Справа № 404/8677/13-ц
Номер провадження 4-с/404/75/18
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження
20 вересня 2018 року м. Кропивницький Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда - Бершадська О.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на дії державного виконавця, -
ВСТАНОВИВ:
12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою в порядку цивільного судочинства, а саме, визначеному розділом VII «Судовий контроль за виконання судових рішень» ЦПК України, та просить визнати дії державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 03.09.2018 року у виконавчому провадженні №52129383 про накладення штрафу неправомірними; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 від 03.09.2018 року про накладення штрафу на неї, що застосовано в межах зведеного виконавчого провадження №52129383.
Посилається на те, що 03 вересня 2018 року державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 3 400,00 грн. відносно неї за невиконання рішення суду, згідно ч. 4 ст. 64-1 Закону України “Про виконавче провадження”. Вважає, що вказані дії державного виконавця Пісчанського П.Є. є неправомірними, постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Так, статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі – Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»№ 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом (ч. 4 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»).
03 вересня 2018 року старшим державним виконавцем Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа №404/8677/13-ц виданого 29.10.2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда про зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; визначення ОСОБА_2 способу участі у вихованні дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: систематичні побачення ОСОБА_2 із дочкою ОСОБА_5, кожної п”ятниці з 18 години 00 хв. до 19 години 30 хв. та кожної суботи з 10 години до 13 години, щомісячно, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою, м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 16-314 в присутності матері ОСОБА_1 винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 400,00 грн.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Частиною 2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, провадження № 14-166цс18.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що скарга не підлягає розгляду у порядку, встановленому Розділом VII ЦПК України, оскільки оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відтак у відкритті її провадження необхідно відмовити. При цьому, роз”яснити ОСОБА_1 її право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186, 353, 447 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за її скаргою, заінтересована особа: ОСОБА_2, Фортечний відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на дії державного виконавця, оскільки не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська
