УХВАЛА
09 лютого 2022 року
Київ
справа №640/8328/19
адміністративне провадження №К/9901/28487/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 640/8328/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» до Фонду державного майна України про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині ,
У С Т А Н О В И В:
У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» (далі також ТОВ «Укрдонінвест» або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі також відповідач або ФДМУ), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10 грудня 2018 року № 1558, за яким позивача недопущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
визнати протиправним та нечинним абзац другий пункту 1 наказу відповідача від 10 грудня 2018 року № 1558, за яким позивача не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням особа, що не брала участі у справі Публічне акціонерне товариство «Центренерго» подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у даній справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року заяву позивача про закриття апеляційного провадження у справі задоволено, апеляційне провадження закрито.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
03 серпня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Водночас у касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу справи № 640/8328/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Звернення із цим клопотанням насамперед обумовлено тим, що на переконання заявників, справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Позивач зазначає про відсутність чіткого правового регулювання розподілу судових витрат у випадку подання особою, яка не брала участі у справі апеляційної скарги та відмові у її задоволенні, з урахуванням наявності витрат, які понесли сторони та учасники справи у зв`язку з поданням та розглядом такої апеляційної скарги.
За позицією скаржника, відсутність чіткого правового регулювання зумовлює порушення принципів рівності та пропорційності, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки за таких обставин особи, які не брали участі у справі набувають статусу учасника справи та мають можливість подавати необґрунтовані скарги, ініціюючи перегляд судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанції, при цьому не нести жодних обов`язків зі сплати витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статей 37 та 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
За приписами частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі № 804/15369/13-а, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:
справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;
встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;
існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;
існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:
немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;
невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;
встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;
наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до положень частини п`ятої статті 346 КАС України, суд у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За змістом частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року заяву позивача про закриття апеляційного провадження у справі задоволено, апеляційне провадження закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України, а саме, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Скаржник вважає виключною правовою проблемою питання щодо правового регулювання розподілу судових витрат у випадку подання особою, яка не брала участі у справі апеляційної скарги та відмові у її задоволенні, з урахуванням наявності витрат, які понесли сторони та учасники справи у зв`язку з поданням та розглядом такої апеляційної скарги.
Отже, питання яке постановлене скаржником для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду виходить за межі спірних правовідносин, оскільки апеляційне провадження було закрито до початку розгляду справи по суті за апеляційною скаргою та суд апеляційної інстанції не відмовляв у задоволенні апеляційної скарги.
Водночас у клопотанні про передачу справи на Велику Палату Верховного Суду не наведено ознак виключної правової проблеми, визначених у справі № 804/15369/13-а. Зокрема в межах спірного питання скаржником не наведено наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; не зазначено необхідності відступу від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист; не наведено кількісних та якісних критеріїв, що свідчать про наявність виключної правової проблеми.
Отже, наведене у клопотанні обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не містить підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, водночас інші підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачені статтею 346 КАС України, не охоплюються доводами заявленого клопотання.
У зв`язку з викладеним, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про передачу справи № 640/8328/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 345, 346-347, 355, 359 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про передачу справи № 640/8328/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С. М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
Л.В. Тацій
