Постанова від 10.12.2019 по справі № 132/185/18 Касаційний кримінальний суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 10.12.2019 по справі № 132/185/18 Касаційний кримінальний суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 132/185/18

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 132/185/18

Картка справи

Постанова

іменем України

10 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 132/185/18

провадження № 51-3675 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції засудженого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000307, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області, проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_6 : на користь потерпілої ОСОБА_9 600000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 303412,67 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди; на користь потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 по 203176,53 грн в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_14 200000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 3 серпня 2017 року приблизно о 18:15, в порушення вимог п.п. 2.1 (а), 2.9 (б), 12.1, 12.6 (г) Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем марки «Мерседес-Бенс Е-320», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у хворобливому стані, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, рухаючись із перевищенням максимально-допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 140,4-148,2 км/год, автодорогою «Житомир Могилів-Подільський», в напрямку міста Житомир, поблизу с. Сальник Калинівського району Вінницької області, з урахуванням дорожніх умов, а саме заокруглення догори ліворуч, не обрав безпечної швидкості руху, щоб контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого, не впоравшись з керуванням, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та подальше зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_15 , який рухався у зустрічному напрямку по належній смузі руху. В результаті зіткнення від отриманих тілесних ушкоджень на місці події загинули водій автомобіля «Деу Ланос» ОСОБА_15 та пасажири даного транспортного засобу: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 .

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали

У касаційній скарзі захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок суворості, просять скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 , а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 і вичерпанням можливостей їх отримати. Вказують, що вирок грунтується на припущеннях. Всупереч приписам ст. 290 КПК стороною обвинувачення не було відкрито матеріалів досудового розслідування, а тому зібрані у кримінальному провадженні докази є недопустимими. Посилаються на відсутність причинного зв`язку між діями ОСОБА_6 та наслідками, що настали. Заперечують факт перебування ОСОБА_6 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди у хворобливому стані. Стверджують, що останній не знав про позбавлення його права керування транспортними засобами. Вказане не отримало належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 419 КПК відповідних доводів сторони захисту не перевірив та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу захисників.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

За змістом статтей 433, 438 КПК суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту в частині встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

За встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286 КК кваліфіковано правильно.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, а також оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

В основу вироку суд правильно поклав показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, а також дані протоколів слідчих дій та висновки експертиз.

Зокрема, на підставі показань свідків, експертів, висновків комплексної судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертиз, судом встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало перевищення ОСОБА_6 допустимої швидкості руху, у результаті чого він не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, де здійснив зіткнення з автомобілем «Деу Ланос». У даній дорожній обстановці дії ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.6 (г) Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. При заданих вихідних даних водій автомобіля «Деу Ланос» ОСОБА_15 не мав технічної можливості попередити зіткнення, натомість можливість попередження зіткнення ОСОБА_6 з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п. 12.6 (г) Правил дорожнього руху в частині дотримання дозволеної швидкості руху.

Зазначені докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності.

Дослідивши вказані докази, надавши їм належну оцінку, суд визнав їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

Вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 374 КПК.

При цьому, суд навів докладні мотиви того, чому при прийнятті рішення про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину він не погодився з доводами сторони захисту про недопустимість доказів з підстав недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК щодо надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як встановлено судом у вироку, органом досудового розслідування ОСОБА_6 і його захисникам ОСОБА_8 та ОСОБА_23 , котрі знаходяться за однією адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до вимог ст. 290 КПК були направлені письмові повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Роз`яснено, що реалізувати відповідне право сторона захисту може у період часу з 11 по 15 січня 2018 року. Також, зазначені повідомлення додатково були направлені керівнику регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області та голові Вінницької обласної колегії адвокатів для їх вручення захисникам.

Отримавши повідомлення, обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_23 скористались наданим їм правом і ознайомились з матеріалами досудового розслідування, натомість захисник ОСОБА_8 на повідомлення органу досудового розслідування не відреагував, а з матеріалами кримінального провадження ознайомився вже під час судового розгляду.

Враховуючи, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом, а не обов`язком сторони захисту, тому нереалізація захисником ОСОБА_8 зазначеного права за умови належного виконання стороною обвинувачення приписів ст. 290 КПК в частині надання доступу до матеріалів досудового розслідування, не є підставою для визнання доказів недопустимими.

Необґрунтованими є й доводи касаційної скарги про те, що під час керування транспортним засобом ОСОБА_6 не перебував у хворобливому стані та не знав про позбавлення його за рішенням суду права керування транспортними засобами. Вказані обставини кримінального провадження були встановлені судом на підставі безпосереднього дослідження доказів, перевірка яких за змістом статтей 433, 438 КПК не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Ці та інші доводи сторони захисту були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який надав їм належну оцінку та, навівши підстави прийнятого рішення, обґрунтовано визнав їх неспроможними.

Ухвала апеляційного суду достатньо вмотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Призначене ОСОБА_6 покарання є справедливим, співмірним характеру вчинених дій та їх наслідкам, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 , не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга захисників не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2018 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисників без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Джерело: ЄДРСР 86435630

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!