Справа № 204/8017/17
Провадження № 2/204/420/18
УХВАЛА
іменем України
09 січня 2018 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна, –
ВСТАНОВИВ:
До Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, згідно якої позивач просить:
1)визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 05 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №2064;
2)витребувати на користь позивача квартиру АДРЕСА_2 від набувача ОСОБА_3;
3)скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру, яке зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладеного 29 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №6445.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2017 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам п.4 ч.2 ст. 119, ст. 120 ЦПК України.
03 січня 2018 року в порядку усунення недоліків позивачем було надано суду заяву про долучення до позовної заяви документів, в якій позивач зазначає ціну позову у розмірі 100000 грн., вказану у спірному договорі купівлі-продажу квартири від 29 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна на час пред’явлення позову до суду.
Разом з цим судом враховуються роз’яснення викладенні в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20, а саме, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (дійсну вартість майна на час розгляду спору, а саме спірної квартири, яку позивач просить витребувати на свою користь).
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем до позовної заяви додано квитанції про сплату судового збору щодо вимог майнового характеру на загальну суму у розмірі 1000 грн.
Частиною 2 ст. 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Пунктом 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, суд, керуючись ч. 2 ст. 176 ЦПК України, враховуючи зміст позовних вимог, попередньо визначає розмір судового збору у сумі 7500 грн. за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру.
Таким чином, позивачем порушено вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України у зв’язку з чим їй необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7500 грн. за подання до суду позовної заяви майнового характеру на р/р 31216206700008, код отримувача (МФО) 805012, Банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра. Оскільки, позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1000 грн., тому їй необхідно доплатити ще 6500 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п’яти днів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
