Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1414/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванова Н. Ю.
Доповідач Карпенко О. Л.
РІШЕННЯ
іменем України
03.06.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - Карпенка О.Л.,
суддів - Гайсюка О.В., Голованя А.М.,
за участю секретаря - Діманової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення учаті батька у вихованні дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2014 року, -
ВСТАНОВИЛА:
23 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкоди у вихованні доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та спілкуванні з нею, визначення способу їх спілкування, а саме: кожних понеділка, середи, четвер та суботи щомісяця з 09 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1. Позов обґрунтовано тим, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З травня 2012 року вони почали проживати окремо, дитина проживає з матір'ю. Відповідач перешкоджає його зустрічам із дитиною, не виконує рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 31 липня 2012 року № 621, яким йому визначено наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою, а саме: кожних понеділка, середи та кожної суботи щомісяця за попередньою домовленістю з матір'ю дитини гр. ОСОБА_2 за місцем проживання дитини в АДРЕСА_2.
Відповідач подала зустрічну позовну заяву про встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожну першу та третю суботу щомісяця протягом однієї години 30 хвилин за попередньою домовленістю з нею, як матір'ю дитини, на дитячому майданчику біля будинку за її місцем проживання в присутності сторонніх осіб. Позов обґрунтовано тим, що у травні 2012 року шлюбні відносини між ними були припинені. Внаслідок недостойної поведінки позивача вона змушена була повернутися з дитиною до своїх батьків, де проживає і в даний час. В липні 2012 року за заявою ОСОБА_1 орган опіки та піклування Кіровоградської міської ради визначив порядок його участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_3. Протягом останнього року вона запрошувала позивача до спілкування з дитиною, і за бажанням позивача спілкування проходило більше трьох разів на тиждень і не тільки за місцем проживання дитини, а і в інших місцях (парках і т. і.). У зв'язку з пред'явленням нею позову про розірвання шлюбу ОСОБА_1 під час зустрічей з дитиною влаштовував сварки з нею та її батьками, близькими, принижував її та погрожував вбивством, наражав доньку на небезпеку, а саме: годував небезпечними для неї продуктами, залишав без належного догляду.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2014 року первісний позов задоволено частково, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Суд зобов'язав ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначив наступний спосіб спілкування ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3, а саме: кожних понеділка, середи та суботи перші три щомісяця з 09 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв. за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, в присутності матері ОСОБА_2 В подальшому визначив наступний спосіб спілкування ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3, а саме: кожних понеділка, середи та суботи щомісяця з 09 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв. за місцем проживання батька в АДРЕСА_1, без присутності матері.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу в якій просить змінити рішення скасувавши абзаци 3 і 4 його резолютивної частини про встановлення способу спілкування позивача з дитиною. Апеляційну скаргу обґрунтовано її неможливістю знаходитися поруч з позивачем, під час його зустрічей з донькою, через їх погані відносини та страх за власне життя. Суд не врахував її доводів про те, що відповідач неодноразово наражав дочку на небезпеку залишаючи одну на каруселі, високо підіймав вгору, гуляв з нею під звисаючими з даху будинку бурульками та інше. Суд не врахував вік дитини, стан її здоров'я, відсутність самостійних навичок, прив'язаність до матері, не визначив спосіб прибуття дитини на побачення з батьком та у зворотному напрямку. Проти встановленого судом їй обов'язку не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні вона не заперечує.
Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.
У судовому засіданні відповідач підтримала апеляційну скаргу та роз'яснила, що їх малолітня донька ОСОБА_3 пройшла медичний огляд і отримала позитивний висновок щодо можливості відвідування дошкільного дитячого закладу. Вона бажає віддати дитину на виховання до такого закладу, а сама поновити свою трудову діяльність. Проте встановлений судом режим зустрічей батька з донькою перешкоджатиме цьому. Крім того, вона пояснила, що проведення зустрічей батька з донькою за місце проживання дитини, тобто у квартирі бабусі і дідуся, є неможливим так, як останні заперечують проти цього через погані відносини з позивачем. Вона вважає, що такі зустрічі можуть відбуватися лише в громадських місцях у присутності інших сторонніх людей, наприклад на ігровому майданчику біля будинку, незалежно від сезону та погодних умов. Донька знає свого батька і під час їх спілкування певний зв'язок між ними є, але через малий вік донька не може залишатися з позивачем абсолютно на одинці.
Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Представник органу опіки та піклування заперечила проти доводів апеляційної скарги та висловила згоду з рішенням суду, але при цьому пояснила суду, що орган опіки та піклування не надавав свого висновку по цій справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, представника органу опіки і піклування, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 5 червня 2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 вересня 2012 року розірвано.
Після розірвання шлюбу відповідач змінила своє прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2.
У період шлюбу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, у сторін по справі народилася донька, ОСОБА_3, яка після припинення між сторонами шлюбних стосунків постійно проживає з відповідачем у помешканні батьків відповідача за адресою: АДРЕСА_2.
Позивач проживає окремо у двокімнатній квартирі, яка належить його матері, ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, де він створив умови для перебування дитини, а саме: відведено для дитини окрему кімнату з облаштуванням спального місця та ігрової зони з іграшками.
ОСОБА_1 працюючий, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 13, 14), на диспансерному обліку не перебуває та за психіатричною допомогою не звертався (а.с. 68), наркологічних захворювань не має (а.с. 12), за рішенням суду сплачує аліменти на утримання дочки.
Через відсутність між сторонами по справі згоди щодо участі відповідача у вихованні дитини та можливості спілкування з дитиною, він звернувся до органу опіки та піклування з відповідною заявою.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 31 липня 2012 року № 621 визначений наступний порядок участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з його малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожних понеділка, середи та кожної суботи щомісяця за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 за місцем проживання дитини в АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Відповідач не виконує рішення органу опіки та піклування, створюючи перешкоди для позивача у спілкуванні та вихованні дитини.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, вірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, якими вони регулюються.
Задовольняючи первісний позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач чинить перешкоди позивачу, який проживає окремо, у спілкуванні з донькою та у її вихованні, зокрема ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, а тому порушене право підлягає судовому захисту в порядку ст. 159 СК України.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ч. 1, 2 ст. 159 СК України).
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
За змістом ч. 6 ст. 19 СК України висновок органу опіки та піклування є рекомендаційним.
Суд першої інстанції розглянув і вирішив справу без висновку органу опіки і піклування.
Згідно висновку виконкому Кіровоградської міської ради від 2 червня 2014 року, наданого на вимогу суду апеляційної інстанції, запропоновані наступні дні та години побачення і спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3: кожного понеділка, середи та суботи щомісяця з 9 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв. за місцем проживання батька дитини в АДРЕСА_1, три місяці у присутності матері, ОСОБА_2, а в подальшому - без присутності матері.
Так, як між позивачем і батьками відповідача, у квартирі яких вона проживає разом з дитиною, склалися неприязні відносини і вони заперечують проти появи позивача у їх житлі, то проведення зустрічей за місцем проживання дитини, як було визначено рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 31 липня 2012 року № 621 є неможливим.
Водночас за місцем проживання позивача створені мінімально необхідні умови для проведення короткочасних періодичних зустрічей з дитиною, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визначив місце спілкування батька з дочкою - за місце проживання позивача. До того ж власник квартири, бабуся малолітньої доньки сторін по справі, надала письмову згоду на проведення у її квартирі таких зустрічей.
Апеляційна скарга не містить суттєвих доводів щодо неможливості проведення зустрічей позивача з донькою за місцем його проживання.
Доводи відповідача про необхідність проведення таких зустрічей лише на дитячому майданчику, біля будинку в якому проживає дитина, є безпідставними адже не враховують фактори сезонності, погодних умов, що може привести до неможливості виконання рішення суду.
Врахувавши вік та стан здоров'я дитини суд першої інстанції обґрунтовано обумовив побачення позивача з донькою присутністю матері.
Однак, суд обмежив строк протягом якого мати повинна бути присутньою при зустрічах дитини з батьком трьома місяцями. Такого ж висновку дійшов і орган опіки і піклування.
Проте колегія суддів не може погодитися з цим висновком оскільки він недостатньо обґрунтований та не відповідає обставинам справи.
Так малолітня Надійка має лише два роки від народження, дитячі виховні заклади не відвідує, проживає постійно з матір'ю і переважно знаходиться з нею поруч, а тому тримісячний строк, який визначив суд, є явно недостатнім для звикання дитини до перебування з батьком на одинці. У зв'язку з цим в цій частині рішення суду підлягає зміні. Оскільки визначення віку дитини, з якого вона може знаходитися без матері без шкоди для неї, залежить від індивідуальних особливостей дитини, то вирішення питання про відсутність необхідності присутності матері при зустрічах батька з дитиною можливе лише у майбутньому, при наявності для того підстав.
Особисті неприязні відносини, які склалися між сторонами по справі, не можуть бути перешкодою для реалізації прав позивача і дитини на батьківське виховання і спілкування, не виключають можливості присутність відповідача під час проведення короткочасних зустрічей батька з донькою так, як зміст цих зустрічей полягає не у спілкуванні сторін по праві безпосередньо між собою, а у спілкуванні позивача з донькою і обумовлені присутністю матері лише в інтересах самої дитини.
Визначаючи систематичність та час спілкування позивача з дитиною, суд першої інстанції виходив з інтересів позивача, а саме: режиму його роботи і відпочинку.
Орган опіки і піклування погодився з рішенням суду і повторив його у своєму висновку, але при цьому не мотивував його.
Однак, погодитися з такими висновками неможливо та, як при цьому не враховані належним чином інтереси дитини та відповідача, яка повинна бути присутньою при таких зустрічах до часу, коли її присутність перестане бути необхідною.
Як вбачається з пояснень відповідача, суд не врахував можливість відвідування дитиною дошкільного виховного закладу, часу перебування у такому закладі, можливості працевлаштування відповідача та можливого режиму її роботи.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області вважає доводи відповідача в цій частині істотними та слушними і у зв'язку з цим вважає за необхідне змінити рішення суду і визначити наступний спосіб участі позивача у вихованні доньки: систематичні побачення ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 кожної п'ятниці з 18 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та кожної суботи з 10 години до 13 години, щомісяця, за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1, в присутності матері - ОСОБА_2
На переконання колегії суддів такий графік зустрічей буде відповідати інтересам, як дитини, так і сторін по справі.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову, то колегія суддів вважає, що суд законно і обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Крім того, зустрічний позов був пред'явлений відповідачем з тих самих правових підставі, що і первісний позов, які передбачені ст.ст. 153, 155, 157, 159 СК України.
Позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншому у здійсненні ним свого права.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, як відповідач, з якою постійно проживає дитина, не посилалася на порушення з боку позивача її прав на виховання дитини і спілкування з нею і відповідних доказів вона не подавала, то такий позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Частково змінити рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2014 року.
Визначити ОСОБА_1 спосіб його участі у вихованні дочки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: систематичні побачення ОСОБА_1 з дочкою, ОСОБА_3, кожної п'ятниці з 18 години 00 хв. до 19 години 30 хв. та кожної суботи з 10 години до 13 години, щомісяця, за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, в присутності матері - ОСОБА_2.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
