Справа № 132/185/18
Ухвала
Іменем України
"23" січня 2018 р. місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілих ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000307 від 03.08.2017р. відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, на момент затримання працюючого економістом в ТОВ «Нью Імідж Маркетінг Груп», та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2018 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020000000307 від 03.08.2017р. відносно ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Ухвалою судді від 17 січня 2018 року по даному обвинувальному акту було призначено підготовче судове засідання на 23 січня 2018 року на 11год. 00хв., з викликом учасників судового провадження.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_11 адвокатом ОСОБА_12 , який діє на підставі Договору про надання правової допомоги від 04.08.2017р., Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 435 від 10.03.2005р. та Ордера за серією ВН № 049324 від 18.01.2018р., до початку проведення підготовчого судового засідання, поданні клопотання, які були зареєстровані 18.01.2018р. за вх. № ЕП-83/18 та 23.01.2018р. за вх. № 641/18, про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування цієї вимоги, заявник зазначає, що він згідно укладеного Договору про надання правової допомоги, з 03.08.2017р. по даний час є захисником обвинуваченого ОСОБА_11 , нехтуючи правом якого на захист, грубо порушуючи вимоги ст.59 Конституції України, п. «с» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 20, 49 КПК України, сторона обвинувачення в порушення вимог ст.290 КПК України, незаконно позбавила, його як захисника, доступу до матеріалів кримінального провадження, не повідомивши про звершення, а згодом і закінчення досудового розслідування та не надавши копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, про що свідчить відсутність належних документів у вигляді розписок. Навмисне та передчасне завершення та закінчення досудового розслідування, а згодом передання обвинувального акту до суду, в період знаходження його в період чергової відпустки та перебуванні за межами м. Вінниці, вчинені з метою уникнення призначення повторних експертиз по кримінальному провадженню. Такі дії свідчать про істотне порушення вимог КПК України та передбачають безумовне повернення обвинувального акту прокурору в порядку ч.3 ст.314 КПК України. Крім того, в порушення ч.1 п.3 ст.276 КПК України, без наявності достатніх доказів для підозри, обвинуваченому ОСОБА_11 10.01.2018р., за відсутності захисника, якого сторона обвинувачення навмисно не повідомила, було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, яка базується на висновку комісійної комплексної судової авто-технічної, транспортно-трасологічної експертизи № 606а/5035/5036/17-21 від 09.01.2018р., яка суперечить вимогам ст.91 КПК України, не може бути визнана доказом в розумінні ст.84 КПК України та щодо якої подане клопотання про призначення повторної експертизи. Таким чином, скерування обвинувального акту без ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, вчинені з метою уникнення законної процедури призначення та проведення повторної експертизи, оскільки під час судового розгляду її проведення ускладниться відсутністю усіх матеріалів справи та речових доказів. Також, є невиконаною ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017р. у справі № 127/17923/17, якою зобов`язано здійснити певні слідчі дії, зокрема щодо допиту свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та яка є обов`язковою до виконання. Без цього, досудове розслідування не може бути завершеним, є таким, що триває, а тому відсутні правові підстави для проведення розгляду обвинувального акту під час підготовчого судового засідання. Оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, призначення судового розгляду за наявності зазначених недоліків неможливе.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав доводи викладені у поданому клопотанні та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання.
Прокурор - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даного клопотання посилаючись на той факт, що обвинуваченого ОСОБА_11 та другого захисника ОСОБА_15 , який також в ході досудового розслідування захищав інтереси обвинуваченого, було належним чином повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими вони ознайомились, а після цього вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. А тому, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не має.
Потерпілі - ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_17 підтримали позицію прокурора та просили у задоволенні вказаного клопотання заявнику відмовити.
Дослідивши доводи поданого клопотання, з`ясувавши позицію учасників підготовчого судового засідання, суд прийшов до наступних висновків:
Статтею 290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. … Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів. Сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами кримінального провадження, що 04.08.2017р. між адвокатом ОСОБА_12 та ОСОБА_11 був укладений Договір про надання правової допомоги, за умовами якого, адвокат здійснює надання правової допомоги, представництво та захист інтересів Клієнта в усіх без виключення правоохоронних органах, зокрема в органах внутрішніх справ, органах Національної поліції, прокуратурі та судах загальної юрисдикції, при досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні, що стосується інтересів Клієнта.
Факт залучення вказаного адвоката ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження № 12017020000000307 від 03.08.2017р. у якості захисника обвинуваченого ОСОБА_11 та участі його в ході досудового розслідування, ніким з учасників підготовчого судового засідання не спростовується та визнається.
Відповідно до ст.ст. 45, 46 КПК України, захисником є адвокат, який здійснює зокрема захист підозрюваного, обвинуваченого. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Крім адвоката ОСОБА_12 , захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_11 в ході досудового розслідування здійснював другий адвокат ОСОБА_15 .
Згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000307 від 03.08.2017р., доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування надано: підозрюваному ОСОБА_11 11.01.2018р. та адвокату ОСОБА_15 12.01.2018р.
Інформації відносно повідомлення захисника підозрюваного ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 про завершення досудового розслідування, надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з ними, вказаний Реєстр не містить.
Як було встановлено в ході підготовчого судового засіданні зі слів прокурора, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу у вигляді розписки про отримання чи повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованим листом, який би свідчив про отримання безпосередньо адвокатам ОСОБА_12 письмового повідомлення про завершення досудового розслідування та надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування та можливості ознайомлення з його матеріалами.
Посилання прокурора про наявність в матеріалах кримінального провадження листів-направлення відповідного повідомлення на адресу адвоката ОСОБА_12 , не можуть свідчити про те, що вони дійшли до адресата та були ним отримані.
Слід також зауважити, що адвокат ОСОБА_12 відповідно до Наказу № 15-к від 01.12.2017р. у період часу з 20.12.2017р. по 15.01.2018р. включно перебував у щорічній відпустці.
Позиція прокурора про те, що оскільки другий захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_15 був повідомлений про завершення досудового розслідування, йому було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими він ознайомився, а тому були дотримані вимоги ст.290 КПК України і підстав для повернення прокурору обвинувального акту не має, судом не приймається, оскільки вона протирічить вимогам КПК України.
Не заслуговує на увагу і думка про намагання адвокатом ОСОБА_12 своїми діями затягнути досудове розслідування, адже відсутні відомості про ухилення чи зволікання з його боку від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта, прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваного, його захиснику.
Матеріали обвинувального акту не містять розписки захисників обвинуваченого ОСОБА_11 адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_15 про отримання ними його копії та реєстру матеріалів досудового розслідування. Не надано й доказів, які б свідчили про відмову зазначеними особами від отримання цих процесуальних документів.
Таким чином, з урахуванням того, що у обвинуваченого ОСОБА_11 під час досудового розслідування було два захисника адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , позиції захисту яких не суперечили інтересам підзахисного, і не повідомлення одного із захисників, а саме адвоката ОСОБА_12 про завершення досудового розслідування, не надання йому доступу до матеріалів досудового розслідування, не ознайомлення з ними, а також невручення обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування є безумовним порушенням вимог ст.ст. 290, 293 КПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та суперечать загальним засадам кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, а саме верховенству права, законності, рівності перед законом та судом, змагальності сторін, праву на захист, справедливий суд.
Приходячи до такого висновку, суд врахував і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності сторін (рішення ЄСПЛ «Dusko Ivanovski v. the FYRM» п.63), а також можливість уявити справу у таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення ЄСПЛ «Попов проти Росії» , п. 177, «Dusko Ivanovski v. the FYRM», п.45).
При вирішення питання, чи було провадження в цілому справедливим, до уваги повинно братися, чи була забезпечена реалізація права на захист. Так, при вирішення цього питання до уваги повинно братися, чи мав обвинувачений можливість спростувати справжність доказів та заперечувати проти їх використання. Крім того, до уваги повинно братися якість доказів, включаючи обставини, за яких ці докази були отримано, зокрема сумніви в достовірності та точності цих доказів (рішення ЕСПЛ «Dusko Ivanovski v. the FYRM», «Bykov v.Russia п.90», «Lee Davies v. Belgium, п. 42»).
Європейський суд по правам людини в рішенні «Лучанінова проти України п.63», «Фуше проти Франції», п.п. 26-38, «Тарасов проти України» п.88, «Іглін проти України», п.54 зазначив, що для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника від самого початку провадження. Можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення з матеріалами справи, на яких ґрунтуються обвинувачення.
Пункт 3(b) статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливість, які є необхідними для підготовки свого захисту», тому ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати вжиття з його боку всіх «необхідних заходів» (рішення ЄСПЛ «Іглін проти України, п.65»).
В рішенні «Moiseyev v. Russia» п.215, ЄСПЛ зазначив, що необмежений доступ до матеріалів справи і необмежене використання всіх записів є важливими гарантіями справедливого судового розгляду, в той же час факт ненадання заявникові та його захиснику належного доступу до документів і обмеження їх у використанні власними нотатками ще більш ускладнив підготування його захисту.
Таким чином, судом встановлено недотримання вимог кримінального процесуального закону на досудовому слідстві внаслідок істотного впливу на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та права на захист.
Невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази. Водночас відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.
КПК України не містить заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній. Заборона адресована суду, який, згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.
Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 , в порушення вимог ст.ст. 290, 293 КПК України, не було належним чином повідомлено про завершення досудового розслідування, не надано йому доступу до матеріалів досудового розслідування, не ознайомлено з ними, а також не вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, за таких обставин, обвинувальний акт на підставі п.3 ч.3 ст.314 КПК України, підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Інші обставини, які були зазначені в клопотанні, випливають з реалізації процесуальних прав та обов`язків учасників кримінального провадження, а тому можуть бути реалізовані ними як в ході досудового розслідування так і в процесі судового розгляду справи.
Розглядаючи питання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_11 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного:
23.01.2018р. за вх. № 642/18 на адресу місцевого суду надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Вінницької області молодшого радника юстиції ОСОБА_18 про продовження строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на 60 днів, до 25.03.2018р. В обґрунтування цієї вимоги зазначив, що 04.08.2017р. о 00год. 20хв. За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, в порядку ст.208 КПК України, було затримано ОСОБА_11 , якому 04.08.2017р. повідомлено про підозру. 04.08.2017р. слідчим суддею Вінницького міського суду до підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів, до 00.20год. 04.10.2017р. 25.09.2017р. заступником прокурора Вінницької області продовжено строк досудового слідства до чотирьох місяців, до 04.12.2017р. 29.09.2017р. слідчим суддею Вінницького міського суду підозрюваному ОСОБА_11 продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, до 27.11.2017р. включно. 23.11.2017р. ОСОБА_11 продовжено строк тримання під вартою до 25.01.2018р. Вина ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового слідства доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.08.2017р., протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , протоколом допиту свідка ОСОБА_22 , висновком судово-медичної експертизи № 653 від 04.09.2017р., висновком судово-медичної експертизи № 652 від 21.08.2017р., висновком судово-медичної експертизи № 654 від 22.08.2017р., копією пенсійного посвідчення та листом з Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи, про отримання ОСОБА_11 . ІІІ групи інвалідності та перебування його у хворобливому стані на момент пригоди, висновком експертизи технічного стану транспортного засобу № 603а від 17.10.2017р., висновком судово-медичної експертизи № 651 від 23.10.2017р., висновком комісійної комплексної авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи № 605а/5035/5036/17-21 від 09.01.2018р., іншими доказами зібраними в кримінальному провадженні. ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинуло чотири молодих особи. ОСОБА_11 в січні 2017 року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, за ст.130 КУпАП та був позбавлений права керування транспортними засобами. Підозрюваний являється інвалідом ІІІ групи, медичну комісію на придатність до керування транспортними засобами не проходив, та з наявними захворюваннями не мав права керувати транспортним засобом. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення підозрюваний не визнав, не розкаявся у вчиненому, не вжив заходів щодо відшкодування потерпілим завданих збитків. Кишкань являється жителем іншої області, під час допитів не надає показів, у зв`язку з чим, його соціальні зв`язки не встановлені. Під час проведення слідчих дій, ОСОБА_11 відмовляється від будь-яких показів та пояснень, таким чином обравши позицію вичікування. Враховуючи вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_11 інкримінує мого йому злочину, тяжкість покарання (підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), його поведінку після вчинення пригоди, а також наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що останній може ухилятися, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, єдиним запобіжним заходом, який забезпечить належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, є тримання під вартою. Тому запобіжний захід не може бути змінений на більш м`який.
