ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року м. Кропивницький
справа № 404/8677/13-ц
провадження № 22-ц/4809/659/19
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Авраменко Т.М., Чельник О.І.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда у складі судді Панфілової А.В. від 30 січня 2019 року, постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Фортечного відділу Державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Пісчанського Павла Євгеновича, заінтересована особа - Гладищук Наталія Петрівна, -
встановив:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Пісчанського П.Є. від 03.12.2018 року, якою закінчено виконавче провадження № 52129383 за виконавчим листом № 404/8677/13-ц виданий 29.10.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда, на підставі рішення Апеляційного суду кіровоградської області від 03.06.2014 року про зобов`язання боржника не чинити йому перешкод у спілкуванні з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про визначення мені способу участі у вихованні доньки шляхом систематичних побачень з нею. Зазначає, що підставою для даної постанови став акт державного виконавця від 01.12.2018 року про те, що боржник о 10 годині 00 хвилин 01 грудня 2018 року з`явилася за місцем виконання рішення суду та надала дитину для побачення, тобто на думку державного виконавця боржник виконала рішення суду. Однак, вважає, що така позиція державного виконавця є неправомірною, оскільки рішення суду не передбачає конкретного моменту його виконання, а має триваючий характер, оскільки не визначає кінцевого терміну виконання встановлених ним умов, а саме його побачень з дочкою, тобто фактичне повне виконання рішення можливе виключно після досягнення дочкою повноліття.
З цих підстав просив визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2018 року.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2019 року в задоволенні скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частинами другою та третьою ст. 451 ЦПК України встановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що 03.12.2018 року старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Пісчанським П.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі акту державного виконавця від 01.12.2018 року, відповідно до якого боржник о 10 годині 00 хвилин 01 грудня 2018 року з`явилася за місцем виконання рішення суду та надала дитину для побачення, чим виконала рішення суду.
Згідно пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Статтею ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-7 цієї статті, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що державний виконавець дотримався передбаченого Законом порядку виконання рішення суду, постанова про закриття виконавчого провадження є правомірною та відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Законом також передбачено дії стягувача у випадку якщо боржник у подальшому буде перешкоджати побаченням стягувача з дитиною. Зокрема, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22.05.2019 року.
Головуючий :
Судді :
