ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.02.2020
Справа № 910/16181/18
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Лебович А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)
До Дочірнього підприємства "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ" (01103, Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4Б)
Про стягнення 3 417 508,03 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: Баранецька М.Р. (довіреність № 1-2266 від 23.01.2020);
Від відповідача: Сидоренко М.В. (довіреність № Д-10/20 від 02.01.2020);
Данилевський О.М. (посвідчення адвоката України № 21/1989 від 26.03.2019);
Лєбедєв Ю.В. (довіреність № Д-02/20 від 02.01.2020).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" про стягнення 3417508,03 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1507000038/Н019 від 01.07.2015, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1352611,18 грн, 3% річних у розмірі 685630,68 грн та інфляційні втрати у розмірі 1379266,18 грн.
02.04.2019 Господарський суд міста Києва прийняв рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019, про відмову в задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" до Дочірнього підприємства "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ" про стягнення 3 417 508,03 грн в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019: касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 у справі № 910/16181/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В постанові від 15.10.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, зазначив, що: зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, які є предметом регулювання спільних протокольних рішень і не стосується тієї заборгованості, яка була сплачена відповідачем за рахунок власних коштів з простроченням платежу; судами попередніх інстанцій не встановлено й не перевірено належними доказами, чи кошти у сумі 144 465 863, 54 грн, які підприємство сплатило товариству шляхом перерахування на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, перераховані у строки, які передбачені умовами договору. При новому розгляді судам необхідно врахувати викладене, встановити обставини та оцінити докази, зазначені в цій постанові, а саме в абзаці другому пункту 24 цього судового акта, надати належну правову оцінку відповідним доводам сторін та вирішити спір згідно з вимогами закону.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 справу передано на розгляд судді Бондаренко Г.П.
29.10.2019 суд призначив розгляд справи на 21.11.2019.
21.11.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, клопотання про зменшення пені та відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 21.11.2019 судом була оголошена перерва до 17.12.2019.
25.11.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла заява про доручення до справи документів що підтверджують повноваження представника відповідача.
11.12.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
16.12.2019 через відділ канцелярії суду від позивача надійшли заперечення на клопотання ДП «Київгазенерджи» про зменшення пені.
17.12.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення.
В судовому засіданні 17.12.2019тсуд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 14.01.2020.
В судовому засіданні 14.01.2020 суд оголосив перерву до 04.02.2020.
В судове засідання 04.02.2020 прибули учасники справи та надали суду усні пояснення щодо своїх вимог та заперечень, в яких позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників справи надані впродовж розгляду справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається із матеріалів справи, 01.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", організаційно-правову форму якого змінено на приватне акціонерне товариство, та найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Укртрансгаз", як газотранспортним підприємством, та Дочірнім підприємством "Київгазенерджи", як замовником, було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1507000038/Н019 (далі - Договір), за умовами якого газотранспортне підприємство зобов`язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій в обсязі 92484,00 тис. куб. м, а замовник зобов`язався внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у порядку, розмірі та строки, передбачені умовами договору.
Послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством та замовником актами надання послуг, які є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством (пункти 3.1, 3.4 Договору).
Розрахунковий період за Договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість про транспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 Договору, та податку на додану вартість (п. 5.3. Договору).
Згідно із п. 5.4. Договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.
Згідно з пунктом 5.6 Договору, у випадку, якщо замовник є гарантованим постачальником, то замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно зі складеними між сторонами на виконання Договору актами, Акціонерним товариством "Укртрансгаз" надано Дочірньому підприємству "Київгазенерджи" послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у період з травня 2016 року по грудень 2017 року на загальну суму 163 264 391,35 грн, зокрема, згідно актів: від 31.05.2016 на суму 6 909 285,42 грн, від 30.06.2016 на суму 5 292 452,27 грн, від 31.07.2016 на суму 5 036 927,83 грн, від 31.08.2016 на суму 5 195 703,19 грн, від 30.09.2016 на суму 5 980 763, 23 грн, від 31.10.2016 на суму 11 427 665,14 грн, від 30.11.2016 на суму 11 881 831,42 грн, від 31.12.2016 на суму 13 855 102,57 грн, від 31.01.2017 на суму 15 104 730,11 грн, від 28.02.2017 на суму 12 496 311,43 грн, від 31.03.2017 на суму 9 960 927,46 грн, від 30.04.2017 на суму 7 096 833,28 грн, від 31.05.2017 на суму 5 209 650,31 грн, від 30.06.2017 на суму 4 587 848,23 грн, від 31.07.2017 на суму 3 483 418,92 грн, від 31.08.2017 на суму 3 876 056,92 грн, від 30.09.2017 на суму 5 205 371,83 грн, від 31.10.2017 на суму 9 390 239,62 грн, від 30.11.2017 на суму 10 069 435,51 грн, від 31.12.2017 на суму 11 203 836,66 грн.
17.06.2016 між Головним управлінням Державної казначейської служби України м. Києві, як стороною № 1, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як стороною № 2, Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як стороною № 3, Дочірнім підприємством "Київгазенерджи", як стороною №4, Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", як стороною № 5 та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як стороною останньою, було укладено Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, за умовами яких, у відповідності до "Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005, узгоджено порядок проведення розрахунків, за яким Державна казначейська служба України перераховує кошти загального фонду державного бюджету стороні № 1 у сумі 875 553,36 грн, яка в свою чергу перераховує дані кошти стороні №2, сторона №2 - стороні № 3, сторона №3 - стороні №4, а та - стороні №5 згідно з Договором із записом у графі "призначення платежу": "Постанова Уряду № 20 від 11.01.2005, дата і номер Спільного протокольного рішення, за транспортування природного газу за 2015 рік, договір від 01.07.2015 № 1507000038/Н019, у т.ч. ПДВ 145 925,56 грн".
Розділом 3 Спільного протокольного рішення сторони зобов`язались, зокрема, перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.
Спільне протокольне рішення набирало чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діяло до повного виконання сторонами зобов`язань за цим рішенням.
Спільні протокольні рішення аналогічного змісту були укладені: 20.07.2016 за № 1902/у на суму 1 006 631,32 грн; 22.08.2016 за № 2238/у на суму 740 120,36 грн; 18.11.2016 за № 2887/у на суму 342 822,13 грн; 30.01.2017 за № 656/у на суму 2 261 106,56 грн; 19.12.2016 за № 3347/у на суму 18 524,50 грн; 30.01.2017 за № 655/у на суму 2 982 701,04 грн; 25.04.2017 за № 2514/у на суму 4 694 612,56 грн; 22.03.2017 за № 2012/у на суму 850 072,32 грн; 25.04.2017 за № 2513/у на суму 2 775 613,32 грн, 29.05.2017 за № 2831/у на суму 1 063 657,26 грн, 17.07.2017 за № 3048/у на суму 1 118 188,17 грн, 23.08.2017 за № 3422/у на суму 944 478,27 грн, 27.10.2017 за № 3806/у на суму 647 740,00 грн, 16.11.2017 за № 3944/у на суму 904 447,00 грн, 26.12.2017 за № 4690/у на суму 1 984 180,00 грн.
Дочірнє підприємство "Київгазенерджи" сплатило Акціонерному товариству "Укртрансгаз" 144 465 863,54 грн, шляхом перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та 18 798 527,81 грн - за спільними протокольними рішеннями.
Так, матеріалами справи підтверджено, що станом на 20.03.2018 послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами надані у період з травня 2016 року по грудень 2017 року оплачені відповідачем в повному обсязі (144 465 863,54 + 18 798 527,81 = 163 264 391,35). При цьому, згідно бухгалтерської довідки Дочірнього підприємства "Київгазенерджи" від 18.02.2019 вих. № 183/02, наявної в матеріалах справи (1 том арк.180), виконання зобов`язань за Договором у період з травня 2016 року по грудень 2017 року проводилося виключно з наступних рахунків:
№ НОМЕР_1 , відкритого в ТВБВ № 10026/0123 у філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», який є рахунком зі спеціальним режимом використання - на підставі алгоритму розподілу коштів, встановленого НКРЕКП;
№ НОМЕР_2 «пільги та субсидії», відкритого у ГУДКСУ у м. Києві, на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу - за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.
Матеріали справи місять копію договору банківського рахунку № 2374 (у національній валюті) від 22.06.2015, укладеного між Дочірнім підприємством "Київгазенерджи", як клієнтом, та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», як банком, предметом якого є відкриття клієнту поточних рахунків із спеціальних режимом використання, відповідно до законодавства України, в т.ч. закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постанови кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ», нормативно - правових актів Національного банку України, зокрема для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення та з відповідних поточних рахунків із спеціальним режимом використання структурних підрозділів газопостачальних підприємств, рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.3. договору банківського рахунку № 2374 (у національній валюті) від 22.06.2015 клієнт доручає, а банк зобов`язується здійснювати договірне списання (перерахування) коштів з рахунків клієнта в терміни та порядку, визначеному п. 2.1.5. договору.
Згідно з п. 2.1.5. договору банківського рахунку № 2374 (у національній валюті) від 22.06.2015 банк зобов`язаний до 12 години кожного операційного дня здійснювати:
а) розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, усіх категорій споживачів відповідно до затверджених НКРЕ нормативів перерахування коштів;
б) договірне списання (перерахування) коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування.
Відповідно до п. 2.1.6 договору банківського рахунку № 2374 (у національній валюті) від 22.06.2015 у разі неотримання від НКРЕ затверджених нормативів перерахування коштів у встановлений постановою термін банк акумулює на рахунках клієнта всі кошти, що надходитимуть за природний газ до отримання затвердженого НКРЕ нормативу перерахувань коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату послуг за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1507000038/Н019 від 01.07.2015, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 1 352 611,18 грн за загальний період прострочення з 16.11.2017 по 20.03.2018, 3% річних у загальному розмірі 685 630,68 грн за загальний період прострочення з 21.06.2016 по 20.03.2018 та інфляційні втрати у загальному розмірі 1 379 266,17 грн за липень 2016 року - лютий 2018 року включно, які позивач нараховує на суму несвоєчасно сплачених відповідачем коштів за рахунок «власних коштів» - коштів сплачених в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств (144 465 863, 54 грн).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав відсутності у нього можливості, в силу положень діючого законодавства, вплинути на встановлений державою порядок розподілу грошових коштів, що надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
За змістом статтей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 7 Господарського кодексу України визначено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституція України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за транзитне транспортування природного газу і за природний газ, що видобувається в Україні. Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Аналіз змісту цього Порядку вказує на те, що держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Пунктом 12 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння та спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками цих розрахунків.
Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688 (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.
Згідно з пунктом 1.2 цього Порядку Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку.
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "УКРТРАНСГАЗ", ДП "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. (пункт 1.5).
З наведеного вбачається адміністративно-правове регулювання відносин щодо механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату природного газу.
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, державою офіційно визнається неможливість підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (в залежності від рівня отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
Визнаючи неможливість розрахунків в цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонам на підставі укладених між ними договорів.
Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти, як то постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20.
Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови, чи навпаки.
Тобто, підписавши спільні протокольні рішення, сторони погодилися з тим, що між ними встановлюється інший, а не той, що був врегульований договором, порядок розрахунків.
Як встановлено судом, згідно з спільними протокольними рішеннями від 17.06.2016 №1743/у на суму 875 553,36 грн, 20.07.2016 за № 1902/у на суму 100 6631,32 грн; 22.08.2016 за № 2238/у на суму 740 120,36 грн; 18.11.2016 за № 2887/у на суму 342 822,13 грн; 30.01.2017 за № 656/у на суму 2 261 106,56 грн; 19.12.2016 за № 3347/у на суму 18 524,50 грн; 30.01.2017 за № 655/у на суму 2 982 701,04 грн; 25.04.2017 за № 2514/у на суму 4 694 612,56 грн; 22.03.2017 за № 2012/у на суму 850 072,32 грн; 25.04.2017 за № 2513/у на суму 2 775 613,32 грн, 29.05.2017 за № 2831/у на суму 1 063 657,26 грн, 17.07.2017 за № 3048/у на суму 1 118 188,17 грн, 23.08.2017 за № 3422/у на суму 944 478,27 грн, 27.10.2017 за № 3806/у на суму 647 740,00 грн, 16.11.2017 за № 3944/у на суму 904 447,00 грн, 26.12.2017 за № 4690/у на суму 1 984 180,00 грн відповідач перераховує позивачу грошові кошти за надані послуги за Договором (пункт 2.5 спільних протокольних рішень).
У розділах 3 спільних протокольних рішень передбачено, що сторони зобов`язались перераховувати кошти іншій стороні не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок. Згідно з пунктом 5.2 спільних протокольних рішень вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами й діють до повного виконання сторонами зобов`язань за ними.
Тобто, підписавши зазначені протокольні рішення, сторони спору по суті погодили у відповідній частині зміну порядку і строку проведення розрахунків за надані послуги з транспортування природного газу за Договором.
Водночас, така зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується тієї частини заборгованості, яка є предметом регулювання спільних протокольних рішень, і не стосується тієї заборгованості, яка була сплачена відповідачем в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств.
Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій позивача, ним і не здійснювалися нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість сплачену відповідачем за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами надані у період з травня 2016 року по грудень 2017 року, в порядку визначеному вищезазначеними протокольними рішеннями.
Позивач здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на заборгованість сплачену відповідачем за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами надані у період з травня 2016 року по грудень 2017 року у відповідності до п. 5.6. Договору, в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств.
Як встановлено судом, відповідно до п. 5.6. Договору відповідач здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при цьому остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (чинного на момент укладання договору між сторонами, втратив чинність 01.10.2015) розрахунки за поставлений природний газ здійснюються споживачами відповідно до умов договорів, укладених з гарантованими постачальниками природного газу. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ гарантовані постачальники, їх структурні підрозділи, а також підприємства, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб усіх категорій споживачів, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.
Уповноважені банки, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Забороняється зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки.
Гарантовані постачальники та їх структурні підрозділи передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ.
Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників та їх структурних підрозділів, а також підприємств, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам з метою реалізації природного газу для потреб споживачів, подається уповноваженим банком до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на затвердження та доводиться до відома всіх учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України.
Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» визначено, що алгоритм розподілу коштів - це порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Частиною 8 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» визначено, що кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами, згідно з алгоритмом розподілу коштів виключно на:
1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання підприємства, що здійснює продаж природного газу гарантованому постачальнику;
2) поточний рахунок газотранспортного підприємства;
3) поточний рахунок газорозподільного підприємства;
4) поточний рахунок гарантованого постачальника.
Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» (чинною з 01.10.2015 по 01.04.2017) визначено, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів.
Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається постачальниками природного газу на виконання спеціальних обов`язків, покладених на них Кабінетом Міністрів України.
Постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурні підрозділи передбачають у відповідному договорі про відкриття банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ.
Кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, виключно на:
1) поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового продавця, що здійснює продаж природного газу такому постачальнику на виконання спеціальних обов`язків, покладених на такого продавця;
2) поточний рахунок оператора газотранспортної системи;
3) поточний рахунок оператора газорозподільної системи;
4) поточний рахунок постачальника природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки.
Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792.
Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ визначає механізм проведення розрахунків за спожитий природний газ з постачальниками природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), і оптовими продавцями природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з продажу природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці).
Відповідно до п. 2 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами.
Згідно пункту 5 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, кошти перераховуються з поточних рахунків із спеціальним режимом використання згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим НКРЕКП, виключно на:
- поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців;
- поточний рахунок оператора газотранспортної системи;
- поточний рахунок оператора газорозподільної системи;
- поточні рахунки газопостачальних підприємств.
Згідно з п. 6 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, проведення розрахунків за спожитий природний газ, установи уповноваженого банку згідно з умовами договору банківського рахунка до 12 години операційного дня здійснюють: розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів газопостачальних підприємств, споживачів, відповідно до затверджених НКРЕКП нормативів, перерахування коштів, розподілених згідно з нормативами їх перерахування, на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, поточний рахунок оператора газорозподільної системи, поточні рахунки газопостачальних підприємств.
Газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів відповідно до затвердженого НКРЕКП алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання (далі - алгоритм розподілу коштів), та подають їх щомісяця до 5 числа НКРЕКП для затвердження. Нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку місяця, в якому застосовуватимуться такі нормативи.
У разі неподання газопостачальними підприємствами НКРЕКП розрахованих нормативів перерахування коштів в установлений пунктом 7 цього Порядку строк або подання їх було здійснене з порушенням вимог алгоритму розподілу коштів, розраховані газопостачальними підприємствами нормативи перерахування коштів не затверджуються.
У такому разі в установі уповноваженого банку акумулюються всі кошти, що надійшли за спожитий природний газ, на відповідних поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами, до отримання затверджених НКРЕКП нормативів перерахування коштів (п. 7, 8 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, дію вказаних пунктів, в тому числі 5, 6, зупинено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N 296).
"Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки" затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2516 від 30.09.2015 (далі постанова НКРЕКП №2516 від 30.09.2015 та/або Алгоритм, втратила чинність 19.10.2017).
Так, в п. 1 розділу І наведеного Алгоритму зазначається, що цей Алгоритм установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, що надходять за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - газопостачальні підприємства), нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.
Пунктом 2 розділу І вказаного Алгоритму визначено, що дія цього Алгоритму не поширюється на відносини, пов`язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.
Таким чином, вказаний Алгоритм регулює розподіл коштів, що надходять використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій на спеціальний рахунок відповідача, і вказаним Алгоритмом врегульовано зарахування відповідних коштів від споживачів, і саме за рахунок вказаних коштів, які перебувають на рахунку зі спеціальним режимом використання, відповідач розраховується з позивачем, а правовідносини щодо розрахунку за поставлений газ між позивачем та відповідачем врегульовано саме Порядком проведення розрахунків за спожитий природний газ були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792, і пунктом 6 якого (в редакції, чинній у період спірних правовідносин) було врегульовано здійснення державного контролю за порядком розрахунків, на підставі чого НКРЕКП визначає розмір коштів у відсотковому відношенні, які скеровуються на рахунок позивача від відповідача.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ. Порядок розподілу та перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства та його структурних підрозділів, та механізм розрахунку газопостачальним підприємством нормативів перерахування коштів Алгоритму забороняється зарахування на інші рахунки коштів за спожитий природний газ, який постачається газопостачальними підприємствами. У разі виявлення факту зарахування коштів, сплачених категоріями "населення" та "ТКЕ - населення" за спожитий природний газ, на інші рахунки НКРЕКП має право здійснити відповідні коригування нормативів перерахування коштів газопостачального підприємства на користь інших учасників платіжно-розрахункових відносин.
Згідно з п. 4 розділу ІІ. Порядок розподілу та перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства та його структурних підрозділів, та механізм розрахунку газопостачальним підприємством нормативів перерахування коштів Алгоритму, газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ. Порядок розподілу та перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства та його структурних підрозділів, та механізм розрахунку газопостачальним підприємством нормативів перерахування коштів Алгоритму форми, за якими газопостачальні підприємства розраховують нормативи перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ, а також вихідні дані, що застосовуються для розрахунку цих нормативів, наведено в додатках 1 - 4 до цього Алгоритму.
НКРЕКП розглядає подані газопостачальним підприємством нормативи перерахування коштів та приймає рішення щодо їх встановлення. Затверджені нормативи перерахування коштів доводяться НКРЕКП до відома уповноваженого банку не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку розрахункового періоду (п. 9 розділу ІІ. Порядок розподілу та перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства та його структурних підрозділів, та механізм розрахунку газопостачальним підприємством нормативів перерахування коштів Алгоритму).
У разі невстановлення НКРЕКП нормативів перерахування коштів уповноважений банк акумулює всі кошти, що надійшли за спожитий природний газ, на відповідних поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальним підприємством, до отримання встановлених НКРЕКП нормативів перерахування коштів (п. 12 розділу ІІ. Порядок розподілу та перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства та його структурних підрозділів, та механізм розрахунку газопостачальним підприємством нормативів перерахування коштів Алгоритму).
При розрахунках газопостачального підприємства не в повному обсязі з оптовим продавцем природного газу, операторами газотранспортної та/або газорозподільних систем за період з початку року до місяця, що передував попередньому розрахунковому періоду, включно НКРЕКП застосовує коригувальний коефіцієнт до нормативу перерахування коштів на поточний рахунок газопостачального підприємства за відповідною категорією споживачів (п. 21 розділу ІІ. Порядок розподілу та перерахування коштів, що надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства та його структурних підрозділів, та механізм розрахунку газопостачальним підприємством нормативів перерахування коштів Алгоритму).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N 296 «Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ» зупинено дію пунктів 5 - 8 Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 N 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" та рекомендовано Публічним акціонерним товариствам "Державний ощадний банк України", "Укргазбанк" та "Державний експортно-імпортний банк" розподіляти кошти, що надходять починаючи з 1 квітня 2017 року на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, як зазначено в постанові.
В період з 01.04.2017 по 01.04.2018 діяло Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22. 03.2017 N 187, п. 4 якого внормовано, що для проведення розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами та релігійними організаціями постачальники природного газу, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам для виконання спеціальних обов`язків, покладених на зазначених продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Визначити уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, а також оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам для виконання спеціальних обов`язків, покладених на зазначених продавців, ВАТ "Державний ощадний банк України", ПАТ акціонерний банк "Укргазбанк" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Київгазенерджи" сплатило Акціонерному товариству "Укртрансгаз" 144 465 863,54 грн за Договором, за період з 19.07.2016 по 20.03.2018, шляхом перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N 296 і від 22. 03.2017 N 187. Таким чином, у відповідній частині розрахунок за Договором був здійснений відповідачем шляхом оплати через розподільчі рахунки, а не власними коштами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що встановлені вище обставини, що стосуються порядку розрахунків за Договором, свідчать про те, що відповідач, не міг, в силу норм діючого законодавства України, в тому числі попередньо затвердженого алгоритму розподілу коштів, вплинути на процес здійснення розрахунків з позивачем, відповідно з боку відповідача відсутнє порушення його грошових зобов`язань за Договором.
Згідно з приписами Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», Закону України "Про ринок природного газу", Порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015, постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N 296 «Деякі питання розрахунків за спожитий природний газ», Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки", затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2516 від 30.09.2015 та Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 N 187 (які діяли в період, в якому, на думку позивача, відповідач допустив прострочення своїх зобов`язань за Договором) державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, при цьому відповідач не здійснює розподіл отриманих від споживачів грошових коштів, а кошти, які надійшли на рахунки з спеціальним режимом використання автоматично перераховуються на рахунки позивача за визначеними нормативами розподілу коштів у спірний період, які були затверджені або не затверджені в свою чергу постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
Суд зазначає, що дійсно, за умовами Договору відповідач не обмежується при здійсненні розрахунків з позивачем лише застосуванням рахунків із спеціальним режимом використання, проте, як зазначалось вище, використання вказаних рахунків при розрахунку між сторонами унормовано спеціальним актом цивільного законодавства - Порядком проведення розрахунків за спожитий природний газ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 та іншими, які є обов`язковими для сторін в силу приписів ч. 3 статті 6 Цивільного кодексу України.
Статтею 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 1). Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. (ч. 2). Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним (ч. 3).
Статтею 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч. 1). У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2).
Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що взаєморозрахунки між позивачем та відповідачем по Договору проводились згідно приписів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792, постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 N 296 та постановою Кабінету Міністрів України від 22. 03.2017 N 187, які усувають відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів коштів на свій розсуд та полягають у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, що згідно з ст. 217, ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України виключає склад правопорушення і позбавляє позивача права застосовувати до боржника заходи відповідальності, передбачені пунктом 7.3. Договору та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 910/3647/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2019.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, як не доведених.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені, то вказана заява судом не розглядається з огляду на висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення пені.
Стосовно заяви про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 256 та 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності за змістом ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, за приписами ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Разом з тим, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз", в тому числі щодо стягнення пені, відсутні і підстави для застосування позовної давності в цій частині.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позову Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) до Дочірнього підприємства "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ" (01103, Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4Б; ідентифікаційний код 39835779) про стягнення 3 417 508,03 грн штрафних санкцій відмовити.
2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (01021, Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26.02.2020.
Суддя Г. П. Бондаренко
