Справа № 744/315/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/333/21 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року Чернігівський апеляційний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

при апеляційному розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріалів кримінального провадження №12.014.270.230.000.085, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2021 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та проживаючої по АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України,

з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Цим вироком ОСОБА_6 визнано невинуватою та виправдано за ч. 2 ст. 140 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_11 до комунального некомерційного підприємства «Семенівська центральна районна лікарня» про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди залишений без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_12 до комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» про відшкодування моральної шкоди залишений без розгляду.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок місцевого суду скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, та призначити їй покарання у виді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права займатися медичною діяльністю строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на 1 рік та покласти обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Цивільний позов ОСОБА_13 в частині стягнення з КЛПЗ «Семенівська ЦРЛ» майнової шкоди в сумі 22858 гри. 61 коп. задовольнити повністю, а в частині відшкодування з КНП «Семенівська центральна районна лікарня» завданої немайнової (моральної) шкоди вирішити на розсуд суду. У ході перегляду вказаного вироку повторно дослідити докази сторони обвинувачення, а саме: протокол засідання комісії при управлінні охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації; висновок комісійної судово - медичної експертизи № 135 від 04.11.2015; довідку КЛІІЗ «Семенівська районна центральна лікарня»; висновок комісійної судово - медичної експертизи № 62 від 11.04.2016; висновок експерта №25, 26/18. Допитати свідків у провадженні: ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 .. На думку прокурора, ухвалюючи вирок, суд незаконно виправдав ОСОБА_6 не зазначивши переконливих доводів для виправдання останньої, поверхнево та односторонньо підійшов до дослідження обставин вчинення злочину. Зокрема, ухвалюючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції покази свідків сторони обвинувачення до уваги не взяв, а рішення обґрунтував показами свідків сторони захисту. Так, під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_15 показав, що йому після 18 години зателефонували з лікарні та повідомили, що приїде автомобіль з лікарні та забере його, коли він прибув до родової палати та оглянувши породіллю ОСОБА_17 переконався, що робити кесарів розтин було робити запізно, оскільки голівка плода перебувала в пологових шляхах стисненою. Перед ним питання про проведення кесаревого розтину ОСОБА_6 не ставила і рішення з цього приводу мав приймати лікуючий лікар, тобто ОСОБА_6 .. При цьому якби ОСОБА_6 запропонувала провести кесарів розтин, то він би погодився і допоміг їй. Консиліум з даного приводу не проводився. З історією пологів потерпілої він не ознайомлювався. Також, свідок ОСОБА_14 пояснив, що був викликаний як лікар анестезіолог. Коли він прибув до палати там вже знаходився лікар ОСОБА_15 , потерпілу свідок не оглядав. У подальшому кесарів розтин чи консиліум не проводили. Дані покази повністю узгоджуються з висновками комісійних судово - медичних експертиз № 135 та № 62 від 04.11.2015 та 11.04.2016 відповідно. Та висновком експерта №25,26/18. Допитана потерпіла ОСОБА_18 пояснила, що близько 15.00-15.30 її перевели до пологової зали через півгодини, годину їй почали ставити капельниці, а саме проводити стимуляцію, після 18 години ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_15 , по прибуттю ОСОБА_15 останній оглянув її та сказав, що необхідно народжувати більше з цього приводу нічого не повідомив. Анестезіолог ОСОБА_14 огляд не проводив, про необхідність проводити кесарів розтин нічого не казали, а лікуючий лікар ОСОБА_6 продовжила проводити стимуляцію пологів у результаті чого роди пройшли природнім шляхом, а дитина народилася з родовою травмою. Так як після народження дитини в неї були розрізи та розриви ОСОБА_15 зашивав. Про те, що обвинувачена про щось радилась з лікарями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , як вказано у рішенні суду потерпіла під час дачі показів нічого не вказувала. Також це підтверджується показами ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . Згоди у неї чи її родичів на кесарів розтин не запитували. Допитаний під час судового розгляду експерт ОСОБА_16 пояснив, що у разі виникнення ускладнень під час виникнення пологів питання щодо подальшого їх ведення має прийматись консиліарно, який у даному випадку мала скликати лікар ОСОБА_6 .. Освіта останньої дозволяла їй вести пологи. У дослідженій експертами документації записи про проведення консиліуму відсутні. Експерт зазначив, що під час проведення консиліуму рішення приймається усіма його учасниками, запитання ставить лікуючий лікар чи інший лікар, а підписи в документації під підписами ставлять всі лікарі. При цьому нормативними документами не регламентоване чиє рішення на консиліумі є головним. Під час проведення пологів лікарі зобов`язані діяти згідно протоколу. З приводу відповідальності лікарів за наслідки ведення пологів експерт пояснив, що той, наполягав на відповідній тактиці ведення пологів і повинен нести відповідальність за наслідки їх ведення. З приводу дій лікаря, якого викликають для надання допомоги під час пологів експерт пояснив, що лікар, якого викликали, мав прибути, надавати допомогу під час пологів і зробити про це записи в медичні документації. Також експерт на запитання сторони захисту пояснив, що в даній ситуації, в разі якщо лікар ОСОБА_15 наполягав на іншій тактиці проведення пологів чи не погоджувався з тактикою проведення пологів, запропонованою ОСОБА_6 , то про це необхідно внести відповідні записи (що не було зроблено ОСОБА_6 ). Однак суд не врахував та не зазначив цього в своєму рішенні. Суд також не звернув увагу, що експерт ОСОБА_16 вказував, що в медичній документації відсутні дані про проведення консиліуму, його проведення заперечують і лікарі ОСОБА_19 та ОСОБА_15 .. Водночас, згідно ст. 80 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», особи винні у порушенні законодавства про охорону здоров`я, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством. Обіймаючи посаду завідуючої гінекологічним відділенням КЛПЗ «Семенівська центральна районна лікарня» та маючи відповідну освіту, обвинувачена мала достатній обсяг знань на проведення кесаревого розтину. При цьому, усвідомлювала необхідність такої операції, оскільки викликала відповідних фахівців та надала вказівку готувати операційну, тобто передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків, однак не провівши консиліум, не наполігши на проведенні операції ОСОБА_15 або ж не виконавши її особисто, не вжила всіх заходів по їх відверненню. Вказане підтверджується висновком № 62 комісійної судово - медичної експертизи від 11.04.2016 та висновком експерта №25,26/18. Відкидаючи докази сторони обвинувачення, а саме висновки експерта №62 та №135, суд послався на те, що під час проведення вказаних експертиз, експертами не взято до уваги покази обвинуваченої та потерпілої, які є безпосередньо зацікавленими особами. Водночас в п. 4 підсумків висновку експерта №62 комісія експертів вважає, що завідувач акушерсько-гінекологічним відділенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи диплом про вищу юридичну освіту та спеціалізацію з акушерства та гінекології не тільки могла, а й була повинна в ситуації, що склалася, провести оперативне пологорозрішення у громадянки ОСОБА_17 шляхом проведення кесаревого розтину. В п. 7 підсумків висновку експерта №62 комісія експертів вважає, що всю відповідальність за надання медичної допомоги громадянці ОСОБА_17 особисто несе завідувач акушерсько-гінекологічного відділення, лікар акушер-гінеколог, що вів пологи згаданої пацієнтки, а саме ОСОБА_6 .. В наданій в розпорядження експертної комісії «Історії пологів» відсутні записи про те, що завідувачем акушерсько-гінекологічним відділенням ОСОБА_6 давались будь-які вказівки щодо передачі ведення родів ургентному лікарю Семенівської ЦРЛ ОСОБА_15 , а також про те, що йому доручено вести були відсутніми, унеможливлює оцінку стану породіллі та плода на цьому етапі. Також, неможливо встановити ким саме було прийняте рішення - лікарем одноосібно чи консиліарно. Також, у вироку зазначено, що у медичній документації, наявній у кримінальному провадженні, є істотні розбіжності щодо відомостей про перебіг пологів (це убачається з показань обвинуваченої у судовому засіданні, яка наголошувала, що вона вдавалася до неправильного заповнення документації, виходячи з браку досвіду та ситуації з головним лікарем ОСОБА_15 ). Однак, як встановлено у судовому засіданні, медична документація заповнювалася вже на наступний день після проведення пологів, коли ОСОБА_6 були відомі наслідки пологів, а тому неповне та невірне заповнення документації є наслідком її бажання уникнути відповідальності.

На апеляційну скаргу прокурора від захисника обвинуваченої надійшло заперечення, в якому він просить залишити вирок місцевого суду без змін.

ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що вона, обіймаючи згідно з наказом по комунальному лікувально-профілактичному закладу «Семенівська центральна районна лікарня» від 02 січня 2013 року № 1 посаду завідуючої гінекологічним відділенням комунального лікувально-профілактичного закладу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », маючи згідно диплома Сумського державного університету серії НОМЕР_1 від 30 червня 2004 року освіту за спеціальністю «лікувальна справа» та кваліфікацію «лікар», відповідно до наказу Харківської медичної академії післядипломної освіти від 14 жовтня 2011 року № 328-У, маючи звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «акушерство та гінекологія», тобто будучи відповідно до статті 74 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року медичним працівником зі спеціальною освітою, а також, маючи відповідно до розділу ІІI-го своєї посадової інструкції, затвердженої головним лікарем комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» обов`язки по наданню своєчасної та якісної консультативної допомоги в присутності лікуючого лікаря всім хворим, які цього потребують, забезпеченню послідовності додержань лікування хворих між поліклінікою й стаціонаром, здійсненню госпіталізації й організації при необхідності консультативної допомоги хворим та іншим спеціалістам, згідно з пункту «а» частини першої статті 78 Основ законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року зобов`язана надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, ОСОБА_6 , 06 березня 2013 року, перебуваючи у комунальному лікувально-профілактичному закладі «Семенівська районна центральна лікарня», що розташований по вулиці Лікарняний Хуторок, 2, в місті Семенівка Чернігівської області, та приймаючи пологи у ОСОБА_20 , при виникненні ускладнень в пологах вторинної слабкості пологової діяльності, що проявилася у зменшенні кількості та сили потуг, яке спричинило припинення просування голівки плоду по родовим шляхам та зупинці її у вузький частині малого тазу з її тривалим стисканням, що потребувало активних дій з її боку з метою перегляду подальшої тактики ведення пологів - проведення кесаревого розтину, порушуючи вимоги клінічних протоколів «Ведення нормальних пологів», «Аномалії пологової діяльності», затверджених відповідними наказами Міністерства охорони здоров`я України № 620 від 29 грудня 2003 року та № 676 від 31 грудня 2004 року, наказу Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації № 22 від 19 грудня 2003 року «Про організацію діяльності та удосконалення якості надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню», неналежно виконала свої професійні обов`язки через недбале до них ставлення, а саме не вчинила дій, які зобов`язана була вчинити: не здійснила правильну оцінку своїх дій з подальшим переглядом тактики ведення пологів шляхом проведення кесаревого розтину, продовжила проводити пологову стимуляцію. Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_6 були спричинені тяжкі наслідки для новонародженого ОСОБА_21 у виді раннього органічного ураження нервової системи у вигляді мікроцефалії, спастичного тетрапарезу, епісиндрому.

Причиною неврологічних захворювань, що наявні у ОСОБА_21 , є пологова травма. Виникнення цього стану є наслідком не вжиття заходів щодо своєчасного надання медичної допомоги породіллі при виникненні ускладнень в пологах вторинної слабкості пологової діяльності. Ускладнення пологів у виді вторинної слабкості пологової діяльності, виникло в потужному періоді пологів. Ведення пологів при діагнозі вторинна слабкість пологової діяльності не відповідає клінічним протоколам. Своєчасне пологорозрішення шляхом операції кесарського розтину, що не було зроблено, давало б можливість народження дитини без родової травми. За таких обставин некваліфіковане проведення пологів зумовило пологову травму дитини з виникненням раннього органічного ураження нервової системи у вигляді мікроцефалії, спастичного тетрапарезу, епісиндрому.

Виправдовуючи ОСОБА_6 за недоведеністю в її діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення, суд першої інстанції вказав, що призначення ОСОБА_6 на посаду завідуючої акушерсько-гінекологічним відділенням КЛПЗ Семенівська ЦРЛ, не відповідало кваліфікаційним вимогам, що лікарі ОСОБА_15 - ургентний лікар акушер та ОСОБА_14 анестезіолог були викликані своєчасно і повинні були брати активну участь у наданні медичної допомоги пацієнтці породіллі. Відсутність записів у медичній документації про проведення лікарського консиліуму, не свідчить, що він не був проведений. Суд надав оцінку усім наявним висновкам експертиз і навів мотиви, чому прийняв до уваги одні висновки та відкинув інші.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін захисту та обвинувачення, передопитавши свідків, повторно дослідивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, станом на 06 березня 2013 року, лікар ОСОБА_6 перебувала на посаді завідуючої гінекологічним відділенням комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня», 2 місяці 4 дні і практичного досвіду у самостійному проведенні оперативних втручань, у проведенні кесаревих розтинів, не мала взагалі.

