Роздільнянський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/2303/19
Номер провадження: 2/511/846/19
"04" грудня 2019 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Бобровська І. В., розглянувши позовну заяву:
позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
до
відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ будинку в натурі,
встановив:
02.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ будинку в натурі.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 04.09.2004 року сторонами було зареєстровано шлюб. У період шлюбу, а саме 11.08.2005 року сторони на підставі Договору купівлі – продажу придбали житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 69,4 кв.м., в тому числі житловою площею 46 кв. м., який оформили на ім`я ОСОБА_2 03.11.2005 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за ОСОБА_2 , на підставі Договору купівлі – продажу, серії ВСІ №917343, було зареєстроване право власності на вказаний будинок, що підтверджується відповідним Витягом. За час шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти, без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт та без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, у період з 2005 року по 2015 рік здійснили самочинне будівництво, збільшивши загальну площу, в тому числі житлову площу сумісно придбаного будинку приблизно до 120 кв.м. Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.10.2018 року по справі №511/1960/18, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дійшли згоди щодо сумісно придбаного майна позивачка просить суд:
1) визнати об`єкт нерухомого майна, у вигляді будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на Ѕ частину об`єкту нерухомого майна у вигляді будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 ;
3) провести поділ в натурі об`єкту нерухомого майна у вигляді будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 та передавши їй особисту приватну власність приміщення та господарські споруди, які відповідають Ѕ частині даного об`єкту нерухомого майна;
4) стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати, понесені Позивачем у зв`язку із розглядом справи.
Додатково з клопотання позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору від 02.12.2019 року, відповідно до якого позивачка просить суд відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за поданням до Роздільнянського районного суду Одеської області позовної заяви ОСОБА_1 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ будинку в натурі, до визначення дійсної ринкової вартості об`єкту нерухомого майна у вигляді будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
У пункті 1 постанови № 10 від 17.10.2014 року Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі"(Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки майновий стан є оціночним поняттям, то суду для надання розстрочки, відстрочки, зменшення або звільнення від сплати судового збору перш за все необхідно враховувати такі обставини: наявність на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, інвалідність 3-ї групи, документально підтверджений розмір доходів особи, пенсійний вік особи та розмір пенсійного забезпечення, документально підтверджена наявність необхідності амбулаторного або стаціонарного лікування та інше.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн. та 384,20 грн. за витребування доказів, що підтверджується квитанцією №106 від 29.11.2019 року та квитанцією №103 від 29.11.2019 року.
Позивач просить відстрочити сплату судового збору з підстав того, що при зверненні до суду із вказаною позовною заявою не має можливості зазначити ціну позову та попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як те передбачено п.п.3,3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки вирішення дійсної ринкової вартості сумісно придбаного нерухомого майна, а також сплати судового збору у належному розмірі можливі при призначенні судової будівельно – технічної експертизи.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що позивачкою не долучено до клопотання доказів на підтвердження свого тяжкого матеріального стану, а відтак, клопотання про відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Згідно положень пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору для фізичних осіб на день пред`явлення позовних вимог майнового характеру встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( мінімум 768,40 грн.)
Для встановлення ціну позову та вірної сплати суми судового збору, по вказаній цивільній справі необхідно провести судову будівельно – технічну експертизу.
Клопотання про призначення судової будівельно – технічної експертизи долучено до позовної заяви та буде розглянуто в підготовчому засіданні.
У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про можливість відкриття провадження по справі та відмови у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Однак суд зазначає, що оскільки на момент пред`явлення позову встановити точну ціну житлового будинку неможливо, позивачем при звернені до суду було сплачено мінімальний розмір судового збору, суд попередньо визначає, що подальше стягнення судового збору буде здійснено після визначення дійсної ринкової вартості об`єкту нерухомого майна у вигляді будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Справа підсудна Роздільнянському районному суду Одеської області.
Позовна заява відповідає статям 175-177 ЦПК України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.175-177, 187, 189, 190,353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ будинку в натурі.
Призначити підготовче засідання в приміщенні Роздільнянського районного суду Одеської області (вул. Європейська, 37-А, м. Роздільна, Одеська область) на 24 грудня 2019 року о 10.15 год.
Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 176 ЦПК України попередньо визначити, що розмір судового збору за подачу даного позову до суду становить 768,40 грн., з наступним стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.
Встановити відповідачу строк – п`ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням вимог статті 178 ЦПК України і всі письмові та електроні докази (які можливо доставити до суду), заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`являти зустрічний позов.
Роз`яснити учасникам провадження що :
- подання зав по суті справи є правом учасників справи (ст.174 ЦПК України);
- усі документи адресовані суду повинні подаватися завчасно у встановлений судом строк із зазначенням номеру справи, розкладені у відповідності до переліку додатків прошиті та пронумеровані. (Глава 1 ЦПК України);
- письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.95 ЦПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або учасником справи. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності);
- у разі неявки сторін та їх представників у підготовче судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами або залишити позов без розгляду.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України - http://rz.od.court.gov.ua/sud1524/gromadyanam/csz/
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати позивачеві.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати відповідачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена лише щодо мотивів порушення правил підсудності (п.8 ч.1 ст. 353 ЦПК України) в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. В іншій частини ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : І. В. Бобровська