагностовано тяжке гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, гострий період, набряк головного мозку. ВШК? Геморагічний синдром. Внутрішньоутробна інфекційна двобічна пневмонія, ателектаз правої легені. ДНІІІ ст. СДР ІІ ст. Дистроксія шийного відділу хребта.
При цьому, як встановлено судом обвинувачена не могла використати інші способи розродження вагітної, зокрема такі як застосування вакуум-екстрактора через його відсутність у лікарні, та застосування акушерських щипців, оскільки не володіла технікою їх накладання, про що зазначено у висновку експерта №25,26/18. До того ж згідно даного висновку рішення про такі операційні втручання також мало прийматися лікарями консиліарно.
Правильність дій обвинуваченої щодо виклику інших більш досвідчених лікарів для вирішення консиліарно питання щодо подальшого ведення пологів потерпілої підтверджується висновок експерта №25,26/18, складеним за результатами проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, а також показанням експертів ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які були надані ними під час допиту в суді. Дані дії ОСОБА_6 відповідно до цього висновку є логічними і правильними, при цьому лікар, якого викликано на допомогу, бере активну участь у наданні медичної допомоги пацієнту та робить відповідні записи у медичній документації.
З викладеного вище вбачається, що лікарі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які прибули на виклик для надання допомоги породіллі і в подальшому отримали за це відповідні доплати, були залучені до надання медичної допомоги потерпілій на рівні з обвинуваченою і разом з нею повинні були консиліарно приймати рішення щодо ведення породіллі на всіх подальших етапах пологової діяльності, що й було ними зроблено, а також вони повинні були здійснити відповідні записи до медичної документації потерпілої. Відсутність таких записів, зокрема й щодо проведення консиліуму лікарів, наведених вище висновків суду не спростовує та лише свідчить про неналежне невиконання лікарями ОСОБА_15 та ОСОБА_16 своїх обов`язків.
Також суд враховує, що згідно висновку експерта №25,26/18 організація акушерсько-гінекологічної допомоги на рівні КЛПЗ Семенівська ЦРЛ не дозволила провести вчасне (ургентне) розродження ОСОБА_19 шляхом накладення акушерських щипців чи вакуум-екстрактора, оскільки жоден лікар не володів технікою накладення щипців, а вакуум-екстрактор у лікарні був відсутній, хоча застосування одного з цих методів, або ж проведення операції кесарів розтин, про що мало бути прийняте консиліарне рішення, не виключено, могло б запобігти виникненню неврологічних захворювань у новонародженого чи значно зменшити їх тяжкість. До того ж згідно вказаного висновку при призначенні обвинуваченої, яка мала стаж менше ніж п`ять років, на посаду завідуючої відділенням лікарні, не було дотримано кваліфікаційних вимог, що на думку комісії могло сприяти неналежному наданню медичної допомоги потерпілій. Відповідно комісією зроблено висновок, що тяжкі ураження нервової системи дитини ОСОБА_13 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з комплексом організаційних та практичних недоліків у наданні медичної допомоги під час пологів ОСОБА_19 на рівні КЛПЗ Семенівської ЦРЛ. При цьому встановити, що саме було провідним (основним) у даному випадку не є можливим.
Суд відзначає відсутність доказів того, що саме обвинувачена є відповідальною за допущення вказаних вище недоліків на рівні КЛПЗ Семенівська ЦРЛ, зокрема за призначення її як лікаря, який не відповідав кваліфікаційним вимогам, на посаду завідуючої акушерсько-гінекологічного відділення, за оснащення даного відділення необхідним обладнанням, а саме вакуум-екстрактором та за ухвалення лікарями консиліарного рішення щодо подальшого ведення пологів потерпілої без проведення операції кесарів розтин.
Оцінюючи висновки експерта №62 та №135 складені експертами Чернігівського обласного бюро СМЕ, на яких і ґрунтуються обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України, згідно яких, серед іншого, виклик ургентнихлікарів булопроведено іззапізненням,всю відповідальністьза наданнямедичної допомоги ОСОБА_19 особисто неслаобвинувачена,а ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не приймалиучасті увизначенні подальшоїтактики лікуванняпотерпілої,тому робитибудь-якізаписи вмедичній документаціївони небули зобов`язані, суд зазначає наступне.
