У Х В А Л А
20 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18)
Провадження № 11-308заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаЗолотніковаО.С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадженнязаяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - ліквідаційна комісія УМВС України у Вінницькій області), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити діїта
ВСТАНОВИЛА:
28 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нескладення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», починаючи з 01 січня 2016 року, а також щодо ненаправлення такої нової довідки до ГУ ПФУ у Вінницькій області для подальшого перерахунку пенсії;
- зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України у Вінницькій області виготовити та направити до ГУ ПФУ у Вінницькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення у таких розмірах: посадовий оклад - 2700 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням підполковника поліції - 2200 грн, надбавка за стаж служби (40 %) - 1960 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань (95 %) - 6517 грн, премія (55 %) - 7357 грн 35 коп., а всього - 20 тис. 734 грн 35 коп.
Позивач також просив установити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
10 січня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшло подання судді Вінницького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом цієї типової справи як зразкової. До подання додано матеріали цієї справи та копії матеріалів 15 типових справ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 лютого 2018 року відкрив провадження у зразковій адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області, третя особа - ГУ ПФУ у Вінницькій області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 (пенсіонер органів внутрішніх справ, якому призначено пенсію згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ)) звернувся до ВеликоїПалати Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 повністю.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 12 грудня 2018 року залишила без задоволення, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_3 та без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року.
14 лютого 2019 року ОСОБА_3, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 252 КАС України, звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо його клопотань від 07 серпня 2018 року.
На обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначив, що Великою Палатою Верховного Суду не були вирішені його клопотання від 07 серпня 2018 року та ухвалені відповідні судові рішення щодо:
- необґрунтованого та безпідставного залучення до справи 10 липня 2018 року довідок про грошове забезпечення ОСОБА_4 При цьому скаржник просив не брати до уваги при постановленні судового рішення у справі довідку, видану позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), як такої, що суперечить Закону № 2262-ХІІ (у редакції з 01 січня 2016 року) і рішенню Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № 820/6514/17 (Пз/9901/8/18). Постанова № 103, на думку скаржника, обмежує права пенсіонерів міліції (шляхом вводу дискримінації за ознакою місця проходження служби (у міліції), тому що лише пенсіонерам міліції згідно із цією постановою перерахунок пенсії здійснюється не з їх грошового забезпечення, а з грошового забезпечення сторонньої особи. Скаржник також просив повернути цю довідку третій особі та взяти до уваги надані поясненняпри постановленні судового рішення у справі;
- невідповідності рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) рішенню Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № 820/6514/17 (Пз/9901/8/18) відносно видачі довідок про грошове забезпечення та висновкам щодо видачі інформації про розмір заробітної плати, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18). При цьому скаржник зазначив, що суд першої інстанції, виходячи з приписів Порядку № 45 (у редакції з 01 січня 2016 року), визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідки про грошове забезпечення за відповідною посадою міліціонера з урахуванням грошового забезпечення поліцейського. Скаржник просив взяти до уваги надані пояснення, закони України та вказані рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при постановленні судового рішення у справі;
- невідповідності рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у зразковій справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18) державним гарантіям, які надані законами України та Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, а саме: щодо забезпечення державних гарантій соціального захисту пенсіонерів міліції та розрахунку пенсії з міліцейського грошового забезпечення та, як наслідок, забезпечення захисту від дискримінації за ознакою місця проходження служби (у міліції).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в заяві про ухвалення додаткового судового рішення доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно із частинами першою та другою статті 321 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал у порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Отже, додатковим судовим рішенням суду апеляційної інстанції є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якою вирішуються позовні вимоги, з приводу яких досліджувалися докази (додаткова постанова), чи клопотання (додаткова ухвала), щодо яких не ухвалено рішення.
До Великої Палати Верховного Суду 10 серпня 2018 року надійшли вказані клопотання ОСОБА_3 (а. с. 257 - 267, т. 20), в яких були висловлені доводи і міркування як підстави для задоволення його апеляційної скарги. Велика Палата Верховного Суду розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_3 та його додаткові пояснення, прийнявши за результатом цього розгляду постанову від 12 грудня 2018 року, що унеможливлює прийняття апеляційним судом додаткової постанови. Наведені в заяві ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення доводи стосовно того, що Велика Палата Верховного Суду не розглянула його клопотання від 07 серпня 2018 року є за своєю суттю незгодою скаржника із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Водночас указані посилання ОСОБА_3 на необґрунтоване та безпідставне залучення до справи 10 липня 2018 року довідок про грошове забезпечення ОСОБА_4, невідповідність оскаржуваного рішення суду першої інстанції рішенню Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № 820/6514/17 (Пз/9901/8/18), рішенню Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18), а також державним гарантіям, які надані законами України та Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не є клопотаннями в розумінні частини другої статті 321 КАС України, що унеможливлює прийняття Великою Палатою Верховного Суду додаткової ухвали за заявою скаржника.
Таким чином, заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною четвертою статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 252, 321, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.С. Золотніков
Судді: Н. О. Антонюк О.Б. Прокопенко
С. В. Бакуліна Л.І. Рогач
В. В. Британчук І.В. Саприкіна
Д. А. Гудима О.М. Ситнік
В. С. Князєв В.Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко О.Г. Яновська
Н.П.Лященко
