ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
УХВАЛА
25 жовтня 2019 року м. Київ № 640/8328/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
при секретарі судового засідання Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про відвід судді в адміністративній справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест»
до
Фонду державного майна України
про
визнання протиправними дій та скасування наказу в частині
за участі представника позивача Гордійчука Ю . В., представник відповідача
не прибув,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, у якому просило суд:
- визнати протиправними дії Фонду державного майна України щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10 грудня 2018 року №1558, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
- визнати протиправним та нечинним абзац другий пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 10 грудня 2018 року №1558, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження.
22 травня 2019 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яку в це же день задоволено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва, шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії з здійснення приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго» до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи по суті (т.1 а.с. 87-90).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Представником відповідача 21 жовтня 2019 року подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, яке обґрунтоване тим, що рішення від 09 вересня 2019 року вже набрало законної сили, у зв`язку з чим заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року призначено судове засідання на 25 жовтня 2019 року о 08.30 год. для розгляду клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
В судове засідання 25 жовтня 2019 року прибув представник позивача, представник відповідача не прибув, хоча завчасно був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання щодо розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Перед початком розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» подана заява про відвід судді Шейко Т.І.
Заява мотивована тим, що суддя Шейко Т.І. є зацікавленою у вирішенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову на користь відповідача. Окрім того, під час розгляду справи №640/8328/19 суддею Шейко Т.І. безпідставно, на думку представника позивача, відхилялись заяви про виклик в якості свідка в.о. Голови Фонду державного майна України та осіб, що входили до складу постійно діючої робочої групи відповідача з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації. За таких обставин представник позивача вбачає упередженість судді у даній справі.
Вирішуючи заяву про відвід судді Шейко Т.І., суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
У постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, зі змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.
Представник позивача вказує на те, що під час розгляду справи №640/8328/19 суддею безпідставно відхилялись клопотання позивача про виклик в якості свідків в.о. Голови Фонду державного майна України та осіб, що входили до складу постійно діючої робочої групи відповідача з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації. Утім, питання щодо доцільності виклику заявлених свідків було вирішено під час розгляду справи по суті. При цьому, відвід судді, в разі з незгодою позивача з відхиленим клопотанням щодо виклику свідків, під час розгляду і вирішення справи по суті учасниками справи, зокрема, позивачем, не заявлявся. Більше того, представником позивача не зазначено та не обгрунтовано яким саме чином відхилення судом клопотання про виклик свідків порушило право позивача в процесі розгляду його позовних вимог та вплинуло на остаточне рішення суду за наслідками розгляду справи.
Слід наголосити, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» задоволені у повному обсязі. Рішення суду учасниками справи не оскаржувалось та набрало законної сили 11 жовтня 2019 року.
Щодо інших підстав, про які представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» вказав у заяві про відвід судді, а саме, що «За словами керівництва Позивача та згідно наявної у нього інформації, суддя Шейко Т.І. є зацікавленою у вирішенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову на користь Відповідача», слід вказати про таке.
Як вже було зазначено вище, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії з здійснення приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго» до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи по суті. Тобто, заходи забезпечення позову згідно ухвали суду зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням від 09 вересня 2019 року у справі №640/8328/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» до Фонду державного майна України про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині. Вкотре судом наголошено, що рішення суду набрало законної сили 11 жовтня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду (частина друга статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (частина третя статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України).
В судовому засіданні 25 жовтня 2019 року, яке призначено для вирішення заяви Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову, питання щодо скасування вжитих судом ухвалою від 22 травня 2019 року заходів забезпечення позову не вирішено, в зв`язку з надходженням заяви про відвід судді.
За наведених обставин, зважаючи на зміст ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року щодо терміну дії вжитих судом заходів забезпечення позову та наведені вище положення Кодексу адміністративного судочинства України з приводу процедури вирішення питання щодо розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, - на переконання судді Шейко Т.І. доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» Гордійчука Ю.В. з приводу наявності інформації у керівництва позивача щодо зацікавленості судді Шейко Т.І. у вирішенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову на користь відповідача, а відтак і у її упередженості, - є безпідставними та надуманими, а тому задоволенню не підлягають..
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.
Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Зважаючи на викладене та оскільки суд дійшов висновку про необгрунтованість заявленого судді Шейко Т.І. відводу, - вирішення заяви представника Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову слід зупинити до вирішення питання про відвід іншим суддею у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 39, 40, 157, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
у х в а л и в:
Визнати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» Гордійчука Ю.В. про відвід судді Шейко Т.І. необгрунтованою.
Передати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» Гордійчука Ю.В. про відвід судді Шейко Т.І. для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід.
Зупинити провадження щодо вирішення клопотання Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову у справі №640/8328/19 до вирішення заяви про відвід.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та у строки, встановленими ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст ухвали складено 25 жовтня 2019 року.