Доводи прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не заслуговують на увагу.

Сама породілля Бикова тепер потерпіла ОСОБА_18 підтвердила, що 06 березня 2013 року її перевели до родової зали, оскільки у неї розпочалися перейми приблизно о 15 год. 30 хв.. Оскільки дитина сама не народжувалася, стали стимулювати пологову діяльність, проте народження не відбувалося і десь о 18 годині лікар ОСОБА_6 зателефонувала головному лікарю ОСОБА_15 , у якого потерпіла перебувала на обліку під час вагітності, крім того вона працювала акушеркою у цьому відділенні.

На виклик ОСОБА_6 прибули ургентний лікар гінеколог акушер ОСОБА_15 , а також анестезіолог ОСОБА_14 , який в суді підтвердив, що операційна була підготовлена, усі чекали команди. У той час ОСОБА_15 вказав лікарю ОСОБА_6 продовжувати стимулювати пологову діяльність, кесарів розтин робити запізно, дитина народилася природним шляхом з тяжкими родовими травмами. Дитину після народження реанімували лікар ОСОБА_6 разом з анестезиологом ОСОБА_14 , лікар ОСОБА_15 накладав шви на розриви породіллі.

Недоліки в заповненні медичної документації та помилки, не можуть бути доказом провини обвинуваченої, яка своєчасно викликала чергового лікаря гінеколога, самостійно без допомоги ще одного лікаря, провести кесарів розтин, не могла. Головний лікар лікарні, він же ургентний лікар гінеколог акушер ОСОБА_15 , який спостерігав за потерпілою під час вагітності, скасував хірургічне втручання, проведення якого підготувала ОСОБА_6 і яке вона не могла провести самостійно без допомоги ОСОБА_15 ..

Недовіра суду першої інстанції до правдивості показань свідка ОСОБА_15 , який вказував, що усі рішення приймала виключно лікар ОСОБА_6 , а він лише надав пораду, консиліуму не проводила, про що немає запису в медичних документах, цілком справедлива. Якщо лікар ОСОБА_6 не готувала кесарів розтин, то не було необхідності викликати ОСОБА_15 та анестезіолога ОСОБА_14 , надавати вказівку медичному персоналу готувати операційну.

Породілля Бикова тепер потерпіла ОСОБА_18 чула як лікарі радилися. Проте вона не може пам`ятати усіх дрібниць через свій фізичний стан- важкий перебіг пологів. Консиліум означає обговорення, нарада кількох лікарів, яка фактично відбулася і після якої лікар ОСОБА_6 , порадившись з більш досвідченим лікарем, відмовилася від кесаревого розтину та продовжувала стимулювати пологи і народження дитини природним шляхом.

Так, згідно з висновком комісійної експертизи, проведеної за матеріалами кримінального провадження, № 135 від 20.05.2015 (том 2 а.с. 28-36) диспансерний нагляд за вагітною ОСОБА_17 в Семенівській ЦРЛ проводився з порушенням наказу МОЗ України №417 від 15.07.2013 «Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерської-гінекологічної допомоги в Україні», пологи ОСОБА_21 проведені некваліфіковано, з порушенням клінічних протоколів, що й зумовило родову травму у дитини.

Встановлення кола осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких виникла пологова травма дитини, виходить за межі компетенції комісії лікарів судово-медичної експертизи. Комісія експертів зробила висновок про неможливість лікуючого лікаря до початку пологів передбачити виникнення вторинної слабкості родової діяльності. Вторинна слабкість пологової діяльності, яка проявляється у зменшенні кількості та сили потуг, яке спричинило припинення просування голівки плоду по родових шляхах та зупинці її у вузькій частині мало тазу з її тривалим стисканням, зумовило виникнення пологової травми у дитини тяжке ішемічне ураження ЦНС.

При цьому, породілля ОСОБА_17 , згідно медичної документації неодноразово лікувалася в акушерсько-гінекологічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_2 з приводу загрози переривання вагітності.

