Справа № 404/8677/13-ц
Номер провадження 4-с/404/12/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
Головуючого судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Козубенко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 про накладення штрафу від 21.08.2017 року за ВП № 52129383, заінтересована особа: ОСОБА_3, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернулася до суду зі скаргою про визнання протиправною та скасування постанови Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ в Кіровоградській області від 21.08.2017 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 3400 грн.
В обґрунтування скарги зазначила, що рішенням суду від 03.06.2014 року встановлено спосіб участі батька, ОСОБА_3, у вихованні дочки ОСОБА_4, кожної п’ятниці з 18:00 год до 19:30 год та кожної суботи з 10:00 год до 13:00 год, щомісяця за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в присутності матері – ОСОБА_1. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа. 20.09.2016 року державним виконавцем складено акт щодо зобов’язання боржника виконувати рішення суду, а саме: не чинити перешкод ОСОБА_3 в побаченні з донькою. Проте, боржник зазначає, що вказане рішення суду нею виконується добровільно та сумлінно. Водночас стягував у визначений рішенням суду спосіб у вихованні дочки та визначені судом періоди для побачення не з’являється за місцем проживання своє доньки для передання дитини від одного з батьків до іншого. Про даний факт в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомляла державного виконавця. Однак, державним виконавцем 21.08.2017 року винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 3400 грн. за повторне невиконання рішення, а саме: 11.08.2017 року, 12.08.2017 року, 18.08.2017 року та 19.08.2017 року. ОСОБА_1 вважає притягнення її до відповідальності за невиконання рішення безпідставним і протиправним, оскільки із рішення суду не вбачається жодних зобов’язань відносно неї, а саме, що боржник повинен вчиняти певні дії або утриматися від їх вчинення, тобто доставити дитину стягувачу. В зв’язку з чим, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою.
В судовому засіданні заявник та її представник вимоги скарги підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ній. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що в період з 11.08.2017 року по 19.08.2017 року вона з дочкою була на морі, про що повідомляла державного виконавця, а тому посилання державного виконавця на невиконання рішення суду боржником в зазначений період є безпідставними.
Державний виконавець Пісчанський Павло Євгенович в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив та просив відмовити у її задоволенні. Додатково зазначив, що до літа 2017 року рішення суду виконувалося ОСОБА_1 добровільно, на даний час не виконується. Щодо відсутності в актах державного виконавця понятих, то їх залучення до участі у проведенні виконавчих дій по даній категорії справ є правом державного виконавця, а не обов’язком.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.01.2018 року залучено по справі за даною скаргою в якості заінтересованої особи ОСОБА_3.
ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив, зазначив, що дитину не бачив з березня 2017 року. Також заінтересованою особою подано до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що скаржниця факт невиконання нею рішення 11.08.2017 року, 12.08.2017 року, 18.08.2017 року та 19.08.2017 року не оспорює. Натомість в якості аргументації незаконності оскарженої неї постанови державного виконавця вказує, що рішення суду не виконувалося нею в ці дні з поважних причин, а саме з мотивів відома та згоди стягувача та державного виконавця у зв’язку з перебуванням її разом з донькою на відпочинку на морі. Проте, боржниця не ставила нікого до відома про свої наміри їхати на море. ОСОБА_3 не давав жодної згоди на порушення графіку його побачень з донько, визначеного рішенням суду. Крім того, у рішенні суду від 03.06.2014 року визначено стягувачу спосіб його участі у вихованні доньки у вигляді систематичних побачень з нею в певні години конкретних днів тижня за місцем його проживання в присутності скаржниці як матері дитини, і не містить жодних виключень. За таких обставин, відхилення від графіку побачень, визначеного рішенням суду, без згоди ОСОБА_3 за відсутності об’єктивних факторів, які призводять до цього, є невиконанням судового рішення, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу згідно ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Також, стягував стверджує, що ОСОБА_1 порушено порядок оскарження постанови державного виконавця, оскільки така постанова повинна бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.
Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, державного виконавця та заінтересованої особи, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку щодо відмови у її задоволенні, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання.
Пунктом 1 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону – за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду від 24.03.2014 року, частково зміненим рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 03.06.2014 року, визначено ОСОБА_3 спосіб його участі у вихованні дочки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: систематичні побачення ОСОБА_3 з дочкою, ОСОБА_4, кожної п’ятниці з 18 години 00 хв. до 19 години 30 хв. та кожної суботи з 10 години до 13 години, щомісяця, за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, в присутності матері – ОСОБА_1».
На виконання вищевказаного рішення суду, Кіровським районним судом м. Кіровограда 29.10.2015 року видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні в Фортечному ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області (виконавче провадження № 52129383).
Під час здійснення виконавчих дій ОСОБА_3 неодноразово повідомляв державного виконавця про невиконання боржником рішення суду, а саме: не надання можливості побачення з дитиною у місці та у спосіб визначений судом.
21.08.2017 року державним виконавцем Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 за повторне невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити дії (а.с. 4-5).
Вищевказаною постановою встановлено, що 09.08.2017 року державним виконавцем за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та зобов’язано виконати рішення протягом десяти робочих днів.
11.08.2017 року, 12.08.2017 року, 18.08.2017 року, 19.08.2017 року боржник ОСОБА_1 повторно не виконала рішення суду, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене підтверджується актами державного виконавця, які містіться в матеріалах виконавчого провадження.
Однак, ОСОБА_1 вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу від 21.08.2017 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню з підстави незрозумілості порядку виконання рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03.06.2014 року.
Проте, такі доводи заявника суд приймає критично, оскільки в судовому засіданні встановлено, не заперечується останньою, а також не заперечується стягувачем, що певний час вищевказане рішення суду виконувалося, а саме: у відповідності до графіку, встановленого рішенням суду, ОСОБА_1 привозила доньку за місцем проживання чоловіка. З заявою про роз’яснення судового рішення ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду Кіровоградської області тільки 05.01.2018 року, про що свідчить відмітка суду на копії заяви.
Докази того, що заявник повідомляла державного виконавця, що в період з 11.08.2017 року по 19.08.2017 року буде перебувати з дитиною на морі, а тому не матиме змоги виконувати рішення суду, в матеріалах справи відсутні. Також, суду не надано доказів надання ОСОБА_3 згоди на тимчасове невиконання рішення суду з вищевказаних причин, про яку зазначає ОСОБА_1.
Крім того, посилання заявника на ту обставину, що акти державного виконавця про невиконання нею рішення суду складені за відсутності понятих, а тому незаконні, є безпідставними, оскільки ні Законом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, таких вимог в ході виконання рішень суду щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною не передбачено.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що старший державний виконавець Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 21.08.2017 року виніс постанову про накладення штрафу у відповідності до вимог ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ 02.04.2012 року № 512/5( у редакції наказу МЮУ від 29.09.2016 року № 2832/15, зареєстрованого в МЮУ 30.09.2016 року за № 1302/29432), а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1.
Заперечення заінтересованої особи з приводу того, що вимоги заявника повинні розглядати за правилами адміністративного судочинства судом не приймаються, оскільки якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі № 6-3077цс15.
У відповідності до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_2 про накладення штрафу від 21.08.2017 року за ВП № 52129383 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги – відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26.01.2018 року.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Н. Ю. Іванова