Так, вказані висновки в цій частині повністю протирічать висновку експерта №25,26/18, складеному за результатами проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, яка була виконана експертами Головного бюро СМЕ МОЗ України і згідно якого, як вже було зазначено вище, дії обвинуваченої були правильними, а викликані лікарі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 повинні були брати активну участь у наданні медичної допомоги пацієнту та робити відповідні записи у медичній документації, а рішення на всіх подальших етапах пологової діяльності повинні були прийматись консилярно. До того ж у висновок експерта №62 висновок про те, що саме обвинувачена була єдиною особою, яка визначала тактику ведення пологів потерпілої ґрунтується на тому, що відсутні підтвердження факту проведення лікарського консиліуму, передачі лікарем ОСОБА_6 ведення пологів у ОСОБА_19 іншому лікарю, призначення будь-якого лікування роділлі ОСОБА_15 чи ОСОБА_16 , хоча в ході судового розгляду було встановлено, що лікарі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 прибувши на виклик повинні були надавати допомогу потерпілій під час пологів, лікар ОСОБА_15 здійснював огляд останньої після чого було проведено лікарський консиліум і у зв`язку з цим викликані лікарі повинні були зробити відповідні записи до медичної документації, що підтверджуються також висновками експерта №25,26/18.
Суд також враховує, що під час допиту у судовому засіданні експертів з`ясовано, що висновки №62 та №135 були складені лише на підставі медичної документації, при цьому згідно показань експерта ОСОБА_26 при складенні висновку показання медичних працівників експертами до уваги не бралися. Водночас у висновку №62 у відповіді на питання №8 стосовно відсутності відомостей про проведення консиліуму лікарів і обов`язку кожного з них робити записи до медичної документації, прямо міститься посилання на протоколи допиту лікарів ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , медичних працівників ОСОБА_20 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , водночас нічого не вказано щодо показань обвинуваченої та потерпілої, які також містилися в матеріалах кримінального провадження, що надавалися експертам для дослідження, однак не були останніми враховані при складенні висновку. Це у свою чергу свідчить, що при складенні висновків №62 та №135 не всі матеріли кримінального провадження, які надавалися експертам, були взяті ними до уваги.
З наведених вище підстав суд вважає висновок експерта №25,26/18 обґрунтованим, а висновки експерта №62 та №135, подані прокурором як докази сторони обвинувачення, відкидає як такі, що протирічать обставинам справи, встановленим в ході судового розгляду.
Також суд критично ставиться до показань лікаря ОСОБА_35 в частині характеру вчинених ним дій щодо здійснення огляду потерпілої, заперечення ним факту проведення консиліуму лікарів щодо подальшого ведення пологів породіллі та його обов`язку надавати допомогу останній і зробити відповідні записи до медичної документації та відкидає їх як неправдиві, оскільки в цій частині вони повністю протирічать не лише показанням обвинуваченої та потерпілої, але й показання свідків, допитаних судом, про що вказано вище, а також висновкам експерта №25,26/18.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили, що саме обвинувачена ОСОБА_6 , як лікар та завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням лікарні, була єдиною, хто несе відповідальність за надання медичної допомоги потерпілій, що саме вона неналежно виконала свої професійні обов`язки і що саме її дії призвели до настання тяжких наслідків у вигляді тяжких уражень нервової системи дитини ОСОБА_13 суду не надано.
За такихобставин судприходить довисновкупро недоведеність наявності в діях обвинуваченої ОСОБА_6 таких обов`язкових елементів об`єктивної сторони злочину, передбаченого частиною другої статті 140 КК України як діяння, що має виражатися у неналежному виконанні нею, як медичним працівником, своїх професійних обов`язків під час надання медичної допомоги під час пологів ОСОБА_19 та причинного зв`язку між діяннями обвинуваченої і настанням наслідків у вигляді тяжкого ураження нервової системи дитини ОСОБА_13 .
Також викладене вище свідчить про недоведеність наявності в діях ОСОБА_6 такого обов`язкового елементу суб`єктивної сторони злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України, як вина у формі умислу прямого чи не прямого, або ж необережності, зокрема як у виді злочинної самовпевненості, так і у виді злочинної недбалості.
Вказане вище у свою чергу свідчить про недоведеність наявності в діях обвинуваченої ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України, в цілому.
Частиною другою статті 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до частини четвертої статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Пунктом 3 частини першої статті 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що в діях обвинуваченої ОСОБА_6 є склад злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України, суд приходить до висновку про необхідність визнання її невинуватим та виправдання на підставі пункту 3 частини першої статті 373 КПК України.
На підставі частини третьої статті 129 КПК України, враховуючи виправдування ОСОБА_6 , цивільні позови ОСОБА_14 до Комунального некомерційного підприємства «Семенівська центральна районна лікарня» про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди та ОСОБА_9 до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» про відшкодування моральної шкоди необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 129, 368, 370, 373, 374, 392, 393 Кримінального процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_6 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 140 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад вказаного злочину.
Цивільний позов ОСОБА_14 до Комунального некомерційного підприємства «Семенівська центральна районна лікарня» про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_9 до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» про відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області.
Суддя ОСОБА_1