У той же час комісія експертів у висновку № 62 від 10 березня 2016 року робить висновок виключно по записах в медичні документації, що лікар акушер гінеколог ОСОБА_6 неправильно визначила тактику ведення родів як завідувачка гінекологічним відділенням. Під час аномалії пологової діяльності у породіллі ОСОБА_17 , яка не піддавалася медичній корекції у виді застосування препарату окситоцину, не провела кесарів розтин, що призвело до тяжкого травмування дитини породіллі. Такий висновок базується на записах в історії пологів, де час введення окситоцину зазначено 18 година, тоді як в резюме пологів час введення окситоцину вказаний 16 година 45 хвилин.

Звинувачення прокурора у розбіжностях у часі та здійснення записів лікарем ОСОБА_6 наступного дня після пологів і їх результату, є безпідставними.

По-перше, встановлено, що у породіллі ОСОБА_17 була аномальна пологова діяльність, яка не піддавалася медичній корекції.

По-друге, лікар ОСОБА_6 прийняла рішення по кесарів розтин та викликала головного лікаря, він же ургентний лікар акушер, та анестезіолога, розвернула операційну.

Із відповіді головного лікаря КЛМПЗ Семенівська ЦРЛ вбачається, що тривалість робочого часу лікаря акушера гінеколога ОСОБА_15 на дату 06 березня 2013 року складала з 08 години до 19 години, а з 21 години до 23 години він отримав доплату за виклик для надання ургентної допомоги породіллі ОСОБА_17 (том 4 а. с. 170).

По-третє, лікар, який має більший досвід роботи, він же ургентний лікар, після обговорення не побачив підстав для кесаревого розтину та запропонував стимуляцію родів природнім шляхом.

Дитина народилася з патологією, її рятували до ранку обвинувачена та анестезіолог, а тому оформлення медичних записів було здійснене після закінчення пологів і передачі новонародженого для лікування у спеціалізований медичний заклад.

Судово-медичні висновки комісійної судово-медичної експертизи, проведеної у ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» (том 5 а. с. 89- 203) свідчать про те, що під час пологів ОСОБА_17 виникло ускладнення у вигляді затяжного потужного періоду 04 години 30 хвилин при нормі дві години. Якщо час введення окситоцину вказаний 16 година 45 хвилин, то виклик ургентного лікаря і анестезіолога через 1 годину 15 хвилин разом з підготовкою операційної, відповідає вимогам Протоколу «Аномалії пологової діяльності», затвердженого МОЗ України. Про час виклику лікарів о 18 годині підтверджувала і потерпіла, породілля ОСОБА_17 .

Окрім цього, у кваліфікаційних вимогах на посаду завідуючого відділенням може бути призначений лікар акушер гінеколог зі стажем роботи меншим за п`ять років, у той час як ОСОБА_15 призначив ОСОБА_6 завідувачем акушерського-гінекологічного відділення без відповідно досвіду та стажу.

В роботі лікарняних закладів України існує практика виклику більш досвідчених фахівців з метою надання кваліфікованої медичної допомоги у складних ситуаціях. Рішення лікаря акушера гінеколога ОСОБА_6 під час пологів 06 березня 2013 року про виклик більш досвідченого лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_15 , зі стажем роботи більше 20 років, який має вищу кваліфікаційну категорію, головного лікаря медичного закладу, який проводив медичне лікування та нагляд за вагітною, а також лікаря анестезіолога, була правильною.

Відсутність записів у медичних документах про дії лікарів, які були викликані лікуючим лікарем, про консилярне рішення про продовження стимуляції народження дитини природним шляхом і відмова від кесаревого розтину, не вказують на те, що лікар ОСОБА_6 через необережність у формі злочинної недбалості чи злочинної самовпевненості не вчинила дій, які зобов`язана була вчинити: не здійснила правильну оцінку своїх дій з подальшим переглядом тактики ведення пологів шляхом проведення кесаревого розтину, продовжила проводити пологову стимуляцію. Самостійно, без ще одного лікаря, кесарів розтин, вона фізично виконати не могла.

В конкретній ситуації 06 березня 2013 року лікар ОСОБА_6 не мала реальної можливості надати породіллі ОСОБА_17 , належну медичну допомогу, адекватну фактичним обставинам. Відсутність такої можливості виключає існування лікарської помилки в діях обвинуваченої.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2021 року щодо ОСОБА_6 без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, а касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4