УХВАЛА
03 березня 2020 року
Київ
справа №802/2196/17-а
адміністративне провадження №Зн/9901/39/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Желєзного І.В., Рибачука А.І.,
за участю: секретаря судового засідання Шосенко К.М.,
заявник - ОСОБА_1 ,
позивач - ОСОБА_2,
представник відповідача - Довбенко М.П.,
представник третьої особи - Кудрик Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 802/2196/17-а за позовом ОСОБА_2 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, за участю осіб, якими було подано апеляційну скаргу на вказане рішення від 12 березня 2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Вінницькій області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - постанова № 988) та від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 1294), починаючи з 01 січня 2016 року, а також ненаправлення такої нової довідки до ГУ ПФУ у Вінницькій області для подальшого перерахунку пенсії;
- зобов`язати ліквідаційну комісію УМВСУ у Вінницькій області виготовити та направити до ГУ ПФУ у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення у таких розмірах: посадовий оклад - 2700 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням підполковника поліції - 2200 грн, надбавка за стаж служби (40 %) - 1960 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (95 %) - 6517 грн, премія (55 %) - 7357 грн 35 коп., а всього - 20 тис. 734 грн 35 коп.
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду ухвалою від 30 листопада 2017 року відкрив провадження в цій справі.
10 січня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло подання судді Вінницького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 лютого 2018 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ліквідаційної комісії УМВСУ у Вінницькій області, третя особа - ГУ ПФУ у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення повернуто заявнику.
Проте, 20 листопада 2019 року Велика Палата Верховного Суду скасувала ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року, справу направила до цього ж суду для продовження розгляду.
У зв`язку з цим ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначені у статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 362 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Отже, законодавством визначено, що обов`язковою умовою для реалізації особою, яка не брала участі у справі, права на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Частина 1 статті 42 КАС України передбачає, що учасниками справи є сторони, треті особи.
ОСОБА_1 не є стороною, чи третьою особою у цій справі, а тому не належить до учасників справи, отже він має право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише, якщо судовим рішенням вирішено питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду, скасовуючи ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року про повернення ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, зазначила, що рішення у цій зразковій справі буде враховане при розгляді справи № 750/7876/17 за позовом ОСОБА_1 , отже не можна вважати, що рішенням у цій справі не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
Саме у зв`язку з цим Верховний Суд здійснює перегляд по суті заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина друга статті 361 КАС України).
З аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
До того ж судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 КАС України, відсутні, а також якщо обставини, визначені цією нормою, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Тобто перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Свою заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що, на його думку, є підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Такими обставинами заявник вважає визнання судом у справі № 826/3858/18 протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Вказане рішення 12 грудня 2018 року прийняв Окружний адміністративний суд міста Києва і це рішення залишив в силі Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 березня 2019 року.
Отже, оскільки рішення у справі № 826/3858/18 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв 12 грудня 2018 року, то обставина, на яку посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не існувала під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, а саме на момент прийняття постанови Верховного Суду від 12 березня 2018 року.
Відтак за своєю правовою природою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 є новою, але не нововиявленою обставиною, а тому не може бути підставою для перегляду постанови Верховного Суду від 12 березня 2018 року за нововиявленими обставинами у силу статті 361 КАС України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2019 року (провадження № 11-813за19), від 18 лютого 2020 року (провадження № 11-1247зва19).
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначав, що також вважає нововиявленою обставиною те, що розмір грошового забезпечення працівників міліції не було скасовано станом на 01 січня 2016 року.
Проте, суд зауважує, що вказана обставина також не є нововиявленою, оскільки існувала на час прийняття рішення Верховним Судом.
Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року не може бути задоволена.
Крім того, аналізуючи питання щодо права особи, яка не брали участі у справі, подати заяву про перегляд судового рішення, колегія суддів вважає, що таке право наявне лише у випадку, якщо суд вирішив питання про індивідуальні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи.
При цьому, заява ОСОБА_1 та викладені у ній аргументи не дають суду підстав для висновку, що рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 802/2196/17-а за позовом ОСОБА_2 суд вирішив питання про індивідуальні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
Так, рішення суду у цій справі не має безпосереднього випливу на права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , у якого хоч і склались подібні правовідносини, однак рішення у цій справі безпосередньо не може встановлювати, змінювати чи припиняти правовідносини, учасником яких він є.
На підставі пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України Верховний Суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 та залишає судове рішення Верховного Суду від 12 березня 2018 року в силі.
Згідно з частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Частиною 1 статті 256 КАС України передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції, тобто шляхом подачі апеляційної скарги до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали (ч. 11 ст. 290, ч. 1 ст. 295 КАС України).
Керуючись статтями 368, 369 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 802/2196/17-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Мороз Л.Л.
Берназюк Я.О.
Бучик А.Ю.
Желєзний І.В.
Рибачук А.І.,
Судді Верховного Суду
