ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
"22" грудня 2020 р.Справа № Б-19/81-10
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши справу
за заявоюПАТ "Укрсоцбанк" доАТВТ "Харківський канатний завод" м. Харків про та в межах справи визнання банкрутом заяву ліквідатора про зобов`язання Харківської міської ради прийняти до комунальної власності без додаткових умов житлові будинкиза участю сторін: ліквідатор - Комлик І.С.,
пр-к ХМР - Безродний О.В. (договір про надання прав-ї допомоги від 19.12.19),
пр-к ГУ ДПС у Х/обл - Поліщук Я.О. (згідно витягу з ЄДР),
прокурор - Ткаченко К.О. (посвідчення №057315 від 09.10.2020),
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду від 28.08.2018 ПАТ "Харківський канатний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Комлик І.С., якого суд зобов`язав завершити ліквідаційну процедуру в строк до 28.08.2019.
До господарського суду надійшла справа №922/3281/19 за підсудністю з господарського суду Харківської області (суддя Калініченко Н.В.) за позовом ПАТ "Харківський канатний завод" в особі ліквідатора Комлика І.С. до Харківської міської ради про зобов`язання Харківської міської ради прийняти без додаткових умов житлові будинки, розташовані в Новобаварському районі міста Харкова за наступними адресами: вул. Грибоєдова, буд. 5-а, літера Б-1 (кількість квартир - 2); проспект Новобаварський (раніше - Ілліча), буд. 27, літера А-1 (кількість квартир - 18); вул. Китаєнка, будинок 38, літера А-1 (кількість кваритир - 4); вулиця Китаєнка, буд. 39, літера А-1 (кількість квартир - 4); вул. Китаєнка, 40, літера А-1 (кількість квартир - 4); проїзд Городищенський, буд. 2 (раніше - Карачівське шосе, будинок 125), літера Д-1 (кількість квартир - 3); Карачівське шосе, будинок №125/2, літера А-1 (індивідуальний житловий будинок) для приєднання та подальшого розгляду в межах справи про банкрутство ПАТ "Харківський канатний завод" №Б-19/81-10.
Ухвалою суду від 18.10.2019 року зазначену справу було приєднано до справи про банкрутство ПАТ "Харківській канатний завод" №Б-19/81-10 та призначено заяву ліквідатора про зобов`язання ХМР прийняти без додаткових умов житлові будинки до розгляду в судовому засіданні, зобов`язавши Харківську міську раду надати суду відзив на заяву ліквідатора.
В судових засіданнях 12.11.2019, 26.11.2019 та 24.12.2019 судом постановлялись протокольні ухвали про відкладення розгляду заяви ліквідатора.
На виконання вимог ухвали суду від 18.10.19 представник ХМР надав суду відзив на заяву ліквідатора, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову ПАТ "Харківський канатний завод" до Харківської міської ради про зобов`язання прийняти без додаткових умов житлові будинки, посилаючись на те, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України у постанові від 20.08.2014 по справі №К/9991/27687/12, суд не вправі зобов`язувати міську раду приймати відповідне рішення за результатами розгляду клопотання позивача.
Також, 26.11.2019 представником Харківської міської ради надано суду письмові пояснення, в яких зазначає, що відповідно до листа Управління комунального майна та приватизації від 22.11.2019 №11637 у будинках за адресами:
вул. Грибоєдова, 5а - приватизація не проводилась;
просп. Нова-Баварський (пр-т Ілліча), 27 - приватизовано 10 квартир;
вул. Китаєнка, 38 - приватизована 1 квартира;
вул. Китаєнка, 39 - приватизація не проводилась;
вул. Китаєнка, 40 - приватизовано 2 квартири;
проїзд Городищенський, 2 (Карачівське шосе, 125) - приватизація не проводилась;
Карачівське шосе, 125/2 - приватизація не проводилась.
З урахуванням зазначеного, представник ХМР вважає, що право власності на вищевказані житлові будинки зареєстроване за ПАТ "Харківський канатний завод", а відтак вони не відносяться до об`єктів житлового фонду у відповідності до ст. 4 Житлового кодексу України.
Представник Харківської міської ради в судовому засіданні 22.12.2020 проти вимог ліквідатора заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
Присутній в судовому засіданні ліквідатор свою заяву підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.
Присутній в судовому засіданні представник кредитора ГУ ДПС у Харківській області вирішення заяви залишив на розсуд суду.
Присутній в судовому засіданні прокурор, заяву ліквідатора підтримує, вважає, що заява має бути задоволена судом.
Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
За приписами ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч. 3 наведеної статті судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, який почав свою дію з 21.10.2019, з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, подальший розгляд справи про банкрутство ПАТ "Харківський канантний завод" та заяви ліквідатора повинен відбуватись за нормами нового Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Як встановлено судом, на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради м. Харкова №55-4 від 02.06.1998 за ПАТ "Харківський канатний завод", в зв`язку з викупом канатним заводом в 1991 році майна держпідприємства, визнано право власності на об`єкти нерухомості згідно додатку (том 22 а.с. 21-22).
Також, ліквідатором надано суду копію державного акту про викуп майна державного підприємства №2 від 25.12.1991 року та копію свідоцтва Фонду держмайна України №П-14 від 24.05.1993, видане колективу Харківського канатного заводу, яким засвідчується власність на майно цього підприємства.
Тобто, з наведеного вбачається, що до придбання ПАТ "Харківський канатний завод" об`єктів нерухомості, ці об`єкти перебували у віданні Фонду державного майна України.
Крім того, з матеріалів справи №Б-19/81-10 вбачається, що інші житлові будинки, які були зазначені в додатку до Рішення виконкому Жовтневої районної ради м. Харкова №55-4 від 02.06.1998 (т. 22 а.с. 22), були прийняті Харківською міською радою у комунальну власність міста без додаткових умов ще в процедурі санації ПАТ "Харківський канатний завод" (рішення ХМР 42-ї сесії 6 скликання від 23.09.2015 №2008/15). Тоді як, житлові будинки за адресами: вул. Грибоєдова, буд. 5-а, літера Б-1 (кількість квартир - 2); проспект Новобаварський (раніше - Ілліча), буд. 27, літера А-1 (кількість квартир - 18); вул. Китаєнка, будинок 38, літера А-1 (кількість кваритир - 4); вулиця Китаєнка, буд. 39, літера А-1 (кількість квартир - 4); вул. Китаєнка, 40, літера А-1 (кількість квартир - 4); проїзд Городищенський, буд. 2 (раніше - Карачівське шосе, будинок 125), літера Д-1 (кількість квартир - 3); Карачівське шосе, будинок №125/2, літера А-1 (індивідуальний житловий будинок), прийняти відмовляються з посиланням на недоцільність таких дій. (т. 22 а.с. 104, 105, 134, 153)
Відповідно до частини першої статті 42 Закону Україні "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013, який діяв на час визнання боржника банкрутом, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Зазначене кореспондується з ч.7 ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства, відповідно до якої визначено, що у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.
У застосовуванні положення ч. 7 ст. 61 Кодексу з процедур банкрутства необхідно виходити із загальної спрямованості цього Кодексу на максимальне задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника. Разом з тим, положення цієї статті необхідно розуміти таким чином, що йдеться про майно банкрута ПАТ "Харківський канатний завод", яке хоч і належить боржнику як власнику, фактично, при визнанні такого підприємства банкрутом, він становиться його володільцем, в зв`язку з чим повинен у випадку банкрутства передати (повернути) в порядку, встановленому законодавством, територіальній громаді, оскільки це майно за імперативними приписами законодавства про банкрутство не включається до складу ліквідаційної маси.
Згідно із ч.1 статті 2 Закону України від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (далі - Закон № 147/98-ВР) об`єктами передачі є:
цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), їх структурних підрозділів;
нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об`єкт) на підставі розподільного балансу), об`єкти незавершеного будівництва);
інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;
акції (частки, паї), що належать державі або суб`єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;
об`єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об`єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров`я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Ч. 3 ст. 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" (№147/98-ВР від 03.03.1998) визначено, що рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.
Ч.13 ст. 41 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що у разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-р сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду міста Харкова та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" цього закону визначено, що нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення передаються (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об`єкт).
Як встановив суд, житлові будинки, розташовані в Новобаварському районі міста Харкова за наступними адресами: вул. Грибоєдова, буд. 5-а, літера Б-1 (кількість квартир - 2); проспект Новобаварський (раніше - Ілліча), буд. 27, літера А-1 (кількість квартир - 18); вул. Китаєнка, будинок 38, літера А-1 (кількість кваритир - 4); вулиця Китаєнка, буд. 39, літера А-1 (кількість квартир - 4); вул. Китаєнка, 40, літера А-1 (кількість квартир - 4); проїзд Городищенський, буд. 2 (раніше - Карачівське шосе, будинок 125), літера Д-1 (кількість квартир - 3); Карачівське шосе, будинок №125/2, літера А-1 (індивідуальний житловий будинок) обліковуються у банкрута на балансі, проте не можуть бути включені до ліквідаційної маси банкрута, оскільки відносяться до об`єктів житлового фонду.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага, що кореспондується з ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" і визначає об`єкти передачі.
Комунальна інфраструктура міста - це комплекс установ і підприємств, які відповідають за своєчасне і нормальне надання послуг населенню у сфері комунальних служб (каналізація і водопостачання, теплопостачання, електропостачання, транспорт і дороги, інженерні комунікації тощо). Термін «інфраструктура» походить від поєднання двох латинських слів: infra - «нижче», «під» та structura - «будівля», «розташування» і в сучасних умовах вживається для позначення сукупності споруд, будівель, систем і служб, необхідних для функціонування галузей матеріального виробництва та забезпечення умов життєдіяльності суспільства.
Отже, норми Закону про банкрутство та нового Кодексу України з процедур банкрутства передбачають обов`язкове передання об`єктів житлового фонду, виявлених під час ліквідаційної процедури, до комунальної власності територіальних громад міста. При цьому, таке передання є безумовним, тобто відбувається без жодних додаткових умов.
Таким чином, Закон визначив обов`язок ліквідатора передати, а орган місцевого самоврядування прийняти у комунальну власність об`єкти житлового фонду.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ліквідаційна процедура у даній справі триває вже більше року, тоді як ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 встановлює максимальний строк процедури ліквідації у 12 місяців.
Слід також зазначити, що процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені Законом про банкрутство. Необгрунтоване затягування таких строків призводить до настання ряду негативних правових наслідків.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що не прийняття Харківською міською радою у комунальну власність житлових будинків, які обліковуються на балансі банкрута, унеможливлює закінчення ліквідаційної процедури, чим порушуються строки проведення процедури ліквідації.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, яке відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави або мотиви, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент сторін. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Отже, судом досліджені всі обставини та доводи учасників справи в їх сукупності та надано відповідну правову оцінку, з урахуванням принципів, викладених у рішенні Європейського суду.
За таких обставин, з метою недопущення затягування ліквідаційної процедури та порушення прав громадян і учасників процесу, суд дійшов висновку заяву ліквідатора (вх.№ 3280/19 від 09.10.19) задовольнити та зобов`язати Харківську міську раду прийняти без додаткових умов житлові будинки за наступними адресами: вул. Грибоєдова, буд. 5-а, літера Б-1 (кількість квартир - 2); проспект Новобаварський (раніше - Ілліча), буд. 27, літера А-1 (кількість квартир - 18); вул. Китаєнка, будинок 38, літера А-1 (кількість кваритир - 4); вулиця Китаєнка, буд. 39, літера А-1 (кількість квартир - 4); вул. Китаєнка, 40, літера А-1 (кількість квартир - 4); проїзд Городищенський, буд. 2 (раніше - Карачівське шосе, будинок 125), літера Д-1 (кількість квартир - 3); Карачівське шосе, будинок №125/2, літера А-1 (індивідуальний житловий будинок).
Керуючись ст.ст. 2, 58-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 74, 76, 77, 79, 86, 233-235 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Заяву ліквідатора задовольнити.
2. Зобов`язати Харківську міську раду прийняти без додаткових умов житлові будинки, розташовані в Новобаварському районі міста Харкова за наступними адресами: вул. Грибоєдова, буд. 5-а, літера Б-1 (кількість квартир - 2); проспект Новобаварський (раніше - Ілліча), буд. 27, літера А-1 (кількість квартир - 18); вул. Китаєнка, будинок 38, літера А-1 (кількість кваритир - 4); вулиця Китаєнка, буд. 39, літера А-1 (кількість квартир - 4); вул. Китаєнка, 40, літера А-1 (кількість квартир - 4); проїзд Городищенський, буд. 2 (раніше - Карачівське шосе, будинок 125), літера Д-1 (кількість квартир - 3); Карачівське шосе, будинок №125/2, літера А-1 (індивідуальний житловий будинок).
3. Ухвалу направити ліквідатору, Харківській міській раді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 24.12.2020.
СуддяМіньковський С.В.
