ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"22" червня 2020 р. Справа№ 910/16181/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Дідиченко М.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Онищенко І.П. - адвокат
від відповідача: Куксенко П.Р. - адвокат
Данилевський О.М. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020, повний текст якого складено 26.02.2020
у справі № 910/16181/18 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Дочірнього підприємства «Київгазенерджи»
про стягнення 3 417 508,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Дідиченко М.А., Кропивна Л.В. перебуває апеляційна скарга Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/16181/18, у засіданні суду з розгляду якої оголошено перерву до 22.06.2020 о 15:30.
В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи до закінчення касаційного перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/1210/18.
Відповідач проти задоволення вказаного клопотання заперечив.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено таке.
Позов заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 1 352 611,18 грн., 3 % річних в сумі 685 630,68 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 379 266,18 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1507000038/Н019 від 01.07.2015.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019, у справі № 910/16181/18 у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що підписання сторонами спільних протокольних рішень і виконання їх положень свідчить проте, що сторони фактично погодились, що оплата за природний газ за спірним договором підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі спільних протокольних рішень, та змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ відповідно до спірного договору, що виключає можливість застосування штрафних санкцій у вигляді пені, так само, як і нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання і нарахування «інфляційних витрат» на підставі статті 625 ЦК України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 910/16181/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Верховним Судом вказано на те, що:
- зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, які є предметом регулювання спільних протокольних рішень, і не стосується тієї заборгованості, яка була сплачена відповідачем за рахунок власних коштів з простроченням платежу;
- судами попередніх інстанцій не встановлено й не перевірено належними доказами, чи кошти в сумі 144 465 863,54 грн., які відповідач сплатив позивачу шляхом перерахування на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, перераховані у строки, які передбачені умовами договору;
- при новому розгляді судам необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, а саме в абзаці другому пункту 24 цього судового акта, надати належну правову оцінку відповідним доводам сторін та вирішити спір згідно з вимогами закону.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2020, повний текст якого складено 26.02.2020, у справі № 910/16181/18 у задоволенні позову відмовлено.
Під час розгляд справи по суті суд першої інстанції встановив, що, як вбачається з розрахунку штрафних санкцій позивача, ним і не здійснювалися нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість, сплачену відповідачем за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, надані у період з травня 2016 року по грудень 2017 року в порядку, визначеному протокольними рішеннями, а нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат здійснені позивачем на заборгованість, сплачену відповідачем за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, надані у період з травня 2016 року по грудень 2017 року відповідно до п. 5.6. спірного договору, в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач сплатив позивачу заборгованість, щодо якої нараховуються заявлені до стягнення пеня, 3 % річних та інфляційні втрати (144 465 863,54 грн.), за період з 19.07.2016 по 20.03.2018 шляхом перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 296 і від 22.03.2017 № 187. Таким чином, у відповідній частині розрахунок за спірним договором був здійснений відповідачем шляхом оплати через розподільчі рахунки, а не власними коштами;
- встановлені вище обставини, що стосуються порядку розрахунків за спірним договором, свідчать про те, що відповідач не міг в силу норм діючого законодавства України, в тому числі попередньо затвердженого алгоритму розподілу коштів, вплинути на процес здійснення розрахунків з позивачем, відповідно, з боку відповідача відсутнє порушення його грошових зобов`язань за Договором;
- згідно з приписами положень законодавства (які діяли в період, в якому, на думку позивача, відповідач допустив прострочення своїх зобов`язань за Договором) державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, при цьому відповідач не здійснює розподіл отриманих від споживачів грошових коштів, а кошти, які надійшли на рахунки з спеціальним режимом використання автоматично перераховуються на рахунки позивача за визначеними нормативами розподілу коштів у спірний період, які були затверджені або не затверджені, в свою чергу, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг;
- дійсно, за умовами спірного договору відповідач не обмежується при здійсненні розрахунків з позивачем лише застосуванням рахунків із спеціальним режимом використання, проте, як зазначалось вище, використання вказаних рахунків при розрахунку між сторонами унормовано спеціальним актом цивільного законодавства - Порядком проведення розрахунків за спожитий природний газ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792, та іншими актами, які є обов`язковими для сторін в силу приписів ч. 3 статті 6 ЦК України;
- отже, взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем по спірному договору проводились згідно приписів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792, постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 296 та постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187, які усувають відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів коштів на свій розсуд та полягають у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, що згідно зі ст. 217, ч. 1 ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України виключає склад правопорушення і позбавляє позивача права застосовувати до боржника заходи відповідальності, передбачені пунктом 7.3 спірного договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням, 23.03.2020 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 у справі № 910/16181/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У апеляційній скарзі позивач послався на те, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято при нез`ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- визначений положеннями чинного законодавства, а саме Порядком проведення розрахунків за спожитий природній газ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792, алгоритм розрахунків не впливає на домовленість сторін за спірним договором щодо строків оплати вартості наданих послуг з транспортування природного газу, оскільки вказаний Порядок не містить застережень щодо зміни порядку розрахунків, визначених сторонами у договорі;
- норми Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та положення Порядку проведення розрахунків за спожитий природній газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792, врегульовують правовідносини між відповідачем та його споживачами та ніяким чином не змінюють порядок та строки здійснення остаточних розрахунків між відповідачем та позивачем за спірним договором.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що у зв`язку з необхідністю відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 909/256/18, від 06.03.2020 у справі № 903/796/18 та від 21.10.2019 у справі № 904/4912/18, згідно з якими аналіз окремих положень Закону України «Про ринок природного газу», Порядку проведення розрахунків за спожитий природній газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792, та Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 2516 від 30.09.2015 вказує на те, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що, по суті, усуває відповідача від процесу в розподілі отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, а відтак, несвоєчасна та неповна оплата послуг за договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами - фізичними особами, а відповідач з об`єктивних причин позбавлений можливості впливати на своєчасність розрахунків за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, що виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої таким договором, у вигляді стягнення пені за допущену прострочку оплати послуг та виникнення зобов`язання, передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України, з оплати боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2020 справу № 904/1210/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаззбут» про стягнення 124 155 033,81 грн. передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, і ухвалою від 25.05.2020 касаційну скаргу у вказаній справи прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
На даний час касаційний розгляд справи № 904/1210/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення 124 155 033,81 грн. триває.
За приписами п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Оскільки результат касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 904/1210/18 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду впиває на результат перегляду судового рішення у справі № 910/16181/18 у апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у справі № 910/16181/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 904/1210/18.
З огляду на вказані обставини у задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи колегією суддів відмовляється.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 227, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 910/16181/18 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 904/1210/18 та оприлюднення повного тексту постанови.
2. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
3. Копію ухвали направити учасниками справи.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді М.А. Дідиченко
Л.В. Кропивна
