ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/4590/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Астапової Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 про закриття апеляційного провадження у справі
за позовом Національної академії наук України до Козинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Дитячий оздоровчо-лікувальний комплекс санаторного типу "Ясний" акціонерного товариства закритого типу "ЛК Феофанія", 2) ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею,
за участю представників:
від позивача - Подлящук О. П. (адвокат),
від відповідача- не з'явився,
від 3-ї особи-1 - не з'явився,
від 3-ї особи-2 - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Національна академія наук України звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до Козинської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 27.12.2001 № 5/3 „Про надання земельної ділянки Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 08.02.2002 серії НОМЕР_1, виданого Козинською селищною радою Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416.
1.2. Позов мотивовано тим, що рішення від 27.12.2001 № 5/3 "Про надання земельної ділянки дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" прийнято із порушенням підстав та процедури надання спірної земельної ділянки, тобто всупереч положенням Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу України (далі - ЗК України), інших нормативно-правових актів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.01.2014 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Дитячий оздоровчо-лікувальний комплекс санаторного типу "Ясний" Акціонерного товариства закритого типу "ЛК Феофанія".
2.2. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2014 (суддя Бацуца В. М.) позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення від 27.12.2001 № 5/3 "Про надання земельної ділянки Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний"; визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право постійного користування землею, виданий 08.02.2002 Козинською селищною радою Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416.
2.3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2014.
2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3
2.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 (колегія суддів у складі: Разіна Т. І., Скрипка І. М., Тищенко А. І.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2014 закрито.
2.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження у справі № 911/4590/13 підлягає закриттю, оскільки питання про права і обов'язки ОСОБА_3 судом першої інстанції при винесенні в 2014 році рішення у даній справі не вирішувалися. Ухвалу прийнято на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
3.1. ОСОБА_3 у касаційній скарзі просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, справу направити до Північного апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
3.2. Скарга мотивована порушенням судом положень чинного законодавства і невзяттям до уваги наявності у заявника права, яке порушується прийнятим у справі рішенням суду першої інстанції, оскільки на теперішній час частина спірної земельної ділянки, стосовно якої прийнято рішення від 17.12.2001 № 5/3 належить на праві власності скаржникові.
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
4.1. Національна академія наук України у відзиві просить ухвалу апеляційного суду залишити без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості.
4.2. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
5.3. Згідно з частиною 1 статті 254 цього Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
5.4. Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
5.5. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.
5.6. Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у такому рішенні мають міститися судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
5.7. Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, або у резолютивній частині рішення суд зазначив про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи.
5.8. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження.
5.9. Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/7523/15-г, від 12.11.2018 у справі № 21/358-06-11049.
5.10. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 суд виходив із того, що предметом спору у справі № 911/4590/13 є визнання незаконним та скасування рішення від 27.12.2001 № 5/3 "Про надання земельної ділянки Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" виконавчого комітету Козинської селищної ради та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 08.02.2002 серії НОМЕР_1, виданого Козинською селищною радою Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416.
Тобто судом першої інстанції при вирішенні справи встановлювався факт дотримання органом місцевого самоврядування (Козинською селищною радою) вимог законодавства та визначеної компетенції щодо прийняття рішення про передачу в постійне користування земельної ділянки третій особі та визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 08.02.2002 серії НОМЕР_1. Водночас факт укладення у майбутньому, тобто після прийняття оскаржуваного позивачем рішення угод щодо спірної земельної ділянки не встановлювався та не міг встановлюватися. Тобто питання про права та обов'язки ОСОБА_3 судом першої інстанції при винесенні у 2014 році рішення у цій справі не вирішувалися.
5.11. Таким чином, установивши відсутність порушення прав чи законних інтересів зазначеної особи та наголосивши на відсутності у цьому випадку правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, апеляційний господарський суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
5.12. Наведені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права, не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції та стосуються переоцінки обставин, що перебуває поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник не позбавлений можливості звернутися до суду з окремим позовом за захистом своїх прав.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
7. Судові витрати
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 про закриття апеляційного провадження залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір
