ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2011 р. Справа № Б-19/81-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.,
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників сторін:
ПАТ «Укрсоцбанк»- ОСОБА_1 (дов.№02-07/2293 від 24.10.2011р.),
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»- ОСОБА_2 (дов.№010-00/6259 від 17.09.2010р.),
АТВТ «Харківський канатний завод»- ОСОБА_3 (дов.№б/н від 25.05.2010р.),
керуючого санацією (апелянта) –не з’явився,
інших кредиторів –не з’явилися,
арбітражного керуючого –не з`явився,
розглянувши апеляційну скаргу керуючого санацією АТВТ “Харківський канатний завод” Настенко О.М., м. Харків (вх. №5141Х/2-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. по справі №Б-19/81-10,
за заявою ПАТ “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії ПАТ “Укрсоцбанк”, м. Харків,
до Акціонерного товариства відкритого типу “Харківський канатний завод”,
м. Харків,
про визнання банкрутом ,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2011р. відмовлено ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у включенні вимог на суму 8 262 910,55 грн. до реєстру вимог кредиторів АТВТ "Харківський канатний завод".
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до суду з заявою про перегляд ухвали господарського суду від 24.01.11р. за нововиявленими обставинами про розгляд спірних вимог.
За результатами розгляду поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. по справі №Б-19/81-10 (суддя Міньковський С.В.) заяву ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” про перегляд ухвали суду від 24.01.2011р. за ново - виявленими обставинами задоволено. Скасовано ухвалу господарського суду від 24.01.2011р. Включено до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Харківський канатний завод” вимоги ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в сумі 7775179,35 грн. Включено до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Харківський канатний завод” вимоги ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в сумі 321 грн. судових витрат (а.с.51-а.с.53, том 9).
Керуючий санацією АТВТ “Харківський канатний завод” Настенко О.М. з ухвалою місцевого господарського суду від 15.11.2011р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. та відмовити у задоволенні заяви ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” про перегляд ухвали суду від 24.01.2011р. за нововиявленими обставинами. В обґрунтування посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та винесена судом першої інстанції з порушенням норм ГПК.
12.12.2011р. від апелянта надійшли пояснення (вх.№12156), в яких він зазначає, що підставою для пред'явлення вимог ПАТ «Укрексімбанк»до АТВТ «Харківський канатний завод»є іпотечний договір, за яким АТВТ «Харківський канатний завод»виступив майновим поручителем Концерну «Харківський канатний завод». Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Також апелянт зазначає, що оскільки вимоги банку не є грошовими, як передбачено ст. 1 Закону, то, на думку апелянта, у суду не було правових підстав визнати ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»кредитором майнового поручителя - АТВТ «Харківський канатний завод» на суму кредитного боргу Концерну "Харківський канатний завод".
Представник апелянта в судове засідання 13.12.2011р. не з’явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 02.12.2011 року.
У судовому засіданні представник боржника підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Представники ПАТ «Укрсоцбанк»та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» проти апеляційної скарги заперечували, вважають її безпідставною та необґрунтованою. Просять ухвалу суду першої інстанції від 15.11.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники інших кредиторів: УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова, ДКПКГ «Харківкомуночиствод», ДПІ в Жовтневому районі м.Харкова, а також арбітражний керуючий Хлєбніков С.В. у судове засідання не з’явились, відзивів не надали, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 02.12.2011 року.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України»та Концерном «Харківський канатний завод»було укладено Генеральну угоду № 68108N13 від 18.08.2008р. з додатковими угодами №68108N13-1 від 20.08.2008р., №68108N13-2 від 17.12.2008р., №68108N13-4 від 30.11.2009р., у рамках якої було укладено Кредитний договір №68108К52 від 20.08.2010р. з додатковими угодами №68108К52-1 від 17.12.2008р., №69108К52-2 від 19.06.2009р., №68108К52-3 від 22.06.2009р., № 68108К52-4 від 26.11.2009р., № 68108К52-5 від 30.12.2009р., № 68108К52-6 від 08.04.2010р. відповідно до якого боржнику було надано кредит в сумі 450,0 тис дол. США на поповнення обігових коштів під 10,5 % річних, строком погашення -19.08.2009р.
Крім того, у рамках вказаної Генеральної угоди був укладений Кредитний договір №68108К43 від 24.06.2008р. з додатковими угодами №68108К43-1 від 17.12.2008р., №68108К43-2 від 19.06.2008р., №68108К43-3 від 22.06.2008р., №68108К43-1 від 26.11.2009р., №68108К43-1 від 30.12.2009р. про відкриття не відновлюваної кредитної лінії.
В забезпечення повернення кредиту банком з АТВТ «Харківський канатний завод»було укладено договір іпотеки №68108Z137 від 18.08.2008р. з договором про зміни № 68108Z137-1 від 25.12.2009р.
Відповідно до п.1.3. іпотечного договору №68108Z137 від 18.08.2008р. предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у Генеральній угоді зобов'язань Концерну «Харківський канатний завод», є нерухоме майно - нежитлові будівлі, а саме: нежитлова будівля (вентцех) літ. «Т-1», цегла, загальною площею 654,0 кв.м., вартістю 6915,00 грн., нежитлова будівля (РМЦ) літ. «2Г-2», цегла, загальною площею 5442,4 кв.м., вартістю 273720,47 грн., нежитлова будівля (склад готової продукції) літ. «С-1», цегла, загальною площею 1318,3 кв.м., вартістю 9463,82 грн., нежитлова будівля (РСЦ) літ. «2А-1», цегла, загальної площею 606,7 кв.м., вартістю 6948,58 грн., нежитлова будівля (склад сировини) літ. «У-1», цегла, загальною площею 1177,7 кв.м., вартістю 65295,83 грн., нежитлова будівля (компресорна) літ. «2 Б-1», цегла, загальною площею 93,1 кв.м., вартістю 27713,44 грн., нежитлова будівля (котельня) літ. «Р-1», цегла, загальною площею 666,4 кв.м., вартістю 25006,59 грн., нежитлова будівля (підстанція) літ. «2В-2», цегла, загальною площею 561,8 кв.м., вартістю 55583,51 грн., загальною площею 10520,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Китаєнка, буд.1. Названі нежитлові приміщення перебувають у власності АТВТ "Харківський канатний завод".
Ухвалою суду від 24.01.2011 р. було відмовлено ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у включенні вимог на суму 8 262 910,55 грн. до реєстру вимог кредиторів АТВТ "Харківський канатний завод". Господарський суд мотивував своє рішення тим, що договір іпотеки № 68198Z137 від 18.08.2008р. був визнаний недійсним по справі №19/87-10.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.10р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.10 р. рішення господарського суду від 05.07.10 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 16.05.11р. постанову Вищого господарського суду від 28.12.10 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.11 р. касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково, рішення господарського суду від 05.07.10р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.10 р. по справі № 19/87-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду.
У відповідності до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Крім цього, на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за наступних умов: існування нововиявлених обставин для вирішення спору, істотне значення цих обставин для справи і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.
Згідно з ч. 4 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами в разі скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ухвала суду від 24.01.2011 р. була винесена на підставі рішень судів: рішення господарського суду Харківської області від 05.07.10р., постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.10р. та постанови Вищого господарського суду України від 28.12.10р., які були скасовані постановою Верховного Суду України від 16.05.11р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.07.11р., тому скасування зазначених судових рішень, є підставою для перегляду ухвали господарського суду від 24.01.11р. за нововиявленими обставинами.
Таким чином, надані АТ "Укрексімбанк" докази на підтвердження існування нововиявлених обставин відповідають наведеним ознакам та можуть бути визнані судом в якості нововоиявлених.
Розглянувши заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»про включення вимог АТ «Укрексімбанк»до реєстру вимог кредиторів АТВТ «ХКЗ», колегія суддів зазначає наступне.
Підставою спірних вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»у розмірі 7 775 179,35 грн. та вимог щодо стягнення судових витрат в сумі 321 грн. є укладений між ним та боржником –АТВТ «Харківський канатний завод»договір іпотеки № 68108Z137 від 18.08.08р. Вказаний договір був укладений з метою забезпечення виконання умов за кредитним договором №68108К43 від 24.06.08р. та за кредитним договором № 68108К52 від 20.08.08р., укладених між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та Концерном «Харківський канатний завод», відповідно до яких останньому було надано кредит.
Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості їз заробітної плати працівникам боржника, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування податків і зборів( обов'язкових платежів).
Цією ж нормою встановлено, що грошове зобов'язання –зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що, виходячи з вимог ст.ст. 14, 15 спеціального Закону, обов'язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу поданих кредитором письмових доказів, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов'язок встановлення розміру та моменту виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.
За умовами укладених кредитних та іпотечного договорів боржник виступав майновим поручителем. Тобто, відповідно до змісту договорів та приписів ч.2 ст.11 Закону України “Про заставу”, ст.ст. 583, 590 Цивільного кодексу України майно боржника було передано у заставу на забезпечення виконання зобов’язань третьої особи за укладеними з нею банком кредитними договорами. Банк має право звернути стягнення на майно боржника, що є предметом іпотеки, однак у самого боржника –АТВТ «Харківський канатний завод»" відсутні грошові зобов’язання перед банком, за змістом приписів чинного законодавства та умов іпотечного договору.
Статтею1 Закону України " Про заставу" визначено, що застава –це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з ч.1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа ( майновий поручитель).
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека –вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Судова колегія вважає, що необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п.3,7 ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.
Договір іпотеки не породжує у іпотекодавця грошових зобов'язань перед іпотекодержателем, останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність у боржника –майнового поручителя за договором іпотеки грошових зобов'язань перед банком. В даному випадку, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не є кредитором, враховуючи зміст ст.1 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки АТВТ «Харківський канатний завод»є майновим поручителем на суму кредитного боргу Концерну «Харківський канатний завод».
Виходячи з вимог ч.2 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Судова колегія зазначає, що вказаний спеціальний Закон передбачає механізм задоволення та захисту майнових інтересів заставодержателя, у разі порушення провадження у справі про банкрутство майнового поручителя, а саме - у випадку реалізації ліквідатором майна, що є предметом застави (іпотеки), отримані від реалізації кошти спрямовуються виключно для задоволення вимог заставодержателя.
За таких обставин суд першої інстанції припустився невірного застосування норм матеріального права, безпідставно визнав зазначені в заяві ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»вимоги в сумі 7 775 179,35 грн. та судових витрат в сумі 321 грн., тому ухвала суду підлягає скасуванню в цій частині, в іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2011р. по даній справі слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п 2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105, ст.ст.112-114, Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області 15.11.2011 року по справі №Б-19/81-10 в частині включення до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Харківський канатний завод” вимоги ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в сумі 7775179,35 грн. та включення до першої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ “Харківський канатний завод” вимоги ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в сумі 321 грн. судових витрат скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» про визнання кредитором в процедурі банкрутства АТВТ «Харківський канатний завод»та задоволенні вимог в загальній сумі 7775179,35 грн. та стягнення з боржника судових витрат в сумі 321 грн.
В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області 15.11.2011 року по справі №Б-19/81-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки встановлені ГПК України.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.12.2011р.