Справа № 127/1-597/10 Провадження №11-кп/801/153/2021
Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2020, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Ленінського районного суду міста Вінниці від 03.12.2010 за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
прозастосування щодонього ст.101Кримінально-виконавчогокодексу України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2020 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування щодо нього ст.101 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Ухвала суду мотивована тим, що до компетенції суду не входить вирішення питань щодо зміни умовтримання засудженихдо позбавленняволі тащодо переведеннязасуджених допозбавлення волі.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про застосування щодо нього ст.101 КВК України.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суди мають право розглядати дану категорію справ на підставі п.14 ч.1 ст.537 КПК України та враховуючи практику ЄСПЛ з питань відсутності ясності як у законодавстві так і в судовій практиці рішень про переведення засуджених із однієї колонії в іншу.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню із наступних підстав.
Мотиви Суду.
Відповідно до ст.370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Враховуючи вимоги ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, вироком Ленінського районного суду міста Вінниці від 03.12.2010 ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
На даний час засуджений відбуває покарання в Державній установі "Ладижинська виправна колонія (№39)".
Відповідно до положень ч.2 та ч.3 ст.100 КВК України зміна умов тримання в межах однієї колонії здійснюється за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії. У разі якщо така постанова передбачає збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання, вона погоджується із спостережною комісією. Зміна умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником управління (відділу) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, в області, місті Києві та Київській області. У разі якщо таке подання передбачає переведення засудженого до установи виконання покарань з вищим рівнем безпеки, воно погоджується із спостережною комісією.
Саме переведення відбувається відповідно до вимог ст.101 КВК України.
У статті 537 КПК України визначено виключний перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків, і питання про застосування ст.101 КВК України до таких питань не належить.
Із вказаної норми Закону вбачається, що питання про зміну умов тримання засуджених до позбавлення волі, на вирішенні якого наполягає засуджений ОСОБА_8 , не належить до компетенції суду.
Проте, суд першої інстанції всупереч зазначеному розглянув таке клопотання, відмовив у його задоволенні, хоча, як вбачається із мотивувальної частини ухвали, вірно встановив, що дане питання не належить до компетенції суду.
Враховуючи, що судом першої інстанції розглянуто заяву, яка не підлягає розгляду в порядку визначеному КПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Однак,апеляційна скаргав частинірозгляду клопотання ОСОБА_8 про застосуваннядо ньогонорм ст.101КВК Українипо суті не підлягає до задоволення.
Засуджений в своїй апеляційній скарзі вказує на порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, які констатовані у п.113 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.2014 у справі «Вінтман проти України», в якому цей міжнародний судовий орган встановив порушення ст.8 в поєднанні із ст.13 Конвенції через відсутність засобів ефективного юридичного захисту заявника, а саме: відсутність ясності як у законодавстві, так і в судовій практиці стосовно підсудності адміністративним судам рішень пенітенціарних органів про переведення засуджених з однієї колонії до іншої.
Однак, Законом України від 07.09.2016 № 1491-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув`язнення та виконання покарань» (набув чинності з 08.10.2016) перелік питань, що розглядаються судами в порядку виконання вироку та передбачено у ст.537 КПК України, доповнено пунктами 13-1, 13-2, 13-3, на підставі чого до повноважень суду також належить вирішення питань про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч.9 ст.539 КПК України розгляд справ щодо питань, визначених у п.13-1 ч.1 ст.537 КПК України, здійснюється в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, вирішення питань про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань належить здійснювати у порядку адміністративного судочинства, що забезпечує на законодавчому рівні визначення ефективного засобу юридичного захисту засудженого в аспекті вирішення питань, пов`язаних із правовим режимом відбуванням покарання в установах виконання покарань, що не підлягають розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством.
При цьому наведені законодавчі зміни надають можливість усунути законодавчі прогалини, що призвели до порушення ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на які посилається у своїй апеляційній скарзі засуджений.
З тих же підстав не береться судом до уваги посилання ОСОБА_8 на п.14 ч.1 ст.537 КПК України, як на підставу розгляду судом його клопотання, оскільки дана категорія справ може розглядатися лише, з посиланням на п.13-1 ч.1 ст.537 КПК України в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.539 КПК України клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318380 КПК України, з урахуванням положень розділу VIII КПК «Виконання судових рішень».
Зазначені вище статті викладені у главах 28 та 29 КПК України безпосередньо не передбачають конкретного виду процесуального рішення, яке має ухвалити суд в даному випадку.
З огляду на наведені положення та враховуючи, що у випадку недотримання суб`єктом звернення правил ст.100 КВК України та ст.539 КПК України, суд не здійснює розгляд по суті клопотання, колегія суддів вважає, що встановивши, що клопотання є не підсудним, суд з урахуванням положень ст.539 КПК України має прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб`єкта звернення на доступ до правосуддя належним чином.
При цьому колегія суддів враховує, що положення Кримінального процесуального кодексу України не в повній мірі регулюють питання кримінального провадження, тому колегія суддів відповідно до ч.6 ст.9 КПК України застосовує загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а клопотання поверненню ОСОБА_8 .
Керуючись ст.7, 9, 376, 404, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2020, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування щодо нього ст.101 Кримінально-виконавчого кодексу України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою повернути клопотання про застосування ст.101 КВК України засудженому ОСОБА_8 .
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
