ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
22 травня 2019 року м. Київ № 640/8328/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест»
до
Фонду державного майна України
про
визнання протиправною дій та частини наказу
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, у якому просило суд:
- визнати протиправними дії Фонду державного майна України щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10 грудня 2018 року №1558, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Центренерго»;
- визнати протиправним та нечинним абзац другий пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 10 грудня 2018 року №1558, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
22 травня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову шляхом встановленням заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії з здійснення приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Заява обґрунтована тим, що заборона відповідачу вчиняти будь-які дії з здійсненням приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго» носить тимчасовий характер, не скасовує повноважень відповідача у сфері приватизації даного об`єкта, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення адміністративного позову, та недопущення настання негативних наслідків для позивача, для виправлення яких буде необхідно докласти значних зусиль.
Так, у відповідності до положень частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши клопотання дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, за заявою учасника справи, або з власної ініціативи, має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, зокрема позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У відповідності до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник приймав участь у процесі приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго» в якості потенційного покупця та у відповідності до вимог Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10 травня 2012 року №639, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10 травня 2012 року №282-р, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10 травня 2012 року №674, зареєстрованими Міністерством юстиції України 12 червня 2012 року за №940/21252 подав відповідачу конкурсну документацію для участі у конкурсі з продажу пакету акцій публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Однак, відповідачем прийнято наказ від 10 грудня 2018 року №1558, яким зокрема, вирішено не допустити позивача до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Позивач вважаючи такі дії протиправними звернувся за захистом своїх прав до суду.
В той же час, позивачу з наявних відомостей, отриманих з відкритих джерел зокрема з веб-сайту новин РБК-України, стало відомо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №226-р від 10 квітня 2019 року, якою внесені зміни до Додатку №17 до розпорядження Кабінету Міністрів України №204 від 03 квітня 2013 року в частині визначення строку продажу акцій за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з 25 квітня 2019 року по 30 вересня 2019 року, публічне акціонерне товариство «Центренерго» повторно виставлять на приватизацію.
Таким чином є очевидним, що найближчим часом буде розпочату нову процедуру приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго», зокрема, під час якої суб`єктами приватизації можуть бути змінено і умови відповідного конкурсу, у тому числі і вартості об`єкта приватизації.
Тому, викладені обставини дають ґрунтовані підстави, що ухвалення судового рішення у даній справі фактично не відновить порушених прав та інтересів позивача, тобто у такому випадку судовий контроль дій відповідача і його рішень буде неефективний та буде зведений до формальної констатації факту порушення відповідача.
Вказане, в свою чергу, дає підстави для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, заяву позивача про забезпечення позову:
- шляхом встановленням заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії з здійснення приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго», до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду цієї справи по суті, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150, 151, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва --
У Х В А Л И В:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест» про забезпечення позову задовольнити.
2. Заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії з здійснення приватизації публічного акціонерного товариства «Центренерго».
3. Ухвалу негайно направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