Під час проведення підготовчого судового засідання, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_12 подав клопотання про зміну запобіжного заходу та обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 21.00год. до 07.00год. за місцем постійного проживання: АДРЕСА_1 , з покладенням на нього обов`язку прибувати по першому виклику до суду, сторони обвинувачення на визначений час. В обґрунтування цієї вимоги заявник зазначив, що станом на 23.01.2018р. ОСОБА_11 утримується під вартою протягом 6 місяців, закінчена стадія досудового розслідування та розпочато судовий розгляд, мети і підстав щодо його подальшого утримання під вартою не має. На стадії досудового розслідування долучені до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують його особу, встановлюють соціальні міцні зв`язки та підтверджують місце постійного проживання, а саме: договір найму (оренди) від 04.10.2016р., згідно якого ОСОБА_11 орендує та винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; акт на предмет проживання за підписом сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради, за яким ОСОБА_11 проживає за вказаною вище адресою разом з дружиною ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донькою ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; свідоцтво про народження доньки ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; свідоцтво про народження доньки ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; довідка за вих. № 04/08-01 від 04.08.2017р. директора ТОВ «Нью Імідж Маркетінг Груп», згідно якої ОСОБА_11 працює в цьому товаристві на посаді економіста та його посадовий оклад складає 3200грн.; позитивні характеристики з місця роботи та за місцем проживання; пенсійне посвідчення матері обвинуваченого, яка є ветераном праці; пенсійне посвідчення обвинуваченого, за яким йому встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку із загальним захворюванням; консультативний медичний висновок від 28.09.2017р. За час перебування ОСОБА_11 в слідчому ізоляторі, стан його здоров`я різко погіршився, прогресують наявні захворювання, щодо лікування яких необхідне проведення УЗД за межами місця тимчасового утримання та подальшого стаціонарного лікування. Метою зміни запобіжного заходу є надання можливості обвинуваченому отримати належну медичну допомогу у спеціалізованих лікувальних закладах.
Прокурор підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою та просив його задовольнити з підстав, зазначених в ньому. Щодо клопотання захисту про зміну запобіжного заходу, просив відмовити у його задоволенні, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання та продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не зникли.
Потерпілі та їх представник підтримали позицію прокурора, просили продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, у задоволенні клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Захисник обвинуваченого наполягав на задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав, зазначених в ньому. Відносно клопотання прокурора про продовження строку тримання його підзахисного під вартою, просив відмовити у його задоволенні.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Судом встановлено та підтверджується Реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000307 від 03.08.2017р., що 04.08.2017р. слідчим суддею Вінницького міського суду до підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 00.20год. 04.10.2017р., який в подальшому ухвалами слідчого судді цього ж суду від 29.09.2017р. та 23.11.2017р. продовжувався відповідно до 27.11.2017р. та 25.01.2018р.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_11 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, кримінальне провадження не завершено, строк тримання під вартою закінчується 25.01.2018р., а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а саме, ОСОБА_11 може ухилятися, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а тому оскільки підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_11 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання суду, враховуючи викладені обставини, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи викладене, дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_11 необхідно продовжити на 60 (шістдесят днів), до 23 березня 2018 року включно.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою, підстав для задоволення клопотання його захисника адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не має, а тому у його задоволенні заявнику необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_12 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про повернення прокурору обвинувального акту задовольнити.
Обвинувальний акт з доданими матеріалами по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000307 від 03.08.2017р. відносно ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Клопотання прокурора відділу прокуратури Вінницької області молодшого радника юстиції ОСОБА_18 про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Андріївка Балаклійського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, на момент затримання працюючого економістом в ТОВ «Нью Імідж Маркетінг Груп», та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, терміном на 60 (шістдесят днів), до 23 березня 2018 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_11 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди надіслати копію цієї ухвали для виконання.
У задоволенні клопотання адвокату ОСОБА_12 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Калинівський районний суд Вінницької області на протязі семи днів з дня її оголошення.
Суддя:
