ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 802/2196/17-а
Провадження № 11-126заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року (у складі колегії суддів Мороз Л. Л., Берназюка Я. О., Бучик А. Ю., Желєзного І. В., Рибачука А. І.) про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у зразковій справі № 802/2196/17-а за позовом ОСОБА_4 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 28 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», починаючи з 01 січня 2016 року, а також ненаправлення такої нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для подальшого перерахунку пенсії;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в таких розмірах: посадовий оклад - 2700 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням підполковника поліції - 2200 грн, надбавка за стаж служби (40 %) - 1960 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (95 %) - 6517 грн, премія (55 %) - 7357,35 грн, а всього - 20 734,35 грн.
2. Суддя Вінницького окружного адміністративного суду ухвалою від 30 листопада 2017 року відкрив провадження в цій справі.
3. 10 січня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло подання судді Вінницького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 лютого 2018 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
5. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
6. Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , серед інших осіб, подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги.
7. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року залишено без змін.
8. 10 травня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, а саме у зв`язку з наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
9. Обґрунтовуючи наявність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року, ОСОБА_1 посилався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 1013 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Також як на підставу для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року ОСОБА_1 посилався на відповідь Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 28 грудня 2018 року № 30/У-609л/к-з, згідно з якою станом на 01 січня 2016 року грошове забезпечення працівників міліції не було скасовано.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення повернуто заявнику.
11. 20 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду скасувала ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року, а справу направила до цього ж суду для продовження розгляду.
12. Надалі ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами в цій справі.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року.
14. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду апеляційну скаргу.
15.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначила справу № 802/2196/17-а до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України.
16. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 також не погодились з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року та подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги на неї.
17. Велика Палата Верховного Суду ухвалами від 06 квітня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
18. 04 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання від ОСОБА_6 про врахування при розгляді цієї справи правових висновків, викладених у постанові Балтського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року у справі № 493/1138/17 та з якими погодився Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 815/357/18.
19. 15 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли відзиви на апеляційні скарги, у яких третя особа просить апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року - без змін.
20. 18 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області надійшов відзив на апеляційні скарги, у якому остання також просить залишити апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року - без змін.
21. 25 травня 2020 року від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Великої Палати Верховного Суду надійшли заперечення на відзиви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.
Заяви, клопотання учасників справи
22. 25 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли клопотання про розгляд справи № 802/2196/17-а в судовому засіданні за участю сторін.
23. Також 25 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування від Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області доказів.
24. Ухвалами від 27 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відмовила в задоволенні вказаних клопотань про розгляд справи № 802/2196/17-а в судовому засіданні за участю сторін та про витребування доказів.
Висновки суду першої інстанції
25. Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилався ОСОБА_1 , не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
26. За висновками суду першої інстанції, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 не є нововиявленою обставиною, оскільки воно не існувало на момент прийняття Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду рішення від 12 березня 2018 року.
27. Суд першої інстанції зауважив, що посилання ОСОБА_1 на те, що розмір грошового забезпечення працівників міліції не було скасовано станом на 01 січня 2016 року також не є нововиявленою обставиною, оскільки вона існувала на час прийняття рішення Верховним Судом.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційних скаргах вимог
28. Скаржники в апеляційних скаргах зазначають, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та належного дослідження наданих доказів та наведених аргументів.
29. Так, скаржники наголошують, що нововиявленою обставиною в цій справі є те, що станом на 01 січня 2016 року міліцейське грошове забезпечення ОСОБА_1 (та, відповідно, ОСОБА_4 й всіх інших пенсіонерів міліції) не скасовувалось, не змінювалось та виплачувалось. Про це ОСОБА_1 стало відомо після отримання на його інформаційний запит письмових відповідей від Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 28 грудня 2018 року № 30/У-609л/к-3 та від 29 березня 2019 року № 30/У-32л/к-1 про реальні розміри його міліцейського грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року.
Зазначена обставина на момент розгляду справи та прийняття рішення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду (12 березня 2018 року) не була встановлена судом та, відповідно, не оцінювалась у якості доказів.
У зв`язку із зазначеним, на переконання скаржників, висновок суду першої інстанції про те, що вказана обставина не є нововиявленою, оскільки існувала на час прийняття рішення, суперечить статті 361 КАС України, тобто вочевидь є незаконною, оскільки ознака «існування на час прийняття рішення» є обов`язковою для нововиявленої обставини.
30. Також скаржники в апеляційних скаргах зауважують, що в якості нововиявленої обставини ОСОБА_1 посилався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2019 року.
Зокрема, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому на момент прийняття рішення у зразковій справі (12 березня 2018 року) зазначена постанова Кабінету Міністрів України № 103 існувала, що повністю спростовує висновок суду першої інстанції про те, що така обставина на дату прийняття рішення у зразковій справі не існувала.
Позиція інших учасників справи
31. У відзивах на апеляційні скарги Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначає, що обставини, на які посилався заявник ( ОСОБА_1 ), не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України.
32. У відзиві на апеляційні скарги Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області зазначає, що скаржниками не наведено об`єктивних обставин, які не були досліджені судами при попередніх розглядах цієї справи, а суть наведених скаржниками фактів зводиться до переоцінки вже досліджених доказів та встановлених обставин.
Оцінка спірних правовідносин та висновків суду, рішення якого переглядається
33. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційних скаргах й у відзивах на них, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
34. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
35. Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
36. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
37. Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
38. Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
39. Отже, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 було прийнято 12 грудня 2018 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставина, на яку посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існувала під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а тому обставини, встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва у вказаному судовому рішенні, не є нововиявленими для справи, яка розглядається.
40. Як свідчить зміст пояснень ОСОБА_1 , наданих ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року, про те, що розмір грошового забезпечення працівників міліції не було скасовано станом на 01 січня 2016 року, вони також не є нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України. Зокрема інформація про грошове забезпечення позивача ( ОСОБА_4 ) була викладена у грошовому атестаті № 133 та довідці до нього, де зазначені види та розміри грошового забезпечення позивача при виході на пенсію, тут вказана і надбавка в розмірі 95 % за виконання особливо важливих завдань, і премія в розмірі 55 %. Ці докази були приєднані позивачем до позовної заяви та досліджувалися розгляді справи як зразкової.
41. При цьому з матеріалів справи встановлено, що в контексті спірних правовідносин, з огляду на їх предмет, судами першої та апеляційної інстанцій з`ясовувалось виключно, чи виплачувалися саме зазначені види грошового забезпечення та у яких розмірах станом на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
42. Водночас у заяві заявник не вказав, яким чином зазначені ним обставини, які, на його думку, є нововиявленими в цій справі, могли вплинути на результат розгляду справи з огляду на висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, висловленні в рішенні від 12 березня 2018 року та постанові від 12 грудня 2018 року відповідно.
43.Велика Палата Верховного Суду вважає, що обґрунтування, вказані ОСОБА_1 у заяві, свідчать про його фактичну незгоду з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо відмови в задоволенні позову в цій справі.
44. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
45. За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
46. Зокрема, як убачається з рішень ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії), та рішення від 06 грудня 2005 року у справі «Popov v. Moldova» № 2 (Попов проти Молдови № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
47. У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
48. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії) та від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
49. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначені ОСОБА_1 обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
50. Щодо клопотання ОСОБА_6 про врахування при розгляді цієї справи правових висновків, викладених у постанові Балтського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2017 року у справі № 493/1138/17 та з якими погодився Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 815/357/18, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважається нововиявленими обставини, а тому вказані обставини не приймаються до уваги при розгляді цієї справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
51.Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
52. За правилами частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
53.Оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржниками доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року - без змін.
Керуючись статтями 241-243, 308, 311, 312, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
С. В. Бакуліна Н. П. Лященко
В. В. Британчук О. Б. Прокопенко
Ю. Л. Власов В. В. Пророк
М. І. Гриців Л. І. Рогач
Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич
О. С. Золотніков О. Г. Яновська
О. Р. Кібенко
