ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
УХВАЛА
про закриття апеляційного провадження
"14" листопада 2018 р. м. Київ Справа№ 911/4590/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Кондратенко Н.О.
за участю представників учасників процесу:
від позивача : згідно протоколу судового засідання від відповідача: згідно протоколу судового засідання від третьої особи-1: згідно протоколу судового засідання від третьої особи-2: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Національної академії наук України про закриття апеляційного провадження
у справі № 911/4590/13
Господарського суду Київської області
за позовом
Національної академії наук України, м. Київ
до
Козинської селищної ради, смт Козин, Обухівський р-н, Київська обл.
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Дитячий оздоровчо-лікувальний комплекс санаторного типу "Ясний" акціонерного товариства закритого типу "ЛК Феофанія", смт Козин, Обухівський р-н, Київська обл. 2) ОСОБА_2, м. Кременчук, Полтавська обл.
про
визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею
ВСТАНОВИВ:
Національна академія наук України звернулась до Господарського Київської області із позовом до Козинської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення № 5/3 від 27.12.2001 „Про надання земельної ділянки Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу „Ясний" Виконавчого комітету Козинської селищної ради та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею І-КВ № 001313 від 08.02.2002, виданий Козинською селищною радою Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу „Ясний" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що рішення № 5/3 від 27.12.2001 „Про надання земельної ділянки дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу «Ясний» Виконавчого комітету Козинської селищної ради було прийнято, а відповідно на його підставі державний акт на право постійного користування землею був виданий на користь Дитячого оздоровчо-лікувального комплексу санаторного типу «Ясний» всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України від 18.12.1990, Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам - із порушенням підстав та процедури надання третій особі спірної земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.03.2014 у справі № 911/4590/13 позов задоволено повністю. За рішенням суду:
- визнано незаконним та скасовано рішення № 5/3 від 27.12.2001 "Про надання земельної ділянки Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу «Ясний» Виконавчого комітету Козинської селищної ради;
- визнано недійсним Державний акт серії НОМЕР_1 на право постійного користування землею, виданого 08.02.2002 Козинською селищною радою (ідентифікаційний код 04362697) дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 21.12.2017 ( відповідно до штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду проставленого на титульному аркуші апеляційної скарги) ОСОБА_2 (надалі-скаржник) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2014 у справі № 911/4590/13 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ( т. 2, а.с. 19-24).
За актом прийняття-передачі судової справи від 03.10.2018 справу № 911/4590/13 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018, справу № 911/4590/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2014 у справі № 911/4590/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.11.2018.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття провадження у праві та просив його задовольнити.
У судовому засіданні адвокат скаржника проти поданого клопотання про закриття провадження заперечував у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник відповідача в судовому засіданні скаржника проти поданого клопотання про закриття провадження заперечував у зв'язку з його безпідставністю.
Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Від третьої особи заяв/ клопотань про відкладення розгляду справи через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю третьої особи.
Розглянувши клопотання Національної академії наук України про закриття апеляційного провадження , перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 - особа яка не брала участі в розгляді справи № 911/4590/13 звернулась з апеляційною скаргою та вказувала, що 16.12.2009 Козинська селищна рада, розглянувши заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою з складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою розміщення та обслуговування існуючого дитячого оздоровчо-лікувального комплексу та беручи до уваги добровільну відмову АТЗТ «ЛК Феофанія» від права постійного користування земельними ділянками, що належали їй на праві постійного користування на підставі державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 08.02.2002, прийняла рішення № 12 відповідно до якого вирішено: припинити право постійного користування АТЗТ «ЛК Феофанія» на земельні ділянки площею 6,40 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1; анулювати державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 08.02.2002, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416; повідомити орган державної реєстрації про припинення права постійного користування вищезазначеними земельними ділянками; надати дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення документа,який посвідчує право користування земельною ділянкою на правах оренди площею 6, 15 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення обслуговування існуючого Дитячого оздоровчо-лікувального комплексу.
Як вказує заявник апеляційної скарги, що вже на момент порушення провадження у справі оспрюваний державний акт серії НОМЕР_1 на право постійного користування землею, виданий 08.02.2002 Козинською селищною радою (ідентифікаційний код 04362697) Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу закритого типу "Ясний" було анульовано.
Скаржник зазначає, що в подальшому рішенням Козинської селищної ради 10/25 від 26.10.2010 затверджено експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 6,15 г; кадастровий номер 3223155400:05:019:0006 для оздоровчого призначення (для розміщення та обслуговування існуючого Дитячого оздоровчо-лікувального тексу), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, розроблену ТОВ «Земюрконсалтинг» у сумі 8 335 000 грн.
На виконання вказаного рішення, 10.02.2010 між Козинською селищною радою та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу даної земельної ділянки.
В подальшому ОСОБА_4 на підставі рішення Козинської селищної ради від 29.09.2012 № 17/17 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ОСОБА_4, із земель розміщення та обслуговування житлового існуючого житлового будинку і господарських будівель» змінено цільове призначення даної земельної ділянки та розподілено її на декілька окремих земельних ділянок.
Як зазначає заявник апеляційної скарги вказані земельні ділянки перебувають у власності ряду як фізичних осіб та і юридичних осіб.
Скаржник зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкта нерухомого майна ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 2,0 та 0,5 га з цієї земельної ділянки.
Підставою виникнення права власності є договори купівлі-продажу від 19.07.2013.
Проте, суд першої інстанції при розгляді справи № 911/4590/13 ОСОБА_2, як власника земельної ділянки, до участі у справі не залучив та прийняв рішення, яке порушує права останньої.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору у справі № 911/4590/13 є визнання незаконним та скасування рішення № 5/3 від 27.12.2001 "Про надання земельної ділянки Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" Виконавчого комітету Козинської селищної ради та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 08.02.2002, виданого Козинською селищною радою Дитячому оздоровчо-лікувальному комплексу санаторного типу "Ясний" та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 416.
Тобто, до предмету доказування у даній справі належить встановлення дотримання органом місцевого самоврядування (Козинською селищною радою) вимог законодавства та встановленої компетенції щодо прийняття рішення про передачу в постійне користування земельної ділянки третій особі та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 08.02.2002.
В той же час, факт укладення в майбутньому тобто після прийняття оскаржуваного позивачем рішення та видачі свідоцтва про право постійного користування) угод щодо спірної земельної ділянки не належить до предмету доказування у даній справі та не впливають на суть спору, з огляду на межі та підстави позовних вимог.
Суд апеляційної звертає увагу на те, що скаржник не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом свої порушених прав шляхом подання позову в загальному позовному провадженні.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
У відповідності до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Частина 2 ст. 4 ГПК України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, які не брала участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 910/20190/16).
У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарського процесуального кодексу України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не була учасником судового процесу під час розгляду даної справи в суді першої інстанції та при винесенні оскаржуваного рішення не було вирішено питання про її права та обов'язки, тобто скаржник не має процесуального статусу в даній справі.
Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України випливає, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційне провадження у справі № 911/4590/13 підлягає закриттю, оскільки питання про права і обов'язки ОСОБА_2 судом першої інстанції при винесенні в 2014 році рішення у даній справі не вирішувалися.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ :
1. Клопотання Національної академії наук України про закриття апеляційного провадження задовольнити.
2. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2014 у справі № 911/4590/13.
3. Справу № 911/4590/13 повернути до Господарського суду Київської області.
4. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в силу п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 19.11.2018.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко
