СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
"11" березня 2020 р. Справа № 917/2101/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Дучал Н.М., суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.
за участю представників:
апелянт - Руль М.І.;
позивач - Булгак В.В.;
третя особа на стороні позивача - не з`явилась;
відповідач - Оленко Н.О.;
перша третя особа на стороні відповідача - Буренко А.Ю.;
друга третя особа - не з`явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" (вх. № 418 П/1-1)на рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662", м. Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Ресурс Трейд - Оіл", м. Полтава
до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", м. Київ,
про визнання недійсним правочинну щодо переходу права власності
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Приватне Підприємство "Ліро", м. Полтава,
2. Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., м. Полтава,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просило суд визнати недійсним правочин щодо переходу права власності до Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк" на нежитлове приміщення, виробничі будівлі за адресою: м.Полтава, вул. Харчовиків, 13, які складаються з профілакторію загальною площею 1659,9 кв.м, гараж для легкових автомобілів загальною площею 108,5 кв.м, пост-3141 (автозаправний пункт) загальною площею 18,9 кв.м, камера для вузла обліку води загальною площею 3,3 кв.м, гараж для вантажних автомобілів загальною площею 36,5 кв.м у зв`язку із порушенням вимог чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17 (суддя Гетя Н.Г.) відмовлено у задоволенні позову повністю.
ПрАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" з рішенням не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17 повністю і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено частково; рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17 змінено, викладно його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2019 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 917/2101/17 задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 917/2101/17 скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" задоволено частково; рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" залишено без задоволення; постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 917/2101/17 залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" (особа, яка не брала участі у справі та вважає, що суд вирішив питання про її права) звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить зупинити дію постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 917/2101/17; поновити строк на подання доказів та визнати поважною причину їх неподання до суду першої інстанції; витребувати з архіву Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/1136/16; скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 917/2101/17 з підстав незалучення ТОВ "Нафтогазтранс-2011".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17. Призначено справу до розгляду на "11" березня 2020 р. о 12:00 годині. Учасникам справи встановлено строк, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові.
ПАТ "Кристалбанк" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зі скаргою не погоджується, вважає її необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.
У судове засідання з`явились апелянт, позивач, відповідач, перша третя особа на стороні відповідача.
Інші учасники у засідання суду не з`явились, як свідчать матеріалами справи, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 про відкриття провадження у даній справі, яка була направлена усім учасникам справи та заявнику апеляційної скарги за адресами, зазначеними в апеляційній скарзі та наявними у матеріалах справи при здійсненні провадження у суді першої інстанції.
Усі учасники справи були належним чином заздалегідь повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду, явка у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, тобто, у ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності вказаних учасників, за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011", з огляду на таке.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Порядок реалізації конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення передбачений положеннями процесуального закону.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.
Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою у порядку статей 254, 272 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (у мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Отже, стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд у своїх постановах наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права за обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. З ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018.
Колегія суддів зазначає, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.
Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, якгне брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.
Однак, апелянтом не зазначено, яким саме чином оскаржуване рішення за позовом ПрАТ «Полтавське автотраспортне підприємство 1662» до AT «КРИСТАЛБАНК», треті особи - ПП «Ліро», приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. про визнання недійсним правочину щодо переходу права власності вирішує питання про його права та обов`язки.
Предметом позову у даній справі є правомірність правочину щодо переходу права власності на нерухоме майно від ПрАТ «Полтавське автотраспортне підприємство 1662» до AT «КРИСТАЛБАНК ».
Так, позивачем з ПАТ "Терра Банк", правонаступником прав якого є ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (в подальшому змінило назву на AT «КРИСТАЛБАНК»), було укладено іпотечний договір № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013р. в забезпечення виконання ПП "Ресурс Трейд-Оіл" (позичальником) умов кредитного договору №КЛ2013/03/40 від 26.06.2013.
Згідно Іпотечного договору Банк мав право звернути стягнення на предмет іпотеки, в тому числі і в позасудовому порядку, у випадку невиконання зобов`язання за Кредитним договором. ПП "Ресурс Трейд-Оіл" порушило умови кредитного договору № КЛ/2013/0340 від 26.06.2013. В подальшому AT «КРИСТАЛБАНК» на підставі застереження в іпотечному договорі в порядку ст.ст. 35, 37 Закону України «Про іпотеку» набуло право власності на предмет іпотеки.
Апелянт зазначає про те, що «оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області та постанова Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2019р. впливають на права ТОВ «Нафтогазтрнас-2011», оскільки в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду щодо їх прав та обов`язків.
Однак, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом не надавалась правова оцінка правам та обов`язкам апелянта, а також його правовідносинам зі сторонами у справі, а була надана лише оцінка доказам у справі, що стосуються позивача та відповідача.
Також апелянт зазначає, що в нього відсутня можливість в інший спосіб звернутися до суду щодо захисту своїх прав під час оскарження ринкової вартості предмету іпотеки.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням ТОВ «Нафтогазтрнас-2011», що в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про його права та обов`язки.
Так в ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» зазначено, що рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Апелянт не є іпотекодавцем, тому не може оскаржувати рішення про реєстрацію.
Рішення суду про відмову в скасуванні рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки жодним чином не вирішує питання прав та обов`язків поручителів, так само і не впливає на їх обсяг.
У даному випадку апелянт по являється фінансовим поручителем.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручаться перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
У відповідності до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу порука та застава визначені як окремі види забезпечення зобов`язань.
Боржник за основним зобов`язанням та майновий поручитель - іпотекодавець солідарними боржниками.
Фінансовий поручитель та іпотекодавець (майновий поручитель) не мають жодних взаємних прав та обов 'язків, і не вчинюють у рамках договору іпотеки будь-які дії, в числі юридично значимі дії, які будь-яким чином впливають на права, інтереси та обов`язки кожного з них.
Іпотекодавець - майновий поручитель - ПрЛТ «Полтавське автотранспортне підприємство 1662», у визначених законом випадках набуває прав кредитора виключно за основним зобов`язанням, а не за договором поруки, а відтак має право регресу виключно до боржника, а не до поручителя - ТОВ «Нафтогазтранс -2011», тобто, є додаткові підстави стверджувати, що усі рішення по справі №917/2101/17 жодним чином не впливають на права, інтереси та/або обов`язки апелянта.
Крім того, апелянт не подав суду жодного доказу, який би підтвердив, що він має будь-які взаємовідносини з позивачем чи відповідачем, має юридичний інтерес у даній справі, або який підтверджує, що після прийняття рішення по даній справи його буде наділено новими правами чи покладено на нього нові обов`язки, або змінено наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
Апелянт посилається на той факт, що господарським судом Полтавської області його було залучено до участі у справі №917/1136/16 в якості третьої особи. Предметом справи №917/1136/16 було звернення стягнення на предмет іпотеки, а не правомірність правочину щодо переходу права власності на нерухоме майно. Крім того, в мотивувальній частині ухвали Господарського суду Полтавської області від 30.08.2016р. не зазначено про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки впливає на обов`язок поручителя. Залучення ж до участі у справі №917/1136/16 третіх осіб, у зв`язку із ймовірним впливом на їх права та обов`язки рішення суду не є обставиною, а є оцінкою певного факту.
Згідно ч. 7 ст. 75 ГПК України, правова оцінка надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов`язковою для господарського суду. Правова оцінка певних фактів не є преюдицією.
Згідно з ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Рішенням господарського суду Харківської області по справі 917/2101/17 питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Нафтогазтранс-2011» не вирішувалося.
Господарським процесуальним кодексом України врегульовані правові підстави, за яких особа, яка не брала участі у справі, може в апеляційному порядку оскаржити судове рішення - якщо оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки.
Колегія суддів зазначає, що ані у мотивувальній, ані у резолютивній частині оскаржуваного рішення не міститься висновків про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Нафтогазтранс-2011» .
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, зроблених Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі заявнику апеляційної скарги надано вичерпну відповідь на усі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою ТОВ «Нафтогазтранс-2011» не може бути здійснене та підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 233 - 236, 254, 264, Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.11.2018 у справі №917/2101/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 12.03.2020.
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Дучал Н.М.
Суддя Тихий П.В.
