УХВАЛА
30 грудня 2020 року
Київ
справа №520/6489/2020
адміністративне провадження №К/9901/34086/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківське СІЗО № 27", Держави України в особі Державної казначейської служби України в Новобаварському районі м. Харків про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Державної установи "Харківське СІЗО № 27" в період з 03 грудня 2018 року по 19 грудня 2018 року, що виразились у несвоєчасному внесенні відомостей щодо голодування ОСОБА_1 , об`явленого (та фактично розпочатого) 03 грудня 2018 року, в належні документи; во внесенні інформації щодо проведення бесід 19 грудня 2018 року та надання медичної допомоги, яка не відповідає дійсним обставинам; в несвоєчасному повідомленні відповідних органів про акцію протесту;
- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду загальною сумою 200 000 грн 00 коп. з Держави України в особі Державної казначейської служби України в Новобаварському районі м. Харків.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10 жовтня 2018 року Верховним Судом винесена ухвала, відповідно до якої кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 направлено на новий розгляд. Наразі триває розгляд зазначеної справи. Відповідно, з моменту винесення зазначеного рішення Верховного Суду, правовий та процесуальний статус ОСОБА_1 змінився, тобто вона є особою, яка тримається під вартою. Під час ознайомлення з матеріалами особової справи позивач дізналась, що адміністрація установи приховувала (замовчувала) факт об`явлення голодування на 16 діб та повідомила належні органи і зафіксувала факт голодування лише 19 грудня 2018 року. Вказані дії Державної установи "Харківське СІЗО № 27" слугували підставою звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківське СІЗО № 27", Держави України в особі Державної казначейської служби України в Новобаварському районі м. Харків про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року по справі № 520/6489/2020 залишено без змін.
08 грудня 2020 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Однак, касаційна скарга подана з порушенням частини першої, другої статті 329 КАС України, якою зазначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Другим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову 07 жовтня 2020 року, повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2020 року, тому останній день строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) припадав на 11 листопада 2020 року, а скаргу направлено до суду касаційної інстанції 08 грудня 2020 року.
Частиною третьою статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заявник посилається на те, що оскаржуване судове рішення вона отримала лише 10 листопада 2020 року, за місцем утримання, а саме в ДУ «Сумське СІЗО». За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що скаргу подано у межах строків, визначених частиною першою статті 329 КАС України.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини.
Посилання заявника на дату отримання судового рішення, за відсутності належних та допустимих доказів, не є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, а доводи ОСОБА_1 про відсутність можливості надати документи, що підтверджують дату отримання судового рішення відхиляються Верховним Судом, оскільки жодного доказу того, що заявник зверталася до ДУ «Сумського СІЗО» з заявами надати їй такі документи, зокрема про дату вручення їй рішення суду, до скарги не додано.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки заявником не зазначено жодних об`єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 332, 330 КАС України скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Харківське СІЗО № 27", Держави України в особі Державної казначейської служби України в Новобаварському районі м. Харків про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строків та надання належних доказів для його поновлення.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов